Ухвала суду № 97854555, 23.06.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23 червня 2021 року Справа № 925/758/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В., розглянувши матеріали

за позовом Державного навчального закладу “Уманський професійний

ліцей”, м. Умань, Черкаської області

до приватного підприємства “Іванна”, м. Умань, Черкаської області

про визнання незаконним та скасування державного акту на право

власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації прав власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся Державний навчальний заклад “Уманський професійний ліцей” до приватного підприємства “Іванна” про:

- визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 034883 від 08 липня 2005 року, яким посвідчено право власності приватного підприємства “Іванна” на земельну ділянку площею 0,0612 га, призначену для обслуговування виробничої бази та розташовану по АДРЕСА_1 ;

- скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0404 га з кадастровим номером 7110800000:02:003:1794, що розташована по АДРЕСА_1 (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №35923071);

- скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0208 га з кадастровим номером 7110800000:02:003:1795, що розташована по АДРЕСА_1 (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №35922490).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

У визначені судом строки від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Згідно ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Водночас до суду надійшла заява від позивача про залучення до участі у справі третіх осіб: Уманську міську раду та Міністерство освіти і науки України.

В обґрунтування своєї заяви позивач вказує, що Уманська міська рада є особою, яка приймала та виконувала рішення про відчуження належної позивачу частини земельної ділянки, а також видавала спірний державний акт.

Вилучення земельної ділянки, на якій розташоване майно вищого навчального закладу, здійснюється за згодою Міністерства освіти і науки України.

Згідно ч. 2 та ч. 4 ст. 50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Враховуючи викладені в клопотанні обставини суд вважає за необхідне залучити Уманську міську раду до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та залучити Міністерство освіти і науки України до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, оскільки рішення з даної справи може вплинути на права та обов`язки вказаних осіб.

Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, строк подання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі (п. 9 ч. 2 ст. 176 ГПК України).

Також позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні приватному підприємству “Іванна” земельні ділянки, а саме:

- земельну ділянку площею 0,0404 га з кадастровим номером 7110800000:02:003:1794, що розташована по АДРЕСА_1 .

- земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:003:1795, що розташована по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданої заяви Державного навчального закладу «Уманський професійний ліцей» вказував, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду з огляду на наступне:

Працівниками Міськрайонного управління Держгеокадастру в Уманському районі та м. Умані було усно повідомлено директора ДНЗ “Уманський професійний ліцей” про те, що керівництво ПП “Іванна” намагається формально відчужити належні їй земельні ділянки площею 0,0404 га з кадастровим номером 7110800000:02:003:1794, що розташована по АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0208 га з кадастровим номером 7110800000:02:003:1795.

На думку позивача, відповідач має реальну можливість відчужити спірне майно до розгляду справи по суті, що істотно ускладнить поновлення порушених прав позивача чи взагалі зробить у майбутньому неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Судом враховано, що предметом позову по даній справі є визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, а також скасування державної реєстрації прав власності на земельні ділянки.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Оскільки позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, то судове рішення у разі задоволення позову не вимагатиме його примусового виконання.

Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В даному випадку застосовується та досліджується судом така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд наголошує на тому, що дійсно судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

Статтею 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ч.2 ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч.4 ст. 3 цього Закону будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі №48/340 (провадження №12-14звг19), пункт 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18).

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Водночас, відповідно до ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

Проте, доводи позивача стосовно того, що працівниками Міськрайонного управління Держгеокадастру в Уманському районі та м. Умані було усно повідомлено директора ДНЗ “Уманський професійний ліцей” про те, що керівництво ПП “Іванна” намагається відчужити належні їй земельні ділянки документально не підтверджено.

Отже, до заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів того, що дійсно керівництво ПП “Іванна” намагається відчужити земельні ділянки, або вчиняє певні підготовчі дії, які необхідні для відчуження нерухомого майна.

За таких обставин, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 50, 136, 137, 139, 140, 176, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання призначити на 11 год. 00 хв. 22 липня 2021 року.

4. Засідання суду відбудеться в приміщенні Господарського суду Черкаської області за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, другий поверх, зал судових засідань №2, тел. канцелярії суду (0472) 31-21-49.

5. Залучити Уманську міську раду до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

6. Залучити Міністерство освіти і науки України до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

7. Встановити відповідачу строк для подання суду відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем: протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

8. Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України).

9. Встановити третім особам строк для подання письмових пояснень щодо позову та відзиву до 15 липня 2021 року.

10. Встановити сторонам строк для надання суду відповіді на письмові пояснення третіх осіб - до 21 липня 2021 року.

11. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

12. Роз`яснити сторонам, що в силу положень п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання учасника справи без повідомлення про причини неявки не є підставою для відкладення підготовчого засідання.

13. Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

14. Заяву Державного навчального закладу «Уманський професійний ліцей» про забезпечення позову залишити без задоволення.

15. Копію ухвали надіслати учасникам справи в порядку ч. 11 ст. 242 ГПК України.

Суддя А.В.Васянович