Постанова № 9780269, 01.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 р. Справа № 9/251/5018

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Господарського суду Полтавської областi від 26.05.2009р. по справі№9/251/5018

за позовом Приватного підприємства "Нектар-плюс" <Список ><Текст >

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення від 08.10.07р.,

ВСТАНОВИЛА:

19.10.2008 року, Приватне підприємство „Нектар-плюс” (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - відповідач),в якому просить, після уточнення, скасувати податкове повідомлення рішення від 14.08.2007 року № 0000102320/0 про визначення податкового зобовязання на прибуток приватних підприємств на суму 89680,00 грн., в тому числі 65579,00 грн. основний платіж та 24101,00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 26.05.2009 року позовні вимоги було задоволено.

Скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 14.08.2007 року № 0000102320/0, за яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 89680,00 грн., в тому числі 65579,00 грн. основний платіж та 24101,00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову Господарського суду Полтавської області від 26 травня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: ст.ст.4,5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі Закон №334/94-ВР), ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Земельного Кодексу України, Закону України „Про оренду землі”,що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками відповідача була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 31.03.2007 року, що було зафіксовано актом № 12-23-32444025 від 02.08.2007 року.

Порушення виявлене працівниками відповідача склало, зокрема, у заниженні скоригованого валового доходу за ІУ квартал 2005 року на суму 20400,00 грн. та за 1 квартал 2006 року на суму 68145,00 грн. внаслідок невірного податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів, чим порушило п.5.9ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”; завищення загальної суми валових витрат за ІУ квартал 2006 року на суму 148830,00 грн. внаслідок віднесення до їх складу суми нарахованої (сплаченої) орендної плати за земельні паї, чим порушено пп5.3.3. та пп..5.3.9п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”; завищення загальної суми валових витрат за ІУ квартал 2006 року на суму 24940,00 грн. внаслідок віднесення до їх складу податку з доходів фізичних осіб, чим порушено пп..5.3.3.п.5.3 ст.5 вказаного Закону.

За підсумками перевірки було ухвалено податкове повідомлення - рішення від 14.08.2007 року № 0000102320/0 , за яким приватному підприємству „Нектар-плюс” визначено податкове зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 89680,00 грн., в тому числі 65579,00 грн. основний платіж та 24101,00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що неповноту дослідження даних обліку позивача працівниками відповідача під час перевірки було встановлено судово-економічною експертизою.

Таким чином, оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно до п.п.5.3.9.п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як свідчать матеріали справи, порушення виявлене працівниками відповідача склало у заниженні скоригованого валового доходу за ІУ квартал 2005 року на суму 20400,00 грн. та за 1 квартал 2006 року на суму 68145,00 грн. внаслідок невірного податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів, завищення загальної суми валових витрат за ІУ квартал 2006 року на суму 148830,00 грн. внаслідок віднесення до їх складу суми нарахованої (сплаченої) орендної плати за земельні паї, завищення загальної суми валових витрат за ІУ квартал 2006 року на суму 24940,00 грн. внаслідок віднесення до їх складу податку з доходів фізичних осіб.

Стосовно завищення загальної суми валових витрат за ІУ квартал 2006 року на суму 148830,00 грн. внаслідок віднесення до їх складу суми нарахованої (сплаченої) орендної плати за земельні паї, завищення загальної суми валових витрат за ІУ квартал 2006 року на суму 24940,00 грн. внаслідок віднесення до їх складу податку з доходів фізичних осіб, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст. 125 ЗК України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди земельної ділянки і його державної реєстрації, забороняється приступити до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

Стаття 17 Закону України „Про оренду землі” передбачає, що передача об'єкту оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Стаття 18 Закону України „Про оренду землі”каже, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. До матеріалів справи були надана копія довідки Машівського районного відділу земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах № 1524 від 12.07.2007 року, яка каже, що земельних ділянок у користуванні позивача на території Машівського району Полтавської області станом на 01.07.2005року, 01.01.2006 року,01.01.2007 року не значиться. Позивачем не були надані до суду докази, які спростовують дані твердження.

У звязку з цим, доводи апеляційної скарги про неврахування вказаних обставин під час задоволення позовних вимог, є обґрунтованими.

Крім цього, що стосується порушення виявленого працівниками відповідача, а саме: заниження скоригованого валового доходу за ІУ квартал 2005 року на суму 20400,00 грн. та за

1 квартал 2006 року на суму 68145,00 грн. внаслідок невірного податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів, то колегія суддів зазначає, наступне.

Стаття 5.9 Закону України №334/94-ВР передбачає, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання), яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Як свідчать матеріали справи, за даними первинних документів, оглянутих під час перевірки працівниками відповідача, позивач мав приріст слідуючих запасів,а саме: дизпаливо у кількості 33 895 літрів на суму 86 327,21 грн. ; солідолу - 17,5 кг на суму 104,17 грн.; масла моторного М 10Г2К - 549 кг на суму 2074,99 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовуючи свою позицію про протиправність рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій за дане порушення до позивача послався на висновки судового-економічної експертизи.

Колегія суддів, погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що зазначена експертиза була проведена без дотримання принципу змагальності та рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Так, під час постановлення ухвали про призначення експертизи суд зобовязав позивача забезпечити проведення судово-економічної експертизи шляхом надання для експертизи первинної бухгалтерської, іншої документації, що стосується предмета спору.

Крім цього, про надання вказаних документів для проведення експертизи позивачем вказує експерт висновку (том 2 аркуш справи 5).

Дані документи не були досліджені судом першої інстанції, тому посилатися на них для здійснення висновку по справі є порушенням правил належності та допустимості доказів, передбачених ст. 70 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, оскаржуване рішення відповідача відповідає наведеним критеріям тому, не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.3 ч.1 ст.198КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, <Список >ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області задовольнити.

Постанову Господарського суду Полтавської областi від 26.05.2009р. по справі№9/251/5018 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства „Нектар-плюс” до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 05.03.2010 р.