Ухвала суду № 9782930, 02.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 р.Справа № 2-а-3159/09/1815

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02.06.2009р. по справі№2-а-3159/09/1815

за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення заборгованості по догляду за дитиною,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка, ОСОБА_1,звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним рішення відповідача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в менших розмірах, ніж передбачено ст. 15 ч. 1 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» та зобов'язати призначити вказану допомогу відповідно до ст. 15 ч. 1 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом з 20 серпня 2008 р. до 26 липня 2010 р. Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народився син ОСОБА_2, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» їй повинна виплачуватися допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для дітей віком до 6 років, а фактично вона отримує допомогу в розмірі значно меншому, ніж це визначено законом.

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від02 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» в редакції станом на 9 липня 2007 р., в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації, не погоджуючись з вказаною постановою суду, подало апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду першої інстанції мотивує тим, що відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків. Механізм та порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв'язку із рішенням Конституційного суду України у 2007 році не визначено та кошти не передбачено на відповідні виплати. Проведення перерахунку та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", можливе лише після внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України" на відповідний рік, які мають передбачити, зокрема, збільшення видаткової частини на фінансування витрат для забезпечення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від02 червня 2009 року і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Позивачка, ОСОБА_1 також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу в якій вказує, що постанову вважає незаконною і такою, що обмежує її права гарантовані Конституцією України, винесеною із помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права. ОСОБА_1 просить скасувати постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від02 червня 2009 року і прийняти нову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила сина ОСОБА_2, про що виконкомом Миколаївської сільської ради Роменського району Сумської області зроблено актовий запис № 9 від 1 серпня 2007 року. (а.с. 7).

Відповідно до повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації № 1206 від 7 квітня 2009 р. позивачці призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років в таких розмірах: з 13 серпня 2007 р. по 30 вересня 2007 р. -129,03 грн., з 1 жовтня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. - 130, 64 грн., з 1 січня 2008 р. по 31 березня 2008 р. -144,10 грн., з 1 квітня 2008 р. по 26 серпня 2010 р. - 130 грн. (а. с. 10)..

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 14 статті 71 та абзац третій частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційним).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-ІУ допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у редакції Закону України від 22 березня 2001 року N 2334-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктом 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" на 2007 рік зупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Згідно з абзацами 1, 2, 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 14 статті 71 та абзац третій частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційним).

Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому суб'єкти спірних правовідносин з 09 липня 2007 року повинні були керуватися ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у редакції Закону України від 22 березня 2001 року N 2334-ІІІ.

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Враховуючи викладене, необхідно визнати дії відповідача щодо відмови позивачці в перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року - незаконними та зобов'язати відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням проведених виплат та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідач не наполягав на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду встановленого ст. 99 КАС України.

Що стосується вимог за 2008 рік та 2009 рік, то встановлено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік (підпункту 2 пункту 23 Розділу II) та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» внесені зміни, згідно з якими «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. До п. 3 розділу 8 «Прикінцевих положень» Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» також було внесено зміни, викладена в іншій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсоткам, з 1 січня 2009 року - 75 відсоткам, з 1 січня 2010 року - 100 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».

Зазначені зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» не визнані неконституційними та не скасовані, тому відповідач з 1 січня 2008 р. керувався вимогами нової редакції ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», здійснюючи виплати у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримувала з 1 січня 2008 р. по 31 березня 2008 р. 144, 10 грн. з 1 квітня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. 130 грн. щомісячно допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Таким чином, з 1 січня 2008 р. відповідач діяв в межах наданий йому повноважень та у спосіб, визначений законом, а тому відсутні підстави для проведення перерахунку призначеної позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційних скарг не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Крім того, виходячи з приписів ст. 94 КАС України колегія суддів вважає за необхідно прийняти рішення щодо розподілу судових витрат при апеляційному розгляді справи.

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. “3” ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито” з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору по цій категорії спору, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02.06.2009р. по справі№2-а-3159/09/1815 залишити без змін.

Стягнути на користь бюджету з Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації 1,70 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 09.03.2010 р.