
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/768/21
16 червня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23 листопада 2020 року позивач звернулася до відповідача за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ях згідно з Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям».
Листом від 29.12.2020 рові №597/13.7 Відповідачем відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги, у зв`язку з тим що середньомісячний сукупний дохід сім`ї перевищив рівень забезпечення прожиткового мінімуму для сім`ї.
Вказану відмову позивач вважає не правомірною, такою, що порушує її права, та яка підлягає скасуванню.
25 лютого 2021 року ухвалою суду було залишено без руху позовну заяву та надано час для усунення недоліків, шляхом подання до Тернопільського окружного адміністративного суду оригіналу відповідного документу про сплату судового збору у визначеному законом розмірі або докази звільнення від сплати судового збору.
03 березня 2021 року позивачем подано заяву про усунення недоліків, а саме долучено до матеріалів справи оригінал квитанції № 0.0.2037958361.1 від 03.03.2021 року на суму 908,00 грн.
Ухвалою від 16.03.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 02.04.2021. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
На підставі звернення Позивачки, 02 грудня 2020 року було проведено розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї ОСОБА_1 для призначення вищевказаної державної соціальної допомоги.
Згідно із проведеним розрахунком, рівень забезпечення прожиткового мінімуму сім`ї Позивачки для призначення допомоги станом на 01.11.2020р. становив 549,25 грн.
Відповідно до п.7 «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 (в редакції постанови КМУ від 22.07.2020 №632) розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім`ї.
Внаслідок проведеного розрахунку, рішенням Управління від 02.12.2020 року відмовлено ОСОБА_1 в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, оскільки середньомісячний сукупний дохід сім`ї перевищив рівень забезпечення прожиткового мінімуму.
З огляду на вищенаведене, Управління вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Тому, відповідач просив відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
09.04.2021 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.
Ухвалою суду від 23.04.2021 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 27.05.2021 о 11:00 год.
27 травня 2021 року відкладено розгляд справи на 16.06.2021 о 10:15 год., у зв`язку із неявкою представника відповідача.
В судове засідання представник відповідача не з`явився, подавши до суду клопотання про розгляд справи без його участі. В задоволенні позову просив відмовити повністю.
Позивач в судове засідання не з`явилася, подавши до суду заяву про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.
В судовому засіданні 16.06.2021, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) здійснено перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду клопотання сторін у справі в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 23.11.2020 звернулася до Управління із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, зокрема про призначення їй державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї. До заяви ОСОБА_1 долучила Декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 23.11.2020 року, довідку про доходи з Тернопільського міськрайонного центру зайнятості та документи, що посвідчують особу Позивачки.
На підставі звернення Позивачки, 02 грудня 2020 року було проведено розрахунок середньомісячного сукупного доходу її сім`ї для призначення вищевказаної державної соціальної допомоги.
Згідно із проведеним розрахунком, рівень забезпечення прожиткового мінімуму сім`ї Позивачки для призначення допомоги станом на 01.11.2020 становив 549,25 грн.
Як видно із матеріалів справи, загальна сума сукупного доходу Позивачки за попередні 2 квартала, що передували місяцю, який передував місяцю звернення за призначенням допомоги (2-2020 і 3-2020) становила 9629,03грн, що складається з допомоги по безробіттю в розмірі 2129.03грн.(з липня по вересень) та 7500грн. (0,5 розміру мінімальної заробітної плати з квітня по червень). Середньомісячний сукупний дохід сім`ї, що становив 1604,84грн. перевищив рівень забезпечення прожиткового мінімуму для сім`ї Позивачки, що становив 549,25грн.
Внаслідок проведеного розрахунку, рішенням Управління від 02.12.2020 року відмовлено ОСОБА_1 в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, оскільки середньомісячний сукупний дохід сім`ї перевищив рівень забезпечення прожиткового мінімуму.
Не погодившись із рішенням Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до пункту 2 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 (далі - Порядок № 250) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - соціальна допомога) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.
За приписами пункту 6 Порядку № 250 для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім`ї подає органу соціального захисту населення заяву та відповідні документи, які визначені зазначеним пунктом.
Пунктом 3 Порядку № 250 визначено, що призначення і виплата соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї.
Соціальна допомога призначається на шість місяців (пункт 20 Порядку № 250).
Частиною першою статті 78 КАС визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" від 01.06.2000 № 1768-ІІІ (далі - Закон № 1768-ІІІ) спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям.
Відповідно до статті 1 Закону № 1768-ІІІ державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї; сім`я - це особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Права члена сім`ї має одинока особа; малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї; прожитковий мінімум для сім`ї - визначена для кожної сім`ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 7 Закону № 1768-ІІІ визначено, що державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли: працездатні члени малозабезпеченої сім`ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах І - IV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за особами з інвалідністю І групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, за особами з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80- річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги (абзац другий в редакції, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин);
з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім`ї;
у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім`ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім`ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).
За наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, державна соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо, зокрема, у складі сім`ї є особа з інвалідністю.
Отже, відмова Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, яка оформлена листом від 29.12.2020 рові №597/13.7, яким позивачці необґрунтовано відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям , у відповідності до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», слід визнати протиправним та скасувати.
Вирішуючи питання щодо іншої позовної вимоги - про зобов`язання призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, то суд враховує, що згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.
При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (частини четверта статті 245 КАС України).
Водночас, відповідно до статті 2 КАС, суд перевіряє, зокрема, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Отже, наявні підстави для захисту прав позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23.11.2020 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям\
Водночас, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 908,00 грн. згідно квитанції № 0.0.2037958361.1 від 03.03.2021 .
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, яка оформлена листом від 29.12.2020 року №597/13.7 у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, згідно з Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям».
Зобов`язати Управління соціальної політики Тернопільської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.11.2020 про призначення їй державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, у відповідності до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціальної політики Тернопільської міської ради сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, відповідно до квитанції №0.0.2037958361.1 від 03.03.2021.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 червня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (місцезнаходження/місце проживання: вул. Лисенка, 8,м. Тернопіль,46002 код ЄДРПОУ/РНОКПП 03195636).
Головуючий суддя Подлісна І.М.
Судове рішення № 97797993, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 16.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/768/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: