Рішення № 97812698, 15.06.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1052/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді Палюх Н.М.

при секретарі Гербут Н.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Друга Львівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 24 лютого 2021 року звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання за ним права власності на 2/5 частки земельної ділянки загальною площею 0,15 га, цільове призначення земельної ділянки: 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 4610165500:03:001:0248, що розташована в АДРЕСА_1 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зокрема ОСОБА_4 належало 2/5 частки, ОСОБА_3 належить 1/5 частки, а ОСОБА_2 2/5 частки будинку. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері позивача - ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все її майно, в тому числі на 2/5 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 та частину земельної ділянки за вказаною адресою. Згідно державного акту про право власності на землю серії ЛВ №801079 від 07.08.1997, земельна ділянка, що розташована в АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , як чоловік і син спадкодавця, фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , так як на момент відкриття спадщини спільно з нею проживали, однак ОСОБА_5 не оформив належним чином право власності на спадкове майно. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_5 23.12.2020 державним нотаріусом Другої львівської державної нотаріальної контори видано спадкоємцю ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/5 частину спадкового майна, яке складається з 2/5 частин житлового будинку АДРЕСА_1 разом із відповідною частиною приналежних до нього господарських будівль та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що належала спадкодавці ОСОБА_4 на праві власності. 26.11.2020 державним нотаріусом Другої львівської державної нотаріальної контори видано видано спадкоємцю ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається з 1/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 разом із відповідною частиною приналежних до нього господарських будівль та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 після смерті дружині ОСОБА_4 . Таким чином, позивачу належить 2/5 частини вказаного житлового будинку. Однак, державний нотаріус листом відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо земельної ділянки з покликанням на те, що не визначена частка, яка належала його матері ОСОБА_4 , у належній на праві спільної сумісної власності земельної ділянки, кадастровий номер 4610165500:03:001:0248. За наведеного просить позов задовольнити.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, проте представник позивача подав заяву, в якій просить розглядати справу без участі позивача та його представника, що суд вважає за можливе.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, проте подали до суду заяви, в яких проти позову не заперечують та просять розглядати справу без їх участі, що суд вважає за можливе.

Представник третьої особи - Другої львівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, проте подав заяву про розгляд справу без його участі, що суд вважає за можливе.

Дослідивши дослідивши зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Право на судовий захист передбачається ст.55 Конституції України. Згідно із ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зокрема ОСОБА_4 належало 2/5 частки, ОСОБА_3 належить 1/5 частки, а ОСОБА_2 - 2/5 частки будинку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.12.2020.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №801079 від 07.08.1997, земельна ділянка загальною площею 0,15 га, цільове призначення земельної ділянки: 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 4610165500:03:001:0248, що розташована в АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача – ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на все її майно, в тому числі на 2/5 частини будинку АДРЕСА_1 та частину земельної ділянки загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 4610165500:02:002:0053, за вказаною адресою.

Судом встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є її чоловік ОСОБА_5 , донька ОСОБА_2 сини ОСОБА_1 та ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача - ОСОБА_5 , який 17.01.2011 склав заповіт на користь сина ОСОБА_1 .

З матеріалів спадкової справи №333 за 2003 рік вбачається, що ОСОБА_5 12.05.2003, а ОСОБА_1 20.09.2014 звернулися до Другої львівської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . У свою чергу 10.09.2002 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як спадкоємці першої черги за законом, подали державному нотаріусу заяви про відмову від реалізації спадкових прав після смерті матері ОСОБА_4 . Державним нотаріусом Палажій Г.В. 23.12.2020 видано спадкоємцю ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку спадкового майна, яке складається з 2/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Проте державний нотаріус листом від 28.08.2019 відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо земельної ділянки з посиланням на те, що не визначена частка спадкодавця у належній на праві спільної сумісної власності земельній ділянці. Спадкоємцю ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

З матеріалів спадкової справи №428/2015 вбачається, що ОСОБА_1 28.09.2015 звернувся до Другої львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_5 . У свою чергу ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги за законом, подала 21.11.2015 державному нотаріусу заяву про відмову від обов`язкової частки у спадщині після смерті батька ОСОБА_5 . Державним нотаріусом Палажій Г.В. 26.11.2020 видано спадкоємцю ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину, яка складається з 1/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності 2/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , які він успадкував після смерті своїх батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно зі ст. 370 ЦК України, частки кожного з співвласників в праві спільної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Крім того, згідно з п. 4 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право власності на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності на жилий будинок, будівлю, споруду.

Пленум Верховного Суду України у п. 21 постанови № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснив, що якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Отже, судом встановлено, що на спірній земельній ділянці зведений житловий будинок, у праві власності на який співвласникам належать різні за розміром частки.

Виходячи з наведеної вище норми Земельного кодексу України право власності померлої на дану земельну ділянку має визначатися пропорційно частці в праві власності на будинок.

За наведеного вище, суд вважає, що частка ОСОБА_4 у належній на праві спільної сумісної власності земельної ділянки загальною загальною площею 0,15 га, цільове призначення земельної ділянки: 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 4610165500:03:001:0248, що розташована в АДРЕСА_1 , становить 2/5 частки земельної ділянки.

Як слідує із змісту роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. п. 5, 10, 23 постанови № 7 від 30травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. За відсутності умов для одержання свідоцтва про право на спадщину, або у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину спадкоємець має право пред`явити вимоги про визнання права на спадщину у судовому порядку за правилами позовного провадження.

Виходячи із вищенаведеного та враховуючи, що позивач, як син ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , має право на спадщину після смерті своїх батьків, в тому числі на 2/5 частки спірної земельної ділянки, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити і визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частки земельної ділянки загальною площею 0,15 га, цільове призначення земельної ділянки: 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 4610165500:03:001:0248, що розташована в АДРЕСА_1 , проти чого не заперечують і відповідачі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 81, 258-259, 264-265 ЦПК України, суд–

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Друга Львівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування право власності на 2/5 частки земельної ділянки загальною площею 0,15 га, цільове призначення земельної ділянки: 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 4610165500:03:001:0248, що розташована в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Друга львівська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02899387, знаходиться за адресою: м.Львів, вул. С.Бандери, 3.

Повне судове рішення складено 22.06.2021 року.

Суддя: