Ухвала суду № 9780162, 01.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 р.Справа № 2-а-3182/09/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буймерівка сосновий СПА-Курорт 1936" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2009р. по справі№2-а-3182/09/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буймерівка сосновий СПА-Курорт 1936" <Список ><Текст >

до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИЛА:

03.06.2009 року, Товариство з обмеженою відповідальністю „Буймерівка Сосновий СПА-Курорт 1936” (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі відповідач), в якому просить визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в сумі 2780,00 грн. № 0000112340 від 21 січня 2009 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2009 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі Закон №265/95),Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що

працівниками відповідача була проведена планова перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій позивачем, що було зафіксовано актом перевірки від 17 січня 2009 року № 0016/18/11/23/33168350.

Порушення виявлено працівниками відповідача склало у порушенні пп.1, 13 ст.3 Закону №265/95-ВР, а саме: не проведення розрахункової операції через РРО покупки на суму 245 грн., невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 311,00 грн); сума службового звіту складала нуль гривень, сума невідповідності складає 311,00 грн. без урахування закупленого товару.

За підсумками перевірки було ухвалено рішення відповідача від 21 січня 2009 року застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2780,00грн.

За результатами адміністративного оскарження були ухвалені рішення Державної податкової адміністрації України №3959/6/25-04115 від 29.04.2009 року, яким оскаржуване рішення відповідача було залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що судом встановлено, що на час перевірки позивач допустив порушення Закону №265/95, яке склало у непроведенні розрахункової операції через РРО покупки на суму 245 грн., невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 311,00 грн.; сума службового звіту складала нуль гривень, сума невідповідності складає 311,00 грн. без урахування закупленого товару.

Дії працівників відповідача відповідали вимогам Закону №265/95.

Таким чином, оскаржувані рішення визнанню протиправними та скасуванню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.13 ст.3 Закону №265/95-ВР субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена і денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст. 17 Закону№1776-Ш за порушення вимог цього Закону до суб»єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у п»ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих) послуг, на які виявлено невідповідність у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно до статті 22 Закону №265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Як свідчать матеріали справи, та не заперечується представником позивача, актом перевірки сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків, яким є бар, розташований території позивача склала 311,00 грн., сума згідно службового звіту 0,00 грн., сума невідповідності склала 311,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про порушення працівниками вимог Закону №265 та порядку проведення планової виїзної перевірки не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Так, до матеріалів справи були надані копії слідуючих документів: плану проведення субєктів господарської діяльності з метою здійснення контролю за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги). вимог з регулювання обігу готівки, наявністю торгових патентів та ліцензій Охтирської МДПІ за січень 2009 року; направлень від 16 січня 2009 року №№ 39, 40.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, оскаржувані рішення відповідача відповідають наведеним критеріям тому, тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1ч.1 ст.198КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <198/199 >, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буймерівка сосновий СПА-Курорт 1936" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2009р. по справі№2-а-3182/09/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 05.03.2010 р.