Рішення № 97797139, 22.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5360/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання неправомірними дій, скасування податкового повідомлення-рішення №6232/15-32-09-05 від 19.03.2021р., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить:

визнати дії з проведення фактичної перевірки, за результатами якої складений акт перевірки від 19.02.2021 р. за реєстраційним номером №2549/15-32-09-05/ НОМЕР_1 – неправомірними;

визнати дії зі складання акту перевірки від 19.02.2021 р. за реєстраційним номером №2549/15-32-09-05/ НОМЕР_1 – неправомірними;

скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2021 р. №6232/15-32-09-05.

Ухвалою від 21.04.2021 р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ст. 262 КАС України); встановлено, що справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом заступника начальника Головного управління ДПС в Одеській області №436-п від 08.02.2021 р. нібито розпочато фактичну перевірку. За результатами вказаної перевірки складено акт про результати фактичної перевірки №2549/15-32-09-05/ НОМЕР_1 від 19.02.2021р. На підставі акту прийняте податкове повідомлення-рішення №6232/15-32-09-05 від 19.03.2021р., яким накладено на позивача штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у розмірі 17 000,00 грн. З актом перевірки та податковим повідомленням-рішенням №6232/15-32-09-05 від 19.03.2021р. позивач не згодна, вважає перевірку такою, що не проводилась, оскільки для її проведення не було підстав, акт складений з порушенням вимог чинного законодавства та без залучення належних доказів, відповідно повідомлення-рішення №6232/15-32-09-05 від 19.03.2021р. підлягає скасуванню, у зв`язку з чим подано позов.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № ЕП/12860/21 від 12.05.2021р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі наказу №436-п від 08.02.2021 р. та направлень на перевірку №1315/15-32-09-05, №1316/15-32-09-05 від 10.02.2021 р. проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), податкова адреса: АДРЕСА_1 . Відповідач вважає безпідставними твердження позивача про порушення податковим органом приписів п.81.1 ст. 81 ПК України, оскільки відповідно до відміток, зазначених на направленнях на перевірку №1315/15-32-09-05, №1316/15-32-09-05 від 10.02.2021 р., ФОП ОСОБА_1 було пред`явлено направлення на перевірку 10.02.2021 р. під підпис. Даний факт підтверджує, що платник був ознайомлений та згоден на проведення перевірки, посадові особи Головного управління ДПС в Одеській області були допущені до проведення перевірки; факт недопуску до проведення перевірки відсутній. Посилання позивача на невідповідність оскаржуваного наказу приписам пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України відповідач вважає безпідставними, оскільки на поштову адресу додатку «Легальний акциз» отримано звернення щодо можливих порушень, а саме: «Відсутня ліцензія», « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у магазині, який належить ФОП ОСОБА_1 ((РНОКПП НОМЕР_1 ). З метою недопущення порушень додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального в рамках повноважень контролюючого органу, визначених законодавством, було проведено перевірку зазначеного суб`єкта. Посилаючись на приписи пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, правову позицію Верховного Суду у постанові від 10.04.2020р. у справі, відповідач зазначив щодо правомірності наказу про проведення фактичної перевірки.

Відповідачем акцентовано увагу на тому, що позивач не заперечує встановленого за наслідками перевірки порушення ч.4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме факту зберігання для подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка: вина АДРЕСА_2 (виробництво Італія, місткість посуду – 1,5 л, вміст спирту – 12 %) вартістю 229,95 грн. та вина Nero D’Avola Terre Siciliane 2015 (виробництво Італія, місткість посуду – 1,5 л, вміст спирту – 13 %)229,95 грн. без марок акцизу. Таким чином, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства.

17.05.2021р. (вх. №24744/21) від позивача надійшла відповідь на відзив.

26.05.2021р. (вх. №26721/21) від позивача надійшли письмові пояснення.

25.05.2021р. (вх. №ЕП/14075/21) від відповідача надійшли заперечення.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наказ №436-п від 08.02.2021 р. «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )», яким на підставі п.п.19-1.1.4 п.19-1.1 ст. 19, ст. 20, п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України призначено фактичну перевірку фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), податкова адреса: АДРЕСА_3 ; адреса господарської одиниці: АДРЕСА_4 , магазин, з 10.02.2021р. тривалістю 10 діб за період з 18.10.2019р. по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог чинного законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв (а.с. 27).

Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі наказу №436-п від 08.02.2021 р. та направлень на перевірку №1315/15-32-09-05, №1316/15-32-09-05 від 10.02.2021 р. проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), податкова адреса: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складено акт про результат фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального №2549/15-32-09-05/ НОМЕР_1 від 19.02.2021 р. (далі - акт перевірки) (а.с. 23-25), яким зафіксовано, що в ході проведення фактичної перевірки магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , та належить ФОП ОСОБА_1 , в порушення ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», встановлено факт зберігання для подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка: вина АДРЕСА_2 (виробництво Італія, місткість посуду – 1,5 л, вміст спирту – 12 %) вартістю 229,95 грн. та вина Nero D’Avola Terre Siciliane 2015 (виробництво Італія, місткість посуду – 1,5 л, вміст спирту – 13 %)229,95 грн. без марок акцизу.

