
Справа № 646/2223/18
Провадження № 1-кп/645/93/21
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2021 року судова колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:
головуючого - судді Горпинич О.В.,
суддів - Ульяніч І.В., Іващенка С.О.,
секретарів судового засідання - Кривиженко М.М., Романенко А.О., Іванії К.В., Шептухи В.М.,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - Бєлашова А.М., Соколова О.Д., Сапсай І.В., Мозгового М.Л., Бондарчук Я.В.,
захисника обвинуваченого - адвоката Левкова В.М.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12017220060002074 від 28.09.2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, що має середню освіту, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкав на момент затримання за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , знаходилися за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де вживали спиртні напої. Приблизно о 16 годині між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували у стані алкогольного сп`яніння виник конфлікт з підстав особистих неприязних відносин з приводу поведінки потерпілої ОСОБА_2 .. В ході конфлікту ОСОБА_2 намагалась пальцями рук подряпати обличчя ОСОБА_1 , у відповідь на це останній наніс не менше двох ударів долонею в область обличчя та кінцівок ОСОБА_2 , чим спричинив останній відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2555-Дм/17 від 31.10.2017 року наступні тілесні ушкодження: по одному садну у вигляді смуг на обличчі лобової області на 1 см до гори від перенісся по краю голівок брів; садно, що розташоване нижче за рівень навколишньої шкіри; садно на підборідді справа, садно у проекції лівого плечового суглобу, синець у проекції лівого ліктьового суглобу, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 конфлікт на той час між нею та ОСОБА_1 було припинено та останні продовжили вживати спиртні напої, знаходячись за вищевказаною адресою. У подальшому, 28.09.2017 року, приблизно у період часу з 02 години до 03 години (точного часу в ході судового розгляду не встановлено), ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , під час сварки з ОСОБА_2 , маючи раптово виниклий умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 , з мотивів особистих неприязних відносин через образи ОСОБА_2 , сприймаючи їх як привід для своїх протиправних дій та суб`єктивно усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого злочинного діяння та бажаючи діяти саме таким чином, усвідомлюючи, що від його дій може настати смерть потерпілої та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_2 , взявши кухонний ніж, який знаходився в одній із кімнат будинку, наніс ОСОБА_2 один удар ножом в область грудної клітини, тим самим спричинивши останній відповідно до висновку судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_2 № 2555-Дм/17 від 31.10.2017 року, проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням серця, що бере початок колото-різаною раною шкіри на передній поверхні грудної клітини зліва у проекції другого міжреберря по середній ключичній лінії з пошкодженням підшкірної жирової клітковини, грудних м`язів зліва, міжреберних м`язів, нижнього краю третього ребра в області його хрящової частини на передній поверхні, пристінкової плеври, осерця, правої половини серця (праве передсердя у області правого вушка серця та правий шлуночок) у порожнинах якого закінчується з крововиливами у м`які тканини, яке супроводжувалось кровотечою із скупченням крові в навколосерцевий сумці (гемоперикард) та плевральних порожнинах (гемоторакс), що і явилося причиною смерті ОСОБА_2 ..
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , вину у вчиненому не визнав та пояснив, що ОСОБА_2 була його цивільної дружиною, з якою він мешкав близько 6 років, мешкали вони у будинку, що належав його бабусі за адресою: АДРЕСА_2 . 27.09.2017 року, приблизно о 17 годині до нього прийшла ОСОБА_2 з горілкою об`ємом 0,5 літрів та запропонувала випити. Вони пішли разом до магазину, придбали продукти харчування та ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_2 у двох вживали горілку. Коли ОСОБА_2 вживала спиртні напої, вона становилася агресивною, починала сваритися з ОСОБА_1 , лізла у бійки з ним, після чого швидко «затихала». Від такої поведінки ОСОБА_2 він дуже нервував, в результаті чого ударив ОСОБА_2 два рази по обличчю, після чого відштовхнув останню та вийшов знервований на двір покурити. В той день він випив тільки 0,5 літрів горілки разом з ОСОБА_2 на двох. Проте повідомив, що ОСОБА_2 цього дня вже вживала спиртні напої, оскільки була в стані алкогольного сп`яніння. 27.09.2017 року, приблизно о 21-22 годині він ліг спати, прокинувся 28.09.2017 року коли почало світати. ОСОБА_2 лежала рядом на ліжку, закрита ковдрою, він взяв її за руку, проте ОСОБА_2 не реагувала на його дотики, він почав дивитися обличчя, проте очі були закатані. Він пішов до сусідів з метою щоб викликати швидку медичну допомогу. Коли він прийшов до сусідки попрохав викликати швидку медичну допомогу, повідомивши, що ОСОБА_2 знаходиться дома без тями, проте сусідка сказала, що їй нічого вже не допоможе, а тому швидка їй не потрібна. ОСОБА_1 повернувся до свого будинку по АДРЕСА_3 , відшукав зарядний пристрій від свого телефону, та увімкнувши телефон, викликав швидку медичну допомогу для ОСОБА_2 , повідомивши, що остання знаходиться без тями. Через 15 хвилин приїхала швидка медична допомога та повідомила йому, що ОСОБА_2 мертва, після чого викликали поліцію. Він зі свого телефона набрав номер телефон матері ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , та сказав, що ОСОБА_4 мертва.
Незважаючи на не визнання обвинуваченим своєї вини, його вина підтверджується наступними, дослідженими судом доказами, а саме:
Показаннями потерпілої ОСОБА_3 , яка є матір`ю загиблої ОСОБА_2 , та в судовому засіданні пояснила, що її донька ОСОБА_4 була у шлюбних відносинах з ОСОБА_1 .. І донька і ОСОБА_1 зловживали спиртними напоями. Також свідок пояснила, що ОСОБА_4 у березні 2017 року їй розповідала, що ОСОБА_1 її сильно б`є, та вона просила, якщо з нею щось трапиться, щоб її поховали біля бабусі. 28.09.2017 року з телефона доньки їй подзвонив ОСОБА_1 та сказав, що ОСОБА_4 померла, після цього телефон взяв працівник поліції та сказав, що доньку зарізали. Враховуючи, що вона втратила єдину дочку, вважала необхідним призначити ОСОБА_1 найсуворішу міру покарання.
Показаннями свідка ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні пояснила, що на момент допиту останньої в суді 27.05.2019 року вона знала ОСОБА_1 близько 3 років, оскільки мешкає в іншій половині будинку, де мешкав останній зі ОСОБА_6 близько 3 років. ОСОБА_7 зловживала спиртними напоями. В ніч на 28.09.2017 року вона не ночувала дома, оскільки була у своєї доньці, тому про події смерті ОСОБА_2 вона нічого не знає. Свідок також пояснила, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 часто виникали конфлікти через те, що ОСОБА_7 зловживала спиртними напоями та водила до будинку друзів. Про смерть ОСОБА_2 їй стало відомо, коли зайшла до будинку до ОСОБА_1 , останній був дуже розгублений, сказав, що ОСОБА_4 померла. На питання, що трапилося, ОСОБА_1 відповів, що не знає. Зайшовши до будинку свідок бачила, що ОСОБА_2 лежить на полу біля ліжка. Через деякий час приїхала швидка медична допомога та поліція.
