Рішення № 97846603, 15.04.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/424/21

2/296/340/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2021 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Сингаївський О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також – позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з виконавчого комітету Житомирської міської ради (надалі також – відповідач) на його користь 60 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звертався до відповідача із запитом про надання публічної інформації про наявність на території населеного пункту вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Відповідач не надав відповіді на вказаний запит.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2021 у справі №240/6981/20 визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 запитуваної інформації у відповідь на запит про отримання публічної інформації від 16.04.2020 у передбачений ЗУ «Про доступ до публічної інформації» строк. Зобов`язано Виконавчий комітет Житомирської міської ради надати ОСОБА_1 відповідь на запит про отримання публічної інформації від 16.04.2020 відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Позивач вважає, що такими неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яка полягає у стражданні та приниженні, яких він зазнав внаслідок протиправних дій. Порушення його прав з боку суб`єкта владних повноважень викликало у нього негативні емоції, наслідком яких стало погане самопочуття, пригнічений настрій, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов`язків, тимчасову відірваність від активного суспільно-політичного життя громади міста, знижений і нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, порушення сну, гіпертонічні кризи, побоювання про майбутній стан здоров`я.

Вважає, що завдана йому моральна шкода також полягає у душевних стражданнях та приниженні честі і гідності з тих підстав, що йому довелося присвятити багато свого часу, творчої енергії та сил на захист порушеного права. Йому, як позивачу притаманні особливо розвинуте емоційне сприйняття дійсності та почуття справедливості, а тому нехтування відповідачем під час здійснення розгляду його запиту порушило його законні права, сприймалося ним як прояв образи з боку відповідача, що призвело до сильного психологічного дискомфорту, погіршення самочуття, емоційного хвилювання. Внаслідок протиправних дій відповідача було порушено стан душевної рівноваги позивача, для відновлення якого йому доводилося докладати додаткові вольові та психологічні зусилля, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості повноцінно насолоджуватися життям, працювати, для чого потрібен виважений стан емоційного спокою. Крім того, йому доводилося додатково дисциплінувати себе, витрачати набагато більше часу для підтримки необхідної продуктивності праці, що позначається щоденно на його фізичному та моральному стані, через що він не встигав закінчити повсякденну роботу, зокрема побутову. Гострота цих переживань посилюється тим, що в нього загострене почуття справедливості.

Також внаслідок неправомірних дій відповідача були порушені його нормальні життєві

зв`язки з партнерами, друзями, яким він змушений додатково пояснювати, чому став менш привітним, менше приділяти часу друзям, сім`ї, родичам та ін.

Разом з тим, це завдало йому страждань як учаснику бойових дій, оскільки для такої категорії громадян передбачено першочергове відведення земельних ділянок.

Крім того, ним витрачався значний час на захист своїх прав у суді. Тривала боротьба за захист свої прав виснажує його, спричиняє психологічне напруження, пов`язане з очікуванням рішення, викликає розчарування в діяльності як державних так і органів місцевого самоврядування, що створює додаткове психічне напруження, викликане дискримінацією під час розгляду його заяв порівняно із заявами інших громадян, які належним чином вирішувалися,

Оцінює завдану моральну шкоду за кожен місяць порушеного права на соціальний захист у розмірі мінімальної заробітної плати у січні місяці 2021 року для працездатних осіб - 6000 грн. З квітня 2020 року (час звернення із запитом) по січень 2021 року (час звернення до суду з даним позовом) минуло десять місяців, тому просить суд стягнути з відповідача на його користь 60 000 грн. (10 місяців х 6000 грн).

