Ухвала суду № 9785652, 22.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 р.Справа № 2-а-38919/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватне підприємство "Продлайн " на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2009р. по справі№2-а-38919/09/2070

за позовом Приватне підприємство "Продлайн " <Список ><Текст >

до Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Продлайн", звернувся до суду із позовом, у якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0000161550/0 від 13.04.2009 року, №0000161550/1 від 27.04.2009 року ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що перевіркою 09.04.2009 року встановлено, що позивачем порушені ч.1 ст.203, ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України, у звязку з чим правочини, укладені з ТОВ „Компані Стріт” є нікчемними, в результаті чого позивачем до податкового кредиту за серпень-вересень 2008 року зайво включена сума 27094,34 грн. Такі твердження перевіряючих, на думку позивача, є хибними з огляду на наступне. По-перше, із акту перевірки не вбачається, яку саме норму Закону України „Про податок на додану вартість” порушено позивачем, одночасно зазначення перевіряючими порушення позивачем положень Цивільного кодексу України не може бути підставою для відображення порушень у акті перевірки, оскільки такі норми не є нормами податкового законодавства. По-друге, невиконання контрагентом позивача ТОВ „Компані Стріт” обовязків по сплаті податку на додану вартість тягне негативні наслідки лише для цієї особи та не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит. Крім того, посилання перевірячих на недійсність первинних документів, що підтверджують заявлену суму податкового кредиту, з огляду на відсутність у них обовязкового реквізиту ідентифікаційного номеру фізичної особи, яка укладала їх від імені позивача, є необґрунтованими. Оскільки, Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” не вимагає такого реквізиту, в даному випадку достатнім є податковий номер платника податку, а саме юридичної особи. Відповідачем правочини, укладені між позивачем та ТОВ „Компані Стріт” визнані нікчемними, однак в акті перевірки не вказано жодної обставини та не наведено жодного доказу на підтвердження змісту наміру позивача на укладення правочину спрямованого на отримання податкової вигоди за рахунок несплати податкових зобовязань з ПДВ у частині податкового кредиту сформованого за рахунок ТОВ „Компані Стріт”. Також позивачем зазначено, що усі податкові накладні, отримані ПП „Продлайн” від ТОВ „Компані Стріт” фактично маються в наявності, відповідають всім вимогам ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та надані до перевірки органам ДПІ. Таким чином у відповідності до п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, висновки перевіряючих, зазначені у акті від 09.04.2009 року, зроблені з порушенням порядку оформлення результатів перевірок, є необґрунтованими, а отже і податкові повідомлення-рішення, що винесені на його підставі є протиправними та підлягають скасуванню у судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2009 року в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Продлайн" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Приватне підприємство "Продлайн" не погоджується з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова є необґрунтованою та незаконною, прийнята з порушенням норм матеріального права. Апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від17 серпня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Вказує на неповне зясування судом обставин справи на недоведеність підстав з яких податковий орган прийняв оскаржене рішення.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2009 року фахівцями Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Хакрова проведена документальна невиїзна перевірка ПП „Продлайн” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ „Компані Стріт” за період серпень 2008 року та вересень 2008 року.

За результатами перевірки складений акт від 09.04.2009 року №1638/15-510/33480279, яким встановлено порушення ч.1 ст.203, ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ „Компані Стріт”; дані відображені у деклараціях з податку на додану вартість за період серпень 2008 року та вересень 2008 року про обсяги поставок, податковий кредит не є дійсними на суму 27094,34 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова винесене податкове повідомлення-рішення від 13.04.2009 року №0000161550/0, яким позивачу донараховане податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 40641,51 грн., з яких 27094,34 грн. за основним платежем, 13547,17 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись із винесеним рішенням ПП „Продлайн” подало до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова скаргу №67 від 23.04.2009 року, за результатами розгляду якої відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.04.2009 року №0000161550/1, та скарга залишена без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Отже, винесені податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та законними, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивач уклав із ТОВ "Компании Стріт" договір від 28.07.2008 року на виконання вантажних робіт. Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2008 року №кс-31/08 послуги по завантаженню та розвантаженню були виконані у серпні 2008 року на суму 105566,05 грн. в тому числі ПДВ 17594,34 грн. та згідно Акту від 30.09.2008 року №3009 у вересні на суму 57000 грн. у тому числі ПДВ 9500 грн.

На зазначені суми ПДВ позивачу були видані податкові накладні, на підставі яких вони була віднесені останнім до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Отже, визначення податкового кредиту законодавцем чітко повязується з наявністю конкретного товару (послуги), яку придбаває платник податку з метою подальшого використання виключно в межах своєї господарської діяльності. Фактичне реальне здійснення конкретної операції в межах господарської діяльності платника податку повинно підтверджуватися належними та допустимими доказами, визначеними в ст. 70 КАС України. Із змісту договору та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не вбачається які саме предмети завантажувалися та розвантажувалися у ході виконання договору, не зазначена одиниця виміру робіт, їх кількість, ціна, місце виконання. В порушення п. «е» п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» з податкових накладних не вбачається обсяг наданих послуг.

Тобто фактично не вбачається що сторони при укладанні угоди досягли згоди щодо суттєвих умов договору, а саме ціни та обсягу послуг (робіт).

На підставі наведених документів не можливо вважати договір укладеним у відповідності до ст. 638 ЦК України.

Інших доказів на підтвердження господарської операції в податковий орган та суд першої інстанції не було надано, а також не обґрунтовано наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) укладення із ТОВ "Компании Стріт" цього договору та його вплив на результати господарської діяльності.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому у наявності повинна бути така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, що в даній господарській операції відсутнє.

За наведених обставин, ДПІ дійшло обґрунтованого висновку про неспрямованість правочинів здійснених ПП "Продлайн" з постачальником послуг ТОВ "Компані Стріт" на реальне настання правових наслідків, та формування позивачем податкового кредиту в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, ДПІ на законних підставах прийнято рішення про донарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій згідно з п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

При цьому, колегія суддів зазначає, що до суду апеляційної інстанції позивачем надані додаткові документи щодо операції, калькуляція, додатки до актів здачі прийняття робіт (надання послуг), інші податкові накладні (з вказанням прізвища особи що їх підписала, до суду першої інстанції надані копії накладних підписані невідомою особою - без вказання прізвища, що суперечить вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»).

Апеляційний суд критично оцінює ці докази та зазначає, що вони не впливають на правомірність оскаржених податкових повідомлень рішень та постанови суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка позивача. Позивач не надав заперечень щодо її проведення, навпаки фактично погодився на її проведення та надав документи на перевірку. При цьому, ним були надані документи по спірній операції: договір, акти здачі прийняття робіт (надання послуг), банківські виписки. Як зазначено в самому акті перевірки керівником позивача інших документів щодо господарської діяльності у підприємства не має, документи надані в повному обсязі.

Але додатки до актів здачі прийняття робіт (надання послуг), калькуляції, чи будь які інші документи крім зазначених в акті до податкового органу не надавалися (що підтверджено представниками позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції). А як встановлено вище, документи надані податковому органу не містять належних даних щодо господарської операції.

Таким чином висновки ДПІ відповідали наданим документам.

Крім того, в суді апеляційної інстанції представники позивача посилалися, на постанову апеляційного суду Харківської області по справі №33-493/2009 р., якою на їх думку встановлені обставини які свідчать про правомірність дій позивача. Колегія суддів вважає такі посилання помилковими, оскільки дана постанова прийнята за результатом розгляду питання щодо притягнення головного бухгалтера позивача до адміністративної відповідальності, лише встановлює відсутність складу адміністративного правопорушення з боку фізичної особи бухгалтера підприємства в звязку з відсутністю вини, але не встановлює відсутність порушень податкового законодавства самим підприємством.

Також, колегія суддів зазначає, що копії податкових накладних надані суду першої інстанції не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та звітність в Україні», а надання податкових накладних з вказанням прізвища до суду апеляційної інстанції, не дають підстав їх враховувати відповідно до ч. 2 ст. 195 КАС України. Крім того, зміст цих накладних, крім вказання прізвища особи, яка їх підписала, не відрізняється від копій наданих до суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватне підприємство "Продлайн " залишити без задоволення.

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2009р. по справі№2-а-38919/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 01.03.2010 р.