Ухвала суду № 9782445, 08.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2010 р.Справа № 2-а-40604/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2009р. по справі№2-а-40604/09/2070

за позовом Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова <Список ><Текст >

до Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ХІС” 8040,00 грн. заборгованості по оплаті штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням від 31.07.2008р. №0008132301. В обґрунтування заявлених вимог указував, що ДПІ, розглянувши акт від 02.07.2008р. №004013/08210468/2303, на підставі норм Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” винесла рішення від 31.07.2008р. №0008132301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 8040,00грн. Вказане рішення є чинним, однак ТОВ фірма “ХІС” його владні приписи в частині оплати штрафу не виконані, внаслідок чого утворилась спірна сума заборгованості.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" про стягнення суми задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ХІС”(61018, м.Харків, пр-т Леніна, 9; код ЄДРПОУ 24472040) заборгованість по оплаті рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 31.07.2008р. №0008132301 про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 2940,00 грн.; в іншій частині адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ХІС” про стягнення суми залишено без задоволення.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова не погоджується з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова є необґрунтованою та незаконною, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від16 жовтня 2009 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги позову ґрунтуються на рішенні від 31.07.2008р. №0008132301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8040,00 грн., яке було винесено ДПІ на підставі п.1 і п.2 ст.17, ст..22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і не було оплачено відповідачем.

Рішення винесено на підставі акту перевірки від 02.07.2008р. №004013/08210468/2303. З вказаного акту вбачається, що фактичною підставою для застосування спірної суми штрафу слугував висновок податкового органу про порушення відповідачем п.1, п.2, п.13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: проведення розрахункової операції на суму 290,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій; проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 15 штук), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та непереведені у фіскальний режим роботи; незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (298,00грн.).

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті спірної суми штрафу в розмірі 5100,00 грн. не підлягає задоволенню, бо ґрунтується на правовому акті індивідуальної дії, який прийнятий субєктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, та вимога ДПІ про стягнення штрафу в сумі 1450,00 грн. та 1490 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ст.2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

З положень наведеного закону слідує, що автомат з продажу товарів (послуг) дійсно може бути віднесений до реєстраторів розрахункових операцій проте лише за умови його відповідності встановленим вимогам щодо реалізації фіскальних функцій.

Статтею 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

За визначенням все тієї ж ст. 2 згаданого закону фіскальною пам'яттю є запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою.

Матеріалами справи не підтверджується те, що в тих гральних автоматах, які використовувались відповідачем згідно з актом перевірки від 02.07.2008р. №004013/08210468/2303, наявна фіскальна память і реалізовані фіскальні функції, а відтак не доведено, що ці гральні автомати є реєстраторами розрахункових операцій.

За місцем розташування господарської одиниці, яка була перевірена, наявний зареєстрований належним чином реєстратор розрахункових операцій, про що вказано в акті.

Отже, висновок ДПІ про порушення відповідачем п.1 і п.2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 15 штук), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи, не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду. Тому вимога про стягнення штрафу в сумі 5100,00 грн., застосованого ДПІ у звязку з цим порушенням на підставі п.2 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (15 гральних автоматів * 340,00 грн.), є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті спірної суми штрафу в розмірі 5100,00 грн. не підлягає задоволенню, бо ґрунтується на правовому акті індивідуальної дії, який прийнятий субєктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав.

Стосовно відображеного в акті перевірки від 02.07.2008р. №004013/08210468/2303 факту порушення відповідачем п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: проведення розрахункової операції на суму 290,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, то згідно з п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Фактичних даних про відсутність у працівника відповідача, за участі якого здійснювалась перевірка, можливості підписати акт перевірки з зауваженнями, виклавши свою незгоду з його висновками, відповідачем до матеріалів справи не додано. Ознайомившись з актом, директор відповідача зазначив лише про відсутність у продажу блоків фіскальної памяті. Вказане зауваження може мати юридичне значення виключно для штрафу, що був застосований ДПІ на підставі п.2 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Дійсності порушення п.1 ст.3 цього закону, а саме: проведення розрахункової операції на суму 290,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, директор відповідача на момент підписання акту перевірки не спростовував, а відповідач доказів, які б доводили відсутність цього порушення, до матеріалів справи не надав. При цьому, на місці здійснення відповідачем господарської діяльності знаходився реєстратор розрахункових операцій та працівник ТОВ фірма “ХІС”за допомогою якого і надавалась послуга з гри.

Таким чином, вимога ДПІ про стягнення штрафу в сумі 1450,00 грн., який був застосований на підставі п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (290,00грн. * 5), підлягає задоволенню.

Щодо наведеного в акті перевірки від 02.07.2008р. №004013/08210468/2303 факту порушення відповідачем п.13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (298,00грн.), то відповідно до п.11 акту від 02.07.2008р. №004013/08210468/2303 сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 698,00 грн., а сума готівкових коштів, яка зазначена у денному звіті РРО - 110,00грн. Різниця між наведеними величинами склала 588,00грн., а з урахуванням суми проведеної розрахункової операції 298,00грн. (698,00грн., які фактично були наявні на місці проведення розрахунків 110,00грн. які зазначені в денному звіті реєстратора розрахункових операцій 290,00грн., які були сплачені як вартість послуги з гри, але не проведені через реєстратор розрахункових операцій), хоча в силу положень п.13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” ці величини повинні бути рівними, за виключенням випадків проведення операцій службове внесення або службова видача. Матеріалами справи проведення таких операцій відповідачем не доведено. Отже, факт порушення п.13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду. При цьому, фактичних даних про відсутність у працівника відповідача, за участі якого здійснювалась перевірка, або директора ТОВ можливості підписати акт перевірки з зауваженнями (в частині наявності цього порушення), виклавши свою незгоду з його висновками, відповідачем до матеріалів справи не додано. Доказів, які б спростовували наявність цього порушення відповідачем до справи не надано, та таких доказів не виявлено.

Таким чином, вимога ДПІ про стягнення штрафу в сумі 1490,00 грн., який був застосований на підставі ст.22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2009р. по справі№2-а-40604/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 15.02.2010 р.