
Справа № 643/20575/20
Провадження № 2/643/2285/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2021 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,
представника позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача-2: ОСОБА_2 ,
представника відповідача-2: Павленко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи
«Харківміськгаз»
до 1. ОСОБА_3
2 ОСОБА_2
про стягнення 7 385, 04 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» (далі – позивач) звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 (далі – відповідач-1), ОСОБА_2 (далі – відповідач-2) про стягнення солідарно з відповідачів 7 385, 04 грн., з яких 6 901, 49 грн. – вартість не облікованого обсягу природнього газу, 203, 64 грн. -3% річних, 279, 91 грн. – інфляційних втрат. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідачів витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102, 00 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 20.11.2019 року представниками позивача була проведена перевірка та огляд газового обладнання, дотримання вимог кодексу газорозподільних систем за адресою: АДРЕСА_1 , за якою відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 та за якою проживають відповідачі. За результатами вищевказаної перевірки та огляду представниками позивача встановлено порушення кодексу ГРМ, а саме розділу XI глави 2 п. 1 п.п. 3 Кодексу ГРМ несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (лічильника газу), а саме ВР G-4-2 заводський номер 0105636 та було складено: акт про порушення № 02.5.1/367/19 від 20.11.2019 року, який особисто підписано відповідачем без заперечень та зауважень; акт про виявлені порушення № 9442 від 20.11.2019, який особисто підписаний відповідачем. Для захисту від зовнішнього втручання до дня проведення експертизи представники позивача додатково опломбували вхідний і вихідний патрубки лічильника газу а також пакет пломбами газопостачальної організації та відповідача було повідомлено про дату, час та місце проведення експертизи, про, що зазначено в протоколі про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи № 9442 від 20.11.2019 року. 03.12.2019 року відбулася експертиза знятого лічильника газу та складено акт № 4738Е, в якому вказано порушення лічильника. 03.12.2019 року Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» було проведено повірку знятого у відповідача лічильника та видано довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-4/15516 ЦСБ від 03.12.2019 року. Відповідач своїми діями порушив норми розділу XI глави 2 п. 1 п.п. 3 Кодексу ГРМ, наявність несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу, за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок яких здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природнього газу. 20.12.2019 року відбулося засідання комісії позивача з розгляду акту про порушення № 02.5.1/367/19 від 20.11.2019 та керуючись пунктами 8, 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ, постійно діючою комісією було прийнято рішення задовольнити акт про порушення № 02.5.1/367/19 від 20.11.2019. В протоколі комісії позивача від 20.12.2019 року було зазначено вартість не облікованого об`єму природнього газу за цінами закупівлі позивача у розмірі 6 901, 49 грн., яку необхідно оплатити протягом 10 календарних днів. На виконання вимог пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ, при задоволені комісією позивача акту про порушення від 20.11.2019, було складено акт-розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природнього газу за цінами закупівлі позивача, що за період з 20.05.2019 року по 19.11.2019 року складає 6 901, 49 грн. 20.12.2019 року відповідач був присутній на засіданні комісії та отримав рахунок для оплати. Проте, відповідачі взяті на себе зобов`язання по сплаті вартості необлікованого обсягу природного газу не виконали. У зв`язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач-1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Відповідач-2 надав суду відзив на позов, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що:
- позивачем не надано доказів підстав для проведення експертизи лічильника зав. № 0105636;
- в акті № 9442 від 20.11.2019 року міститься інформація про те, що перевірка лічильника проведена у зв`язку із заявою відповідача- ОСОБА_2 про сумніви у правильності роботи лічильника, що прямо суперечить твердженню представника позивача, оскільки в позовній заяві зазначено, що під час складання акту, представником АТ «Харківміськгаз» не вдалося виявити будь-який дефект лічильника шляхом зовнішнього огляду, вказане свідчить, що лічильник газу у ОСОБА_2 демонтували у справному стані;
- акт № 9442 від 20.11.2019 є сфальсифікованим, оскільки ніякої заяви представникам підприємства про сумнів у правильності роботи лічильника газу вона не писала;
- було порушено право споживача бути присутнім під час проведення експертизи лічильника газу, оскільки письмової згоди на проведення експертизи без її участі або присутності уповноваженої нею іншої особи вона не давала;
- докази на які посилається позивач, викладені на російській мові, що суперечить чинному законодавству та не можуть бути прийняті судом.
Крім того, у відзиві на позов відповідачем-2 було викладено клопотання про виклик свідків – працівників АТ «Харківміськгаз» Обрєзкової О.І. та ОСОБА_4 .
Позивач, у свою чергу, надав суду відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вказує на те, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не визнає їх не погоджується з ними, відхиляє та заперечує проти них з наступних підстав:
- дія Кодексу газорозподільних систем поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів, об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників;
- доступ споживачів , у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природнього газу відповідно до п. 2 розділу VI глави 1 ,п. 3 розділу VI глави 3 кодексу газорозподільних систем надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природнього газу, що є публічним та укладається за типовою формою з урахуванням ст.. 633, 634, 642 ЦК України а також, що він є договором приєднання, що укладається на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір;
- пункт 7 глави 8 розділу Х кодексу ГРМ передбачає, що до демонтажу лічильника газу на періодичну повірку або до/під час його періодичної на місці їх встановлення оператор ГРМ має право проводити контрольний огляд вузла обліку та/або його перевірку в порядку, визначеному главою 9 цього розділу, а також ініціювати проведення експертизи або експертної чи позачергової повірки лічильника газу в порядку, визначеному главою 10 або 11 цього розділу. У такому разі споживач зобов`язаний забезпечити представникам оператора ГРМ відповідний доступ до лічильника газу;
- акт про порушення № 02.5.1/367/19 від 20.11.2019 та акт про виявлені порушення № 9442 від 20.11.2021 року складені представниками позивача, відповідають типовим формам на державній мові та заповнені зрозумілою для споживача мовою;
- сторона яка ініціювала експертизу, визначає, ким буде здійснюватися така експертиза. На підставі виявлено порушення, того ж дня 20.11.2019 року представником оператора ГРМ, лічильник газу в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , було демонтовано та направлено на експертизу до Сервісного центру з ремонту та повірки газових лічильників АТ «Харківміськгаз», про що було складено протокол про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи № 9442 від 20.11.2019 року, який також відповідає типовій формі та заповнений зрозумілою мовою;
- оскільки споживач був в назначений час не прибув тане скористався своїм правом, не подав заяви про перенесення проведення експертизи, не направив свого представника, то експертиза проводиться без його участі відповідно до п. 4 глави 10 розділу Х кодексу ГРМ та положення абц. 3 п. 3.3.2 «Положення про проведення експертизи лічильників газу».
Позивач у відповіді на відзив з доводами відповідача не погодився, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими.
05.04.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшла заява, відповідно до якої позивач просить суд виключити із числа відповідачів ОСОБА_3 у зв`язку з його смертю.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.
Відповідач та його представник у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечували з підстав, викладених у відзиві на позов.
При цьому, у судовому засіданні судом було розглянуто викладене у відзиві на позов клопотання відповідача-2 про виклик свідків - працівників АТ «Харківміськгаз» ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та вирішено відмовити у його задоволенні у зв`язку з необгрунтованістю.
У судовому засіданні 10.06.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом.
20.11.2019 року представниками позивача було проведено перевірку та огляд газового обладнання за адресою АДРЕСА_1 , за якою мешкає ОСОБА_2 , за результатами якої складено Акт № 9442 від 20.11.2019 року, про неможливість виявлення дефекту лічильника газу, зав.№ 0105636, шляхом зовнішнього огляду. Даний Акт було підписано відповідачем-2 без зауважень та заперечень.
Крім того, представниками позивача було складено Акт про порушення № 02.5.1/367/19 від 20.11.2019 року, за участю споживача ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з яким при зовнішньому огляді немає можливості виявити дефекти в БСГ. БСГ знятий на експертизу. Крім у даному акті зазначено, що комісія оператора ГРМ з розгляду цього акту буде проводити засідання 20.12.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 . Означений акт підписаний відповідачем-2 без зауважень та заперечень.
При цьому, представниками позивача було складено протокол № 9442 о/р НОМЕР_1 про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи від 20.11.2021, у якому зазначено, що згідно акту про виявлені порушення від 20.11.2019 року № 9442 лічильника газу типу ВР G4-2, зав. № 0105636, з показами 29093, рік випуску 2001, пломба демонтована 24162444, який встановлено за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_2 , лічильник газу направляється на експертизу в сервісний центр з ремонту та повірки газових лічильників ПАТ «Харківміськгаз» м. Харків, пр.. Гагаріна, 172А, 1 пов., 8 каб. Лічильник газу демонтується представником газопостачальної (газотранспортної) організації, замість нього в присутності споживача встановлюється інший лічильник газу типу metrix G4, зав. № 02418686, з показами 00054845, 00054846. Для захисту лічильника від зовнішнього втручання до дня проведення експертизи представник газопостачальної (газотранспортної) організації додатково опломбував вхідний та вихідний патрубки цього лічильника та пакет пломбою газопостачальної (газотранспортної) організації (вхідний № В 13935453, вихідний В 13935454, пакет 00146043). Лічильник газу доставляється за місцем проведення експертизи АДРЕСА_3 , 1 пов., 8 каб. Крім того, у даному протоколі зазначено, що споживач ОСОБА_2 запрошується до 03.12.2019 року о 09 до 14 год. для проведення експертизи лічильника. Результати експертизи споживач зможе отримати не пізніше ніж за 3 робочі дні від дня її проведення. Означений протокол споживачем ОСОБА_2 підписаний без зауважень та заперечень.
Відповідно до Акту № 4738Е експертизи лічильника газу від 03.12.2019 року, зазначено, що комісія АТ «Харківміськгаз» спільно з ДП Укрметртестстандарт у складі: начальник відділу лабораторних вимірів Бур`ян Д.С., інженер з метрології ОСОБА_6 , інженер з метрології ОСОБА_7 , фахівець відділу безпеки Федоров М.В., представник ДП Укрметртестстандарт Скоморохов О.Є., що належить споживачу ОСОБА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який знято відповідно до ВР G-4-2, зав. № 0105636, пок. 29093, акта від 20.11.2019 року № 9442, цілісність пломби на упаковці: ціла В 13935453, В 13935454, 00146043. Результати зовнішнього огляду лічильника газу: цілісність заводської пломби та повірчого тавра- не можливо встановити пломбу заводу виробника. механічні пошкодження корпусу відлікового пристрою. Відліковий пристрій зламано, є доступ до відлікового механізму. При відкритті виявлено механічні пошкодження шлиці гвинта кріплення відлікового механізму, кронштейну кріплення відлікового механізму. Цілісність відлікового механізму - пошкодження лакофарбного покриття, залишки сторонньої герметизуючої речовини. Механічні пошкодження та інше – згідно п. 1.2 Висновок комісії: втручання в газовий лічильник.
Згідно довідки Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-4/15516 ЦСБ 4738Е від 03.12.2019 року, лічильник газу зав. № 0105636, виробник ДП «Жулянський машинобудівний завод «Візар», не відповідає вимогам: п.п. 6.4 Р50-071-98 «ЛІЧИЛЬНИКИ ГАЗУ ПОБУТОВІ. Методи та засоби повірки». Підстави визнання ЗВТ непридатним: невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовуються виробником лічильника. Наявні ознаки пошкодженого відлікового пристрою, що можуть перешкоджати роботі лічильника або впливати на його функціонування.
Дана довідка відповідачем-2 не оскаржена і не спростована. Відповідачем-2 не надано доказів щодо звернення з відповідними вимогами до ДП «Укрметртестстандарт».
Тобто, підозра щодо ознак несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, яка виникла під час огляду газового обладнання за адресою відповідача-2, знайшла підтвердження під час проведення експертизи, про що зазначено у відповідному акті та встановлено Довідкою про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-4/15516 ЦСБ 4738Е від 03.12.2019.
У протоколі необлікованого (донарахованого) об`єму природнього газу і його вартості від 20.12.2019 року зазначено, що згідно з розділом XI про порядок перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природнього газу у разі виявлення порушень вимог кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕП від 30.09.2015 року № 2494, комісія, на підстав акта про порушення від 20.11.2019 року № 02.5.1./367/19 до споживача ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), АДРЕСА_4 , з приводу виявлення порушення несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, розглянувши надані документи, комісія прийняла рішення: акт про порушення від 20.11.2019 року № 02.5.1./367/19 задовольнити, відповідно до п. 1 глава 2 розділу XI кодексу газорозподільних систем. Необлікований (донарахований) об`єм природнього газу, визначений за граничними об`ємами споживання з урахуванням обсягу, відображеному на о/р: 1049, 14 куб.м. Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природнього газу за цінами закупівлі АТ «Харківміськгаз» протягом періоду не облікованого природнього газу: 6 901, 49 грн. У зв`язку із викладеним, споживачеві необхідно протягом 10 календарних днів з дати отримання цього рахунку оплатити суму у розмірі 6 901, 49 грн.
Відповідно до Регламенту засідання постійно діючої комісії з питань, пов`язаних з розгулом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень вимог кодексу газорозподільних систем побутовими споживачами природнього газу від 20.12.2019 року, комісія вирішила на підставі акта про порушення від 20.11.2019 року № 02.5.1./367/19 скласти акт-розрахунок не облікового (донарахованого) об`єму природнього газу і його вартості. Вартість не облікованого (донарахованого) природнього газу за цінами закупівлі АТ «Харківміськгаз» протягом періоду не облікованого природнього газу, пред`явлена до сплати споживачу 6 901, 49 грн.
У даному Регламенті відповідач-2 зазначила, що висновком комісії не згодна. Означений Регламент відповідач-2 підписала 20.12.2019 року.
Згідно акту – розрахунку вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природнього газу за цінами закупівлі АТ «Харківміськгаз» від 20.12.2019, на підставі акта про порушення від 20.11.2019 року № 02.5.1./367/19, за період з 20.05.2019 року по 19.11.2019 року, АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), о/р НОМЕР_1 , з приводу виявленого порушення: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, вихідні дані: опалювальна площа – 36, 4 м 2, кількість осіб -2, газове обладнання – котел, пг-3, плг, знято лічильник на експертизу 20.1.12019 року, період розрахунку з 20.05.2019 року по 19.11.2019 року, вартість необлікованого об`єму газу становить 6 901, 49 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Реалізуючи право на судовий захист, передбачене ст. 55 Конституцією України, ст.5 ЦПК України, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл. Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки викладено в абзаці десятому пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Функціонування ринку природного газу в Україні врегульовано Законами України «Про ринок природного газу», «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексом газорозподільних систем, постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», Тимчасовим положенням про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 46.
Правовідносини між газорозподільними підприємствами та споживачами природного газу (населенням) урегульовано Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, а також договорами про приєднання споживача до газорозподільної системи.
Підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є: наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;
Постачання природного газу відбулось в результаті господарсько-правових відносин.
Тобто, сторони угоду на постачання природного газу оформили шляхом вчинення конклюдентних дій, а саме - в силу загальних приписів цивільного законодавства замість відповіді про прийняття пропозиції укласти договір контрагент може вчинити дії по виконанню зазначених в пропозиції (оферті) умов договору, зокрема, прийняти товар, сплатити відповідні суми тощо. Вчинення таких конклюдентних дій означає згоду на укладання договору.
Для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об`єкта за формою, встановленою додатком 1 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, разом із супровідним листом за формою, встановленою додатком 2 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500.
За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов`язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально, за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 2500 від 30.09.2015 затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам.
Відповідно до п.1.3 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей633,634,641,642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору є отримання постачальником поданої споживачем заяви - приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за формою, встановленою у додатку 1 до цього договору, та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього Договору).
Відповідно до п. п. 5, 8, 11 п. 5.2 розділу V Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 2500 від 30.09.2015, споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, відповідно до чинних нормативно-правових актів та/або цього договору; безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильники газу, представників Постачальника після пред`явлення ними відповідних службових посвідчень для звіряння показань фактично використаних обсягів природного газу.
Відповідно до частин другої, третьої статті 18 Закону України «Про ринок природного газу» приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб`єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Відповідно до пункту 2, 3 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу.
Згідно з пунктом 3 частини 2, частини 3 статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема, не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом. Суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: несанкціонований відбір природного газу; використання приладів обліку природного газу, не повірених або не атестованих в установленому порядку; несанкціоноване втручання в роботу газової інфраструктури (частина 1, пункти 2, 5, 7 частини 2 статті 59 Закону «Про ринок природного газу»).
Кодексом газорозподільних систем визначено взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Положенням частини 1, 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Відповідно до положень п 1 глави 9 розділу X Кодексу суміжні суб`єкти ринку природного газу (на час виникнення спірних правовідносин) , зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових, зокрема, щодо працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; ) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу.
Оператор ГРМ повинен здійснювати контрольний огляд вузла обліку у строки, визначені цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 гл. 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем контрольний огляд вузла обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності ЗВТ (корпусу, скла, кріплення, з`єднання тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показань ЗВТ, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів несанкціонованого втручання в роботу ГРМ та (або ЗВТ) лічильника газу.
Пунктом 4 глави 6 розділу 10 Кодексу газорозподільних систем за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.
Керуючись п. 5. Глави 5 розділу III Оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок та інших об`єктів всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання службових обов`язків, передбачених законодавством.
Для належного виконання Оператором ГРМ функцій щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій споживач зобов`язаний забезпечити доступ на власні об`єкти представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання службових обов`язків, зокрема, для:
-перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій;
-перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу;
-виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання.
Відповідно до п. 4 глави 6 розділу X Кодексу за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщення якого вони встановлені.
Порядок періодичної повірки ЗВТ по об`єктах побутових споживачів (населенню) регламентується главою 8 розділу X Кодексу. Відповідно до п.7. глави 8 розділу X:
До демонтажу лічильника газу на періодичну повірку або до/під час його періодичної повірки на місці встановлення Оператор ГРМ має право проводити контрольний огляд вузла обліку та/або його перевірку в порядку, визначеному главою 9 цього розділу, а також ініціювати проведення експертизи або експертної чи позачергової повірки лічильника газу в порядку, визначеному главою 10 або 11 цього розділу. У такому разі споживач зобов`язаний забезпечити представникам Оператора ГРМ (разом з їх засобами і матеріалами) відповідний доступ до лічильника газу.
Згідно із п.2.1 розділу 9 глави X Кодексу ГРМ. Перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом. У разі якщо перевірку ініціює сторона, на території якої знаходиться комерційний ВОГ, або якщо комерційний ВОГ знаходиться на території, яка не забезпечена наявністю представників суміжного суб`єкта природного газу (споживача), сторона, яка ініціює перевірку, повинна не пізніше ніж за дві доби до перевірки (вихідні та святкові дні не враховуються) письмово повідомити суміжного суб`єкта ринку природного газу про дату і час проведення перевірки та про необхідність забезпечити доступ на територію, де встановлений комерційний ВОГ, та/або бути присутнім при перевірці комерційного ВОГ.
Як визначено в абзаці 16 п. 4 розділу 1 глави 1 Кодексу ГРМ контрольний огляд вузла обліку виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності ЗВТ (корпусу, скла, кріплення, з`єднання тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показань ЗВТ, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів несанкціонованого втручання в роботу ГРМ та/або ЗВТ/лічильника газу.
Згідно із п. 6 розділу 9 глави X Кодексу ГРМ за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу).
Пунктом 7 розділу 9 розділу X Кодексу ГРМ передбачено, що уразі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: пошкодження пломб; пошкодження ЗВТ (лічильника газу); наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.
При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом.
До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.
Відповідно до Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України № 619 від 27.12.2005 року, лічильники газу під час експлуатації підлягають експертизі у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації, зокрема, ознак порушень конструкції лічильника газу, у тому числі справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника; ознак зняття мастичних пломб або порушення повірочного тавра; пристроїв, які застосовані для навмисного заниження показів лічильника газу.
Таким чином, при сумнівах щодо роботи ЗВТ, АТ «Харківміськгаз» відповідно до закону мало право ініціювати проведення експертизи ЗВТ, що і мало місце в даному випадку.
Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Згідно п. 1 гл. 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, до порушень споживача, які кваліфікуються, як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, зокрема, належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Згідно з п.3 гл.10 розділу Х Кодексу експертизу ЗВТ та/або пломби проводить комісія, до складу якої має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику від метрологічної організації та територіального органу Регулятора. У разі відмови метрологічної служби або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі таких представників. Остаточний склад комісії з проведення експертизи ЗВТ та пломб затверджується наказом Оператора ГРМ. За вимогою однієї зі сторін до проведення експертизи в конкретному випадку можуть бути додатково залучені представники виробника ЗВТ чи виробника пломби. Уповноважені особи при собі повинні мати документ, який посвідчує їх особу, та оригінал листа від виробника за підписом керівника, завірений печаткою (за наявності), в якому чітко зазначені уповноважені від виробника особи для участі в експертизі та їх кваліфікація.
Пунктом 3.3.1 Положення № 619 від 27 грудня 2005 року передбачено, що експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації. До складу комісії повинні входити представники газопостачальної (газотранспортної) організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.
Відповідно пункту 1 глави 3 розділу ХІ даного Кодексу у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Так, за змістом пункту 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що вартість не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акту про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора газорозподільних систем, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
Якщо об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.
Таким чином, зазначеними положеннями законодавства прямо передбачено, що споживач у разі незгоди з об`ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу, має право оскаржити такий акт (вимогу) в судовому порядку і тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.
Пункт 8 гл. 9 розділу Х даного Кодексу визначає, що якщо за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки ЗВТ буде підтверджений факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках витрати, пов`язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ, та витрати, пов`язані з експертизою або позачерговою чи експертною повіркою ЗВТ, компенсуються за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ). При цьому якщо сам ЗВТ за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки буде визнаний таким, що непридатний до подальшої експлуатації та потребує ремонту, витрати, пов`язані з ремонтом ЗВТ або встановленням нового ЗВТ, мають бути компенсовані за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ).
Відповідно доп.7 глави 9 розділу Х Кодексу, у разі виявлення підчас перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1)пошкодження пломб; 2)пошкодження ЗВТ(лічильника газу);3)наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чийого складових та/або його (їх)невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору; 5)наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6)наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
Розрахунок не облікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу.
При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом.
Пунктом 8 глави 9 розділу Х Кодексу визначено, якщо за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки ЗВТ буде підтверджений факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках витрати, пов`язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ, та витрати, пов`язані з експертизою або позачерговою чи експертною повіркою ЗВТ, компенсуються за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ). При цьому якщо сам ЗВТ за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки буде визнаний таким, що непридатний до подальшої експлуатації та потребує ремонту, витрати, пов`язані з ремонтом ЗВТ або встановленням нового ЗВТ, мають бути компенсовані за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ).
Згідно пункту 10 глави Х Кодексу, що якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.
Після зняття ЗВТ та/або пломби, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, чи гвинта, на якому закріплено пломбувальний матеріал (далі - пломба), у присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та, за бажанням, пломбою споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає:1) поштову адресу місця проведення експертизи;2) дату та орієнтовний час проведення експертизи (у випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», Оператор ГРМ зазначає кінцевий строк, до якого має бути передано ЗВТ та/або пломбу до такого суб`єкта);3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо проведення експертизи);4) сторону, відповідальну за доставку ЗВТ та/або пломби на експертизу;5) дату останньої повірки ЗВТ.
Під час складання протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу сторона, яка ініціювала експертизу, визначає, ким буде здійснюватися така експертиза (комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом Оператора ГРМ, або суб`єктом судово-експертної діяльності, діяльність якого регулюється Законом України «Про судову експертизу»).
У випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», передача такого ЗВТ та/або пломби здійснюється у строк, який не повинен перевищувати десяти робочих днів з дня складання протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу.
Експертиза ЗВТ та/або пломби має бути проведена протягом десяти робочих днів з дня складання протоколу (крім випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).
Сторона, відповідальна за доставку ЗВТ та/або пломби, визначається за домовленістю сторін (в іншому разі - Оператором ГРМ). Сторона, відповідальна за доставку ЗВТ та/або пломби на експертизу, персонально відповідає за цілісність пломби, встановленої на пакеті (тарі).
У разі відмови споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) від поставлення підпису в протоколі про направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу про це в протоколі робиться відповідний запис, а його другий екземпляр надсилається поштою.
Споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) зобов`язаний бути присутнім під час проведення експертизи.
За неможливості бути присутнім під час проведення експертизи споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) може дати письмову згоду у довільній формі на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи.
У разі неприбуття споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) та/або уповноваженої ним особи на експертизу проведення експертизи ЗВТ та/або пломби проводиться без його участі.
Під час проведення експертизи комісія проводить зовнішній огляд пакувального пакета (тари), в який було запаковано ЗВТ та/або пломбу.
Під час обстеження пломби та/або ЗВТ комісія перевіряє ознаки, зазначені в протоколі. Результати огляду заносять до акта експертизи ЗВТ.
Результати огляду фіксуються в акті експертизи. Акт експертизи підписується всіма членами комісії, а також споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) або його уповноваженою особою. Якщо споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) або його уповноважена особа чи член комісії мають окрему думку з приводу експертизи, вона має бути відображена в акті експертизи.
У разі відмови від підпису будь-кого з членів комісії або споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) чи уповноваженої ним особи в акті експертизи про це робиться відповідний запис.
У випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», вимоги, викладені у пунктах 3 - 5, 7 та 8 цієї глави, не застосовуються, а експертиза ЗВТ та/або пломби проводиться в установленому законодавством порядку суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу» та які мають відповідну кваліфікацію.
При цьому витрати, пов`язані з проведенням такої експертизи, мають бути компенсовані їх ініціатором, а якщо за результатами експертизи ЗВТ та/або пломби буде підтверджено факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, витрати, пов`язані з проведенням такої експертизи, та інші витрати, передбачені пунктом 8глави 9 цього розділу Кодексу, компенсуються за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ).
Після проведення експертизи ЗВТ проводиться його позачергова повірка відповідно до Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України24 лютого 2016 року за № 278/28408.
Відповідно до висновків експертизи проводяться відповідні подальші заходи, передбачені цим Кодексом.
Главою 2 розділу ХІ Кодексу передбачено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3)несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу);4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Главою 5 цього розділу встановлено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16до цього Кодексу.
Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.
Акт про порушення складається в двох примірниках,один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
Акт про порушення щодо відмови побутового споживача (фізичної особи) в доступі до власного об`єкта вважається дійсним, якщо його підписали представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення їх осіб.
У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням.
Споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.
У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом. У такому разі в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник Оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування пошкодженої пломби та/або лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення їх на експертизу чи позачергову або експертну повірку. До отримання їх результатів нарахування, передбачені цим Кодексом, не застосовуються.
У разі визнання споживачем (несанкціонованим споживачем) факту умисного пошкодження ним пломби/ЗВТ (лічильника газу), про що окремо зазначається в акті про порушення, заходи з проведення експертизи чи позачергової або експертної повірки не проводяться.
На дату складання акта про порушення представник Оператора ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис. У разі неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення (відсутні відповідні засоби чи повноваження) представник Оператора ГРМ робить відповідний запис в акті про порушення та надалі забезпечує контроль за усуненням порушення, що підтверджується окремо складеним актом про усунення порушення.
Під час складання акта про порушення, акта про усунення порушення, акта про припинення/відновлення газопостачання тощо представниками Оператора ГРМ обов`язково фіксуються та зазначаються у вищезазначених актах показання лічильника газу (ЗВТ), за винятком випадків відмови у доступі до об`єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ).
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає:1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення;2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення;3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).
Споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.
За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи.
У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.
Довідка Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-4/15516 ЦСБ 4738Е від 03.12.2019 року, відповідачем не оскаржена і не спростована.
Відповідачем не надано доказів щодо звернення з відповідними вимогами до ДП «Укрметртестстандарт».
Підозра щодо сумнів у правильній роботі встановленого лічильника газу типа ВР G4-2, зав. № 0105636, з показами 29093 м 3, знайшла підтвердження під час проведення експертизи, про що зазначено у відповідному акті та встановлено Довідкою Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-4/15516 ЦСБ 4738Е від 03.12.2019 року.
Факт невідповідності ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовуються виробником лічильника, наявність ознак пошкодження відлікового пристрою, що може перешкоджати роботі лічильника або впливати на його функціонування само по собі є кваліфікуючою ознакою того, що лічильник експлуатується з порушенням вимог Кодексу газорозподільних систем, порушення цілісності газового лічильника в розумінні Кодексу газорозподільних систем, свідчить про несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, що підтверджено актом експертизи лічильника від 03.12.2019 року.
Відповідачем-2 не надано суду доказів на спростування висновків експертизи лічильника газу, проведеного 03 грудня 2019 року, не зверталася до суду з клопотанням про призначення судової експертизи щодо цілісності лічильника газу та технічної можливості втручання до його роботи за наявності виявлених механічних пошкоджень.
Таким чином, матеріалами справи не спростовується наявність заборгованості у відповідача-2 за використання необлікованого об`єму природного газу, визначеного за граничними об`ємами споживання на загальну суму 6 901, 49 грн. за період 20.05.2019 р. по 20.11.2019 р.
Суд зазначає, що саме споживач згідно вище наведених норм несе відповідальність за збереження ЗВТ та пломб на ньому. Відтак виявлення Оператором ГРМ факту порушення цілісності ЗВТ, що призводять до викривлення даних обліку природного газу, незалежно від способів та причин порушення, тягне за собою застосування регламентних процедур визначених Кодексом газорозподільних систем, в тому числі і донарахування необлікованих об`ємів природного газу.
Споживач послуг не несе відповідальності за пошкодження лічильника газу, у разі, якщо доведе відсутність його вини у цьому.
Однак, матеріали справи не містять наданих відповідачем-2 належних та допустимих доказів на спростування факту відсутності її вини у виявлених порушеннях Кодексу газорозподільних систем.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії АТ «Харківміськгаз» щодо нарахування вартості необлікованого обсягу газу у розмірі 6 901, 49 грн. у зв`язку з виявленням несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, відповідають вимогам закону та здійснені відповідно до положень Кодексу газорозподільних систем. Відповідна заборгованість нарахована за шість місяців, що відповідає положенням пункту 2 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.
Разом з тим, під час розгляду справи було встановлено, що відповідач-1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства (пункти 35, 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 473/1433/18, провадження № 14-35цс20).
Судом встановлено, що відповідач-1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до звернення до суду з цим позовом (24.12.2020 року) та відкриття провадження у цій справі.
Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач-1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до пред`явлення до нього позову та відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі щодо вимог до відповідача-1.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 274/1484/17 від 31.03.2021.
При цьому, суд не приймає до уваги заяву позивача про виключення померлого ОСОБА_3 з числа відповідачів, оскільки положення чинного Цивільного процесуального кодексу України не передбачають вчинення такої процесуальної дії.
За таких обставин, оскільки судом на підставі досліджених доказів встановлено факт порушення відповідачем-2 вимог Кодексу газорозподільних систем, а саме - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, та з огляду на відсутність доказів, які б спростовували факт виявленого порушення, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та стягує з відповідача на користь позивача вартість необлікованого об`єму природного газу в сумі 6 901, 49 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення 3% річних в сумі 203, 64 грн. та інфляційних втрат в сумі 279, 91 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У контексті статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.
Передбачене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України нарахування трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
У частині другій статті 625 Цивільного кодексу України прямо зазначено, що три проценти річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Разом із тим, суд зазначає, що індекси споживчих цін (індекси інфляції), які є показниками загального рівня інфляції в економіці, розраховуються в цілому за місяць, а не на конкретні дати. Встановлено, що вони розраховуються Державним комітетом статистики України щомісячно та публікуються в наступному за звітним місяці.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Згідно з Листом Державного комітету статистики України № 11/1-5/73 від 13.02.2009 також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.
Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, інфляційні втрати мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.
Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату № 265 від 27.07.2007 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса . Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Разом з тим, виходячи з приписів чинного Цивільного процесуального кодексу України суд при вирішенні спору має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає чинному законодавству.
Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд вважає його таким, що не повністю відповідає чинному законодавству, враховуючи наступне.
Як зазначалось судом вище, рахунок для оплати вартості необлікованого обсягу природного газу на суму 6 901, 49 грн. був отриманий відповідачем-2 20.12.2019 року, який останній мав оплатити протягом 10 календарних днів з дати отримання цього рахунку.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
В даному випадку, останній день строку оплати, з урахуванням приписів статті 253 Цивільного кодексу України, припадає на 30.12.2019 року.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.01.2019 № 7-р «Про перенесення робочих днів у 2019 році» визначено, що робочий день – понеділок 30 грудня переноситься на суботу 21 грудня, а вівторок 31 грудня на суботу 28 грудня.
Відповідно до статті 73 Кодекс законів про працю України 1 січня є святковим днем.
Згідно з частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Таким чином, відповідач-2 повинен був виконати взяті на себе зобов`язання з оплати вартості необлікованого обсягу природного газу в сумі 6 901, 49 грн. у строк до 02.01.2020 року включно, і лише з 03.01.2020 року у позивача виникає право на нарахування 3% річних.
Проте, всупереч вищевказаних положень чинного законодавства позивачем здійснено нарахування 3% річних за період з 31.12.2019 року по 23.12.2020 року.
Крім того, при здійсненні розрахунку 3% річних позивачем не було враховано, що у 2020 році не 365, а 366 календарних днів.
За розрахунком суду, розмір 3% річних за період з 03.01.2020 року по 23.12.2020 року складає 201, 39 грн.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.
У відповідності до частини 1 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Положеннями частин 1 та 3 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України).
Всупереч вищевказаних норм процесуального права відповідач-2 під час розгляду справи не надав доказів на спростування позовних вимог, як і не надав доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.
За таких обставин, суд вважає заявлені позивачем вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведеного.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-2 пропорційно задоволеній частині позову.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення 7 385, 04 грн. задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» (м. Харків, вул. Москалівська, буд. 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в сумі 6 901 (шість тисяч дев`ятсот одна) грн. 49 коп., інфляційні втрати в сумі 279 (двісті сімдесят дев`ять) грн. 91 коп., 3% річних в сумі 201 (двісті одна) грн. 39 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 101 (дві тисячі сто одна) грн. 36 коп.
3.Закрити провадження у справі Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» до ОСОБА_3 .
4.В іншій частині позову відмовити.
5.Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 22.06.2021 року.
Суддя Н.В. Новіченко
Судове рішення № 97831056, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 10.06.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 643/20575/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: