Рішення № 97812600, 16.06.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1619/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова, у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

при секретарі судового засідання Євтушенко В.Ю.

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Галицької митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, свої вимоги мотивував тим, що 09 лютого 2021 року Галицькою митницею Державної митної служби України в особі в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Корчака Сергія Петровича у справі про порушення митних правил № 0005/20900/21 до адміністративної відповідальності притягнуто ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 481 Митного кодексу України. Вважає, що винесена постанова є безпідставною, оскільки така не підписана правомочною особою, що відповідно до вимог ст. 531 ч. 1 Митного кодексу України є підставою для її скасування. Враховуючи вищевикладене, просить суд: визнати протиправним дії і рішення Галицької митниці Держмитслужби у справі про порушення митних правил № 0005/20900/21 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 481 Митного кодексу України, у вигляді штрафу в 850 гривень. Скасувати постанову Галицької митниці Держмитслужби у справі про порушення митних правил № 0005/20900/21 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 481 Митного кодексу України, у вигляді штрафу в 850 гривень. Закрити справу про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 481 ч. 1 Митного кодексу України, у зв`язку з його діями, що пов`язані з крайньою необхідністю.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 17 травня 2021 року, провадження було відкрито та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про здійснення розгляду без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив, в якому зазначив, ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 481 МК України. У наданому 02.01.2021 року поясненні гр. ОСОБА_1 вказав, що не вивіз за межі митної території України у встановлений законодавством строк вищевказаний автомобіль у зв`язку із сімейним обставинами. Таким чином гр. ОСОБА_1 перевищив строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування на митну територію України не більше ніж на три доби. Враховуючи вищевикладене, вважає, що Галицькою митницею Держмитслужби правомірно притягнуто гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до, адміністративної .відповідальності за порушення митних правил, а тому просили суд, керуючись нормами Митного кодексу України, та КАС України, відмовити гр. ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

З наданої позивачем, та на виконання клопотання від 23 лютого 2021 року, наданої Державною митною службою України Галицькою Митницею Держмитслужби постанови вбачається, що 09 лютого 2021 року до адміністративної відповідальності притягнуто ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 481 Митного кодексу України, у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. Встановлено, що в ході митного контролю вказаного транспортного засобу, шляхом здійснення оперативного запиту до Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) та на підставі аналізу переміщень за даними ФМ «Пасажирського пункту пропуску» та ФМ «Диспетчер зони і митного контролю» АСМО «Інспектор» було встановлено, що 25.12.2020 року гр. ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці Держмитслужби автомобіль марки «MERCEDES-BENZ Е 350», р.н. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 в митному режимі «тимчасове ввезення» терміном до 60 днів під зобов`язання про зворотне вивезення транспортного засобу № UA205020/2020/21.1.81 від 25.12.2020, згідно із яким вищезазначений транспортний засіб зобов`язувався вивезти до 30.122020 року. Згідно бази даних Диспетчера. ЗМД. та Пасажирського пункту пропуску в ПІК АСМО «Інспектор», вищевказаний автомобіль за межі митної території України етаном на 02.01.2021 року не вивозився, в будь-який інший митний режим ніж «тимчасове ввезення» не помішувався.

При цьому, судом було встановлено, що в наданих до суду копіях постанов відсутнє завершення резолютивної частини, оскільки така не містить підпису уповноваженої особи, що її склала.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (ст. 5 КАС України).

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1, 2. ст. 9 КАС України).

Зі змісту ст. 458 Митного кодексу України вбачається, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Завданням провадження у справах про порушення митних правил, відповідно до вимог ст. 486 Митного кодексу України, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Частиною 1 статті 495 МК України передбачено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно ч. 1 ст. 529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, в даній адміністративній справі не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятих рішень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, як і не надано належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних постанов, та, зокрема, доказів вчинення позивачем відповідного порушення митних правил.

Ч. 1 ст.73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно зі ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, судом було встановлено, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є такою, що винесена з порушенням норм процесуального права. Надана копія постанови Галицької митниці Державної митної служби України також не містить підпису, з зазначенням посади особи, що склала таку постанову - а відтак є підтвердженням відповідачем наявності порушень при її складанні та відсутності її логічного завершення.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 121, 241-246, 286 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Галицької митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -задовільнити повністю.

Скасувати постанову Галицької митниці Держмитслужби у справі про порушення митних правил № 0005/20900/21 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 481 Митного кодексу України, у вигляді штрафу в 850 гривень.

Закрити справу про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 481 ч. 1 Митного кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Галицька митниця Державної митної служби України 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ:43348711.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.Д. Фролова