Показаннями свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що він мешкає в іншій половині будинку, де мешкав ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 мешкав разом з ОСОБА_2 приблизно 3 роки. ОСОБА_2 приводила до дому компанії та вони усі разом, у тому числі ОСОБА_1 , вживали спиртні напої. Після вживання спиртних напоїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 часто сварилися. На ранок його мама йому сказала, що вбили сусідку. Свідок вказував, що самого конфлікту не бачив.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , повідомила, що ОСОБА_1 це її сусід, оскільки вона мешкає через дорогу від будинку де мешкав ОСОБА_1 з ОСОБА_2 .. ОСОБА_1 мешкав разом з ОСОБА_2 близько 4,5 - 5 років у цивільному шлюбі. 28.09.2017 року приблизно в 05.15 ранку, ОСОБА_1 постукав до вікна її будинку та сказав, що ОСОБА_4 погано, проте свідок відповіла, що у неї немає медичної освіти, вона не може допомогти. Через 30 хвилин ОСОБА_1 повернувся до свідка та сказав, що ОСОБА_4 вже «холодна». Також свідок повідомила, що коли ОСОБА_2 вживала спиртні напої він на неї лаявся.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , повідомив, що станом на вересень 2017 року працював лікарем швидкої медичної допомоги. 27.09.2017 року, вранці, надійшов виклик на АДРЕСА_3 який будинок свідок не пам`ятає. Старший лікар повідомив, що їх викликають через спричинення ножового поранення. На даний виклик виїхав він та фельдшер ОСОБА_11 . По приїзду біля хвіртки їх зустрічав ОСОБА_1 , вони зайшли до будинку та побачили, що лежить жінка, яка була загорнута в простирадло блакитного кольору. На запитання чому жінка в простирадлі, ОСОБА_1 відповів, що вона мерзла. В області підборіддя у жінки були дві краплі крові. ОСОБА_1 відповів, що вона падала. Трупного заклякання не було, також не було пульсу, на грудній клітині було ножове поранення, більше труп вони не оглядали, оскільки поліція не дозволяє оглядати труп, якщо є насильницька смерть. Про ножове поранення повідомили поліцію. Безладу в квартирі не було. ОСОБА_1 був трохи схвильований, проте на запитання відповідав адекватно. Свідок звернув увагу, що на полу був таз з брудною водою та ганчіркою, а також була вимита підлога в кімнаті.
Вина обвинувачуваного підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
Змістом рапорту, згідно якого черговий частини Основ`янського ВП ГУНП Харківські області повідомляв начальникові, що 28.09.2017 року СОГ здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_2 , де за повідомленням оператора «102» близько 06 годині виявлено труп ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Виїздом на місце події встановлено, що на трупі ОСОБА_2 мається колото-різане поранення грудної клітини в області серця. Труп оглянутий за участю судово - медичного експерта та направлений до ХОБСМЕ (том 2 а.с. 94).
Фактичними даними, що містяться в протоколу огляду від 28.09.2017 року проведеного слідчим Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області за участю понятих, об`єктом огляду є приватне домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . У приміщенні під № 1 виявлено наволочку з речовиною бурого кольору, також біля дверей на відстані 60 см від лівого краю підлоги та на відстані від лівого краю дверей мається пляма речовини бурого кольору у вигляді підтьоку у розмірі 4,5 см. В приміщені №4 за телевізором з лівого боку виявлено ніж металевий, загальною довжиною 26 см, з довжиною леза 15,5 см з полімерною накладкою, рукоятка з трьома заклепками. Рукоятки ножа має пошкодження. Також кімната обладнана диваном, з правого боку ліжка, на половині, що наближена до дерев`яної тумбочки, виявлено тіло ОСОБА_2 без ознак життя з тілесними ушкодженнями, огляд якого за участю судово-медичного експерта оформлено окремим протоколом огляду трупу. План-схемою до протоколу огляду, ілюстративним матеріалом до протоколу огляду місця події (том 2 а.с. 95-113).
Фактичними даними, що містяться в протоколі огляду трупу ОСОБА_2 від 28.09.2017 року за участю судово-медичного експерта, в ході проведення якого на передній поверхні светра, фуфайці та бюстгальтері маються нашарування речовини бурого кольору більше злів у вигляді плями. Також вбачається пошкодження тканини лінійної форми розмірами 1,5 х 0,2 см. На грудній клітині зліва по середньо-ключичній лінії в проекції 4-го міжребірря мається рана веретенообрізаної форми з горизонтальним направленим дліником, з лівим гострим кутом, правим П-образним, розмірами 2,2х0,3 см. На чолі над переносицею маються садна лінійної форми, з коричневою поверхнею розмірами 4х0,2 см, садна маються на лівій щоці розмірами 0,8х0,2 см, на підборідді як зліва, так і справа мається аналогічного характеру садна розмірами 2х1 см, 1х0,8 см (том 2 а.с. 114-116).
Фактичними даними, що містяться в протоколі огляду трупу ОСОБА_2 від 28.09.2017 року за участю судово-медичного експерта, в ході проведення якого на светре на передній поверхні маються нашарування речовини бурого кольору та мається одне пошкодження тканини. На передній поверхні грудної клітини з ліва мається одна колото-різана рана, на обличчі, спині та лівої верхній кінцівки маються садна, на лівій ушній раковині є синець та планом-схемою розташування тілесних ушкоджень на трупі (том 2 а.с. 117-120).
Змістом протоколу огляду предметів від 17.11.2017 року, вилучених 28.09.2017 року під час проведення огляду трупу ОСОБА_2 , оглянутими в судовому засіданні, а саме: светр бежевого кольору з плямами речовини бурого кольору, бюстгальтер з нашаруваннями речовини бурого кольору, колготи трикотажні чорного кольору, брюки з джинсової тканини, майка блакитного кольору, шкарпетка білого кольору (том 2 а.с. 121).
Постановою про визнання речовими доказами від 17.11.2017 року - светр бежевого кольору з плямами речовини бурого кольору, бюстгальтер з нашаруваннями речовини бурого кольору, колготи трикотажні чорного кольору, брюки з джинсової тканини, майка блакитного кольору, шкарпетка білого кольору (том 2 а.с. 122).
Речовими доказами, вилученими 28.09.2017 року під час проведення огляду трупу ОСОБА_2 , оглянутими в судовому засіданні, а саме: светр бежевого кольору з плямами речовини бурого кольору, бюстгальтер з нашаруваннями речовини бурого кольору, колготи трикотажні чорного кольору, брюки з джинсової тканини, майка блакитного кольору, шкарпетка білого кольору.
Змістом протоколу огляду предметів від 17.11.2017 року та речовими доказами, а саме: дві полімерні пляшки та дві чашки, п`ять кухонних ножів, наволочка з плямами речовини бурого кольору, ніж з нашаруванням речовини бурого кольору, порожня скляна пляшка з-під напою «Гараж», чотири недопалки з-під цигарок, фрагмент оббивки вхідних дверей з нашаруванням речовини бурого кольору, три відрізки клейкої стрічки зі слідами рук, один відрізок білої дактилоскопічної плівки зі слідами рук, вилучених 28.09.2017 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 (том 2 а.с.138,139).
Картою виїзду бригади екстреної медичної допомоги від 28.09.2017 року, згідно якої 28.09.2017 року о 06 год. 00 хв. по прибуттю за адресою: АДРЕСА_2 у кімнаті на ліжку знайдено тіло жіночої статі в положенні на спині в гору обличчям та зафіксовано смерть ОСОБА_2 (том 2 а.с. 144).
Висновком судово-медичної експертизи від 31.10.2017 року № 2555-Дм/17 згідно яких при судово-медичній експертизи трупа ОСОБА_2 встановлені наступні ушкодження: голови - садна на обличчі, синець на лівій вушній раковині, крововилив у м`які покрови голови у лівій скроневий області, крововилив у лівий скроневий м`яз; тулуба - проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням серця, що бере початок колото-різаною раною шкіри на передній поверхні грудної клітини зліва у проекції другого міжреберря по середній ключичній лінії з пошкодженням підшкірної жирової клітковини, грудних м`язів зліва, міжреберних м`язів, нижнього краю третього ребра в області його хрящової частини на передній поверхні, пристінікової плеврі, осерця, правої половини серця (праве передсердя у області правого вушка серця та правий шлуночок) у порожнинах якого і закінчується з крововиливами у м`які тканини; яке супроводжувалося кровотечею зі скупченням крові в навколосерцевій сумці (гемоперикард) та плевральних порожнинах (гемоторакс); садно на задній поверхні тулуба у проекції лівої лопатки; верхніх кінцівок; садна у проекції лівого плечового суглоба; синець у проекції лівого ліктьового суглоба. Також при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_2 , встановлені патоморфологічні ознаки гострої крововтрати у вигляді малокрів`я м`яких тканин та органів, крововиливів під внутрішню оболонку (ендокард) лівого шлуночка серця (плями Мінакова), «шокової нирки», запустіння судин та порожнин серця. Смерть ОСОБА_2 насильницька, настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням м`яких тканин, кісток скелета та органів грудної порожнини (серця), що супроводжувалося витіканням крові як у порожнини організму і його тканини зі скупченням крові у навколосерцевій сумці (гемоперикард) та плевральних порожнинах (гемоторакс), так і на зовні тіла, що призвело до крововтрати. Втрата великої кількості крові призвела до розвитку термінального стану (розвиток шоку), та зупинки важливих життєвих функцій організму (зупинка серця, дихання та дії центральної нервової системи). Вказане проникаюче колото - різане поранення грудної клітини утворилося за життя, в період часу, що обчислюється не менш ніж першим десятком хвилин, першими годинами, про що свідчить макро- та мікроскопічні характеристики крововиливів у тканини. Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини утворилося від дії гострого, плоского предмета, що володів колючо - ріжучими властивостями, та яким міг бути клинок ножа, який був загостреним, односторонньо гострим і мав «П» - подібний поперечний перетин обушка. Рановий канал мав напрямок зліва направо, зверху вниз, та спереду назад і довжину 11 см. За ступнем тяжкості вищевказана травма носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критеріям небезпеки для життя (п. 4.8, п.2.1.2, п. 2.1.3 (й,о) Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень (Наказ МОЗ України від 17.01.1995 року). Між спричинення тілесними ушкодженнями, встановленими на тілі трупа ОСОБА_2 , а саме: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини і настанням її смерті є причинно наслідковий зв`язок. Синець на лівій вушній раковині, крововилив у м`які покриви голови в лівій скореній області, крововилив у лівий скроневий м`яз утворилася за життя, в період часу, що обчислюється не менш ніж першим десятком хвилин, першими годинами, про що свідчать макро- та мікроскопічні характеристики крововиливів у тканини. Вказані ушкодження утворилися від ударної дії (дій) тупого (тупих) предмета (предметів) індивідуальні особливості травмуючої поверхні якого (яких) в ушкодженнях не віддзеркалилися. За ступенем тяжкості вказані ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень (згідно п. 2.3.5, п. 4.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України№ 6 від 17.01.1995 року). Синець на лівій верхній кінцівці утворилося за життя, незадовго до настання смерті від ударної дії тупого предмета або такої самої дії тіла об предмет, індивідуальні особливості травмуючої поверхні якого в ушкодженні не віддзеркалилися. За ступенем тяжкості вказане ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень (згідно п. 2.3.5, п. 4.7 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року. Садно на обличчі, тулубі на лівій верхній кінцівці утворилося за життя, незадовго до настання смерті, від ударно-ковзаючої дії або внаслідок тертя, тупого предмета або такої самої дії тіла об предмет, індивідуальні особливості травмуючої поверхні якого в ушкодженнях не віддзеркалилися. За ступенем тяжкості вказані ушкодженням мають ознаки легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.3.5, п.4.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року). Враховуючи характер, об`єм та розташування вищевказаних ушкоджень, утворення їх при самоспричиненні виключається. Враховуючи характер, об`єм та розташування вищевказаних ушкоджень, утворення при падінні з висоти власного зросту, як з прискоренням так і без нього - не є можливим. Характер та розташування вищевказаних ушкоджень, вказують на те, що на момент утворення тілесних ушкоджень вона могла знаходитися у любому положенні (стоячи, сидячі, лежачі) і взаєморозташування із джерелом травматизації могло змінюватися. Будь-яких судово-медичних даних про зміну пози трупа, а також активного чи пасивного переміщення потерпілого після заподіяння тілесних ушкоджень не мається. Враховуючи ступінь враженості трупних явищ, встановлених при огляді трупа ОСОБА_2 , на місці пригоди труп на дотик холодний. Трупне заклякнення добре виражене в усіх звичайно дослідних групах м`язів. Трупні плями рясні, зливні, синьо-фіолетового кольору, вбачається по зданій поверхні тулуба, при натискання зникають та відновлюють свій колір через 50 сек. з використанням метода встановлення давності настання смерті, а також спираючись на динаміку розвитку трупних явищ для встановлення давності настання смерті, за методикою ОСОБА_12 , необхідно вважати що смерть настала не менше ніж за 6-12 годин до початку огляду трупа на місці пригоди. При судово-токсикологічній експертизі крові, сечі та згортків крові трупа ОСОБА_2 , виявлений етиловий спирт в кількості: в крові - 4,53%о, в сечі - 5,1%о, в згортках крові - 2,67%о, яка (концентрація) згідно методичної рекомендації «Судова - медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем», відноситься до тяжкого отруєння. Метиловий, ізопропиловий, н-пропиловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоамиловий спирти не виявлені. При судово-імунологічній експертизи крові трупа встановлена належність її до трупа О з ізогемаглютиніном анті-А, анті-В. При судово-імунологічнй експертизи трьох мазків та трьох тампонів із вмістом піхви, ротової порожнини та прямої кішки від трупу ОСОБА_2 сперматозоїди не виявлені (том 2 а.с.164-173).
Висновками судово-медичної експертизи № 362-МК/2555-м/17 від 09.10.2017 року, згідно з якими при проведенні судово-медичної експертизи шкірного клаптя з передньої поверхні грудної клітки зліва від трупа ОСОБА_2 виявлена колото-різана рана, яка утворилася від дії гострого, плоского предмета, що володів колючо-ріжучими властивостями, та яким міг бути клинок ножа. Цей клинок був загостреним, односторонньо гострим і мав «П»-подібний поперечний перетин обушка (том 2 а.с. 174).
Висновками судово-медичної експертизи № 103/2555-Дм/17 від 31.10.2017 року згідно якого при судово-медичній експертизи трупа ОСОБА_2 встановлені наступні ушкодження: голови - садна на обличчі, синець на лівій вушній раковині, крововилив у м`які покрови голови у лівій скроневий області, крововилив у лівий скроневий м`яз; тулуба - проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням серця, що бере початок колото-різаною раною шкіри на передній поверхні грудної клітини зліва у проекції другого міжреберря по середній ключичній лінії з пошкодженням підшкірної жирової клітковини, грудних м`язів зліва, міжреберних м`язів, нижнього краю третього ребра в області його хрящової частини на передній поверхні, пристінкової плеврі, осерця, правої половини серця (праве передсердя у області правого вушка серця та правий шлуночок) у порожнинах якого і закінчується з крововиливами у м`які тканини; яке супроводжувалося кровотечею зі скупченням крові в навколосерцевій сумці (гемоперикард) та плевральних порожнинах (гемоторакс); садно на задній поверхні тулуба, у проекції лівої лопатки; верхніх кінцівок: садно у проекції лівого плечового суглоба; синець у проекції ліктьового суглоба.
Також про проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2 , встановлені патоморфологічні ознаки гострої кровотрати у вигляді малокрів`я м`яких тканин та органів, крововиливів під внутрішню оболонку (ендокард) лівого шлуночка серця (плями Мінакова), «шокової нирки», запустіння судин та порожнин серця.
Смерть ОСОБА_2 , насильницька, настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням м`яких тканин, кісток скелета та органів грудної порожнини (серця), що супроводжувалося витіканням крові як у порожнини організму і його тканими зі скупченням крові у навколосерцевій сумці (гемоперикард) та плевральних порожнинах (гемоторакс) так і на зовні тіла, що призвело до крововтрати. Втрата великої кількості крові призвела до розвитку термінального стану (розвиток шоку), та зупинки важливих життєвих функцій організму (зупинка серця, дихання та дії центральної нервової системи).
Вказане проникаюче колото - різане поранення грудної клітини утворилося за життя, в період часу, що обчислюється не менш ніж першим десятком хвилин, першими годинами, про що свідчить макро- та мікроскопічні характеристики крововиливів у тканини.
Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини утворилося від дії гострого, плоского предмета, що володів колючо - ріжучими властивостями, та яким міг бути клинок ножа, який був загостреним, односторонньо гострим і мав «П» - подібний поперечний перетин обушка. Рановий канал мав напрямок зліва направо, зверху вниз та спереду назад і довжину 11 см. За ступнем тяжкості вищевказана травма носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя (п. 4.8, п.2.1.2, п. 2.1.3 (й,о) Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень Наказ МОЗ України від 17.01.1995 року. Між спричинення тілесними ушкодженнями, встановленими на тілі трупа ОСОБА_2 , а саме: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини і настанням її смерті є причинно-наслідковий зв`язок. Синець на лівій вушній раковині, крововилив у м`які покриви голови в лівій скроневій області, крововилив у лівий скроневий м`яз утворилася за життя, в період часу, що обчислюється не менш ніж першим десятком хвилин, першими годинами, про що свідчать макро- та мікроскопічні характеристики крововиливів у тканини. Вказані ушкодження утворилися від ударної дії (дій) тупого (тупих) предмета (предметів) індивідуальні особливості травмуючої поверхні якого (яких) в ушкодженнях не віддзеркалилися. За ступенем тяжкості вказані ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень (згідно п. 2.3.5, п. 4.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року). Синець на лівій верхній кінцівці утворився за життя, незадовго до настання смерті від ударної дії тупого предмета або такої самої дії тіла об предмет, індивідуальні особливості травмуючої поверхні якого в ушкодженні не віддзеркалилися. За ступенем тяжкості вказане ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень (згідно п. 2.3.5, п. 4.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року. Садно на обличчі, тулубі на лівій верхній кінцівці утворилося за життя, незадовго до настання смерті, від ударно-ковзаючої дії або внаслідок тертя, тупого предмета або такої самої дії тіла об предмет, індивідуальні особливості травмуючої поверхні якого в ушкодженнях не віддзеркалилися. За ступенем тяжкості вказані ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.3.5, п.4.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року). Характер та розташування вищевказаних ушкоджень, вказують на те, що в момент утворення тілесних ушкоджень вона могла знаходитися у любому положенні (стоячи, сидячі, лежачі) і взаєморозташування з джерелом травматизації могло змінюватися. Вищевказані ушкодження утворилися від неодноразової дії в швидкій послідовності одне за другим.
Враховуючи характер, об`єм та розташування вищевказаних ушкоджень, утворення їх при самоспричиненні виключається.
Після утворення ушкоджень ОСОБА_2 могла здійснювати самостійні дії у обмеженому об`ємі до втрати свідомості.
Дати одностайної відповіді на питання «Чи відчував потерпілий під час заподіяння йому тілесних ушкоджень сильний фізичний біль та особливі страждання?» не є за можливе, так як на теперішній час, не мається теоретичних та науково-практичних методичних даних, що дозволяють судити про ступінь виразності больових відчуттів при спричиненні будь-яких тілесних ушкоджень, бо «поняття біль» є суб`єктивним, яке враховує індивідуальні відчуття яке залежить від конкретного організму.
Будь-яких судово-медичних даних про зміну пози трупа, а також активного чи пасивного переміщення потерпілого після заподіяння ушкодження не мається.
Під час проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2 тілесних ушкоджень «Характерних для самооборони та опору» не встановлено.
Враховуючи ступінь вираженості трупних явищ, встановлених при огляді трупа ОСОБА_2 , на місці пригоди труп на дотик холодний. Трупне заклякнення добре виражене, в усіх звичайно досліджених групах м`язів. Трупні плями рясні, зливні, синьо-фіолетового кольору, вбачаються позадній поверхні тулуба, при натискання пальцем зникають та відновлюють свій колір через 50 сек. А також спираючись на динаміку розвитку трупних явищ для встановлення давності настання смерті, за методикою ОСОБА_12 , необхідно вважати, що смерть ОСОБА_2 необхідно вважати про смерть настала не менше ніж за 6-12 годин до початку огляду трупа на місці пригоди.
При проведенні судово- медичної експертизи встановлено, що шлунок містить біля 50 мл слизоподібних мас сірувато-жовтого кольору. Повна евакуація вмісті шлунку в залежності від складу їжі проходить за період часу від 3 до 10 години, що вказує на те, що в період часу 1-3 години до настання смерті потерпіла їжі не вживала.
При судово-токсикологічній експертизі крові, сечі та згортків крові трупа ОСОБА_2 , виявлений етиловий спирт в кількості: в крові - 4,53%о, в сечі - 5,1%о, в згортках крові - 2,67%о, яка (концентрація) згідно методичної рекомендації «Судова - медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем», відноситься до тяжкого отруєння. Метиловий, ізопропиловий, н-пропиловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоамиловий спирти не виявлені.
При судово - токсикологічній експертизі внутрішніх органів трупа ОСОБА_2 , встановлене наступне: в тканині головного мозку, печінці, нирці, шлунку та тонкій кишці барбітурати, морфін, кодеїн, діонін, папаверін, промедол, стрихнін, антропін, гіосцимін, скополамін, кокаїн, пахікарпін, кофеїн, ефедрон, ефедрін, дімедрол, опій та похідні пірозолона і 1,4-бензіадезіпина не виявлені. В шлунку похідні фенотіазіну не виявлені.
При судово-імунологічній експертизі крові трупа встановлена належність її до групи О з ізогемаглютиніном анті-А, анті-В.
При судово-імунологічній експертизі трьох мазків і трьох тампонів зі вмістом піхви, ротової порожнини та прямої кишки від трупу ОСОБА_2 сперматозоїди не виявлено.
Також при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2 встановлені патоморфологічні зміни характерні хронічної екзогенної інтоксикації, які часто зустрічаються у людей, які на протязі довго часу зловживають спиртними напоями, про що свідчать: розширення порожнини серця, нерівномірна гіпертрофія серцевого м`яза, глибокі дистрофічні зміни в серцевому м`язі з дрібною осередкованою атрофією; гострі циркуляторні розлади у головному мозкові; зональний жировий гіпатоз; склероз та ліпоматоз підшлункової залози (том 2 а.с. 177-184).
Висновками судово-медичної експертизи № 117/2555-Дм/17 від 22.11.2017 року, згідно яких, з урахуванням судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2 , з урахуванням даних додаткових експертиз проведених в лабораторіях ХОБСМЕ, та з урахуванням проведеної додаткової експертизи речового доказу, саме: кухонного ножа, експерт прийшов до висновків, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_2 встановлене ушкодження тулуба, а саме: проникаюче колото-різаною поранення грудної клітини з ушкодженням серця, що бере початок колото-різаною раною шкіри на передній поверхні грудної клітини зліва у проекції другого межреберря по середній ключичній лінії з пошкодженням підшкірної жирової клітковини, грудних м`язів зліва, міжреберних м`язів, нижнього краю третього ребра, в області його хрящової частини на передній поверхні, пристінкової плеврі, осердя, правої половини серця (праве передсердя у області правого вушка серця та правий шлуночок) у порожнинах якого і закінчується з крововиливами у м`які тканини, яке супроводжувалося кровотечею із купченням крові в навколосерцевій сумці (гемоперикард) та плевральних порожнинах (гемоторакс). Смерть її наступила від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням м`яких тканин, кісток скелета та органів грудної порожнини (серця), що супроводжувалося витіканням крові як у порожнини організму і його тканини зі скупченням крові у навколосерцевій сумці (гемоперикард) та плевральних порожнинах (гемоторакс) так і на зоні тіла, що призвело до крововтрати. Втрата великої кількості крові призвела до розвитку термінального стану (розвиток шоку), та зупинки важливих життєвих функцій організму (зупинки серця, дихання та дії центральної нервової системи). Вказане проникаюче колото-різане поранення грудної клітини утворилося за життя, в період часу, що обчислюється не меш ніж першим десятком хвилин, першими годинами, про що свідчать макро- та мікроскопічні характеристики крововиливів у тканини. Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини утворилося від дії гострого, плоского предмета, що володів колючо-ріжучими властивостями, та яким міг бути клинок ножа, який був загостреним, односторонньо гострим і мав «П»-подібний поперечний перетин обушка. Такими конструкційними особливостями володіє клинок кухонного ножа, представленого на експертизу від впливу клинка якого могло утворитися вищевказане проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням м`яких тканин, кісток скелета та органів грудної порожнина (серця), або є від дії клинка іншого ножа ідентичними конструкціями особливостями клинка. Характер та розташування вищевказаних ушкоджень вказають на те, що в момент утворення тілесних ушкоджень вона могла знаходитися у любому положенні (стоячі, сидячі, лежачі) і взаємо розташування із джерелом травматизації могло змінюватися (том 2 а.с. 186-193).
Висновками судово-медичної експертизи № 5971-ая/17 від 29.09.2017 року, згідно з якими у ОСОБА_1 встановлені наступні тілесні ушкодження: синець на обличчі, садна на тулубі. Ці ушкодження утворилися: синець - від травматичної дії тупих твердих предметів, за механізмом удар або удар-стиснення, садна за механізмом тертя-ковзання, та могли бути отримані: синець - за 5-8 діб, садна - за 1-3 доби до моменту огляду, 29.09.2017 року. Цей висновок підтверджується характером ушкоджень, а також стадією загоєння саден і кольором синця. За ступенем тяжкості: синець та садна викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю: синець та садна викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2 «б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень (том 2 а.с. 197).
Висновком судово-медичної експертизи № 1967-И/17 від 29.09.2017 року згідно яких, кров ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи А з ізогемаглютинінном анти-В (том 2 а.с. 199).
Висновками судово-медичної експертизи № 2013-И/17 від 15.11.2017 року згідно яких кров від трупа ОСОБА_2 відноситься до групи крові О з ізогемаглютиніном анти- і анти-В. Кров ОСОБА_1 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н. На куртці спортивній (об`єкт №1), вилученій у ОСОБА_1 знайдена кров людини, групова приналежність якої встановити не виявилося можливим через стійкий вплив предмета носіння (том 2 а.с.210, 202).
Висновками судово-медичної експертизи № 2012-И/17 від 15.11.2017 року згідно яких кров від трупа ОСОБА_2 відноситься до групи крові О з ізогемаглютиніном анти- і анти-В. Кров ОСОБА_1 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н. На наволочці (об`єкти №№ 1,2), вилученій 28.09.2017 року за адресою: АДРЕСА_2 , знайдена кров людини, групову належність якої встановити не виявилося можливим через стійкий вплив предмета носіння (том 2 а.с. 204,205).
Висновками судово - дактилоскопічної експертизи № 1434 від 11.0.2017 року, згідно висновків на поверхні предметі зовні схожого на ніж, виявлено один слід папілярних ліній, який для ідентифікацій особи непридатний, та іллюстративною таблицею (том 2 а.с.207-212).
Висновками судово-медичної експертизи речових доказів № 422-МК/17 від 16.11.2017 року, а саме: плечового одягу ОСОБА_2 та кухонного ножа. На предметах плечового одягу, які мають сліди побутового зносу та ділянки забруднення засохлою речовиною коричнево - червоного кольору, схожої на кров, встановлені наступні пошкодження матеріалів: - на светрі - на передній поверхні, в верхньому відділі зліва - одне колото - різане пошкодження трикотажу; на майці - на передній поверхні, в верхньому відділі зліва - одне колото-різане пошкодження трикотажу; на бюстгальтері - одне різане пошкодження матеріалу по верхньому краю лівої чашечки. Локалізація даних пошкоджень в цілому збігається одна одній, за умов нормального пошарового розташування вищевказаних предметів одягу на тілі людини, і відповідає анатомічної локалізації колото-різаної рани на тілі трупа ОСОБА_2 , являючись елементами єдиного колото-різаного каналу. Особливості матеріалів не дозволили відобразити можливі індивідуальні особливості предмета, що їх спричинив, та не дозволяє ідентифікувати знаряддя травми. Ці пошкодження утворилися в результаті одноразової дії гострим пласким предметом з колючо -ріжучими властивостями, яким міг бути клинок ножа. Цей клинок ножа був гострим, односторонньо-гострим і мав П-подібний поперечний перетин обушка. При цьому, найбільша ширина частини клинка, що занурилась, враховуючи довжини основних розрізів матеріалів одягу і ступінь їх розтяжності, не перевищували 2 см. Такими конструктивними особливостями володіє клинок ножа, який був наданий на експертизу, з частково пошкодженою пластиною руків`я. Таким чином, формування вищевказаних колото - різаних пошкоджень матеріалів плечового одягу ОСОБА_2 від дії клика даного ножа, або іншого ножа з ідентичними конструкціями особливостями клинка ножа (том 2 а.с. 215-218).
Висновками судово-медичної експертизи № 1230-Ц/17 від 10.11.2017 року, згідно з якими групова належність крові від трупа ОСОБА_2 О (І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. Групова належність крові ОСОБА_13 (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В. В результаті проведення судово-медичної експертизи кухонного ножа, вилучено АДРЕСА_2 , на клинку знайдені сліди крові людини. При серологічному досліджені виявлений тільки антиген Н, характерний для крові групи О (І) з ізогемаглютиніном анти-А, анти-В. Статева приналежність крові невстановлена, так як не знайдені сегментоядерні лейкоцити (клітини крові) та ядровмістимі клітини, необхідні для цитологічного дослідження. Таким чином, можна припустити, що дані сліди крові могли приналежати будь-якої людині група крові якої О (І) з ізогемаглютиніном ати-А, анти-В, в тому числі і громадянці ОСОБА_2 та таблицею обліку результатів виявлення антигенів та аглютинінів за системою АВО (том 2 а.с.219-224).
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 28.09.2017 року №2675, ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (том 2 а.с. 227).
В судовому засіданні прокурором Бондарчук Я.В. залучено до справи лист за підписом лікаря судово-медичного експерта відділу судово-медичної експертизи трупів КЗОЗ «ХОБСМЕ» від 22.06.2021 року за вих. № 02-06/1183, згідно якого вказувалося, що при складанні висновків експерта № 2555-Дм/17, № 103-МК/2555-Дм/17, № 117/2555-Дм/17 було зроблені технічні помилки при внесені даних прізвища, ім`я та по батькові, а саме: замість ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 було надруковано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та в пункті про давність настанні смерті за текстом з попередньої експертизи залишені прізвище, імя, по батькові, а саме: ОСОБА_14 . Вищевказані експертизи були проведені за фактом смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що у висновках судово-медичних експертиз № 2555-Дм/17 від 31.10.2017 року, № 103/2555-Дм/17 від 31.10.2017 року №117/2555-ДМ/17 від 22.11.2017 року по факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є опискою, допущеною під час виготовлення цього документу. Згідно позиції Верховного суду, викладеній у постанові 04.12.2018 у справі №265/6961/14-к, описка в документі не є підставою для визнання доказу недопустимим.
Необхідно зауважити, що певні суперечності та неточності, при відсутності обставин регламентованих ст. 87 КПК України, не є автоматичною передумовою для визнання доказів недопустимими. В яких ситуаціях суд вправі дати іншу правову оцінку доказу, у тому числі не брати до уваги, навівши ґрунтовані мотиви свого рішення, але не визнавати його недопустимим.
Зазначені висновки суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог статей 87, 101-102 КПК України, судом не встановлено та учасниками судового провадження не доведено.
Згідно висновку судово - психіатричної експертизи № 793 ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої ді та керувати ними. На теперішний час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Допитана в судовому засіданні лікар-судово-психіатричний експерт ОСОБА_15 підтвердила висновки експертизи та вказала, що при проведенні вищевказаної судово - психіатричної експертизи № 793 було достатньо документів та після вивчення медичної документації був оглянутий ОСОБА_1 , після чого складений відповідний висновок.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи у ДУ «Харківській слідчий ізолятор» 11.12.2017 року спричинив собі різані рани шиї, у зв`язку з чим перебував на лікуванні. З приводу множинних ран шиї ОСОБА_1 пояснював в судовому засіданні про те, що він намагався здійснити самогубство.
Ухвалою судової колегії від 30.04.2021 року за клопотанням прокурора призначено додаткову амбулаторну судову психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам 18-го відділення ХОКПЛ №3.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 256 від 24.05.2021 року, встановлено, що ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю, в даний час утримання, але в умовах, що виключають вживання. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає інкриміноване йому правопорушення, ОСОБА_1 виявляв ознаки хронічного психічного захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Під час досудового розслідування органом досудового слідства проведено слідчий експеримент від 08.12.2017 року за участю ОСОБА_1 , проте останній скориставшись правом передбаченим ст. 63 Конституції України відмовився давати показання, у зв`язку з чим протокол проведення слідчого експерименту від 08.12.2017 року, який залучений прокурором, не містить жодних доказів на підтвердження/спростування винуватості обвинуваченого, тому не є доказом в розумінні ст. 89 КПК України.
В судовому засіданні, з боку сторони захисту був допитаний свідок ОСОБА_16 , брат обвинуваченого ОСОБА_1 , який пояснив, що брат мешкав окремо від нього з 2015 року на АДРЕСА_3 . Також свідок вказував, що ОСОБА_1 мешкав разом із ОСОБА_6 близько 2-3-х років. Свідкові відомо, що у ОСОБА_2 був конфлікт зі ОСОБА_17 через гроші, проте прізвище останнього йому не відомо та невідомо місце мешкання останнього.
В судовому засіданні захисник - адвокат Левков В.М. повідомляв, що органом досудового розслідування інша версія вбивства ОСОБА_2 , крім причетності ОСОБА_1 не перевірялася. Так, захисником надано акт про застосування службової собаки від 28.09.2017 року, згідно якого службова собака привела їх до будинку АДРЕСА_3 , де закінчила свою роботу.
Суд зазначає, що відповідно до ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Стаття 26 КПК України передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використання своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частина 1 ст.93 КПК України передбачає, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження.
В судовому засіданні стороною захисту було тільки констатована факт відсутності у органу досудового розслідування іншої версії вбивства ОСОБА_2 , проте під час досудового розслідування жодного доказу на підтвердження/спростування своїх доводів не було надано, дані доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження і у судовому засіданні та спростовуються вивченими та оціненими доказами по справі.
Крім того, в судовому засіданні, у судових дебатах, захисник - адвокат Левков В.М. вказував, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме: неконкретно викладені фактичні обставини по справі, які прокурор вважає доведеними, що призводить до порушення права на захист обвинуваченого.
Згідно ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити , зокрема, такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України умисним вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вбивство - це протиправне позбавлення життя.
При цьому, об`єктивна сторона вбивства характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини, причинний зв`язок між вказаними діяннями та наслідками.
На думку судової колегії, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, та він містить виклад фактичних обставин, які прокурор вважає доведеними.
Згідно протоколу затримання обвинуваченого від 28.09.2017 року, ОСОБА_1 було затримано цього дня о 10 год. 45 хв..
В судовому засіданні захисник обвинуваченого вказував, що на перший сторінці відсутні прізвища, ім`я, по батькові понятих.
Проте, в постановах Верховного Суду, які є обов`язковими до застосування, неодноразово звертається увага на те, що кримінальне процесуальне законодавство містить критерії, за якими порушення встановленого КПК України порядку проведення окремих процесуальних дій є істотним і призводить до визнання доказів недопустимими (частини 2 та 3 ст. 87 КПК України). Перелік діянь, які передбачені у ст. 87 КПК України, як підстави для визнання фактичних даних недопустимими як докази, не є вичерпним і становить собою порушення фундаментальних гарантій, що дає певний орієнтир для визначення поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік.
Застосовуючи положення ст. 87 КПК України при оцінці доказів, наданих сторонами, суд має виходити з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку істотного порушення прав і свобод людини, порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах.
Вирішуючи питання щодо допустимості доказу в контексті ч. 1 ст. 87 КПК України, суд має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб обумовити недопустимість доказу. Застосовуючи ч. 1 ст. 87 КПК України при визнанні недопустимими похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України.
Якщо суд визнає доказ недопустимим з посиланням на ч. 1 ст. 87 КПК України, він має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення.
У кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення (Постанови Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 359/7742/17, від 8 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к, від 12 листопада 2019 року у справі № 236/863/17, від 25 вересня 2018 року у справі № 210/4412/15-к).
Відповідно до ч.5 ст. 208 КПК України, на яку посилається захисник, про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов`язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого.
Зазначеним вимогам протокол затримання обвинуваченого ОСОБА_1 від 28.09.2017 року відповідає. Так, він містить всі необхідні відомості, передбачені ст. ст. 208, 104 КПК України, в тому числі і підстави затримання. Зазначено про повідомлення затриманого про підстави затримання та у вчиненні якого кримінального правопорушення він підозрюється. Затримання, огляд обвинуваченого та вилучення речей проведений за участю понятих, про що зазначено в протоколі. Так, зазначено, що на підставі ч.3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч.7 ст. 223 і ст. 236 КПК України, у присутності понятих ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . При цьому, роз`яснені права ОСОБА_1 ..
Постановою старшого слідчого СВ Основ`янського ВП ГУ НП в Харківській області від 28.09.2017 року залучено захисника до участі в кримінальному провадженні та доручено керівнику Регіонального Центра з надання вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській області призначити адвоката для здійснення захисту підозрюваного ОСОБА_1 .
Дорученням від 28.09.2017 року для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою призначено ОСОБА_1 адвоката Ярмака С.В..
Крім того, ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.09.2017 року за участю захисника Ярмака С.В., обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також в ухвалі вказувалося, що останній був затриманий 28.09.2017 року.
Слідчий суддя уповноважений здійснювати судовий контроль, перевіряти законність обмеження невід`ємних природних прав особи на свободу, особисту недоторканність і недоторканність права власності, які можуть зазнавати обмежень лише в передбачених законом випадках. Тобто, по суті, стати бар`єром від незаконного державного примусу.
Забезпечення дотримання засад змагальності, верховенства права та законності у процесі проведення досудового розслідування є головним орієнтиром слідчих суддів в України в разі здійснення повноважень із судового контролю.
В судовому засіданні захисник зазначав, що при вилучені ножів за адресою: АДРЕСА_2 не було індивідуального визначення опису вилучених предметів. Проте, з вищевказаних підстав, суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність чіткого зазначення в постанові про визнання речовими доказами від 27.11.2017 року індивідуального визначення опису вилучених предметів , оскільки такі помилки не призводять до істотного порушення прав та свобод людини.
Статтею 337 КПК України визначені межі судового розгляду та встановлено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно обвинувачених і лише в межах висунутого їм обвинувачення, сформульованого та викладеного в обвинувальному акті, що є суттєвою гарантією справедливого розгляду та вирішення справи.
В разі визнання особи винуватою, в мотивувальній частині вироку судом зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Свої висновки суд може обґрунтовувати лише на доказах, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_1 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.
Відповідно до ст. 86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об`єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст.85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324, ст. 368 КПК України, суд, вирішуючи питання про наявність в діях обвинуваченого ознак злочину і за якою статтею кримінального закону це діяння має кваліфікуватися, для визначення умислу, а також для відмежування конкретного діяння проти життя чи здоров`я особи від суміжного, при дослідженні доказів виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, а саме враховано спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень (сила удару, його спрямованість, тощо), поведінку винного і потерпілого, яка передувала злочину, природу їх взаємин, причини припинення злочинних дій, поведінку винної особи після злочину.
