Рішення № 97798088, 22.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

22 червня 2021 р. справа №520/6890/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Національної поліції в Харківській області про оскарження дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду, 21.04.2021 року, звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення від 04.02.2021 року за №63011500019378 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що він приїхав до України лише з метою навчання у Національному фармацевтичному університеті та отримання другої освіти, відносно позивача були скоєні кримінальні правопорушення, за ознаками ч.2 ст.190 КК України. Проте, відповідачем було винесено рішення від 04.02.2021 року за №63011500019378 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , у зв`язку з чим позивача було відраховано з університету. Позивач не погоджується із вказаним рішенням та просить його скасувати.

Від представника відповідача - Вишневського О.В., через канцелярію суду, надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах чинного законодавства.

Від представника третьої особи - Крюкова О.О., через канцелярію суду, надійшли пояснення, в яких він просить суд залишити позовну заяву без задоволення, посилаючись на наявність постанов про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, а також відомостей інформаційної системи ІІПС ОВС України в Харківській області та ІТС ІПНН щодо повідомлення позивача про підозру у кримінальних провадженнях.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач, громадянин Марокко ОСОБА_1 , був документований посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 04.07.2019 року у зв`язку з навчанням в Національному фармацептичному університеті.

03.02.2021 року до Головного управління ДМС України в Харківській області надійшло подання Управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Харківській області «Про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянину Марокко" від 03.02.2021 р. (а.с.5).

Як вбачається із вказаного подання СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України, а саме - незаконне позбавлення волі або викрадення людини, відкрито кримінальне провадження стосовно громадянина Марокко ОСОБА_1 , відомості внесені до ЄРДР № 12021220490000242 від 30.01.2021.

Разом з цим, позивач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності:

19.09.2019 - порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, ч. 2 ст. 122 КУпАП;

01.10.2019 - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших ПДР, ч. 1 ст. 122 КУпАП;

08.12.2019 - керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів, ч. 1 ст. 126 КУпАП;

08.06.2020 - керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом, ч. 2 ст. 126 КУпАП;

25.06.2020 - керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Судом встановлено, що в поданні Головного управління Національної поліції в Харківській області, - дії позивача, становлять загрозу інтересам національної безпеки або охороні громадського порядку а також охороні здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян та інших осіб, що проживають в Україні.

У зв`язку з наведеним, 04.02.2021 Головним управлінням ДМС України в Харківській області прийнято рішення №63011500019378 про скасування громадянину ОСОБА_3 , посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 04.07.2019 року.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 26 Конституції України передбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України.

Правовий статус, основні права, свободи та обов`язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, і порядок вирішення питань, пов`язаних з їх в`їздом в Україну або виїздом з України регулювався Законом України від 04.02.1994 № 3929-XII «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (в редакції, що діяла на момент надання позивачу дозволу на імміграцію в Україну; далі - Закон № 3929-XII), відповідно до частин першої-другої статті 2 якого, іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов`язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин.

Статтею 3 означеного Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території.

Згідно з ч. 10 ст. 4 окресленого Закону зазначено, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність", інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, отримали посвідку на тимчасове проживання та здійснюють волонтерську діяльність на базі зазначених організацій та установ, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період провадження такої діяльності.

Підстави для скасування посвідки визначені постановою КМ України №322 від 25.04.2018 “Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання” (надалі - Порядок №322).

Відповідно до п.63 Порядку №322 посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі: 1) отримання даних з баз даних Реєстру, відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз інших державних органів або інформації від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів; 2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця або особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи; 3) коли іноземця або особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі; 4) коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 5) коли уповноваженим державним органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства чи їх примусове видворення за межі України або про заборону подальшого в`їзду в Україну; 6) отримання особою паспорта громадянина України (тимчасового посвідчення громадянина України), посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, якій надано додатковий захист; 6-1) якщо з`ясується, що в іноземця або особи без громадянства припинилися підстави для перебування на території України, або якщо після оформлення посвідки з`ясується, що юридичний факт підтверджений/засвідчений відповідним документом, зазначеним у частинах четвертій - сімнадцятій статті 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", який подавався іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки, визнано недійсним, скасованим, нікчемним або таким, що не відбувся; 6-2) отримання

Згідно п.68 Порядку №322 іноземець або особа без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про скасування посвідки, повинні здати посвідку, зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України в семиденний строк з дня отримання копії такого рішення (крім випадку, визначеного підпунктом 6 пункту 63 цього Порядку).

Іноземець або особа без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про скасування посвідки на підставі підпункту 3 пункту 63 цього Порядку, повинні здати посвідку, зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України протягом семи днів з дня звільнення від відбування покарання.

Приймаючи оскаржуване рішення від 04.02.2021 про скасування позивачу посвідки на тимчасове проживання, відповідач керувався поданням №124/119-16/01-2021 від 03.02.2021 року Управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми ГУ Національної поліції в Харківській області “Про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні”, яким встановлено, що позивача - громадянина Марокко ОСОБА_4 притягнуто до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у кримінальних провадженнях) та до адміністративної відповідальності, його дії направлені на порушення громадського порядку і безпеки, створюються загрозу життю, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України зазначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На запит суду, представником третьої особи надано копію листа начальника управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області від 31.05.2021 № 780/119-16/01-2021 до відділу правового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області; копію витягу з інформаційної підсистеми ІІПС ОВС України в Харківській області та інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» (ІТС «ІПНП»), що підтверджують обґрунтування вищевказаного.

Як вбачається з витягу з інформаційної підсистеми ІІПС ОВС України в Харківській області та ІТС «Інформаційний портал Національної поліції», стосовно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 складено наступні матеріали про адміністративні правопорушення:

- УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ від 25.06.2020 14:25:00 СТ.126 4.1 ОСОБА_5 особою, яка не має відп.документів п.2.1.ґ.ПДР - Відсутність у водія поліса обов. страх, ОСОБА_6 .-прав. від-сті власників наземних ТЗ. ШТРАФ 425 грн.

- УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ № ЕАК 1840564 від 08.12.2019 00:00:00 СТ.126 4.1 ОСОБА_5 особою, яка не має відп.документів п.2.1.ґ.ПДР - Відсутність у водія поліса обов. страх, ОСОБА_6 .-прав. від-сті власників наземних ТЗ. ШТРАФ 425 грн.

- УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ № ЕАК 1574602 від 01.10.2019 00:00:00 СТ.122 4.1 Перевищення водіями т\з встановлених обмежень шв.руху та порушення інших ПДР п.8.4.ґ. ПДР - Порушення вимог інформаційно-вказівних знаків ШТРАФ 255 грн.

- УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ № ЕАК 1537333 від 19.09.2019 00:00:00 СТ.122 4.2 Поруш, водіями т\з правил проїзду перехресть п.8.7.3.е.ПДР - Порушення проїзду на заборонний червоний сигнал, або миготливий, або два червоних миг ШТРАФ 425 грн.

- УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ № ДПР18 22818 від 19.05.2021 03:10:00 СТ.130 4.1 Керування т\з особами у стані сп`яніння П.2.5.ПДР - Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп`яніння.

- УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ № ЕАМ 2651189 від 08.06.2020 00:00:00 СТ.126 4.2 ОСОБА_5 особою, яка не має права керувати таким т/з п.2.1.а.ПДР - Керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ ШТРАФ 510 грн.

З наведеного вбачається, що вказані матеріали складися поліцейськими управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (крім протоколу серії № ДПР18 22818 від 19.05.2021 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який складався поліцейськими управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції).

Окрім зазначених адміністративних матеріалів, пов`язаних з порушення законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, стосовно ОСОБА_2 у інформаційній підсистемі ІІПС ОВС України в Харківській області та ІТС ІПНП містяться відомості про внесення до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події наступних подій за участю ОСОБА_2 :

- ОСОБА, НА ЯКУ ВКАЗАВ СВІДОК АБО ІНШІ ОБСТАВИНИ (НЕ ВИБИРАЛАСЬ) ЄО № 9054 від 27.03.2021 19:07:05 ХАРКІВСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ №1 (КИЇВСЬКИЙ) ГУНП В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ІНША ПОДІЯ) - МАТЕРІАЛ СПИС.В СПРАВУ № 3595 від 23.04.2021.

- ОСОБА, НА ЯКУ ВКАЗАВ СВІДОК АБО ІНШІ ОБСТАВИНИ (НЕ ВИБИРАЛАСЬ) ЄО № 39911 від 09.11.2019 16:08:05 ХАРКІВСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ №1 (КИЇВСЬКИЙ) ГУНП В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ІНШІ НАРКОЗЛОЧИНИ ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ`Я) - ЗАРЕЄСТРОВАНО В ЄРДР № 12019220490005130 від 10.11.2019.

Також, згідно витягу відомостей інформаційної підсистеми ІІПС ОВС України в Харківській області та ІТС ІПНП ОСОБА_7 повідомлено про підозру у кримінальних провадженнях:

- 1-2021-22049-0000242 провадження КИЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ПОЛІЦІЇ ГУНИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОЛІЦІЯ повідомлено про підозру - 31.01.2021 запобіжний захід: ДОМАШНІЙ АРЕШТ, СТ.146 Ч. 2 КК України;

- 1-2021-22049-0000265 провадження КИЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ПОЛІТ ЦІ ГУНП В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОЛІЦІЯ повідомлено про підозру - 02.02.2021 запобіжний захід: НЕ ОБИРАВСЯ, СТ.127 4.2 КК України;

- 1-2021-22049-0000264 провадження КИЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ПОЛІЦІЇ ГУНП В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОЛІЦІЯ повідомлено про підозру - 02.02.2021 запобіжний захід: НЕ ОБИРАВСЯ, СТ.186 4.2 КК України;

- 1-2021-22049-0000263 провадження КИЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ПОЛІЦІЇ ГУНП В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОЛІЦІЯ повідомлено про підозру - 02.02.2021 запобіжний захід: НЕ ОБИРАВСЯ, СТ.186 Ч.З КК України.

Відповідно до п.п.3,6 та 10 ч.1 статті 1 Закону України "Про національну безпеку України" від 21.06.2018 № 2469-VIII (надалі по тексту - Закон № 2469-VIII) громадська безпека і порядок - захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськості, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз; загрози національній безпеці України - явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України; національні інтереси України - життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян.

Статтею 5 Закону № 2469-VIII визначено, що державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямована на захист: людини і громадянина - їхніх життя і гідності, конституційних прав і свобод, безпечних умов життєдіяльності; суспільства - його демократичних цінностей, добробуту та умов для сталого розвитку; держави - її конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності; території, навколишнього природного середовища - від надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ч. 2 статті 12 Закону № 2469-VIII до складу сектору безпеки і оборони входить, зокрема, Міністерство внутрішніх справ України, Державна міграційна служба України.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону № 2469-VIII Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує громадську безпеку і порядок, охорону прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидію злочинності, а також надає визначені законом послуги з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

На виконання приписів ч.1 статті 7 Закону України “Про Національну поліцію” під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію» на Національну поліцію покладено завдання забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності.

Підпунктами 1-4 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що Поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення.

Тобто, подання про скасування посвідки на тимчасове проживання позивача в Україні, підготовлене органами поліції в межах компетенції, визначеної Законом України «Про Національну поліцію».

Суд зауважує, що Національна поліція України, як державний правоохоронний орган, зобов`язаний брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну.

Таким чином, Національна поліція України, класифікуючи, на етапі збору інформації, дії позивача як такі, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку і одночасно звертаючись з поданням до органу міграційної служби, діяло в межах визначених Законом .

Крім того, позивачем не оскаржувалось ані в адміністративному, ані в судовому порядку правомірність прийняття органами національної поліції такого подання та не перевірялась достовірність встановлених у ньому обставин.

Суд вважає помилковим посилання позивачем на не визнання своєї провини, як підставі для скасування оскаржуваного рішення.

Крім того, наявність постанов про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності від 25.06.2020 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; від 08.12.2019 серії № ЕАК 1840564 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; від 01.10.2019 № ЕАК 1574602 за ч. 1 ст. 122 КУпАП; від 19.09.2019 № ЕАК 1537333 за ч 2 ст. 122 КУпАП; від 08.06.2020 № ЕАМ 2651189 за ч. 2 ст. 126 КУпАП; а також факт відмови водія ОСОБА_2 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп`яніння, згідно протоколу від 19.05.2021 № ДПР 1822818 свідчить: про необґрунтованість доводів позивача щодо не вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, про систематичність протиправної поведінки позивача, яка загрожує громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

Також, суд погоджується з твердженням представника третьої особи, що подальше перебування ОСОБА_2 в Україні може безумовно викликати у співвітчизників враження про відсутність настання відповідальності за вчинення правопорушень, у тому числі і адміністративних, та призвести до всеохоплюючого відчуття безкарності.

При цьому, слід зазначити, що ОСОБА_1 помилково вважає, що рішення по кримінальних провадженнях має значення для надання оцінки правомірності скасування посвідки на проживання, оскільки слід розмежовувати поняття притягнення до кримінальної відповідальності та реалізацію дискреційних повноважень органу Державної міграційної служби.

Враховуючи, що обставини, про які зазначило Управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми ГУ Національної поліції в Харківській області, вказують на наявність загрози національній безпеці, громадському порядку та національним інтересам України, у розумінні ч.1 ст.1 Закону України "Про національну безпеку України", а також з урахуванням відсутності обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин, суд вважає, що у ГУ ДМС України в Харківській області були наявні підстави для прийняття рішення від 04.02.2021 року за №63011500019378 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 .

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену в постанові від 20.06.2018 по справі № 825/1340/16, в постанові від 03.08.2018 у справі № 200/484/17-а, в постанові від 23 жовтня 2019 року по справі справа № 818/406/17.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом із тим, суд бере до уваги, що вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд дійшов до висновку, що рішення від 04.02.2021 року за №63011500019378 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Національної поліції в Харківській області про оскарження дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мар`єнко Л.М.