Ухвалою судді від 27.01.2021 у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

18.02.2021 представником відповідача ОСОБА_2 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також зазначає, що позивачем у позовній заяві жодним чином не доведено, у чому полягає моральна шкода, як того вимагає ч. 1 ст. 23 ЦК України. Крім того, з позовної заяви та матеріалів, доданих позивачем до позовної заяви, не підтверджено того факту, що внаслідок дій саме відповідачів настала моральна шкода, яким чином вона проявлялася, чи існує причинно-наслідковий зв`язок між настанням шкоди та протиправними діями виконавчого комітету Житомирської міської ради. Зокрема, не додано документів щодо проведення психологічної експертизи, яка б могла встановити ті особливості психічної діяльності і такі їх прояви у поведінці особи, що мають юридичне значення і викликають певні правові наслідки. Тобто, наявність моральної шкоди та її грошовий еквівалент. Отже, твердження позивача про те, що виконавчий комітет Житомирської міської ради завдали позивачу моральної шкоди не відповідає дійсності, а є лише припущенням (а.с.27-28).

Суд дослідив докази і письмові пояснення та приходить до наступного висновку.

Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 звертався до відповідача із запитом про надання публічної інформації про наявність на території населеного пункту вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Відповідач не надав відповіді на вказаний запит.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2021 у справі №240/6981/20 визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 запитуваної інформації у відповідь на запит про отримання публічної інформації від 16.04.2020 у передбачений ЗУ «Про доступ до публічної інформації» строк. Зобов`язано Виконавчий комітет Житомирської міської ради надати ОСОБА_1 відповідь на запит про отримання публічної інформації від 16.04.2020 відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Позивач вважає, що такими неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи згаданих органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, зазначені підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як зазначені органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

При цьому, з урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 ЦК України, шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання зазначених рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18).

Відповідно до чч. 4,5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються

при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Отже, вищевказаним рішенням Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2021 у справі №240/6981/20 встановлено неправомірність дій відповідача - виконавчого комітету Житомирської міської ради по відношенню до позивача, які виразилися в неналежному розгляді його клопотання про отримання публічної інформації від 16.04.2020.

Вказана обставина, згідно положень ст. 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню.

Не викликає сумнівів у суду і та обставина, що неправомірними діями відповідача - виконавчого комітету Житомирської міської ради позивачу заподіяно моральної шкоди, яка виразилася в тому, що він був змушений витрачати свій час на судові спори та вживати певних заходів на поновлення своїх порушених прав; у зв`язку з неможливістю реалізувати своє право на отримання запитуваної інформації відчував приниження і зневагу як з боку державної влади так і самої держави, як до особи яка її захищала, що, безумовно, призвело до виникнення душевних хвилювань та переживань.

Суд приходить до висновку про недоведеність решти чинників, перерахованих позивачем на підтвердження завдання йому моральної шкоди, оскільки вони не доведені жодними доказами.

Статтею 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено

обов`язковість сили рішень Європейського суду з прав людини та їх виконання.

Так, у справі «Ромашов проти України» (заява № 67534/01) від 27 липня 2004 року встановлена презумпція моральної шкоди. Зокрема ЄСПЛ указав, що моральна шкода завдана самим фактом правопорушення. Суд не розглядав питання щодо матеріальної шкоди, оскільки заявник не обґрунтовував таку шкоду. Проте Суд урахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації Судом факту порушення. Тобто випливає висновок, що сам лише факт правопорушення має своїм наслідком спричинення моральної шкоди.

Під час розгляду справи встановлено, що рішенням Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2021 у справі №240/6981/20 визнано протиправними дії виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 запитуваної інформації у відповідь на запит про отримання публічної інформації від 16.04.2020 у передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації» строк.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність трьох умов, які є необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, а саме: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

При цьому суд враховує, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (ВП/ВС у справі № 752/17832/14-ц від 15.12.2020).

Тому, враховуючи вид та обставини вчинення дій (бездіяльності), які були визнанні неправомірними, характер та обсяг страждань (душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення) та їх доведеність, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог до виконавчого комітету Житомирської міської ради про відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 , частково - у сумі 500,00 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.20), а тому користується пільгами як учасник бойових дій та був звільнений від сплати судових витрат при подачі позову на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", тому на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати в розмірі 2270,00 грн..

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з виконавчого комітету Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 500 (п`ятсот) гривень на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з виконавчого комітету Житомирської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Cуддя О. П. Сингаївський

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: виконавчий комітет Житомирської міської ради, місцезнаходження за адресою: 10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 4/2, ЄДРПОУ 04053625.