Рішення № 97854597, 15.06.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

15 червня 2021 року Справа № 926/326/21

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., за участю секретаря судового засідання Циганчук І.В. розглянувши справу №926/326/21

За позовом Виконавчого комітету Чернівецької міської ради (58002, м.Чернівці, пл. Центральна, буд.1 )

До Фізичної особи - підприємця Козьми Юлії Миколаївни ( АДРЕСА_1 )

Про стягнення неустойки в сумі 1753278,77 грн та звільнення нежилого приміщення

За участю представників:

Від позивача: Іванович Л.В. - представник (виписка з ЄДРПОУ)

Від відповідача: Байцар І.Б. - адвокат (ордер серії СЕ №1019654 від 10.03.21р.)

СУТЬ СПОРУ: Виконавчий комітет Чернівецької міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Козьми Юлії Миколаївни про стягнення неустойки за договором найму (оренди) 55/1000 (п`ятдесят п`ять тисячних) ідеальних часток будівель та споруд №34/05 від 22.12.2005 року в сумі 1753278,77 грн, яка нарахована за період з 23.07.2019 року по 19.01.2021 року та звільнення нежилого приміщення, розташованого за адресою: м.Чернівці, вул. Чкалова, 30 , загальною площею 1012 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.12.2005 року між сторонами був укладений договір найму (оренди) 55/1000 (п`ятдесят п`ять тисячних) ідеальних часток будівель та споруд №34/05 від 22.12.2005 року з метою використання під розміщення розважально - ресторанного комплексу. В подальшому сторонами укладено ряд додаткових угод, відповідно яких строк оренди був продовжений до 22.07.2019 року, проте після припинення дії договору найму (оренди) 55/1000 (п`ятдесят п`ять тисячних) ідеальних часток будівель та споруд №34/05 від 22.12.2005 року, всупереч законодавчих вимог, фізична особа - підприємець Козьма Юлія Миколаївна не повернула наймодавцеві орендоване нерухоме майно. З огляду на це, позивач має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення та звільнення нежилого приміщення.

28.01.2021 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№326.

Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 28.01.2021 року позовну заяву за вх.№326 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 01.02.2021 року позовну заяву Виконавчого комітету Чернівецької міської ради залишено без руху.

16.02.2021 року на адресу Господарського суду Чернівецької області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№610).

Ухвалою суду від 16.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання. Підготовче засідання призначено на 11.03.2021 року.

10.03.2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№931) та клопотання (вх.№930) про зупинення провадження у справі №926/326/21.

У своєму відзиві відповідач вважає, що твердження позивача щодо припинення договору найму (оренди) №34/05 від 22.12.2005 року та повернення у зв`язку з цим орендованого приміщення є помилковими, оскільки факт пролонгації (продовження) терміну дії даного договору підтверджується поданою відповідачем заявою про продовження дії договору від 26.06.2019 року, що виключає можливість застосування статті 785 ЦК України щодо стягнення неустойки за несвоєчасне повернення майна, на яку посилається позивач в своїй позовній заяві, а тому відповідач просить відмовити в задоволенні даного позову.

Окрім того, останній зазначив, що матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу листів, якими за твердженням позивача було повідомлено про наміри припинити договірні відносини, а тому він вважає, що продовжує на законних підставах користуватися орендованим приміщенням.

За клопотання сторін у підготовчому засіданні, 11.03.2021 року оголошено перерву до 24.03.2021 року.

Ухвалою суду від 24.03.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №926/326/21, підготовче засідання відкладено на 12.04.2021 року.

Ухвалою суду від 12.04.2021 року задоволено клопотання представника позивача (вх.№1451), строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

У підготовчих засіданнях, судом неодноразово оголошувалась перерва.

06.05.2021 уповноважений представник позивача через відділ документального та інформаційного забезпечення подав відповідь на відзив (вх.№1827).

Ухвалою суду від 12.05.2021 року підготовче провадження закрито та справу №926/326/21 призначено до судового розгляду по суті на 27.05.2021 року.

26.05.2021 року уповноважений представник відповідача через відділ документально та інформаційного забезпечення подав до суду заяву (вх.№2177) про відкладення розгляду справи у зв`язку з проведенням сторонами переговорів щодо можливості укладання мирової угоди.

Ухвалою суду від 27.05.2021 року розгляд справи відкладено на 07.06.2021 року.

Під час дослідження матеріалів справи у судовому засіданні, 07.06.2021 року оголошено перерву до 10.06.2021 року.

Ухвалою суду від 10.06.2021 року за клопотанням уповноваженого представника відповідача відкладено розгляд справи на 15.06.2021 року.

У судовому засіданні, 15.06.20201 року було досліджені всі докази, закінчено з`ясування обставин справи та здійснено перехід до судових дебатів. Під час судових дебатів представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача підтримав викладену позицію у відзиві на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

З приводу тривалості підготовчого провадження та строків розгляду даної справи суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013р., "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012р.).

Також Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2005 року між Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт "Чернівці" (наймодавець) та суб`єктом підприємницької діяльність Козьмою Юлією Миколаївною (наймач) укладено договір найму (оренди) 55/1000 (п`ятдесят тисячних) часток будівель та споруд №34/05 (далі - договір), згідно до пункту 1.1., якого наймодавець передає, а наймач приймає в тимчасове платне користування 55/1000 (п`ятдесят тисячних) ідеальних часток будівель та споруд, загальною площею 604,80 кв.м., що знаходяться в місті Чернівці, на вулиці Чкалова, під номером 30 з метою використання під розміщення розважально - ресторанного комплексу. Вказаний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу - Блауш Н.З. та зареєстрований в реєстрі за №10634 (т.1. а.с. 10-14).

Дослідивши зміст договору, суд дійшов висновку, що він є договором оренди державного майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 ГК України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

У справі, що розглядається, орендоване майно є комунальним, а тому на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК України та ГК України, які регулюють орендні правовідносини, а також спеціальні норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до положень статті 1 Закону України №2269 ХІІ від 10.04.1992 року "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон №2269 ХІІ) оренда - це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається з пункту 1.3 та 1.4. договору Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Чернівці" відповідно до виданого на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №619/14 від 20.07.2004 року свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.07.2004 року є власником 55/1000 (п`ятдесят п`ять тисячних) часток будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м.Чернівці, вул. Чкалова, 30 .

Відповідно до умов договору у користування наймача переходять: частина в адмінбудівлі літ. А, яка складається з: на другому поверсі: 2 - 2 комора пл. 3,00 кв.м., 2 - 3 мийка пл. 17,70 кв.м., 2 - 4 коридор пл. 29,70 кв.м., 2 - 5 кабінет пл. 22,50 кв.м, 2- 6 кухня пл. 41, 30 кв.м., 2 - 11 коридо пл. 10,90 кв.м., 2 - 12 зал пл. 214,10 кв.м., 2 - 13 ресторан пл. 133,00 кв.м., 2 - 14 кухня пл. 8,00 кв.м., 2 - 15 кухня пл. 4,90 кв.м, Ѕ I - сходової клітини пл. 8,50 кв.м. на третьому поверсі: I - сходова клітина пл. 8,60 кв.м., 3 т- 28 коридор пл. 7,80 кв.м., 3 - 29 мийка пл. 7,10 кв.м., 3 - 30 мийка пл. 18,00 кв.м., 3 - 31 коридор пл. 17,10 кв.м., 3 - 32 комора пл.3,10 кв.м., 3 - 33 вбиральня пл. 1,00 кв.м., 3 - 34 вмивальник пл. 1,90 кв.м., 3 - 35 душова пл. 1, 30 кв.м., 3 - 36 коридор пл. 2,30 кв.м., 3 - 37 душова пл.1,30 кв.м., 3 - 38 коридор пл. 2,30 кв.м., 3 - 39 роздягальня пл. 10,40 кв.м., 3 - 40 цех пл. 13,80 кв.м., 3 - 41 комора пл. 11,00 кв.м., на першому поверсі: 1/1 I - сходова клітина пл. 8,50 кв.м, загальною площею 604,80 кв.м., що складають 55/1000 (п`ятдесят п`ять тисячних) ідеальних часток будівель та споруд.

