Рішення № 97797268, 22.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6276/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Одеської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321908, адреса: вул. Інглезі, 9/2, м. Одеса, 65070) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2021 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України, у якому представник позивача просить суд:

визнати протиправними дії Одеської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України, які виразилися у відмові донарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби з урахуванням щомісячної грошової винагороди;

зобов`язати Одеську окрему авіаційну ескадрилью Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.04.2021 року об 11:49:50 справа №420/6276/21 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження згідно ст.262 КАС України.

25.05.2021 року за вх.№26348/21 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У прохальній частині відзиву представник відповідача просив про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 16.06.2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Одеської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321908, адреса: вул. Інглезі, 9/2, м. Одеса, 65070) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії – відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України та наказом Командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 25.04.2017 року №95-ОС позивача виключено зі списків особового складу. При виключенні зі списків особового складу та повного грошового розрахунку позивачу була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога (вихідна допомога) у разі звільнення з військової служби без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яку позивач отримував на день звільнення. На звернення позивача відповідач письмово (лист від 02.03.2021 р. вих. №11/275) відмовив у задоволенні вимоги щодо нарахування та виплати вказаної щомісячної додаткової грошової винагороди. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що порушують його права

25.05.2021 року за вх.№26348/21 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування власної правової позиції представник відповідача вказує, що за п.4.10.6 Інструкції №425 до складу одноразової грошової допомоги включаються оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і додаткові види грошового забезпечення.

Щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою КМУ №889, не входить в склад щомісячного грошового забезпечення.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за наявними матеріалами, суд дійшов наступного.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, наказом Командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 25.04.2017 року №95-ОС позивача виключено зі списків особового складу (а.с.3-4).

За даними грошового атестату грошова допомога при звільненні склала 122646 грн., а розраховувалась вона без врахування щомісячної додаткової грошової допомоги (а.с.5).

15.02.2021 року позивач звернувся до Командира Військової частини 9997 із заявою про донарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди (а.с.6).

На звернення позивача відповідач письмово (лист від 02.03.2021 р. вих. №11/275) відмовив у задоволенні вимоги щодо нарахування та виплати вказаної щомісячної додаткової грошової винагороди (а.с.7), пославшись на те, що до складу грошового забезпечення не включається щомісячна додаткова грошова винагорода.

Не погоджуючись із цим, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Як вбачається з грошового атестату серії №15, виданого військовою частиною 9997, (а.с.5), ОСОБА_1 отримував такі види грошового забезпечення:

- оклад за військовим званням;

- посадовий оклад;

- надбавка за вислугу років 40%;

- надбавка за виконання особливо важливих завдань (НВОВЗ) 100%;

- надбавка за особливі умови служби 40%;

- надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 10%;

- надбавка за класну кваліфікацію 11%;

- премія 400%;

- щомісячна додаткова грошова винагорода за березень, квітень 2017 року (ЩДГВ) 60%.

Вислуга років – 25 років 8 міс. 24 дні.

З вказаного грошового атестату також вбачається, що позивачу виплачено одноразову грошову допомогу в разі звільнення з військової служби в сумі 122646 грн.

При цьому, як стверджується позивачем та не заперечується відповідачем, при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби відповідачем щомісячна додаткова грошова винагорода не врахована.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири складові:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком (за наявності вислуги 10 років і більше), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Судом встановлено, що позивача звільнено з військової служби на підставі пункту «а» частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII (у зв`язку із закінченням строку контракту).

На момент звільнення позивача його календарна вислуга років складає 25 років 08 місяців 24 дні, а відтак, відповідно до частини другої статті 15 Закону №2011-ХІІ, позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до грошового атестату позивача вбачається, що позивачу виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода за березень, квітень 2017 року (ЩДГВ) 60%.

Аналогічні відомості визначені у наказі Командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 25.04.2017 року №95-ОС.

Однак, відповідачем додаткову грошову винагороду в розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №161, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби позивачу, не включено та у перерахунку одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби відмовлено.

Станом на момент звільнення позивача з військової служби діяла Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425.

Згідно п.1.2 Інструкції грошове забезпечення - це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення;

місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

Згідно п.4.10.1 військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

На даний час діє Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558, яка містить аналогічні норми щодо складових грошового забезпечення.

Разом з тим, застосовуючи вищевказані Інструкції як спеціальні нормативно-правові акти, що визначають структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні, відповідач не врахував пріоритетності законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.

Суд зазначає, що частиною 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.

Таким чином, суд зазначає, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон №2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам Закону №2011-ХІІ.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 року по справі №826/11679/17.

При вирішенні даної адміністративної справи суд враховує, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17.

Так, ухвалюючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про протиправність дій Одеської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України, які виразилися у відмові донарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби з урахуванням щомісячної грошової винагороди.

Згідно ч.4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як встановлено ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

За приписами ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Одеську окрему авіаційну ескадрилью Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, а доводи відповідача відхиляє з вищенаведених мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено 908 грн. судового збору при поданні даного позову (а.с.8).

Суд дійшов висновку про стягнення з Одеської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321908) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн., поклавши ці витрати на відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Одеської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321908, адреса: вул. Інглезі, 9/2, м. Одеса, 65070) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Одеської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України, які виразилися у відмові донарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби з урахуванням щомісячної грошової винагороди листом від 02.03.2021р. №11/275.

Зобов`язати Одеську окрему авіаційну ескадрилью Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.

Стягнути з Одеської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321908) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян