Ухвала суду № 9785451, 22.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 р.Справа № 2-а-37799/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватна фірма "Мінкан" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2009р. по справі№2-а-37799/09/2070

за позовом Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів <Список ><Текст >

до Приватна фірма "Мінкан" <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватної фірми “Мінкан”, в якому просить суд після уточнення позовних вимог стягнути з відповідача адміністративногосподарські санкції у розмірі 14729,06 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991 року (в редакції від 06.10.2005 року), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 і забезпечують працевлаштування інвалідів. Статтею 20 Закону України встановлено „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. У відповідності до ч.2 ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Таким чином, за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 16.04.2009 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 14729,06 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2009 року адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватної фірми “Мінкан” про стягнення адміністративногосподарських санкцій задоволено: стягнуто з Приватної фірми “Мінкан”(код ЄДРПОУ 14068941, 61058, м. Харків, вул. Обоянська, 25, р/р 260075222 в ВАТ “Мегабанк”, МФО 351629) на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (м.Харків, Держпром, 1під., 1пов., кім. 16, р/р 31219230700003 управління Держказначейства у Дзержинському районі, код 24134567, МФО 851011 ГУДК у Харківській області) адміністративногосподарську санкцію за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в 2008 році, в розмірі 14729 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять девять) грн. 06 коп..

Приватна фірма "Мінкан" не погоджується з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова є необґрунтованою та незаконною, прийнята з порушенням норм матеріального права. Апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від06 серпня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір стягнення. Посилається на те, що закон не встановлює твердої грошової суми штрафних санкцій. Також зазначає, що судом не враховано, що відповідач хоча і не щомісячно, але повідомляв службу зайнятості про вільні робочі місця на підприємстві. Посилається на ст. 33 КпАП України.

Апеляційна скарга була подана представником відповідача за дорученням. Після відкриття апеляційного провадження доручення було відкликане, але відповідач не відмовився від апеляційної скарги, її обґрунтувань та вимог не змінив.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно форми 10-ПІ (уточнюючій) від 04.08.09р. "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2008 рік, що наданий відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2008 році становила 172 особи. Відповідно до ст. 19 Закону, у Приватної фірми “Мінкан” у 2008 році норматив для працевлаштування інвалідів складає 7 робочих місць. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів штатних працівників на підприємстві становить 5 осіб. Відповідачем не виконано норматив двох робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2008 рік становить 7364,53 грн.. Сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2008 році, становить 14729,06 грн..

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 р. із змінами та доповненнями, для підприємств, об'єднань, установ незалежно від форм власності та господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з п.1 Положення про робоче місце інваліда і про Порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 03.05.1995 р. № 314, із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 р. № 19, робоче місце інваліда, це окреме робоче місце, або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створені необхідні умови для праці інваліда.

Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору.

Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда.

Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” зобов'язує відповідача, відповідно до 4-х відсоткового нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша ніж встановлено нормативом, щорічно сплачують відповідному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Тобто законодавець чітко визначив порядок визначення суми штрафних санкцій. Будь яких підстав для зменшення сум санкцій (крім випадку коли у субєкта відповідальності працювало від 8 до 15 осіб) закон не передбачає.

Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно звіту форми 10-ПІ від 04.08.2009 року у Приватної фірми “Мінкан” середньооблікова чисельність штатних працівників в 2008 році на підприємстві становить 172 особи, згідно ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2008 році визначена для відповідача 7 робочих місць.

Відповідно до звіту форми 10-ПІ у відповідача в 2008 році середньооблікова чисельність штатних працівників інвалідів складала 5 осіб.

Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2008 рік становить 7364,53 грн..

Згідно п.4 Порядку сплати підприємствами, об'єднаннями, установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01 р. № 1767, штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємство повинно щомісячно інформувати державні органи зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів.

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій”, яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Встановлено, що відповідачем щомісяця протягом 2008 року не було належним чином виконано свій обовязок щодо інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Відповідачем не вчинялись заходи щодо повідомлення органів, визначених частиною першою статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Оскільки відповідач не виконав встановлений законом норматив створення робочого місця для працевлаштування інваліда, порушив порядок інформування державних органів про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, тобто не здійснив передбачені законом дії щодо працевлаштування інвалідів, він повинен сплатити адміністративно-господарські санкції за 2 незайнятих робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році в сумі 14729,06 грн..

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Також, колегія суддів звертає увагу на помилковість посилання в апеляційній скарзі на ст. 33 КпАП України, оскільки цей Кодекс не регулює спірних відносин.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватна фірма "Мінкан" залишити без задоволення.

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2009р. по справі№2-а-37799/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 01.03.2010 р.