Ухвала суду № 97814874, 16.06.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/565/20

Провадження № 4-с/740/8/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

Головуючої судді Гагаріної Т.О.,

за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.

заявника ОСОБА_1 ,

її представника ОСОБА_2 ,

державного виконавця Лисенка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ніжині скаргу ОСОБА_1 на дії державних виконавців Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Суми), -

встановив:

у своїй скарзі від 06.05.2021 заявник просить суд поновити строк на її подання, визнати незаконними дії державних виконавців щодо відмови у завершенні виконавчого провадження у зв`язку із зміною власника земельної ділянки та будинку АДРЕСА_1 , а також щодо складання акту від 26.04.2021 та відібрання письмового зобов`язання про надання доступу всім компетентним працівникам КП. Також просить визнати незаконним та скасувати постанови державного виконавця Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення виконавчого збору від 16.04.2021 та від 17.04.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.03.2021 виконавцем було відкрито виконавче провадження № 64840127. У вказаній постанові боржнику було необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, тобто до 27.04.2021 включно, але 16.04.2021 була винесена постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі 12 000 грн. 30.03.2021 нею на адресу відділу державної виконавчої служби була надіслана заява про завершення виконавчого провадження у зв`язку із зміною власника, на підставі договору дарування від 27.02.2021 житлового будинку АДРЕСА_1 . 01.04.2021 державним виконавцем на її адресу було надіслано повідомлення про проведення виконавчих дій 06.04.2021. 06.04.2021 при проведенні виконавчих дій старшим державним виконавцем Лисенком О.С. їй було вручене зобов`язання про надання доступу всім компетентним працівникам КП для відновлення водопостачання та відібрано від неї пояснення, де вона заначила, що надала доступ до земельної ділянки, але представники КП відмовилися виконувати рішення суду, та як необхідно було виконати земельні роботи по відкопуванню водогону. Вказує, що при введені в експлуатацію водогону до будинку АДРЕСА_2 , мешканцями будинку були порушені технічні умови, що в подальшому і стало причиною прориву на місці з`єднання та підмиву їх будинку. Щоб ОСОБА_3 проводила земляні та ремонтні роботи вони ніколи не заперечували. 17.04.2021 державний виконавець виніс постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а 19.04.2021 постанову про закінчення виконавчого провадження. Вважає дії державних виконавців незаконними, оскільки вона не є власником будинку та земельної ділянки, а державні виконавці, маючи інформацію про зміну власника та його заборону доступу до приватної власності, без присутності власника здійснили виконавчі дії. Підставами для поновлення строку на звернення до суду із скаргою зазначає введення на території держави карантину та у місті Ніжині заходів «червоного» рівня епідемічної небезпеки, перебування її на лікуванні.

Державний виконавець ОСОБА_4 подав відзив на скаргу, в якій проти задоволення скарги заперечував, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою, а дії виконавця такими, що відповідали вимогам Закону. Зазначив, що у рішенні суду відповідачем вказана фізична особа ОСОБА_1 , без посилання на будь-яке право володіння. Внаслідок договору дарування житлового будинку та земельної ділянки, особа втратила право володіння майном, проте у неї залишилося право користування та розпорядження. Серед підстав завершення виконавчого провадження відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» відсутні підстави для завершення виконавчого провадження зв`язку із зміною власника. Постанови про стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження ухвалені згідно ст.42 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник скаржника та скаржник у судовому засідання засіданні підтримали скаргу, заначивши, що ОСОБА_1 не є власником цього майна, а тому дії виконавця по складанню акту та відібрання зобов`язання про надання доступу КП до земельної ділянки були незаконними. Окрім цього, постанови про накладення на неї витрат по виконавчому провадженню є необґрунтованими, оскільки доступ вона надала добровільно та не перешкоджала проведенню робіт по відновленню водопостачання позивачу.

Суб`єкт оскарження, державний виконавець Лисенко О.С. у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні тим, що зазначені у відзиві, посилаючись на те, що виконав рішення в межах його резолютивної частини, де боржником зазначена саме ОСОБА_1 , яка була присутня при проведенні виконавчих дій, надала доступ до земельної ділянки та підписала акт за його результатами.

Заінтересована особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд скарги за її відсутності.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст.1 зазначеного Закону виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За положеннями ст.ст.383,387 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У відповідності до ст.18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Судом встановлено, що на виконанні у Ніжинському міськрайонному відділі Державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження №64840127 про зобов`язання ОСОБА_1 забезпечити доступ працівникам КП «НУВКГ» до місця підключення будинку АДРЕСА_2 до водопровідної мережі, яка знаходиться на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

15.03.2021 державним виконавцем Ніжинського МРВ ДВС ПСМУЮ (м. Суми) Лисенком О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено сторонам 17.03.2021.

01.04.2021 за вихідним номером №19680 боржнику ОСОБА_1 направлено повідомлення, що 06.04.2021 о 10.00 за адресою АДРЕСА_1 , відбудеться проведення виконавчих дій згідно рішення суду.

06.04.2021 при проведенні виконавчих дій ОСОБА_1 вручене зобов`язання про забезпечення доступу всім компетентним працівникам КП «НУВКГ» до місця підключення будинку АДРЕСА_2 (абонент ОСОБА_3 ) до водопровідної мережі, яка знаходиться на земельній ділянці, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , для проведення у цьому місці ремонтних робіт, спрямованих на відновлення водопостачання будинку АДРЕСА_2 .

За змістом пояснень ОСОБА_1 від 07.04.2021 вбачається, що доступ нею надано, але оскільки технічні умови на підключення водопровідної мережі домоволодіння АДРЕСА_2 порушені, а саме відсутній водопровідний колодязь на місці врізки, то відповідно мережа засипана землею. Представники КП відмовились виконувати земляні роботи та відновлювати водопостачання.

Відповідно до відповіді КП «НУВКГ» від 12.04.2021 вбачається, що оскільки водопровід не знаходиться на балансі Виробника та договір на обслуговування водопроводу з КП не укладався, то земляні роботи може виконати власник або КП за договором (за попереднім письмовим зверненням). Громадянка ОСОБА_1 надала доступ до земельної ділянки, але не надано доступ до водопровідної мережі та точки підключення для проведення ремонтних робіт.

19.04.2021 старшим державним виконавцем Ніжинського МРВ ДВС ПСМУЮ (м.Суми) Лисенком О.С. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 від 27.02.2021 ОСОБА_1 подарувала вказане майно та земельну ділянку ОСОБА_5 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником житлового будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 .

Стаття 63 Закону України «Про виконавче провадження» регулює порядок виконання рішень суду, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (частина перша статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акту виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно з ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Суд вважає, причини зазначені заявником щодо пропущення строку звернення із скаргою поважними, у зв`язку з чим вказаний строк підлягає поновленню.

Із досліджених судом документів, вбачається, що 30.03.2021 боржник ОСОБА_1 подала до Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) заяву про завершення виконавчого провадження №64840127, в обґрунтування зазначила, що з 27.02.2021 вже не є власником житлового будинку разом із земельною ділянкою за адресоюАДРЕСА_1 .

05.04.2021 ОСОБА_5 подала до Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) заяву про заборону доступу до приватної власності без її присутності, із змісту якої вбачається, що остання забороняє без її присутності знаходитись на території її приватної власності і проводити будь-які виконавчі дії. До заяви додала копії документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі – Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закону) містить вичерпний перелік підстав, згідно яких , виконавче провадження підлягає закінченню та згідно цього переліку, такої підстави, як зміна власника майна відсутня.

З огляду на це, вимогу заявника про визнання незаконними дій державного виконавця щодо відмови у завершенні виконавчого провадження у зв`язку із зміною власника суд вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Разом з цим, згідно ч.1 ст.15 Закону сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч.5 цієї статті, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно ч.4 ст.19 Закону, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до ст.32 Закону, за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно п.5 ч.1 ст.34 Закону , виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

Відповідно до ч.2 цієї статті, виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Отримання державним виконавцем листа від боржника ОСОБА_1 , що самим державним виконавцем в судовому засіданні не заперечувалось, в якому йому повідомлялось про зміну власника майна, на території якого передбачалось проведення виконавчих дій, а також заяву самого власника про заборону доступу до приватної власності без її участі, на думку суду давало підстави державному виконавцю принаймні для відкладення виконавчих дій, а також вирішення питання щодо визначення належної сторони боржника у виконавчому провадженні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що вимоги заявника про визнання незаконними дії виконавця по складанню акту від 26.04.2021 та відібрання письмового зобов`язання від ОСОБА_1 про надання доступну всім компетентним працівникам КП "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства" для відновлення водопостачання» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.74 Закону, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

З огляду на наведене вимога ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення виконавчого збору від 16.04.2021 та від 17.04.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження підлягає залишенню без розгляду, з роз`ясненням скаржнику, що розгляд таких вимог відноситься до суду адміністративної юрисдикції.

Враховуючи викладене, скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 258-261, 386, 387,352-354ЦПК України, суд

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині визнання незаконними дій державного виконавця Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому провадженні №64840127 щодо відмови у завершенні виконавчого провадження у зв`язку із зміною власника земельної ділянки та будинку АДРЕСА_1 - відмовити.

Скаргу ОСОБА_1 в частині визнання незаконними дій державного виконавця Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому провадженні №64840127 щодо складання акту від 06.04.2021 та відібрання письмового зобов`язання про надання доступу всім компетентним працівникам КП "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства" для відновлення водопостачання задовольнити, визнавши ці дії незаконними.

Скаргу ОСОБА_1 у частині вимог про визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення виконавчого збору від 16.04.2021 та 17.04.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали складений 18.06.2021.

Суддя Т.О.Гагаріна