Постанова № 97821853, 22.06.2021, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/175/21

Номер провадження 3/220/144/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року смт. Велика Новосілка Донецької області

Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Яненко Г.М., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліції № 2 Покровського районного управління поліції, ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає (перебуває) за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2021 року о 13.50 год., на 15 км. а/ш Т – 05 – 18 (Багатир – В.Новосілка - Микільське) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21121, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру чи у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків. За змістом вказаного у протоколі ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 та його представник, адвокат Худяков А.В. не з`явилися, хоча судом вживалися заходи щодо їх належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. За раніше заявленими клопотаннями як ОСОБА_1 так і адвокат Худяков А.В. просили про розгляд справи у їх відсутність.

На адресу суду неодноразово надходили клопотання «про закриття провадження у адміністративній справі». Остання заява надійшла до суду 22.06.2021 року, що свідчить про обізнаність представника ОСОБА_1 щодо розгляду справи в суді.

Викликані в судове засідання, за клопотанням адвоката Худяков А.В. свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також в судове засідання не з`явилися та не повідомили про причини неявки.

Враховуючи неявку сторін, суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати у відсутність сторін, за наявними у справі доказами.

За клопотанням адвоката Худякова А.В., щодо надання відеозапису подій, документальних підтверджень повноважень інспектора та підтверджень сертифікації приладу яким здійснено відеозапис, з відділу поліції № 2 Покровського районного управління поліції, ГУНП в Донецькій області витребувано додаткові докази та відсутній у первісно надісланих матеріалах відеозапис з камери поліцейського № 0712.

З відповіді начальника поліції № 2 Покровського районного управління поліції, ГУНП в Донецькій області вбачається, що боді-камера дійсно видавалась поліцейському СРПП відділу поліції № 2 Покровського РУН ГУНП в Донецькій області, старшому сержанту В. Баліозу. Порядок використання вказаного пристрою затверджений наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису». Інформація щодо сертифікації портативного відео реєстратору (боді-камери № 0712) у відділі поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області відсутня. Для отримання інформації про сертифікацію, необхідно звернутись до ГУНП в Донецькій області (пр. Нахімова 86, м. Маріуполь, 87517, ідентифікаційний код 40109058).

Щодо перебування поліцейського ОСОБА_4 на чергуванні 27.01.2021 року повідомлено, що згідно наказу ГУНП в Донецькій області та додатку до нього від 26.01.2021 року № 123, останній у період з 27 до 31 січня 2021 року був задіяний для проведення оперативно-профілактичного відпрацювання території обслуговування Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області.

ОСОБА_1 категорично заперечив проти викладеного у протоколі правопорушення та за письмовою заявою вказав, що 27 січня 2021 року він не керував автомобілем а лише перебував у ньому. Автомобіль стояв на узбіччі дороги та не рухався. Перевірка його документів працівниками поліції тривала приблизно 30 хвилин, адміністративний протокол серії ДПР 18 № 235592 від 27 січня 2021 року при ньому не складався, про його існування він дізнався коли його викликали до суду та від свого захисника після ознайомлення з матеріалами провадження. Працівники поліції, з приводу того, що у нього є ознаки алкогольного сп`яніння не висловлювалися та пройти тест за допомогою алкотестеру, а також у встановленому законом порядку медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння не пропонували, від медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння він не відмовлявся. Вважає, що в адміністративному протоколі серії ДПР 18 № 235592 від 27 січня 2021 року відсутня складова об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, що виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто працівники поліції повинні представити суду докази того, що він керував автомобілем і при цьому знаходився у стані алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Тобто на думку ОСОБА_1 , факту керування та зупинки його автомобіля протоколом та матеріалами справи не засвідчено.

Також ОСОБА_1 критично оцінює письмові свідчення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме, що вони о 14:10 год., 27.01.2021 року були запрошені працівниками поліції та в їх присутності він начебто мав ознаки алкогольного сп`яніння, від продуття газоаналізатора Драгер та медичного огляду на факт вживання алкогольних напоїв або наркотичних речовин у встановленому законному порядку відмовився. Відтак засвідчити факт керування ним автомобілем зазначені свідки не могли, оскільки час скоєння правопорушення в протоколі вказано 13 година 50 хвилин, тобто свідки були запрошені на місце події значно пізніше Також в пояснені свідка ОСОБА_2 не вказано дату коли він надав працівникам поліції пояснення. Крім того в поясненнях обох свідків вказано, що пояснення зі слів ОСОБА_1 надруковані вірно та прочитані, тобто взагалі незрозуміло яким чином інспектор поліції на дорозі та за допомогою якої техніки надрукував пояснення свідків. Тому ОСОБА_1 вважаю, що свідки підписали готові надруковані пояснення. Також в поясненнях свідків відсутні їх підписи про попередження про кримінальну відповідальність як «свідка» за дачу пояснень. Тому ОСОБА_1 вважає, що пояснення свідків, як доказ є незаконними та недопустимими.

Також ОСОБА_1 зазначив, що при складанні направлення на огляд щодо стану сп`яніння, інспектором визначено Покровський наркологічний диспансер, який знаходиться від міста події на відстані приблизно 70 кілометрів тоді як Великоновосілківська ЦРЛ розташована значно ближче, що в свою чергу свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв мене у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння.

Після складання протоколу ОСОБА_1 не було відсторонено від керування автомобілем, що є порушенням вимог ст.ст.265-2, 266 КУпАП, що також на думку ОСОБА_1 свідчить про неправомірність та не доведеність зазначеного у протоколі.

20.05.2021 р. до канцелярії суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Худякова А.В. про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення повністю доведена та підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 235592 від 27.01.2021 року (а.с. 3), направленням водія ОСОБА_1 для огляду на стан сп`яніння у Покровський наркологічний диспансер Донецької області 27.01.2021 року о 13:45 год. (а.с. 4); поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відеозаписом викладеного у протоколі правопорушення.

Як слушно зазначено ОСОБА_1 у клопотанні «про закриття провадження у адміністративній справі», матеріали справи не містять доказів керування ним автомобілем 27 січня 2021 року о 13:50 год.на 15 км. а/ш Т – 05 – 18 (Багатир – В.Новосілка - Микільське), цих доказів також не містять письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Проте факт керування 27.01.2021 року о 13.50 год., на 15 км. а/ш Т – 05 – 18 (Багатир – В.Новосілка - Микільське) водієм ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 21121, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру чи у медичному закладі в присутності свідків належно зафіксовано на відеозаписі з камери поліцейського № 0712, наданому на запит суду відділом поліції № 2 Покровського РУН ГУНП в Донецькій області.

Згідно зазначеного відеозапису, на питання поліцейського, ОСОБА_1 надав відповідь, що дійсно він керував транспортним засобом ВАЗ 21121, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння (випив пляшку пива), був зупинений працівниками поліції та відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру чи у медичному закладі в присутності свідків. При цьому свідки погоджуються з тим, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру чи у медичному закладі.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Судом враховується, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного).

Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в іншому випадку протиправність зупинення (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія» .

В даному випадку правомірність зупинки співробітниками поліції транспортного засобу не оспорюється, ОСОБА_1 стверджує, що взагалі не керував транспортним засобом, проте відеозаписом з камери поліцейського та наданими у протоколі поясненнями повністю підтверджується саме факт керуванням ОСОБА_1 автомобілем.

Визначення терміну "керуванняя транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «саме по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Тобто з викладеного вбачається можливість відсторонення водія керування цими транспортними засобами при доведеності наявності стану алкогольного сп`яніння. В даному випадку мова йде про відмову водія від проходження огляду.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена у повному обсязі, так як він після зупинки його автомобіля під його керуванням, після підозри у перебуванні у стані алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру чи у медичному закладі в присутності свідків.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, особу правопорушника, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного превопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП та призначити покарання в межах санкції у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17000,00 грн. з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 454,00 грн.

Клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 130 КУпАП, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX від 16.02.2021, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_1 27.01.2021 р. Тобто станом на день розгляду справи, строк накладення адміністративного стягнення ще не сплив, а тому підстав для закриття провадження у справі за п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП суд не вбачає.

Дійсно до 17.03.2021 р. частина 2 статті 38 КУпАП передбачала загальний строк накладення стягнення не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, однак, КУпАП поєднує в собі як норми матеріального, так і норми процесуального права. Стаття 38 КУпАП відноситься саме до норм процесуального права, а тому підлягає застосуванню у редакції, яка діє на час розгляду справи.

Згідно ч. 2, 3 ст. 8 КУпАП Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX від 16.02.2021 в частині внесення змін до ст. 38 КУпАП України не є законом, який встановлює або посилює відповідальність за адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного , керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 13, 16, 401, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає (перебуває) за адресою: АДРЕСА_1 ), у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає (перебуває) за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Г.М. Яненко