Рішення № 97810871, 22.06.2021, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/433/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судових засідань Боржемської І.М.,

розглянувши в підготовчому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті залишилось спадкове майно, в тому числі, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вона являється єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, оскільки на час смерті спадкодавця проживала разом з нею за однією адресою. Інший спадкоємець за законом ОСОБА_3 спадщини не прийняв та на неї не претендує. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі не в змозі, оскільки правовстановлюючий документ на будинок за життя спадкодавця не видавався, тому змушена звернутися до суду для оформлення своїх спадкових прав. Просила суд визнати за нею право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 27.05.2021 було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження.

Позивач в підготовче засідання не з`явилася, натомість її представник адвокат Солоненко Б.М., який діє згідно ордеру серії АВ № 1014370 від 20.05.2021, подав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність його довірительки, позовні вимоги підтримує, просить задоволити (а.с. 36, 44).

Відповідач копію ухвали від 27.05.2021 та доданих до неї матеріалів отримав 28.05.2021, відзиву до суду не направив. Його представник в підготовче засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав у повному обсязі (а.с. 42-43).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Муровані Курилівці Вінницької області померла ОСОБА_2 (а.с. 12).

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, до складу якого входить будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Вартість даного будинку становить 28130 гривень.

Факт належності будинку спадкодавцеві та його вартість підтверджується, технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, звітом про незалежну оцінку вартості майна, випискою з погосподарської книги № 4 від 21.10.2020 (а.с. 20-26, 34).

Згідно акту обстеження від 21.10.2020, житловий будинок відповідає санітарним та протипожежним нормам, придатний для проживання (а.с. 30).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб -спадкоємців.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 (а.с. 12), свідоцтвом про народження позивача (а.с. 13), її свідоцтвом про шлюб (а.с. 14), стверджується, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , яка має право на спадкування.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи №162 від 15.10.2020 позивач на час смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала разом з нею за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

З довідки Мурованокуриловецької селищної ради № 121 від 17.05.2021, слідує, що іншим спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 був, також, ОСОБА_3 . (а.с. 11).

Разом з тим, останній спадщини не прийняв, на час смерті спадкодавця з нею за однією адресою не проживав, що підтверджується довідкою старости Попелюхівського Старостинського округу Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району №148 від 22.06.2021 (а.с.45). З Інформаційних довідок № 62121060 та № 62121032 від 20.10.2020 вбачається, що спадкова справа щодо майна ОСОБА_2 не заводилася, заповіти нею за життя не вчинялися (а.с. 17-19).

Отже, суд вважає доведеним, що позивач єдиний спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину в порядку передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Разом з тим, 20 жовтня 2020 року державним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок, у зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів (а.с. 16).

Верховний Суд України у своєму рішенні № 6-137цс13 від 18.12.2013 висловив правову позицію, згідно з якої право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. У 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Як вбачається з характеристики будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 26) будинок з господарськими будівлями та спорудами, які є предметом розгляду у даній справі, були побудовані з 1973 по 1988 рік.

Таким чином, факт будівництва житлового будинку у той час був підставою виникнення права власності на нього.

Крім того, за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

З положень постанови Ради міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР, Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженого Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

З виписки із погосподарської книги № 4 за 2016-2020 роки слідує, що спірний будинок належав ОСОБА_2 (а.с. 20).

Рішенням виконавчого комітету Мурованокуриловецької районної ради народних депутатів № 108 від 16.06.1988 року «Про оформлення права особистої власності на будинки, що належать окремим громадянам в селах Мурованокуриловецького району вирішено оформити право особистої власності на житлові будинки, що розташовані, в тому числі, в с. Біляни, а виконкому сільської ради видати громадянам свідоцтва згідно цього рішення (а.с. 32-33). Однак, відповідно до довідки КП «Могилів-Подільське МБТІ» № 300 від 12.11.2019 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на спірний житловий будинок не зареєстровано (а.с. 27-28).

Земельна ділянка під вказаним житловим будинком перебувала у власності ОСОБА_2 , що доводиться рішенням Попелюхівської сільської ради 14 сесії 7 скликання від 15.09.2017 (а.с. 29).

Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач позов визнав повністю і його задоволення, не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування за законом право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, після смерті ОСОБА_2 .

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 908 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Разом з тим, позивачем не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого нею судового збору, у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1223, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 142, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (літ. «А» - житловий будинок; літ. «а» - веранда; літ. «а-1» - ганок; літ. «Б» - погріб; літ. «В» - сарай; літ. «Г» - сарай; літ. «Д» - баня; літ. «Е» - вбиральня; № 1 – криниця; № 2 – ворота; № 3 - огорожа, № 4 - огорожа, № 5 - огорожа), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325974, місцезнаходження: Вінницька область, Могилів-Подільський район, смт Муровані Курилівці вул. Соборна, 45.

Рішення складено 22.06.2021.

Суддя: