Ухвала суду № 97821997, 13.06.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/7494/21

Провадження № 1-кс/234/4092/21

У Х В А Л А

Іменем України

13 червня 2021 року

Краматорський міський суд Донецької області у складі

Головуючого- слідчого судді Переверзевої Л.І.,

секретаря – Горбатової Л.І.

прокурора – Зубко А.О.

захисника – адвоката Позняк І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Симонян Р.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зоря Рівненського району Рівненської області, громадянина України, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за контрактом номера обслуги кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини А1493, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Симонян Р.С.

В клопотанні слідчий посилався на наступне.

Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Краматорську проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021050010000075 від 23.03.2021 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 426 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини А1493 від 07.11.2019 за № 281 солдата ОСОБА_1 , призначено на посаду номера обслуги кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини А14963, зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період – це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

18 березня 2014 року – з дня опублікування набрав чинності Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» за № 303/2014 від 17 березня 2014 року.

Пунктом 1 Указу в.о. Президента України «Про часткову мобілізацію» за № 303/2014 від 17 березня 2014 року визначено оголосити та провести часткову мобілізацію.

Згідно з п. 4 наведеного вище Указу визначено Голові Служби безпеки України, начальнику Управління державної охорони України, Голові Служби зовнішньої розвідки України, вищому командуванню Національної гвардії України, керівникам центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування України, Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту, перевести підпорядковані військові формування України, Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на організацію та штати воєнного часу.

Згідно зі статтями 17, 65 Конституції України ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно зі статтями 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець зобов`язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно до ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.

Частина 2 цієї статті, зазначає що діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, на території України забороняється, за винятком діяльності з використання рослин, включених до таблиці I Переліку, в цілях і на підставах, передбачених статтями 19 «використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності» та 20 «діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях» цього Закону.

Відповідно до списку 1 таблиці І постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Проте, ОСОБА_1 , вчинив умисне кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів за наступних обставин.

Так, 30.04.2021, близько о 14 год. 00 хв., ОСОБА_1 , завідомо знаючи, що операції з наркотичними речовинами є незаконними, переслідуючи корисливі мотиви, перебуваючи за місцем проходження служби, у розташуванні ротного опорного пункту (РОП) 5954 «База» п`ятої батальйонної тактичної групи військової частини А1493, яка тимчасово розташована на території ПАТ «Бахмутський аграрний союз» за адресою: Донецька область, Бахмутський район, с. Новолуганське, вул. Перемоги, буд. 26, у порушення вимог ч. 2 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», шляхом передачі, незаконно збув ОСОБА_2 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, за грошові кошти в сумі 1200 гривень, прозорийпакет із полімерного матеріалу із пазовим замком, з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом масою 3,49 грам, маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 3,13 грам.

Окрім того, ОСОБА_1 ,завідомо знаючи, що операції з наркотичними та психотропними речовинами є незаконними, переслідуючи корисливі мотиви, 08.06.2021 об 16 год. 01 хв., з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонений - метилендіоксиметамфетамін, MDMA (екстазі), отримав від ОСОБА_2 , грошові кошти у сумі 3050 гривень, шляхом перерахування ОСОБА_2 , вказаних грошових коштів, на банківську карту № НОМЕР_1 банківської установі «Мonobank - Universal Bank» АТ «Універсал банк», на ім`я ОСОБА_1 , домовившись про те, що психотропну речовину ОСОБА_1 , віддасть ОСОБА_2 11.06.2021.

Далі, 11.06.2021 близько о 11 год. 40 хв., ОСОБА_1 ,діючи умисно, повторно, незаконно зберігаючи при собі, з метою подальшого збуту, прозорий пакет із полімерного матеріалу із пазовим замком, з пігулками в кількості сім штук, ймовірно метилендіоксиметамфетамін, MDMA (екстазі), розуміючи протиправний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом та перебуваючи у розташуванні ротного опорного пункту (РОП) 5954 «База» п`ятої батальйонної тактичної групи військової частини А1493, яка тимчасово розташована на території ПАТ «Бахмутський аграрний союз» за адресою: Донецька область, Бахмутський район, с. Новолуганське, вул. Перемоги, буд. 26, у порушення вимог ч. 2 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», шляхом передачі, незаконно збув ОСОБА_2 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, прозорий пакет із полімерного матеріалу із пазовим замком, з пігулками в кількості сім штук, ймовірно метилендіоксиметамфетамін, MDMA (екстазі).

Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному зберіганні та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, та психотропної речовини, вчинене повторно.

11.06.2021 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 12.06.2021 йому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Правова кваліфікація дій підозрюваного ОСОБА_1 - ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: збут особливо небезпечного наркотичного засобу, та психотропної речовини, вчинене повторно.

Причетність ОСОБА_1 , до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими повністю обґрунтовується пред`явлена підозра.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , підтвердив факт збуту наркотичних засобів з боку ОСОБА_1 , та повідомив, що командиру ОСОБА_3 5954п`ятої батальйонної тактичної групи військової часини А1493 ОСОБА_4 , відомо про злочинну діяльність свого підлеглого військовослужбовця ОСОБА_1 , щодо заняття збутом наркотичних засобів та психотропних речовин на території військової частини А1493, та він свідомо не припиняє вчинення кримінального правопорушення своїм підлеглим, оскільки також придбає у ОСОБА_1 наркотичні засоби та вживає їх. Крім того, він неодноразово бачив як ОСОБА_1 , у присутності ОСОБА_4 , збував іншим військовослужбовцям наркотичні засоби та психотропні речовини за грошові кошти.

Також, ОСОБА_2 , показав, що діючи під контролем працівників правоохоронних органів 30.04.2021 придбав у ОСОБА_1 , речовину рослинного походження схожу на «Канабіс» у вигляді «Шишок» за грошові кошти в сумі 1200 грн., наданих слідчим ДБР, які були оглянуті у присутності понятих.

Згідно протоколу огляду від 30.04.2021 оглянуто та передано ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2500 гривень, (1300 грн. повернуто) з метою придбання наркотичних засобів у ОСОБА_1 .

Відповідно протоколу огляду від 30.04.2021 - оглянуто та вилучено у ОСОБА_2 , пакет з речовиною рослинного походження, придбаного у ОСОБА_1 за грошові кошти в сумі 1200 грн., наданих слідчим ДБР.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/105-21/3497-НЗПРАП від 12.05.2021 встановлено, що речовина рослинного походження масою: 3,49 грам є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс. Маса канабіса, в перерахунку на суху речовину, складає 3,13 грам.

Крім того, згідно протоколу огляду від 08.06.2021 оглянуто та передано ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3050 гривень з метою придбання наркотичних засобів у ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу огляду від 08.06.2021 - оглянуто та вилучено у ОСОБА_2 , квитанцію № 18786-1054101-67611 про перерахування ОСОБА_1 , на його карту № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 3050 грн., для придбання наркотичних засобів у ОСОБА_1 .

Відповідно протоколу огляду від 11.06.2021 - оглянуто та вилучено у ОСОБА_2 , прозорий пакет із полімерного матеріалу із пазовим замком, з пігулками в кількості сім штук, ймовірно метилендіоксиметамфетамін, MDMA (екстазі), придбаного у ОСОБА_1 , за грошові кошти в сумі 3050 грн.

Окрім того, причетність ОСОБА_1 ,до інкримінованого йому злочину підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, та іншими доказами в їх сукупності.

Таким чином, з метою запобігання спробам ОСОБА_1 ,незаконно впливати на свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, використовувати вплив на свідків, як особисто так і через своїх знайомих з числа військовослужбовців, сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зазначена необхідність та неможливість обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 ,іншого менш суворого запобіжного заходу обґрунтовується тим, що він, перебуваючи на волі, використовуючи своє коло знайомих в системі правоохоронних органів та особисто, може чинити тиск на свідків з метою змусити їх надати неправдиві свідчення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за скоєння ним кримінального правопорушення, а також його можливістю переховуватися від правоохоронних органів, побоюючись відповідальності за вчинений злочин.

Окрім того, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень. Зокрема санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, що в сукупності з іншими ризиками, дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 ,усвідомлюючи міру покарання, яка йому загрожує за його протиправні діяння, будучи звільненим з-під варти, з метою уникнення покарання, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

На даний час на території Донецької та Луганської областей продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам влади України, а відтак, перебуваючи на волі, з метою ухилення від слідства та суду, ОСОБА_1 , матиме можливість виїхати на тимчасово окуповану частину території Донецької та Луганської областей або перетнути кордон з іншою державою. У зв`язку з цим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати ОСОБА_1 , та як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 ,відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що останній не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_1 , незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, я якому підозрюється, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Окрім того, органу досудового розслідування ще необхідно встановити ряд обставин вчинення кримінальних правопорушень та провести значний обсяг слідчих дій, направлених на пошук нових доказів протиправної діяльності ОСОБА_1 . У разі перебування ОСОБА_1 , на волі виникає ризик вчинення ним дій, спрямованих на приховування та знищення речових доказів його протиправної діяльності.

Разом із тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

У виняткових випадках застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, являється військовослужбовцем, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов`язків, беручи до уваги, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, та безкарності у системі Збройних сил України, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно ситуацію у державі слід ОСОБА_1 ,визначити заставу у розмірі, що перевищує 80 та є не меншою ніж 200розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому визначити необхідність виконання ним наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, не відлучатися із с. Новолуганське, Бахмутського району Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами, з приводу вчиненого ним кримінального правопорушення, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон у разі наявності.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 ,при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, керуючись вимогами статей 40, 176, 177, 178, 183, 184 КПК України, просили -

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

У разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави, прошу суд визначити достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, покладених на нього кримінальним процесуальним законом, у розмірі що перевищує 80 та є не меншою ніж 200 (двісті)розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого або прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021050010000075; повідомляти слідчого, прокурора який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021050010000075 чи суд, про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні № 62021050010000075; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив суд застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник та Шевчук Д.С. заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, суд вважає необхідним задовольнити клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 307 ч.2 КК України, що є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії», факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені п.п.1,3 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 , знаходячись на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; впливати на свідків.

Крім того, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчинені якого він підозрюється.

Також суд враховує вік підозрюваного ОСОБА_1 .У суда відсутні будь які – дані про те, що вік та стан здоров`я ОСОБА_1 перешкоджає обрати стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відповідно до статті 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обставини, встановленні в судовому засіданні не дають суду підстав вважати, що до ОСОБА_1 може бути застосовано більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

В зв`язку з чим суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого і застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При обранні відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд вважає необхідним визначити розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Крім того, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого або прокурора;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон,

На підставі викладеного та керуючись статтями 177,178, 183,197, 199 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Симонян Р.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 серпня 2021 року, з утриманням в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань №6».

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 136200 (сто тридцять шість тисяч двісті) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним та і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Донецькій області: код отримувача ЄДРПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, рахунок отримувача UA828201720355259003000011792.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого або прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021050010000075; повідомляти слідчого, прокурора який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021050010000075 чи суд, про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні № 62021050010000075; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Попередити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання даних обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Слідчий суддяЛ. І. Переверзева