Рішення № 97810772, 17.06.2021, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 147/86/21

Провадження № 2/135/162/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17.06.2021 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Ступак Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок негативного впливу на навколишнє середовище,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

Представник позивача звернувся до Ладижинського суду Вінницької області з вказаним вище позовом мотивуючи його тим, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо використання об`єктів тваринного світу, в ході якої встановлено, що громадянином ОСОБА_1 здійснено незаконний вилов водних живих біоресурсів, а саме: виду плітки в кількості 219 шт. забороненими знаряддями лову, а саме сіткою розміром вічка 20*20 висотою 1,0 м., довжиною 50 м на Ладижинському водосховищі річки Південний Буг біля с. Маньківка, Тульчинського району, Вінницької області, що є порушенням ст. 27, 34, 52-1 Закону України «Про тваринний світ» та п.3.14, п.3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства».

На основі даних результатів перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення № 010465 від 05.09.2019. Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 16.10.2019 по справі № 148/1788/19 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вказані дії (використання заборонених знарядь лову) є порушенням ст.ст. 27, 34, 52-1 Закону України "Про тваринний світ", та п.3.14, п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства. Своїми діями, внаслідок здійснення вилову риби забороненим знаряддями лову, відповідач наніс державні збитків, на суму 18 615 (вісімнадцять тисяч шістсот п`ятнадцять) грн 00 коп.

Розрахунок шкоди заподіяної державі здійснено у відповідності до Постанови КМ України від 21 листопада 2011 р. N 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів".

18.11.2019 відповідачу була направлена претензія № 4230/07 від 18.11.2019 щодо добровільної сплати суми збитків, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 18.11.2019.

Оскільки, добровільно вказану суму збитків, що становить 18 615 гривень відповідач не відшкодовує, виникла необхідність стягнення вказаної суми у судовому порядку, а тому й було заявлено даний позов.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позов із викладенням своїх заперечень до суду не подавав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача подав до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді за зареєстрованим місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання та про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, слід провести заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Також, враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 Державною екологічною інспекцією складено протокол про адміністративне правопорушення № 010465 від 05.09.2019 і на підставі вказаного протоколу Тульчинським районним судом була винесена постанова по справі № 148/1788/19, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340 грн (а.с.9-10).

Відповідно до розрахунку розміру шкоди заподіяної державі від 09.09.2019, загальна сума заподіяної шкоди ОСОБА_1 становить - 18 615 грн (а.с.84).

Претензією №4230/07 від 18.11.2019 відповідачу ОСОБА_1 було запропоновано надати в строк до 18.12.2019 Державній екологічній інспекції квитанцію про сплату суми завданих збитків, однак сума збитків не була сплачена (а.с.83).

ІV. Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновок суду.

Фактичним обставинам, встановленим судом відповідають правовідносини щодо відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства, які кваліфікуються як відносини із відшкодування позадоговірної шкоди та регулюються, зокрема Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України «Про рослинний світ», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до ст.6 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно зі ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в порушенні правил використання об`єктів тваринного світу.

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством України.

Відповідно до п. 6.7 розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, затвердженого Наказом Держекоінспекції України № 652 від 28.09.2017, Держекоінспекція відповідно до своїх функцій розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Згідно зі ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, перераховуються на рахунок місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища за місцем заподіяння екологічної шкоди".

Відповідно до п.6.2. Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Державним комітетом рибного господарства України 15 лютого 1999 року шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 р. N 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» встановлено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України. Відповідно до затверджених такс, оцінка збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення одного екземпляра водних біоресурсів незалежно від розміру та ваги здійснюється із розрахунку у відповідності до затверджених неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України розмір одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 17 гривень.

Враховуючи, що відповідач добровільно відшкодувати суму завданих державі збитків не відшкодував, а тому зазначена сума підлягає стягненню з нього на користь держави.

За змістом ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Аналізуючи викладене вище, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові втрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

Тому, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області 2 270 грн судового збору.

Керуючись ст. 1166 ЦК України, ст. 63 Закону України Про тваринний світ від 13 грудня 2001 року N 2894-III, ст. 20 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" від 8 липня 2011 року № 3677-VI, ст. ст. 47, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII, Правилами любительського і спортивного рибальства затвердженими Державним комітетом рибного господарства України 15 лютого 1999 року, ст. ст.4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок негативного впливу на навколишнє середовище задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на рахунок держави (ГУК у Вінницькій області, м. Тульчин, 24062100, Код ЄДРПОУ 37979858, Казначейство України (ЕАП) UA 448999980333179331000002810 (призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства) суму збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 18 615 (вісімнадцять тисяч шістсот п`ятнадцять) грн 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на рахунок Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (отримувач: Держекоінспекція у Вінницькій області, Код ЄДРПОУ 37979894, Казначейство України (ЕАП), UA638201720343120003000081122, в Держказначейській службі України, м. Київ МФО 820172) відшкодування витрат за оплату судового збору у розмірі 2 270 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Ім`я (найменування) сторін:

позивач - Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, місцезнаходження: вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21021, ЄДРПОУ 37979894;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Заочне рішення складено та підписано суддею 17 червня 2021 року.

Суддя