Рішення № 97797994, 18.06.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2641/21

18 червня 2021 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВР-Текстиль" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВР-Текстиль», у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 49523,53 грн, а також пеню в розмірі 277,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон №875-XII) відповідач не забезпечив у 2020 році встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим зобов`язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі встановленому чинним законодавством на загальну суму 49800,73 грн.

Ухвалою суду від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.06.2021, на адресу суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ВР-Текстиль» з додатками, зі змісту якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що він, подавши одноразово звітність форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" - виконав обов`язок щодо інформування про попит на робочу силу та зазначає, що таким чином вжив залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової численності працюючих осіб з інвалідністю - установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВР-Текстиль», (код ЄДРПОУ 42125270) станом на 10.05.2018 зареєстровано як юридична особа з основним видом економічної діяльності « 13.92 Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу», що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result.

З матеріалів справи слідує, що згідно Звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2020 рік по формі № 10-ПОІ, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в 2020 році становила 17 (сімнадцять) осіб; чисельність осіб з інвалідністю – штатних працівників, які повинні працювати у відповідача на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», у цей період – графа не заповнена, протягом 2020 року відповідачем не було працевлаштувано осіб, яким встановлено інвалідність (арк. справи 7).

Відповідно до розрахунку суми позову щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ «ВР-Текстиль» за 2020 рік становила 17 осіб, з них середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, які працювали на підприємстві - 0 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника дорівнювала 49523,53 грн, відповідно

інвалідністю робоче місце становить 49523,53 грн, а пеня, нарахована за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2021 по 13.05.2021 тривалістю 28 днів складає 277,20 грн (арк. справи 6).

Відповідачем у добровільному порядку вищевказані санкції та пеня не сплачені.

Лановецька районна філія Тернопільського обласного центру зайнятості, на лист позивача, повідомила, що ТОВ «ВР-Текстиль» у 2020 році подавало до Лановецької районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості звіт за Формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» про наявність двох вакансій для осіб з числа інвалідів (арк. справи 11). Одна вакансія знята роботодавцем 23.03.2020 у зв`язку з введенням карантинних обмежень.

На іншу - одна особа була працевлаштована швачкою після проходження стажування, однак вона не належить до категорії осіб з інвалідністю (арк. справи 10).

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України, підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема осіб з інвалідністю. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України № 875-XII від 21.03.1991 «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Згідно вимог цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин):

стаття 19 - для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

стаття 20 - підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю, з огляду на приписи Порядку подання підприємствами, установами організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для їх працевлаштування, затв. постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), роботодавці подають до центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

При цьому, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до нормативу таких робочих місць здійснюється відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України №591 від 27.08.2020 «Про затвердження форми звітності № 10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» та Інструкції щодо її заповнення», який набрав чинності з 27.10.2020, та Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 (в редакції, чинній на момент виникнення частини спірних правовідносин).

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію у порядку, передбаченому Законом України «Про зайнятість населення» та наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013, яким затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»;

звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та Порядком подання підприємствами, установами організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для їх працевлаштування, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007;

у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» регулюється відповідним Порядком, затвердженим Міністерством соціальної політики України №316 від 31.05.2013 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 Порядку передбачено, що форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону №875-ХІІ.

Однак на підприємство покладається обов`язок створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування.

Судом встановлено, що відповідачем одне робоче місце для особи з інвалідністю по нормативу було створено.

Як встановлено судом, відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2020 рік за формою 10-ПОІ, наданого ТОВ «ВР-Текстиль» до Тернопільського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність його штатних працівників облікового складу за рік складає 17 осіб, тобто відповідно до частини першої статті 19 Закону №875-ХІІ норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 1 особа.

Даний норматив працевлаштування відповідачем не дотримано, адже згідно із даними, вказаними у звіті, середньооблікова кількість штатних працівників товариства становила 17 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - не заповнено поле, кількість осіб з інвалідністю, які повинні працювати відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - не заповнено поле, середньорічна зарплата штатного працівника – 49523,23 грн, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 49523,23 грн.

Вищенаведене свідчить про неналежне заповнення звіту форми №10-ПОІ. Крім того, судом встановлено, що відповідачем, всупереч Порядку №316, щомісячно не подавалися звіти форми №3-ПН до територіального центру зайнятості. Позаяк відповідачем протягом 2020 року звіт 3-ПН подавався тільки один раз.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою із інвалідністю, відповідач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 49523,23 грн. У зв`язку із тим, що відповідачем порушено терміни сплати адміністративно-господарських санкції на 28 днів, до сплати підлягає пеня в розмірі 277,20 грн.

Так, відповідач зазначив, що він, подавши одноразово звітність форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" - виконав обов`язок щодо інформування про попит на робочу силу та зазначає, що таким чином вжив залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової численності працюючих осіб з інвалідністю - установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Разом з тим, такі доводи відповідача суд оцінює критично, оскільки в підтвердження своєї позиції до відзиву ним долучено звітність форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" за 2019 рік, хоча предметом спору в даній справі є недотримання відповідачем вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» від 21.03.1991 № 875-XII, зокрема: відповідач не забезпечив у 2020 році встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим його зобов`язано сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі встановленому чинним законодавством на загальну суму 49800,73 грн.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Так, елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками. Застосування принципу вини як умови відповідальності пов`язане з необхідністю доведення порушення зобов`язання.

Суд дійшов висновку, що роботодавець не вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, отже, застосування у такому випадку адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць є таким, що відповідає чинному законодавству України.

Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за №528/19266 передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВР-Текстиль» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 49523,23 грн і пені в розмірі 277,20 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВР-Текстиль" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВР-Текстиль" на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністраивно-господарські санкції в розмірі 49523 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот дведцять три) гривні 53 коп., а також пеню в розмірі 277 (двісті сімдесят сім) гривень 20 коп. на рахунок р/р UА1989999803131711230000019731 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код одержувача 37977599, одержувач: ГУК у Терн. обл./тг м. Ланівці/50070000.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 червня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ: 14032334);

відповідач: - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВР-Текстиль" (місцезнаходження: вул. Грушевського, 2Е, м. Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область, 47401, код ЄДРПОУ: 42125270).

Головуючий суддя Мірінович У.А.