Проаналізувавши викладені по даному кримінального провадженню докази та оцінивши їх в сукупності, колегія суддів визнає необґрунтованими ствердження обвинуваченого про не визнання у судовому засіданні ним своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, оскільки вони спростовуються доказами викладеними у вироку, які об`єктивно узгоджуються з обставинами справи.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснював, що він разом із ОСОБА_2 в ніч з 27.09.2017 року на 28.09.2017 року були разом, він ліг спати, що відбувалося вночі йому невідомо, оскільки він міцно спав та нічого не чув, а тільки вранці виявив ОСОБА_2 , яка, на його думку, знаходилася без тями, хто міг це зробити вбивство останньої йому невідомо. Судова колегія вважає доводи ОСОБА_20 про те, що він в ніч з 27.09.2017 року на 28.09.2017 року міцно спав та не чув, що вбивають його цивільну дружину, є неспроможними, оскільки в будинку АДРЕСА_2 вони були у двох ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , при цьому ОСОБА_1 був поряд, незважаючи на те, що спав, як пояснює останній, та не міг чути, що в кімнаті де поруч з ним знаходиться ОСОБА_2 відбувається насильницький злочин. Крім того, поведінка ОСОБА_1 після вчинення злочину свідчить, що він намагався скрити сліди злочину, оскільки, як пояснив допитаний в судовому засіданні свідок - лікар швидкої медичної допомоги ОСОБА_10 , що приїхавши за викликом на вул. Адзербаджанську 28.09.2017 року він звернув увагу, що на полу був таз з брудною водою та ганчіркою, а також була вимита підлога в кімнаті. При цьому ОСОБА_1 адекватно відповідав на запитання. Крім того, як встановлено судовою колегією, згідно висновку судово-медичної експертизи № 103/2555Дм/17 від 31.10.2017 року будь-яких судово-медичних даних про зміну пози трупа, а також активного чи пасивного переміщення потерпілого після заподіяння ушкодження не мається.
Таким чином, версія сторони захисту та показання обвинуваченого про непричетність обвинуваченого до подій злочину не відповідають об`єктивним даним, встановленим у судовому засіданні при з`ясуванні обставин справи та перевірки їх доказами, а доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, та є обраною позицією захисту від пред`явленого обвинувачення. В судовому засіданні стороною захисту не наведено жодного переконливого і аргументованого доводу, що ставить під сумнів обґрунтованість пред`явленого обвинувачення.
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Поширеною в юридичній літературі є позиція, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматись від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Отже, в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини вчинення кримінального правопорушення, злочину, щодо потерпілої ОСОБА_2 , а саме стосовно місця, часу, факту спричинення смерті, що беззаперечно доведено доказами, дослідженими судом.
Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, злочину, суд вважає доведеною.
В ході досудового слідства, так і в судовому засіданні не було встановлено протиправної поведінки потерпілої відносно обвинуваченого.
Судова колегія приходить до однозначного висновку, що ОСОБА_1 діяв з прямим умислом на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_2 .
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Колегія суддів, оцінюючи наведені докази в їх сукупності відповідно до положень ст. 94 КПК України, приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, доведена.
Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , колегія суддів визнає вчинення кримінального правопорушення, злочину, у стані алкогольного сп`яніння.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на час затримання офіційно не працював, за місцем мешкання характеризується задовільно, раніше не судимий. Згідно довідки КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_1 на диспансерному (профілактичному) обліку не перебуває. Згідно довідки ПНД № 16, ОСОБА_1 за останні 5 років за медичною допомогою не звертався.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Також судом беруться до уваги, роз`яснення, які містяться у п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" із змінами, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, тощо). При цьому, суд приймає до уваги, що обвинувачений скоїв умисний тяжкий насильницький злочин, який характеризуються підвищеною суспільною небезпекою, внаслідок якого було спричинено ножове поранення - тілесне ушкодження потерпілій, що спричинило її смерть. Судом такожвраховується, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, вину у вчиненому злочину не визнав, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, наявність обставин, що обтяжують покарання.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи підвищену суспільну небезпечність скоєного злочину проти життя та здоров`я особи а також позицію потерпілої, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі з його реальним відбуттям, оскільки обґрунтованих підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України судом не встановлено.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і попередження вчинення нових злочинів. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.
Так, справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Таке покарання за глибоким переконанням суду буде обґрунтованим і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним інших злочинів.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст. 100 КПК України.
Судові витрати за проведення судових експертиз згідно ч. 3 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 89, 368, 370, 371, 373, 374, 375, 376, 380, 395 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 28.09.2017 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківського науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи № 1434 від 11.10.2017 року у кримінальному провадженні № 120172200600002074 у розмірі 988,70 грн.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.10.2017 року на наступне майно: речі вилучені під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 - 5 (п`ять) ножів з кухні; 2 (дві) полімерні пляшки та 2 (дві) чашки; наволочка з плямами речовини бурого кольору; ніж зі слідами речовини бурого кольору з кімнати порожня скляна пляшка з-під напою «Гараж»; змив речовиною бурого кольору з тумбочки біля ліжка; 2 (два) недопалки зі столу в кухні; 2 (два) недопалки з вулиці біля будинку; фрагмент оббивки вхідних дверей з речовиною бурого кольору; 3 (три) відрізки клейкої стрічки зі слідами рук, 1 (один) відрізок білої дактилоплівки зі слідами рук.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.09.2017 року, а саме: речі, вилучені під час затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України - мобільний телефон Fly DS110 імеі НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з сім-картою № НОМЕР_3 , спортивна куртка «Adidas» з нашаруванням речовини бурого кольору.
Речові докази - светр бежевого кольору з плямами речовини бурого кольору, бюстгальтер з нашаруванням речовини бурого кольору, колготи трикотажні чорного кольору, брюки з джинсової тканини, майка блакитного кольору, шкарпетки білого кольору, вилучені 28.09.2017 року під час проведення огляду тупу ОСОБА_2 , передані на зберіганні до камери схову СУ ГУ НП в Харківській області, після набрання вироком законно сили, - знищити.
Речові докази - мобільний телефон Fly DS110 імеі НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з сім-картою № НОМЕР_3 , спортивна куртка «Adidas» з нашаруванням речовини бурого кольору, передані на відповідальне зберігання до камери схову СУ ГУНП в Харківській області, після набрання вироком законної сили, - повернутими ОСОБА_1 .
Речові докази, вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: дві полімерні пляшки та дві чашки п`ять кухонних ножів, наволочка з плямами речовини бурого кольору, ніж з нашаруванням речовини бурого кольору, порожня скляна пляшка з-під напою «Гараж», чотири недопалка з-під сигарок, фрагмент оббивки вхідних дверей з нашаруванням речовини бурого кольору, три відрізки клейкої стрічки зі слідами рук, один відрізок білої дактилоскопічної плівки зі слідами рук, передані на зберігання до камери схову СУ ГУ НП в Харківській області, після набрання вироком законної сили, - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Згідно вимог ч. 3 ст. 376 КПК України суд роз`яснює право обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Горпинич О.В.
Судді: Ульяніч І.В.
Іващенко С.О.
Судове рішення № 97831278, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 23.06.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 646/2223/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: