Рішення № 97812095, 22.03.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3053/20

Провадження № 2/309/1593/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого-судді Лук`янової О.В.

за участю: секретаря судового засідання Гаклик Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хустського РВ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м.Івано-Франківськ/ про зняття арешту з нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, посилаючись на те, що:

-в 2011 році відносно нього відділом ДВС Хустського РУЮ відкрито виконавче провадження №22854434 на підставі виконавчого листа №2-302, виданого 24 травня 2010 року Хустським районним судом;

-25 червня 2011 року державним виконавцем відділу ДВС Хустського РУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду;

-на даний час йому стало відомо, що державним виконавцем відділу ДВС Хустського РУЮ накладено арешт на все його нерухоме майно;

-з приводу накладення арешту на все його майно він звернувся до Хустського районного відділу ДВС, де отримав інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

-згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з`ясовано, що відділом державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції /Хустський РВ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м.Івано-Франківськ// за постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника б/н 23 лютого 2010 року накладено арешт на належне йому майно;

-згідно вищезазначеної довідки від 26 листопада 2010 року ВП 22854434 за постановою державного виконавця накладено арешт на все його нерухоме майно;

-також у Хустському РВ ДВС ним отримано довідку по виконавчому провадженню зі спецрозділу, згідно якої по виконавчому провадженню №17586170 на підставі ухвали Хустського районного суду від 29 жовтня 2009 року №2-1810/09 державним виконавцем 23 лютого 2010 року з метою забезпечення позову накладено арешт на майно /грошові кошти/, що належать йому;

-з зазначеної довідки встановлено, що дане виконавче провадження 30 березня 2010 року закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» /в редакції від 1999 року/, тобто відбулося фактичне повне виконання рішення суду, однак арешти, накладені постановами державних виконавців, не зняті;

-при зверненні до Хустського районного суду з заявою про надання копії ухвали суду від 29 жовтня 2009 року про забезпечення позову отримано відповідь, що цивільна справа №2-302/2010 за позовом ЗАТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором знищена за закінченням терміну зберігання;

-при зверненні до Хустського відділу ДВС отримано відповідь, що виконавче провадження №22854434 з примусового виконання виконавчого листа №2-302, виданого 24 травня 2010 року Хустським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 1555,23 доларів США, - заборгованість за кредитним договором №203811- СRED від 28 січня 2008 року та 243,48грн. судових витрат на користь ЗАТ КБ "Приватбанк" закінчено згідно п.8.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» /в редакції від 1999 року/, тобто повне фактичне виконання рішення суду;

-виконавче провадження №17586170 з примусового виконання ухвали №1-1810/09, виданої 29 жовтня 2009 року Хустським районним судом, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно /грошові кошти/, що належить ОСОБА_1 і знаходиться у нього або інших осіб, - закінчено згідно п.8.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» /в редакції від 1999 року/, тобто повне фактичне виконання рішення суду;

-наявність заборони перешкоджає йому розпорядитися своїм майном на власний розсуд,

звернувся з позовом до суду та просить: скасувати захід забезпечення позову, застосований ухвалою Хустського районного суду від 29.10.2009р. №1-1810/09 про забезпечення позову, а саме: скасувати арешт на майно /грошові кошти/, що належить йому і знаходиться у нього або інших осіб; зняти арешт із нерухомого майна, накладений державним виконавцем відділу ДВС Хустського РУЮ за постановами про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника від 23 лютого 2010 року та від 26 листопада 2010 року, по виконавчим провадженням: №22854434 та №17586170, реєстраційний номер обтяження №9548567, яке зареєстровано 23 лютого 2010 року за №9548567, реєстраційний номер обтяження 10540839, зареєстровано 26.11.2010 за №10540839.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 не з`явилися. Представник позивача ОСОБА_2 надала до суду заяву /а.с.32/, в якій позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та просила розглянути справу в її відсутність та у відсутність позивача.

В судове засідання представник відповідача – Хустського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м.Івано-Франківськ/ не з`явився, надав до суду заперечення /а.с.19-21/, в якому просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Ніяких інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Процесуальні дії /забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження/ у справі не проводилися.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України: у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо вирішити у відсутності позивача, представника позивача та представника відповідача, без фіксування судового процесу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено наступне:

На виконанні в Хустському РВ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м.Івано-Франківськ/ перебувало виконавче провадження №22854434 з примусового виконання виконавчого листа №2-302, виданого 24 травня 2010 року Хустським районним судом про: стягнення з ОСОБА_1 1555,23 доларів США - заборгованості за кредитним договором №203811-CRED від 28 січня 2008 року та 243,48грн. - судових витрат на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк», яке закінчено згідно п.8.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» /в редакції від 1999 року/ 25 червня 2011 року, на виконанні якого 26.11.2010 було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , за реєстраційним №10540839 /а.с.8,10,11,13/.

