Рішення № 97854472, 15.06.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року Справа № 923/720/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі:

позивача - 1- Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

позивача -2 - Архангельського професійного аграрного ліцею

до - Фізичної особи-підприємця Скубія Володимира Петровича

про визнання договору недійсним та зобов`язання звільнити земельну ділянку

за участю представників сторін:

прокурора - Рошевської А.

позивача-1- не прибув;

позивача-2 -не прибув.

відповідача-не прибув.

До суду надійшла позовна заява Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - Позивач 1) та Архангельського професійного аграрного ліцея (далі - Позивач 2) до фізичної особи-підприємця Скубія Володимира Петровича (далі - Відповідач), відповідно до якої, прокурор просить:

- визнати недійсним договір про співпрацю з фізичною особою-підприємцем Скубій В.П. з організації виробничого навчання, виробничої практики з обробітку землі та вирощування с/г продукції від 18.01.2021 року, укладений між Архангельським професійним аграрним ліцеєм та фізичною особою - підприємцем Скубієм Володимиром Петровичем.

- зобов`зати фізичну особу - підприємця Скубія Володимира Петровича - звільнити земельну ділянку державної форми власності, площею 68,0 га загальною вартістю 2 378 125,14 грн., розташовану на території Архангельської селищної ради Бериславського (Високопільського) району Херсонської області (за межами населеного пункту) та повернути її Архангельському професійному аграрному ліцею.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2021 року, справу розподілено судді Литвиновій В.В.

Ухвалою від 31.05.2021 суд: прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання у справі на 15.06.2021 року.

Від відповідача 14.06.2021 до суду надійшла заява, відповідно до якої, ФОП Скубій В.П. позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив справу розглядати за його відсутності.

До суду 14.06.2021 надійшла заява Позивача 2, згідно з якою, директор Архангельського професійного аграрного ліцею просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Позивачем 1 15.06.2021 подані до суду пояснення з викладенням правової позиції до позовної заяви та клопотання про відкладення засідання, призначеного на 15.06.2021 року, на іншу дату.

Від прокурора надійшло клопотання про ухвалення рішення суду на стадії підготовчого провадження щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши подані клопотання, заслухавши думку прокурорки, суд ухвалив здійснювати підготовче засідання за відсутності представників позивачів і відповідача, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши прокурорку, яка прибула в судове засідання, суд

встановив:

Відповідного до державного акту на право постійного користування землею серії ХС, зареєстрованого за №84 від 21.03.2001 року, Архангельський професійний аграрний ліцей (раніше - Архангельське середнє професійно-технічне училище № 24) є постійним користувачем земельних ділянок загальною площею 307,1981 га, у тому числі 301,7119 га ріллі та 5,4862 га для обслуговування технічних, виробничих, будівельних та житлових споруд (а.с. 21).

Між Архангельським професійним аграрним ліцеєм (Сторона 1) та фізичною особою - підприємцем Скубієм Володимиром Петровичем (Сторона 2) 18.01.2021 укладено договір про співпрацю з приватним підприємцем з організації виробничого навчання, виробничої практики з обробітку землі та вирощування с/г продукції (далі - Договір) (а.с. 27).

Пунктом 2 Договору визначено предмет договору, що полягає у вирощувані с/г продукції із застосуванням інтенсивних технологій, високопродуктивної техніки, реалізації продукції, раціональне і ефективне використання Архангельським ПАЛ та ФОП Скубій В.П. земель, які перебувають у постійному користуванні Архангельського ПАЛ.

У пункті 2.1 Договору закріплено, що Архангельський ПАЛ повинен забезпечити наявність площ для вирощування с/г культур в кількості 68 га (а.с. 27).

Згідно із п. 2.2 Договору, ФОП Скубій В.П. зобов`язується придбати необхідний посівний матеріал, придбати необхідну кількість дизпалива для посіву та збирання визначеної договором кількості землі, провести посів та збирання с/г культур, реалізувати вирощену продукцію, провести обробку с/г земель, виділеною для спільною діяльності технікою, відповідно до агротехнічних вимог та сівозмін, виконати роботу по доведенню вирощеної с/г продукції до норм стандартизації, забезпечити охорону і зберігання с/г продукції на складах, вчасно здійснювати оплату відповідно до даного договору.

Отже, основним зобов`язанням Сторони 1 по договору є забезпечення земельної ділянки площею 68 га для вирощування с/г культур Стороною 2.

Витрати на залучення працівників для виконання Договору, відповідно вимог пункту 2.2 Договору, покладаються на ФОП Скубія В.П.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що весь прибуток, отриманий від спільної діяльності, розподіляється відповідно до матеріальних витрат сторін. Виплачуються встановлені законодавством України, податки, а кошти, що залишились після сплати податків, розподіляються пропорційно витратам сторін, але Сторона 1 отримує не менше 2300 грн. за один гектар. Оплата проводиться рівними частинами щоквартально до 09.04.2021, 09.07.2021, 10.09.2021 (а.с. 27).

Згідно із листа Архангельського ПАЛ (а.с. 18-19) вбачається, що станом на 08.04.2021 вказаний договір є чинним, обробіток землі та вирощування на ній сільськогосподарських культур на даний час здійснюється саме на підставі вищевказаного договору від 18.01.2021 року.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із таких міркувань.

Згідно із статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність, сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до статті 1132 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Із змісту Договору вбачається, що основним зобов`язанням Сторони 1 по договору є забезпечення земельної ділянки площею 68 га для вирощування с/г культур Стороною 2.

Незалежно від розміру отриманого прибутку Договором визначено сталу суму фактично за користування земельною ділянкою навчального закладу, що за своєю природою є орендною платою.

Аналіз умов договору про співпрацю з приватним підприємцем з організації виробничого навчання, виробничої практики з обробітку землі та вирощування с/г продукції від 18.01.2021 свідчить про те, що його виконання ФОП Скубієм В.П. можливе лише за умови володіння та використання ним земельної ділянки навчального закладу площею 68 га.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Із аналізу змісту оспорюваного договору про співпрацю встановлено, що умови вказаного договору не містять жодного посилання на зобов`язання сторін, спрямовані на досягнення спільної мети цієї діяльності. Також умовами договору не підтверджується наявність спільної мети сторін на спільний обробіток земельної ділянки, об`єднання зусиль та певних внесків сторін для досягнення певних господарських цілей, наведених в предметі договору, кінцевої мети та діяльності сторін в досягненні результату спільної діяльності.

За таких обставин, дослідження умов договору про співпрацю дає підстави вважати, що основною його ознакою є платне володіння та користування ФОП Скубієм В.П. протягом певного строку земельною ділянкою.

Наведені у пунктах 2.1 та 2.2 зобов`язання Архангельського ПАЛ розробити навчальний план проведення виробничого навчання та ФОП Скубію В.П. залучати учнів ліцею до роботи на новій техніці відповідно до навчальних планів і програм, зазначені без реальних намірів Сторін щодо їх виконання.

Так, протягом 2020 року, коли діяв аналогічний договір, згідно інформації Архангельського ПАЛ (а.с. 18-19) та звітів про проходження виробничої практики учнями Архангельського ПАЛ (а.с. 23-26) вбачається, що упродовж 2020 року та поточного періоду 2021 лише 6 учнів пройшли практику у ФОП « Скубій ». Докази проходження протягом поточного періоду 2021 року учнями виробничої практики у ФОП «Скубій» відсутні.

Судом встановлено, що ФОП Скубій В.П. фактично самостійно користується та володіє, експлуатує земельну ділянку площею 68 га, що перебуває у постійному користування Архангельського ПАЛ, за рахунок власної техніки, інвентарю, робочої сили та сплачує за її експлуатацію та користування школі. Вказана земельна ділянка використовується ФОП Скубієм В.П. для комерційної діяльності на умовах строковості та платності, що є елементом правовідносин оренди землі.

Крім того, відповідно до п.1 Договору, предметом договору є створення місць для проведення виробничого навчання, виробничої практики.

Постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 07.06.1999 «Про затвердження Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики» затверджено Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики (далі - Порядок) встановлено, що такий Порядок є обов`язковим для всіх професійно-технічних навчальних закладів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування.

Згідно із абз. 2 п. 3 Порядку, виробнича практика проводиться з метою вдосконалення набутих знань, практичних навичок для досягнення встановленого рівня кваліфікації з відповідних професій, спеціальностей та спеціалізації, а також забезпечення соціальної, психологічної і професійної адаптації в трудових колективах.

Абзацом 5 пункту 2 Порядку встановлено, що виробниче навчання та виробнича практика учнів, слухачів можуть проводитися, як виняток, з дозволу Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у навчально-виробничих майстернях, на дільницях, полігонах, будівельних об`єктах, полях, фермах, навчальних господарствах, ділянках та інших підрозділах професійно-технічних навчальних закладів (в тому числі у формі стажування на виробництві, у сфері послуг) за умови забезпечення ними виконання у повному обсязі робочих навчальних планів і програм.

Згідно із інформації Архангельського ПАЛ (а.с. 20), дозволи Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій щодо проходження учнями виробничої практики та виробничого навчання протягом 2020 - 2021 років не отримувались.

Отже, положення пункту 1 Договору щодо створення місць для проведення виробничого навчання, виробничої практики не спрямоване на настання правових наслідків, оскільки навчальний заклад не отримав необхідний дозвіл від Міністерства освіти і науки України для організації виробничої практики на полях Архангельського ПАЛ.

За таких обставин, у порушення вимог ч. 5 ст. 203 ЦК України положення пункту 1 Договору, вказаний правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним через невиконання сторонами його умов, а укладення вказаного договору за відсутності відповідного дозволу суперечить ст. 29 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» та абз. 5 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 07.06.1999 року.

Виходячи з положень спірного договору про співпрацю, що регулюють зокрема предмет договору, права та обов`язки сторін, вказаний договір є договором оренди землі, укладення якого регулюється Законом України «Про оренду землі» та Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Тобто суд виходить із того, що, укладаючи договір про співпрацю, Архангельський ПАЛ та ФОП Скубій В.П. мали намір приховати правовідносини оренди землі.

Відповідно до ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Так, статтею 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Отже, Архангельський ПАЛ не є власником цієї земельної ділянки, а є лише постійним землекористувачем та його права визначені ст.95 ЗК України, серед яких відсутнє право розпоряджатися земельною ділянкою. При цьому земельна ділянка, яка надана на праві постійного користування, залишається у державній власності.

Крім того, формулювання законодавця у ст. 95 ЗК України щодо «права самостійно господарювати» підкреслює диспозитивність реалізації права самостійного господарювання безпосереднім землекористувачем, але не свідчить про можливість передачі права господарювання іншій особі, підкреслюючи що таке господарювання має відбуватися самостійно.

Згідно із ч. 4 ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Законом України «Про оренду землі» не віднесено до орендодавців землі землекористувачів, яким земельні ділянки надані в постійне користування. Закон не надає права землекористувачу, якому земельна ділянка надана в постійне користування, ні передавати земельну ділянку в користування (оренду тощо), ні стягувати плату за її використання, якщо вона не надавалася в оренду у порядку, визначеному законом.

Зі змісту укладеного договору від 18.01.2021 вбачається, що Архангельський ПАЛ фактично передав в оренду земельну ділянку державної форми власності, якою не мав права розпоряджатись.

Водночас, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-УІ від 06.09.2012 року, який набрав чинності з 01.01.2013 року, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності чи на яких розташовані об`єкти нерухомого майна комунальної власності, є землями державної власності.

Вищевказаним Законом внесено зміни до ст. 122 ЗК України та визначено, що розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності являється центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Таким органом в області є Головне управління Держгеокадастру України у Херсонській області. При цьому, районні підрозділи повноваженнями щодо розпорядження землями вказаної категорії не наділено.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Таким чином вказаний орган виконавчої влади на даний час є розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Територіальним органом Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в даному випадку є Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, яке здійснює розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка належить до державної форми власності, то станом на момент укладення договору від 18.01.2021року, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою Архангельського ПАЛ , право розпоряджатися нею мало б Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Крім того, позов заявлено прокурором в інтересах Архангельського ПАЛ , оскільки вони є постійними користувачами спірної земельної ділянки.

У зв`язку з цим, необхідність представництва інтересів Архангельського ПАЛ прокурором обґрунтована тим, що укладеним договором заклад позбавлено як землекористувача права самостійно використовувати земельну ділянку у навчально-виховному процесі, як навчально-дослідну ділянку, оскільки внаслідок договору про співпрацю земельна ділянка фактично вибула з користування навчального закладу, а керівництво ліцею упродовж тривалого часу не вживає заходів на поновлення порушеного права.

Основною ознакою оспорюваного договору про співпрацю з приватним підприємцем з організації виробничого навчання, виробничої практики з обробітку землі та вирощування с/г продукції земельної ділянки є передача за плату земельної ділянки у володіння і користування на певний строк ФОП Скубієм В.П., то відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» та ч. І ст. 93 Земельного кодексу України, цей договір є договором оренди землі.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відсутність у спірному договорі істотних умов є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції на момент укладання договору оренди.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, другою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є обов`язковими для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Пунктом 2.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», передбачено, що на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Оскільки спірний Договір про співпрацю від 18.01.2021 вчинений сторонами для приховання договору оренди землі, то відносини сторін регулюються правилами щодо укладання договорів оренди землі за правилами, встановленими Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до вимог земельного та цивільного законодавства, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (ст. 125 Земельного кодексу України, ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі», ч. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 640 ЦК України). Тобто, моментом укладення спірного договору повинна бути його державна реєстрація.

Позиція щодо удаваності вчинених правочинів та необхідності повернення земельної ділянки викладена, зокрема у постановах Донецького апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду по справі № 908/2982/12 та рішеннях Господарського суду Хмельницької області у справах № 924/309/16, №924/328/16.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У ході судового розгляду встановлено, що керівник Бериславської окружної прокуратури звернувся з даним позовом до Господарського суду Херсонської області з метою захисту порушених інтересів держави, оскільки в даному випадку незаконно укладений договір про співпрацю суперечить принципам регулювання земельних відносин в України, які закріплені в ст. 14 Конституції України, у зв`язку з чим відповідач отримав земельну ділянку в порушення вимог чинного законодавства, а Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області не вжили заходів щодо усунення виявлених порушень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у розмірі 4540, 00 грн., сплачених відповідно до платіжного доручення № 706 від 27.04.2021 року, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись п. 1 ч. 4 129, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 231-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним договір про співпрацю з приватним підприємством з організації виробничого навчання, виробничої практики з обробітку землі та вирощування с/г продукції від 18.01.2021 року, укладений між Архангельським професійним аграрним ліцеєм та фізичною особою - підприємцем Скубієм Володимиром Петровичем.

3.Зобов`язати фізичну особу - підприємця Скубія Володимира Петровича (ІКФОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звільнити земельну ділянку державної форми власності, площею 68,0 га загальною вартістю 2 378 125,14 грн., розташовану на території Архангельської селищної ради Бериславського (Високопільського) району Херсонської області (за межами населеного пункту) та повернути її Архангельському професійному аграрному ліцею (код 02548297, Херсонська область, Високопільський район, смт. Архангельське, вул. Миру, 45).

4.Стягнути з відповідача фізичної особи - підприємця Скубія Володимира Петровича (ІКФОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь прокуратури Херсонської області (код 04851120, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33) суму судового збору у розмірі 4 540, 00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено 23.06.2021 р.

Суддя В.В.Литвинова