Відповідно до відомостей викладених у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Чернівецьким комунальним бюро технічної інвентаризації за №927071 від 13.12.2005 року загальна вартість 55/1000 (п`ятдесят п`ять тисячних) часток будівель та споруд, що передаються в найм (оренду) становить 376505 грн (триста сімдесят шість тисяч п`ятсот п`ять гривень) (п.1.5 договору).

Розділом другим договору сторони визначили порядок передачі об`єкта в найм (оренду) та повернення наймодавцю орендованого майна. Передача нежилих приміщень здійснюється наймодавцем протягом 5 (п`яти) днів, наступних за днем підписання цього договору, що оформляється актом прийому-передачі, що підписується уповноваженим представниками сторін. Повернення наймодавцю орендованого об`єкта здійснюється протягом 5 (п`яти) днів, з дня припинення дії цього договору за актом прийому-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін. Орендований об`єкт повинен бути переданий наймодавцю в задовільному стані з урахуванням природно-фізичного та технічного зносу.

Сторони погодили, що строк найму (оренди) нежилих приміщень складає 10 (десять) років з моменту прийняття орендованого об`єкта за актом приймання. Договір може бути продовжений на новий строк, якщо наймач повідомить про це наймодавця не пізніше ніж 30 (тридцять) днів до спливу строку договору найму. Якщо наймач продовжує користуватись зазначеними нежилими приміщеннями після закінчення строку договору найму то за відсутності заперечень наймодавця протягом 1 (одного) місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений цим договором (п.п. 3.1- 3.3 договору).

Наймач сплачує наймодавцю орендну плату за користування нежилими приміщеннями у розмірі визначеному у відповідності до рішення №197-23/05 XXIII сесії IV скликання Чернівецької обласної ради м.Чернівці від 25.11.2005 року. Розмір орендної плати за весь термін складає 677707,20 (шістсот сімдесят сім тисяч сімсот сім гривень двадцять копійок). Орендна плата сплачується наймачем щомісяця у розмірі 5647,56 грн (п`ять тисяч шістсот сорок сім гривень п`ятдесят шість копійок) в тому числі ПДВ - 941, 26 грн (дев`ятсот сорок одну гривні двадцять шість копійок) до 15 числа поточного місяця за попередній місяць шляхом перерахунку коштів на рахунок наймодавця (п.п. 4.1.- 4.4. договору).

Пунктами 4.13. та 4.14. договору сторони погодили, що у зв`язку з необхідністю проведення капітального ремонту орендованого майна, наймачу зараховується в рахунок орендної плати вартість невід`ємних капітальних поліпшень орендованого майна за умови попереднього письмового погодження кошторисної документації наймодавцем з погодженням обласної ради. У разі, якщо вартість виконаних робіт по переведенню капітального ремонту часток будівель та споруд відповідно до проектно - кошторисної документації перевищує суму орендної плати на термін дії договору, термін дії договору продовжується до повного покриття витрат понесених наймачем за погодженням обласної ради.

Згідно з актом прийому - передачі нерухомого майна в натурі від 27.12.2005 року комісія з прийому - передачі об`єкта оренди передала, а приватний підприємець Козьма Ю.М. прийняла приміщення колишнього ресторану та частини приміщень залу очікування на другому та третьому поверхах в адміністративній будівлі (літ. А) КП "Міжнародний аеропорт "Чернівці" по вул. Чкалова, 30, у м. Чернівці (т.1.а.с. 16-18).

Як свідчать матеріали справи, в подальшому до договору оренди вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод до нього.

23.01.2006 року сторонами укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень до договору найму (оренди) 55/1000 (п`ятдесяти п`ятьох тисячних) часток будівель та споруд №34/05 від 22.05.2005 року (далі - додатковий договір від 23.01.2006 року), який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу - Блауш Н.З. за №433 (т.1. а.с. 26-27).

Додатковим договором від 23.01.2006 року сторони внесли наступні зміни.

Пункт 4.1 розділу 4 "Орендна плата і порядок розрахунків" договору сторони погодили викласти в такій редакції: наймач сплачує наймодавцю орендну плату за користування нежилими приміщенням у розмірі, визначеному у відповідності до Положення про порядок розрахунку і використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням 13-ї сесії обласної ради XXIV скликання від 17 березня 2004 року, № 19- 13/04, із змінами і доповненнями, затвердженими рішенням XX сесії Чернівецької обласної ради IV скликання від 28 квітня 2005 року, № 71-20/05 та у відповідності до рішення № 197-23/05 XXIII сесії IV скликання Чернівецької обласної ради м. Чернівці від 25 листопада 2005 року.

Пункт 4.2. розділу 4 " Орендна плата і порядок розрахунків договору "доповнити словами " з наступним корегуванням на індекс інфляції".

Абзац другий пункту 4.5. розділу 4 "Орендна плата і порядок розрахунків" договору вважати абзацом другим пункту 4.4. розділу 4 " Орендна плата і порядок розрахунків ".

Пункт 4.5. розділу 4 "Орендна плата і порядок розрахунків" сторони погодили викласти в такій редакції: 10 відсотків від річної орендної плати 6 з ПДВ), за право довгострокової оренди наймач щорічно перераховує до 20 (двадцятого) числа на цільовий рахунок Чернівецької обласної ради : ІД/Р № 31510931500001 УДК в Чернівецькій області м. Чернівці МФО 856135 код 23215945, отримувач : місцевий бюджет обласний 50110000 в призначенні платежу.

У пункті 4.14. розділу 4 договору "Орендна плита і порядок розрахунків договору "слова" з погодженням обласної ради виключити.

01.06.2007 року сторонами укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень до договору найму (оренди) 55/1000 (п`ятдесяти п`ятьох тисячних) часток будівель та споруд №34/05 від 22.05.2005 року (далі - додатковий договір від 01.06.2007 року), який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу - Блауш Н.З. за №4510 (т.1.а.с. 19-20).

Додатковим договором від 01.06.2007 року сторони внесли наступні зміни.

Так, у зв`язку із зміню власника вказаного в договорі найму та у відповідності з частиною 1 статті 770 Цивільного кодексу України та з пунктом 9.1. розділу 9 "Інші умови" в тексті договору слова "Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Чернівці" замінити словами "Виконавчий комітет Чернівецької міської ради". Окрім того, сторони погодили викласти пункт 1.4. договору сторони у такій редакції: "ці нежилі приміщення належать наймодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Чернівецької міської ради м.Чернівці 12.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради№227/5 від 27.03.2007 року, зареєстрованого в Чернівецькому комунальному обласному бюро технічної інвентаризації та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 18.04.2007 року за порядковим номером об`єкта нерухомого майна №18566712". Строк дії договору найму (оренди) доповнено словами "за погодженням сторін".

Орендна плата і порядок розрахунків, розділ 4 договору, доповнено пунктом 4.15 - враховуючи висновки постійної комісії з питань приватизації та управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, Чернівецької обласної ради від 10.10.2006 року та 21.11.2006 року, про зарахування наймачу (орендарю) витрат, пов`язаних з проведенням ремонтних робіт в орендованих приміщеннях в сумі 677707,20 (шістсот сімдесят сім тисяч сімсот сім гривень двадцять копійок) в рахунок орендної плати на термін дії договору найму (оренди) та у відповідності з пунктом 4.2. договору, наймач (орендар) нарахування та сплату орендних платежів здійснює починаючи з 22.12.2015 року.

В пункті 5.3.6. розділу 5 " Права і обов`язки " договору слова " Чернівецької обласної ради " замінити словами " балансоутримувача.

01.07.2009 року сторонами укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень до договору найму (оренди) 55/1000 (п`ятдесяти п`ятьох тисячних) часток будівель та споруд №34/05 від 22.05.2005 року (далі - додатковий договір від 01.07.2009 року), який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу - Блауш Н.З. за №2491 (т.1.а.с. 21-25).

Додатковим договором від 01.07.2009 року сторони внесли наступні зміни.

У зв`язку із проведеною наймачем реконструкцією з переобладнанням орендованих нежилих приміщень, які знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, 30 внаслідок яких загальна орендована площа об`єкта змінилась з 604,80 кв.м на 1012,00 кв.м., згідно з дозволом наданим рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 783/19 від 09.10.2007 року (т.1. а.с. 30 - 34) та на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №320/8 від 22.04.2008 року (т.1.а.с. 45 - 49) про затвердження акта державної приймальної комісії від 27.03.2008 року про прийняття в експлуатацію орендованого приміщення на 136/1000 ідеальних часток загальною площею 1012,00 кв.м. (т.1.а.с. 37-34). Строк дії договору продовжено до 22.07.2019 року.

Також, рішенням Виконкому Чернівецької міської ради №948/23 від 16.12.2008 року дозволено зарахувати Козьмі Ю.М. в рахунок орендної плати витрати, понесені на проведення капітального ремонту та реконструкції (невід`ємні поліпшення) орендованих приміщень на вул. Чкалова, 30 , в розмірі 215684,07 грн (т.1.а.с. 50-52).

Вищевказаний договір, додаткові договори та акт приймання-передання підписані та скріплені печатками сторін.

На думку позивача, після закінчення строку (22.07.2019 року) договору найму (оренди) 55/1000 (п`ятдесяти п`ятьох тисячних) часток будівель та споруд №34/05 від 22.05.2005 року відповідач продовжує користуватись приміщенням, що стало підставою для звернення до суду з позовною вимогою щодо стягнення неустойки за весь час користування відповідачем приміщення, а саме: періодом з 23.07.2019 року по 19.01.2021 року в сумі 1753278,77 грн та звільнення нежилого приміщення, розташованого за адресою: м.Чернівці, вул. Чкалова, 30 , загальною площею 1012 кв.м.

Відповідач в свою чергу, вказує, що маючи намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк на тих самих умовах, 21.06.2019 року направив на адресу позивача лист-повідомлення про продовження договору найму на новий строк, на 13 років 7 місяців, додавши до нього зведені кошторисні рахунки для винесення на розгляд постійно діючої комісії про зарахування невід`ємних поліпшень з метою часткового зарахування понесених відповідачем витрат в рахунок сплати орендної плати. Заява та лист були отримані позивачем.

У відповідь, 05.07.2019 року, позивач проінформував відповідача, що термін дії договору оренди 22.07.2019 року закінчується. У разі бажання укласти договір оренди на новий термін позивачу пропонувалося надати звіт про оцінку вартості орендованого майна. У випадку відмови від укладання договору оренди на новий строк, не виконання вказаних в листі вимог відповідачу необхідно повернути об`єкт оренди за актом приймання - передачі (т.1.а.с. 28-29).

31.07.2019 року Департамент розвитку міської ради, який є виконавчим органом міської ради, що здійснює контроль за договорами оренди та використанням приміщень комунальної власності направив відповідачу лист за вх.№02/01-17/844, відповідно до якого повторно запропонував останньому надати звіт про оцінку вартості орендованого майна для продовження терміну використання орендованого нерухомого майна та початком з 23.07.2019 року проведення нарахувань з орендної плати або звільнити приміщення та передати його за актом приймання - передавання. Цим же листом відповідача повідомлено, що в разі несвоєчасного звільнення та передачу орендованого майна, орендар зобов`язується сплачувати неустойку в розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення. Матеріали справи містять докази направлення даного листа відповідачу, ФОП Козьмі Ю.М., на зазначену в договорі поштову адресу АДРЕСА_3 (т.1.а.с.35-36).

16.09.2019 року позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення №01/02-11/2/2380, в якому останній повідомив відповідача про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням 22.07.2019 року терміну дії договору оренди та вказав на обов`язок відповідача повернути в термін до 30.09.2019 року балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання передачі (т.2. а.с.32).

В той же час, за твердженням позивача, відповідач, ігноруючи умови укладеного між учасниками спірних правовідносин правочину, не повернув об`єкт оренди після припинення дії договору та продовжував користуватися орендованим нерухомим майном.

Відповідач стверджує, що після закінчення строку спірного договору не отримував листа позивача від 05.07.2019 року щодо припинення договору оренди, у зв`язку із чим вважає договір оренди продовженим на той же строк і на тих же умовах. Відсутність заперечення останній розцінив, як прояв "мовчазної згоди" і в такому випадку вважає, що договір найму (оренди) 55/1000 (п`ятдесяти п`ятьох тисячних) часток будівель та споруд №34/05 продовжено до 20.02.2033 року.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, відповідач після 22.07.2019 року і по день звернення з позовом сплачував орендну плату за приміщення та відсутній звіт про оцінку майна, який останній надав на вимогу орендодавця.

Окрім того, представником відповідача у судових засіданнях підтверджено факт отримання листів позивача від 31.07.2019 року та 16.09.2019 року.

Листом від 09.02.2021 року відповідачем направлено позивачу пропозицію щодо внесення змін до договору найму (оренди) 55/1000 (п`ятдесяти п`ятьох тисячних) часток будівель та споруд №34/05 від 22.05.2005 року, а саме: щодо зарахування усіх понесених наймачем витрат відповідно до зведеного кошторисного розрахунку "Капітальний ремонт приміщень будівлі аеропорту "Чернівці" по вул. Чкалова, 30, яким підтверджено понесення витрат на суму 8229968,00 грн та зведений кошторисний рахунок "Реконструкція приміщень будівлі аеропорту "Чернівці" по вул. Чкалова, 30, яким підтверджено понесення витрат на суму 4089464,00 грн у зв`язку з чим звільнити ФОП Козьму Ю.М. від внесення орендної плати на відповідний строк. А також даним листом повідомлено позивача про зміну ФОП Козьми Ю.М. місцезнаходження з поштову адресу АДРЕСА_3 на АДРЕСА_1 (т.1.а.с. 135).

Листом від 15.02.2021 року відповідачем направлено позивачу уточнення до пропозиції від 09.02.2021 року щодо внесення змін до договору найму (оренди) 55/1000 (п`ятдесяти п`ятьох тисячних) часток будівель та споруд №34/05 від 22.05.2005 року, яка полягає в внесені змін та доповнень до договору, а саме пункт 3.1. викласти в новій редакції - договір діє до 20.02.2033 року. Також відповідачем подано нову редакцію договору, згідно якої пункт 3.1. договору викласти в новій редакції, а саме: "договір діє до 23.09.2039 року" та пункт 4.1. викласти в новій редакції - сторони домовились про зарахування в рахунок орендної плати витрат (невід`ємних поліпшень) понесених наймачем на капітальний ремонт і реконструкцію орендованих приміщень на вул. Чкалова, 30, м. Чернівці в загальній сумі 12319432,00 грн, шляхом звільнення наймача від внесення орендної плати на певний строк. У зв`язку з цим наймач починає здійснювати оплату орендних платежів за цим договором починаючи з 24.09.2039 року (т.1. а.с. 136 - 137).

На листи відповідача від 09.02.2021 року та 15.02.2021 року позивач заперечив, що підтверджено наявним в матеріалах справи листом №-304-01/10-09 від 18.02.2021 року та листом №К-351/01/10-09 від 26.02.2021 року (т.1. а.с.138, т.2. а.с.4).

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Стаття 174 ГК України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частини перша та сьома статті 179 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частина перша статті 759 ЦК України та частина перша статті 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до частини четвертої статті 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Частина 2 цієї статті передбачає, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п`ять років.

Право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 793 цього Кодексу, якщо договір, укладений за результатами електронного аукціону, предметом якого є майно державної або комунальної власності (стаття 794 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України №2269-ХІІ орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За умовами статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

За змістом частин першої та третьої статті 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна.

За змістом частини першої статті 12 Закону №2269-ХІІ, договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди визначає стаття 764 ЦК України.

Суть продовження договору оренди згідно зі статтею 764 ЦК України полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору у його поновленні.

Стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

При цьому, законодавець передбачив безумовність передбаченого статтею 764 ЦК України права орендаря на продовження договору в разі згоди на це орендодавця, яка може проявлятися як згодою так і бездіяльністю з його боку. Таке право не можна ставити в залежність від підписання орендарем додаткової угоди чи її нотаріального посвідчення і наступної державної реєстрації. Така згода на продовження договору найму в деяких випадках передбачених нормами закону (мовчазна згода - пролонгація) і не вимагає згоди іншої сторони, нотаріального посвідчення і державної реєстрації додаткової угоди про продовження договору.

Подібні положення містяться і в частині четвертій статті 284 ГК України та частині другій статті 17 Закону №2269-ХІІ у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для продовження дії договору оренди на підставі частини другої Закону № 2269-ХІІ необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування орендованим майном; відсутнє письмове повідомлення однієї зі сторін договору про припинення або зміну умов договору.

Наведена норма Закону визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах без проведення конкурсу.

Отже, відповідно до наведених вище норм договір може бути пролонгованим, тобто продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, за відсутності у сторін відповідних заперечень щодо цього (за відсутності заяв про припинення або зміну умов договору).

При цьому в таких випадках для "автоматичного" продовження дії договору від сторін, за загальним правилом, не вимагається обов`язкового укладення нового договору оренди або внесення змін до вже існуючого шляхом підписання ними додаткового договору, договору про внесення змін тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 906/559/19.

Як зазначалось вище, сторонами був встановлений строк дії договору до 22.07.2019 року.

Так, в матеріалах справи є звернення відповідача від 21.06.2019 року (т.1. а.с. 134), згідно з яким останній просив продовжити дію договору шляхом укладення догвору на новий строк, а також зарахувати понесені витрати в рахунок оплати оренди.

Позивач, листом №К-1775-01/10 від 05.07.2019 року (т.1.а.с.28) повідомив відповідача про припинення договору оренди нежитлових приміщень у разі неподання звіту про оцінку вартості орендованого майна, листом №02/01-17/844 від 31.07.2019 року (т.1.а.с.35) повторно повідомлено відповідача про припинення договору оренди нежитлових приміщень, листом №01/02-11/2/2380 від 16.09.2019 року (т.2. а.с.32) повідомлено про припинення договору оренди нежитлових приміщень та про повернення орендованого майно відповідно до вимог пункту 2.2. договору, а саме: повернення орендованого об`єкта здійснюється протягом 5 (п`яти) днів, з дня припинення дії договору за актом прийому-передачі.

Враховуючи вищевикладене, заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.

Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди та протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Разом з цим, чинне законодавство не містить заборони на повідомлення орендодавцем орендаря про закінчення договірних відносин після визначеного строку дії договору ще під час його дії.

Істотне значення у даному випадку має факт направлення такого повідомлення в межах відповідного строку, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця.

Такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №906/742/18, №906/743/18, №906/746/18, від 16.07.2019р. у справі №906/744/18, від 03.08.2019р. у справі № 916/707/18, від 21.10.2019р. №902/862/15, від 22.10.2019р. у справі № 910/3705/19.

Матеріали справи містять докази здійснення позивачем заходів, щодо врегулювання орендних правовідносин, про що свідчать листи від №К-1775-01/10 від 05.07.2019 року, №02/01-17/844 від 31.07.2019 року, №01/02-11/2/2380 від 16.09.2019 року, при цьому факт отримання листів №02/01-17/844 від 31.07.2019 року та №01/02-11/2/2380 від 16.09.2019 року представником відповідача підтверджено у судовому засіданні під запис.

Відповідач доказів виконання свого обов`язку щодо повернення орендованого приміщення після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору оренди не надав.

Окрім того, матеріали справи не містять докази оплати орендної плати починаючи з 22.07.2019 року, а відтак суд вважає доводи відповідача щодо продовження договору оренди за мовчазною згодою безпідставними.

Отже, після закінчення строку договору, зокрема станом на час спливу одного місяця від такої дати, одночасно існували всі обставини, які в силу вказівки закону та договору разом становлять підстави для визнання договору припиненим з 22.07.2019 року у зв`язку з наявністю заперечень орендодавця щодо продовження строку його дії.

Відтак, оскільки договір найму (оренди) 55/1000 (п`ятдесят п`ять тисячних) ідеальних часток будівель та споруд №34/05 від 22.12.2005 року припинився у зв`язку із закінченням строку його дії та наявністю заперечень орендодавця щодо продовження строку його дії, у відповідача відсутні правові підстави для подальшого користування об`єктом оренди.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Згідно з п.2.2. договору повернення наймодавцю орендованого об`єкта здійснюється протягом 5 ( п`яти ) днів, з дня припинення дії цього договору за актом прийому-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін.

Разом з цим, відповідачем не надано суду доказів повернення майна, орендованого за спірним договором, строк дії якого закінчився, зокрема, у матеріалах справи відсутній підписаний сторонами акт приймання-передавання орендованого приміщення.

Відповідно до пунктів 4.11. та 4.12. договору за несвоєчасне звільнення та передачу нежилих приміщень наймач зобов`язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки за користування майном за час прострочення. У разі припинення або розірвання цього договору наймач сплачує орендну плату до дня передачі наймодавцю нежилого приміщення за актом прийому - передачі.

Невиконання наймачем обов`язку щодо поверненні речі є підставою для виникнення права наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини другої статті 785 ЦК України.

Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди, і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

Зі змісту статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вбачається, що невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України. Законодавцем у частині першій статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов`язані невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.

Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об`єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України.

Аналогічну правову позицію викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах: від 11.04.2018 у справі №914/4238/15, від 24.04.2018 у справі №910/14032/17, від 08.05.2018 у справі №910/1806/17, а також Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.

Судом встановлено, що - позивач вживав необхідні заходи, зі свого боку, а саме: повідомив орендаря проте, що договір оренди не буде продовжено на новий термін, що підтверджено листами від 05.07.2019 року, від 30.07.2019 року, 16.09.2019 року.

Проте, відповідач добровільно не виконав свій обов`язок щодо повернення орендованого майна та оформлення повернення наймачем орендованого майна шляхом підписання акта приймання-передачі нерухомого майна після закінчення дії договору.

Доказів добровільного виконання вказаного обов`язку відповідач суду не надав, доказів вчинення орендодавцем дій, спрямованих на ухилення від прийняття об`єкта оренди від орендаря після закінчення строку дії договору, або ухилення орендодавця від підписання акта приймання-передачі майна матеріали справи також не містять, і відповідачем такі докази не подавалися.

Зважаючи на встановлення судом обставин припинення дії договору оренди з 22.07.2019 року та неповернення в добровільному порядку відповідачем об`єкта оренди, а саме нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: за адресою: м.Чернівці, вул. Чкалова, 30, загальною площею 1012 кв.м. на підставі договору найму (оренди) 55/1000 (п`ятдесят п`ять тисячних) ідеальних часток будівель та споруд №34/05 від 22.12.2005 року, суд погоджується про наявність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю в сумі 1753278,77 грн, яка нарахована за період з 23.07.2019 року по 19.01.2021 року.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що він проведений вірно.

Пунктом 5.3.7 договору сторони узгодили обов`язки наймача, які полягають у тому, що при припиненні договору останній зобов`язується повернути нерухомість у стані, придатному для використання її за цільовим призначенням.

У зв`язку з закінченням договору оренди та з урахуванням вище викладеного, нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул. Чкалова, 30, загальною площею 1012 кв.м. на підставі договору найму (оренди) 55/1000 (п`ятдесят п`ять тисячних) ідеальних часток будівель та споруд №34/05 від 22.12.2005 року підлягає поверненню.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Всупереч наведеним нормам, відповідачем позовні вимоги спростовані не були.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов висновку, що позовна заява Виконавчого комітету Чернівецької міської ради є обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 138292,64 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статями 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 194, 232, 233, 236 - 238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Виконавчого комітету Чернівецької міської ради (58002, м.Чернівці, пл. Центральна, буд.1) до Фізичної особи - підприємця Козьми Юлії Миколаївни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення неустойки в сумі 1753278,77 грн та звільнення нежилого приміщення задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Козьми Юлії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Виконавчого комітету Чернівецької міської ради (58002, м.Чернівці, пл. Центральна, буд.1, код 04062216) неустойку в сумі 1753278,77 грн та судовий збір в сумі 26299,17 грн.

3.Зобов`язати Фізичну особу - підприємця Козьму Юлію Миколаївну ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звільнити приміщення яке знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул. Чкалова, 30 , загальною площею 1012 кв.м.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення схвалено та підписано 23.06.2021 року

Суддя С.М. Гушилик