Ухвала суду № 97814871, 17.06.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3352/21

Провадження № 1-кп/740/327/21

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

17 червня 2021 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Зінич А. С.,

учасники кримінального провадження:

- прокурор Ніжинської окружної прокуратури Дусь Юрій Валерійович,

- потерпілий ОСОБА_1 ,

- обвинувачені: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

- захисники: Мохир Дмитро Володимирович, Сухоцький Олексій Віталійович, Нетреба Анна Ігорівна,

провівши відкрите підготовче судове засідання в залі суду в м. Ніжині у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

установив:

До Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Ніжині, громадянин України, має середню спеціальну освіту, не одружений, непрацюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий - 02 червня 2017 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 187, ст. 69 КК країни до 1 року позбавлення волі;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Ніжині, громадянин України, має середню спеціальну освіту, не одружений, непрацюючий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимий - 21 липня 2020 року Броварським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у м. Ніжині, громадянин України, має середню спеціальну освіту, не одружений, непрацюючий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд кримінального провадження, у відкритому судовому засіданні суддею одноособово, за участю обвинувачених та потерпілого, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам, передбаченим КПК України.

Також прокурор підтримав раніше подані до суду письмові клопотання про продовження обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки, на його думку, обвинувачені обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, за вчинення якого передбачене покарання виключно у вигляді позбавлення волі.

Ризики, передбачені п. 1 - 3, 5 ст. 177 КПК України, а також обставини, які слугували підставою для обрання запобіжних заходів на стадії досудового розслідування, на теперішній час не відпали та продовжують існувати. Так, обвинувачені можуть переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше притягався до кримінальної відповідальності, яка не погашена у встановленому законом порядку. Обвинувачений ОСОБА_3 теж раніше притягався до кримінальної відповідальності, є вирок суду про призначення йому покарання з іспитовим строком, і це кримінальне правопорушення він вчинив під час іспитового строку. Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 в суді перебуває на розгляді обвинувальний акт. Таким чином, ураховуючи особи обвинувачених, обставини кримінального правопорушення - інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть, на думку покурора, забезпечити належне виконання ними своїх процесуальних обов`язків.

Потерпілий підтримав думку прокурора про необхідність призначення судового розгляду кримінального провадження та продовження обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, вказуючи на те, що на нього чиниться психологічний тиск з метою спонукати забрати заяву про злочин, а тому йому буде безпечніше, коли обвинувачені залишаться під вартою.

Потерпілий подав до суду цивільний позов до обвинувачених про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, який просив прийняти до розгляду та в якому просив стягнути з обвинувачених на його користь 30 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 25 058,83 грн на відшкодування майнової шкоди.

Обвинувачені та їхні захисники заперечили проти призначення судового розгляду за обвинувальним актом, вказуючи на те, що є підстави для повернення обвинувального акта прокурору. Також заперечили проти задоволення клопотань прокурора про продовження обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність та необгрунтованість клопотань, ненадання доказів та недоведення наявності ризиків.

Зокрема, захисник ОСОБА_3 - адвокат Сухоцький О. В. подав до суду письмове клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, посилаючись на те, що обвинувальний акт не відповідає КПК України; його текст не відповідає вцілому вомогам закону. Слідчим та прокурором на досудовому розслідуванні порушено право обвинувачених на оскарження слідчих дій. Прокурор затвердив обвинувальний акт з обмеженням строків.

Захисник Дубовського С. Г. і ОСОБА_4 - адвокат Мохир Д. В., а також захисник ОСОБА_3 - адвокат Нетреба А. І. подали до суду письмові клопотання про зміну запобіжних заходів стосовно обвинувачених на більш м`які, не пов`язані з триманням під вартою.

Клопотання мотивували тим, що підозри й обвинувачення необгрунтовані. Обвинувачені мають міцні соціальні зв`язки. Стосовно потерпілого на підставі судового рішення внесення відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за ст. 383 КК України - завідомо неправдивого повідомлення про злочин.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , то він за останні 4 роки не вчиняв нових злочинів. Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , то немає вироку суду, яким його засуджено, а перебування обвинувального акта в суді ще не свідчить про притягнення його до кримінальної відповідальності. Обвинувачений ОСОБА_3 має незадовільний стан здоров`я, хворіє на бронхіальну астму з дитинства, у зв`язку з чим був звільнений від проходження військової служби, він потребує належного лікування.

Крім цього, захисник ОСОБА_3 - адвокат Нетреба А. І. просила розглянути в підготовчому засіданні скаргу про визнання затримання незаконним у порядку ст. 206 КПК України. Зазначила, що на досудовому розслідуванні було грубо порушено принципи змагальності та диспозитивності, всі клопотання строни захисту були відхилені, таким чином, сторона захисту була позбавлена права на реалізацію права апеляційного оскарження судових рішень щодо запобіжних заходів.

Заслухавши учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

З норм статті 314 КПК України вбачається, що після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Відповідно до ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

З метою підготовки до судового розгляду суд:

1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;

2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;

3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;

4) розглядає клопотання учасників судового провадження про:

здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;

витребування певних речей чи документів;

здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Разом з цим відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам КПК України, зокрема ст. 291, та чи не містить він положення, що суперечать одне одному. Водночас обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акта, є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті.

Підстава для повернення обвинувального акта прокурору визначена в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Таким чином, вказаною нормою закону визначено виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме невідповідність обвинувального акта вимогам закону.

Згідно із ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статтю закону про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення.

Таким чином, на думку суду, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, оскільки за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України усі необхідні реквізити обвинувального акта, направленого до суду в цьому кримінальному провадженні, зазначені у його тексті включаючи виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які орган досудового розслідування вважав установленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення за нормами КК України та формулювання самого обвинувачення.

У реєстрі матеріалів до обвинувального акта викладено рух та сутність вчинених на стадії досудового розслідування слідчих та процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні.

До того ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому об`ємі, в тому числі щодо способу вчинення кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.

При цьому суд не може вийти за межі підготовчого судового засідання, під час якого фактичні обставини справи не досліджуються.

Питання доведеності кримінального правопорушення, правильності його кваліфікації, в тому числі щодо його об`єктивної та суб`єктивної сторони суд має вирішувати під час розгляду справи по суті та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті.

За нормами чинного кримінального процесуального закону під час підготовчого судового засідання суд не надає оцінки фактичним обставинам, доказам та правовій кваліфікації кримінального правопорушення, визначеного обвинувальним актом, оскільки ці питання вирішуються на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судовим рішенням.

За таких обставин суд не вбачає підстав для повернення обвинувального акта прокурору, а наведені у клопотанні обставини такими не є.

Таким чином, обвинувальний акт складений відповідно до вимог чинного КПК України; підстав для закриття кримінального провадження, а також для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено.

Таким чином, наявні всі підстави для призначення вказаного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (з урахуванням принципів відкритості та гласності), суддею одноособово.

Вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, наведений у ч. 1 ст. 303 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Норми ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативних вимог щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених ст. 314-316 КПК (на що, зокрема, вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК).

Системний аналіз норм ст. 314, 315 КПК України свідчить, що підготовче судове провадження є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України, у підготовчому судовому провадженні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Чинний КПК України не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи оцінювати процесуальні дії чи бездіяльність та рішення органу досудового розслідування, оскільки з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження та суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень слідчими та прокурором, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду, зокрема, під час дослідження доказів, на що сторона захисту має право звертати увагу суду.

Також відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК УКраїни забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів, ніж обвинувальний акт та додатки до нього.

Тому оцінка судом під час підготовчого судового провадження законності та обґрунтованості проведених під час досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень слідчого чи прокурора виключно на підставі доказів, наданих однією із сторін, порушить принцип змагальності, згідно з яким сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів, особливо враховуючи, що такі відсутні в розпорядженні суду на цій стадії.

Отже, викладені у вказаній скарзі факти та обставини не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового провадження, а тому слід відмовити у задоволенні скарги.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою за письмовими клопотаннями прокурора, суд керується такими міркуваннями.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При вирішенні в підготовчому судовому засіданні питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд ураховує, крім іншого, тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винними у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вони обвинувачуються, відомості про особи обвинувачених, ризики повторення чи продовження ними протиправної поведінки.

Не вирішуючи питання на цьому етапі кримінального провадження про оцінку доказів з точки зору їх допустимості і достатності для визнання обвинувачених винуватими чи невинуватими у вчиненні злочину, суд вважає, що вказані вище обставини, а також суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дають підстави для висновку, що з боку обвинувачених існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров`я встановлюється у визначеному законом порядку. Будь-які належні докази, які б свідчили про те, що обвинувачений ОСОБА_3 страждає на хворобу, яка унеможливлює перебування його під вартою, суду не надані.

При вирішенні вказаного питання судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183 КПК України та враховані судом при вирішенні питання про обрання обвинуваченим запобіжного заходу.

Крім того, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч. 5 ст. 132 КПК України не надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред`явленої підозри (обвинувачення).

При цьому суд ураховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до практики Європейського суду з прав людини, відображеній у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Таким чином, ураховуючи обставини, наведені у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів необхідно задовольнити.

З урахуванням викладеного, клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченим запобіжного заходу задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Перевіривши виконання вимог ЦПК України та ст. 128 КПК України за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку про необхідність прийняття його до судового розгляду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Перевіривши зазначений цивільний позов на дотримання вимогам КПК та ЦПК України, суд вважає що форма та зміст позовної заяви дають підстави для її прийняття та розгляду в межах цього кримінального провадження.

Таким чином, підготовка до судового розгляду є завершеною.

Керуючись ст. 314 - 317, 371, 372 КПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 - адвоката Сухоцького Олексія Віталійовича про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.

Судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, - призначити на 21 липня 2021 року, 10-00 годину та проводити у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - прийняти до розгляду.

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_3 - адвоката Нетреби Анни Ігорівни про визнання затримання незаконним - відмовити.

У задоволенні клопотань захисників Мохира Дмитра Володимировича та Нетреби Анни Ігорівни про зміну запобіжних заходів стосовно обвинувачених - відмовити.

Клопотання прокурора Ніжинської окружної прокуратури Дуся Юрія Валерійовича про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор» до 13 серпня 2021 року включно, без визначення розміру застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор» до 13 серпня 2021 року включно, без визначення розміру застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор» до 13 серпня 2021 року включно, без визначення розміру застави.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати прокурора, потерпілого та захисників обвинувачених.

Обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - етапувати з Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор».

Копію ухвали направити для виконання начальнику Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України, окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, винесене за результатами судового розгляду кримінального провадження.

Повну ухвалу складено і підписано 22 червня 2021 року.

Суддя І. М. Шевченко