Ухвала суду № 97856784, 24.06.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5919/15-ц

провадження №: 6/398/64/21

УХВАЛА

Іменем України

"24" червня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Бугайченко Т.А., з участю секретаря судового засідання Василяки І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк», про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулось до суду із заявою, у якій просить замінити вибулого стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на правонаступника – акціонерне товариство "Альфа-Банк", щодо виконання рішення у справі № 398/5919/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Заяву обґрунтовано тим, що 26.05.2016 року Олександрійським міськрайонним судом було ухвалено рішення по справі № 398/5919/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», який є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» кредитної заборгованісті станом на 25 вересня 2015 року по кредитному договору № 425/59-САФ03.16-2 від 27 грудня 2007 року, що складає 392 906 (триста дев`яносто дві тисячі дев`ятсот шість) грн. 78 коп.

На підставі виданого, на виконання вищезазначеного рішення суду, виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в Олександрійському міськрайонному відділі ДВС відкрито виконавче провадження.

31.08.2017 року державний виконавець Олександрійського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Кіровоградській області Зарницька Ю.В., керуючись п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", постановив виконавчий лист повернути стягувачу.

26 квітня 2018 року рішенням загальних зборів акціонерів було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства з публічсного на приватне та про зміну найменування (назви) Банку з Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на Акціонерне товариство "Укрсоцбанк".

10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" та єдиним акціонером АТ "Укрсоцбанк" затверджено рішення про реорганізацію АТ "Укрсоцбанк" шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».

Згідно передавального акта на 11 жовтня 2019 року, затвердженого рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року № 5/2019 та затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15 жовтня 2019 року, протокол № 4/2019 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження цього передавального акта загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року. Також просить поновити строк для предявлення виконавчого листа до виконання оскільки, відповідно до постанови КМУ №211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19", постанови КМУ №392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на терииорії України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2 та етапів послаблення протиепідемічних заходів", а також постанов КМУ "Про продовження адапривного карантину" №500 від 17.06.2020р., №641 від 22.07.2020р., №760 від 26.08.2020р., №956 від 26.08.2020р., №1236 від 09.12.2020р. та ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", штат працівників АТ "Альфа-Банк" було переведено на дистанційну роботу, що в свою чергшу потягло за собою ряд обставин, які ускладнюють ведення всього робочого процесу, у звязку з чим, стягувач пропустив строк встановлений для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, при цьому, в прохальній частині заяви просить розглянути заяву без його участі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, їхня неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи №398/5919/15-ц, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в провадженні Олександрійського міськрайонного суду перебувала цивільна справа №398/5919/15-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 04.04.2016 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», який є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» кредитну заборгованість станом на 25 вересня 2015 року по кредитному договору № 425/59-САФ03.16-2 від 27 грудня 2007 року, що складає 392 906 (триста дев`яносто дві тисячі дев`ятсот шість) грн. 78 коп. та судові витрати в сумі 5 839 грн. 60 коп. судового збору.(а.с.56-57).

27.05.2016 року за заявою стягувача судом на адресу ПАТ «Укрсоцбанк» було направлено заочне рішення суду від 04.04.2016 року та виконавчий лист (а.с. 64-65).

Постановою державного виконавця Олександрійського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Кіровоградській області Зарницької Ю.В., винесеною в рамках виконавчого провадження №53526929, виконавчий лист №2/398/815/16 виданий 26.05.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості повернуто стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 70-72).

Згідно пп. 2 п. 1.2 Статуту АТ «Альфа-Банк», Банк створений у формі акціонерного товариства та є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСОЦБАНК» на підставі передавального акту (затвердженого рішенням єдиного акціонера АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСОЦБАНК» (рішення № 5/2019 від 15.10.2019 р.) та рішенням Загальних зборів акціонерів АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» (протокол № 4/2019 від 15.10.2019 р.), у відповідності до якого до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» були передані все майно, права і зобов`язання АКЦІОНРЕНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСОЦБАНК», яке було створено згідно з Договором про створення Республіканського акціонерно-комерційного банку соціального розвитку від 14 вересня 1990 року в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства на базі установ Житлосоцбанку СРСР 31 жовтня 1990 року з найменуванням Республіканський акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (а.с. 73-90).

Згідно п. 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 442 ЦПК України. А ч. 5 цієї статті передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»,статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13 та підтверджено постановою Верховного суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, що б стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Враховуючи наведене, суд вважає вимогу АТ «Альфа-Банк» щодо заміни сторони стягувача є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року, в редакції чинній на час набрання рішенням законної сили, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

Як убачається зі змісту виконавчого листа № 398/5919/15-ц (№2/398/815/16), строк пред`явлення до виконання в ньому зазначено один рік.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Виконавчий лист № 398/5919/15-ц (№2/398/815/16) було повернуто стягувачу 31.08.2017 року.

Згідно положень ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції закону станом на день повернення виконавчих листів стягувачу, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною 5 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Так, причина пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.

У заяві АТ «Альфа-Банк» просить поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, вказує, що в зв`язку з карантинними обмеженнями в Україні штат працівників АТ "Альфа-Банк" було переведено на дистанційну роботу, що в свою чергшу потягло за собою ряд обставин, які ускладнюють ведення всього робочого процесу, у звязку з чим, стягувач пропустив строк встановлений для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

При цьому, АТ "Альфа-Банк" не надає достатніх та допустимих доказів в підтвердження того, що вони були позбавленні можливості пред`явити даний виконавчий лист до виконання до Олександрійського відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) засобами поштового або електронного звязку з 2017 року.

Заявником у заяві не наведено жодних обґрунтувань на підтвердження заявлених вимог про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, не зазначено обставин та доводів стосовно пропущення вказаного строку.

Отже заявник не довів належними та допустимими доказами та суд не вбачає підстав для поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Керуючись ст. ст. 55, 258, 260, 442, 443 ЦПК України, пункт 17 частини 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі № 398/5919/15-ц - задовольнити частково.

Замінити сторону стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника – Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714, щодо виконання заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградській області від 04.04.2016 року у справі № 398/5919/15-ц, про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості, станом на 25 вересня 2015 року по кредитному договору № 425/59-САФ03.16-2 від 27 грудня 2007 року, що складає 392 906 (триста дев`яносто дві тисячі дев`ятсот шість) грн. 78 коп.

У задоволені решти вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.А. Бугайченко