Крім того, на виконанні в Хустському РВ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м.Івано-Франківськ/ перебувало виконавче провадження №17586170 з примусового виконання ухвали №2-1810/09, виданої 29.10.2009 Хустським районним судом, з метою забезпечення позову, яке закінчено згідно п.8.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» /в редакції від 1999 року/ 30 березня 2010 року, на виконанні якого 23.02.2010 було накладено арешт на майно /грошові кошти/, що належить ОСОБА_1 , за реєстраційним №9548567 /а.с.8-9,10,13/.

Що стосується зняття арешту з всього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного по виконавчому провадженню №22854434, за реєстраційним №10540839:

Виконання судових рішень станом на час виникнення спірних правовідносин, здійснювалось відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV /далі – Закон №606-ХІV/.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.49 Закону №606-ХІV, в редакції, яка діяла на час ухвалення постанови про закінчення виконавчого провадження: виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Наслідки завершення виконавчого провадження були регламентовані ст.50 Закону №606-ХІV, в редакції, чинній на час ухвалення постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження /25.06.2011/, за змістом якої: у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за

рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для їх пред`явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

В судовому засіданні встановлено, що виконавче провадження №22854434 було відкрито не за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову, а тому, суд вважає, що державний виконавець ВДВС Хустського РУЮ /назва в той час/ ОСОБА_3 25.06.2011, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження, всупереч вимогам чинного на момент прийняття рішення законодавства, не вирішив питання про зняття арешту, накладеного в рамках цього виконавчого провадження. Накладений арешт по цьому виконавчому провадженню на все нерухоме майно ОСОБА_1 до теперішнього часу не знято.

Відповідно до ст.55 Конституції України: кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, відповідно до вищенаведених положень Конституції України та Конвенції кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ст.15 ЦК України: кожна особа має право на захист свого цивільною права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільного права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст.319 ЦК України: власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1,2 ст.321 ЦК України: право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.391 ЦК України: власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні було встановлено, що в період з 26.06.2011 /після закінчення 25.06.2011 виконавчого провадження №22854434/ до теперішнього часу існує безпідставний арешт, накладений на все нерухоме майно позивача ОСОБА_1 .

Що стосується зняття арешту з майна /грошових коштів/, що належать ОСОБА_1 , накладеного по виконавчому провадженню №17586170, за реєстраційним №9548567:

Ухвалою судді Хустського районного суду Волощук О.Я. від 29 жовтня 2009 року за заявою ЗАТ КБ «Приватбанк» по цивільній справі за позовом ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було вжито заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно /грошові кошти/, що належить ОСОБА_1 і знаходиться у нього або в інших осіб.

Рішенням Хустського районного суду від 11 травня 2010 року позов ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 1555,23 доларів США - заборгованість за кредитним договором №203811-CRED від 28 січня 2008 року та 243,48грн. - судових витрат на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» /а.с.11/. Це рішення набрало законної сили 24 травня 2010 року.

Саме за цим судовим рішенням 24 травня 2010 року Хустським районним судом було видано виконавчий лист №2-302 про: стягнення з ОСОБА_1 1555,23 доларів США - заборгованості за кредитним договором №203811-CRED від 28 січня 2008 року та 243,48грн. - судових витрат на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк», яке закінчено згідно п.8.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» /в редакції від 1999 року/ 25 червня 2011 року.

В судовому засіданні було встановлено, що в період з 26.06.2011 /після закінчення 25.06.2011 виконавчого провадження №22854434, яке безпосередньо пов`язане з виконавчим провадженням №17586170/ до теперішнього часу існує безпідставний арешт, накладений на майно /грошові кошти/, що належать ОСОБА_1 і знаходиться у нього або в інших осіб.

Таким чином, оскільки існуючі безпідставні арешти: на все майно позивача ОСОБА_1 та на майно /грошові кошти/, що належать ОСОБА_1 і знаходиться у нього або в інших осіб, порушують його право на вільне розпорядження своїм майном, скасування арештів може бути проведено не інакше, як за рішенням суду, тому суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.12, 13, 81, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, ст.15, 16, 319, 321, 391 ЦК України, Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 / до Хустського РВ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м.Івано-Франківськ/ /місце знаходження: 90400, м.Хуст Закарпатської області, вулиця Поперечна, будинок №2; код в ЄДРПОУ 34460960/ про зняття арешту з нерухомого майна, - задовольнити повністю.

Скасувати забезпечення позову у вигляді накладання арешту на майно /грошові кошти/, що належить ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , і знаходиться у нього або в інших осіб, накладений ухвалою Хустського районного суду від 29 жовтня 2009 року по справі №2-1810/2009 за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зняти арешт із нерухомого майна, накладений державним виконавцем відділу ДВС Хустського РУЮ за постановами про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника від 23 лютого 2010 року та від 26 листопада 2010 року, по виконавчим провадженням: №22854434 та №17586170, реєстраційний номер обтяження №9548567, зареєстрованого 23 лютого 2010 року, реєстраційний номер обтяження №10540839, зареєстрованого 26 листопада 2010 року.

Повне судове рішення складено 31 березня 2021 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та /або/ обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково - у відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, - до Закарпатського Апеляційного суду через Хустський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Лук`янова О.В.