Ухвала суду № 97851086, 26.05.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27829/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про визнання недійним кредитного договору,-

ВСТАНОВИВ:

26.05.2021 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка передана судді Ільєвій Т.Г. цього ж дня, для вирішення питання про відкриття провадження.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», встановлено, що за подання позовної заяви з немайновими вимогами до суду судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, позивач разом з позовною заявою подала клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на важкий матеріальний стан.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визнаний строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Разом з цим, суд прийшов до висновку про відмову в задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору, з підстав не надання достатніх доказів для звільнення від сплати судового збору.

Окрім цього, клопотання є не чітким, оскільки ст. 136 ЦПК передбачає відстрочення та розстрочення судового збору, а позивач просить звільнити її від сплати судового збору, тому дане клопотання є неконкретизованим.

Як вбачається, з матеріалів справи предметом спору є правовідносини, які склалися при укладанні договору кредитування.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Таким чином, Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.

Позивач не звільнений від сплати судового збору за позовними вимогами немайнового характеру про визнання недійсними кредитного договору, оскільки вказані позовні вимоги не відносяться до вимог, пов`язаних з захистом прав споживачів, та позивач в даному випадку не є споживачем у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, вимоги позиача, за своєю природою є цивільно-правовими та не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів».

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободнеобхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Таким чином, позивачу слід сплатити суму судового збору за вимогу майнового характеру, за реквізитами зазначеними на сайті Печерського районного суду м. Києва та надати суду документ, що підтверджує її сплату, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України.

З врахуванням зазначеного, позивачу слід надати оригінал квитанції про сплату судового збору або сплатити суму судового збору за одну вимогу майнового характеру за реквізитами зазначеними на сайті Печерського районного суду м. Києва.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 177 цього Кодексу, виправить вказані недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про визнання недійним кредитного договору - залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.Г. Ільєва