На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №6232/15-32-09-05 від 19.03.2021 р., яким за порушення ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у розмірі 17 000,00 грн. (а.с. 26).

03.03.2021 р. позивачем надано до ГУ ДПС в Одеській області заперечення на акт про результати фактичної перевірки від 19.02.2021 р. (а.с. 14-17).

16.03.2021 р. (вих. № 1476/КПР/15-32-09-05-08) ГУ ДПС в Одеській області на адресу позивача направлено лист про надання відповіді на заперечення, в якому зазначено, що фактична перевірка проведена правомірно та висновки, викладені в акті фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідають чинному законодавству та є обґрунтованими (а.с. 18-22).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з пп.19-1.1.4 та пп.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Згідно з п.80.5 ст.80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п.80.7 ст.80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно з п.п.80.9-80.10 ст.80 ПК України строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня. У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.81.3 ст.81 ПК України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Під час розгляду справи суд встановив, що наказ Головного управління ДПС в Одеській області №436-п від 08.02.2021 р. відповідає вимогам, що передбачені до його змісту абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України, а саме містить дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, який перевіряється, адресу об`єкта, перевірка якого проводиться, мету, вид, підстави для проведення перевірки, дату початку і тривалість перевірки, а також підписаний заступником керівника контролюючого органу та скріплений печаткою цього контролюючого органу, підставою для проведення перевірки в даному випадку зазначено пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Посилання позивача, що в наказі про проведення перевірки відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки в даному випадку у податкового органу були наявні підстави для проведення перевірки, що знайшло відображення під час судового розгляду.

Зокрема, на поштову адресу додатку «Легальний акциз» відповідачем отримано звернення щодо можливих порушень, а саме: «Відсутня ліцензія», « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у магазині, який належить ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

За таких обставин, на думку суду, посилання в наказі №436-п від 08.02.2021 р. на пп.19-1.1.4 та пп.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України як на підставу для проведення перевірки є цілком обґрунтованим та законним.

Суд зазначає, що окремі дефекти оформлення наказу про призначення перевірки не повинні розглядатися як підстава для визнання перевірки незаконною, оскільки зі змісту такого наказу можна ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки.

Подібну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 05.03.2019 р. по справі № 813/4376/17.

Разом з тим, позивач не оскаржує наказ відповідача про проведення перевірки, а оскаржує дії відповідача щодо проведення такої перевірки та щодо складання акту перевірки від 19.02.2021 р. за реєстраційним номером №2549/15-32-09-05/ НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач стверджує, що її не було ознайомлено із направленням на проведення фактичної перевірки та вона не розписувалася у направленні, а отримала інформацію стосовно направлень на перевірку виключно з акту перевірки.

Проте, зі змісту наданих відповідачем копій направлень на перевірку №1315/15-32-09-05, №1316/15-32-09-05 від 10.02.2021 р. судом встановлено, ФОП ОСОБА_1 було пред`явлено направлення на перевірку 10.02.2021 р. під підпис, про що свідчить наявний у направленнях особистий підпис позивача, її прізвище, ім`я, по батькові, дата і час ознайомлення.

Відповідно до п. 86.7. ст. 86 ПК у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Пунктами 86.7.2. та 86.7.3. вказаної статті передбачено, що у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2021 р. позивач надав заперечення до акту перевірки №2549/15-32-09-05/ НОМЕР_1 від 19.02.2021 р. Проте, як стверджує позивач, ним не було отримано жодних повідомлень про дату розгляду заперечення від Головного управління ДПС в Одеській області.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що 05.03.2021 р. відповідачем направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку повідомлення №1340/КПР/15-32-09-05-08 від 04.03.2021 р. про дату розгляду заперечення.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів перевірок, що проводяться контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, та надання заперечень до них визначається Митним кодексом України.

На підставі встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що проведення фактичної перевірки було правомірним, внаслідок чого був складений акт перевірки №2549/15-32-09-05/ НОМЕР_1 від 19.02.2021 р., що є саме результатом здійснення такої перевірки.

Одним із невід`ємних прав платника податків, відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст.17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 86.7 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Водночас платник податку за обставинами справи заперечень на акт не подавав.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст.86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (податкове повідомлення-рішення)(пп. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 ПК України).

За змістом п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Обов`язкові рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати вимогам ч. 2 ст.2 КАС України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.

Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.

Аналогічну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 19.06.2020 р. у справі № 140/388/19.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про визнання неправомірними дій з проведення фактичної перевірки, за результатами якої складений акт перевірки від 19.02.2021 р. за реєстраційним номером №2549/15-32-09-05/ НОМЕР_1 ; визнання неправомірними дій зі складання акту перевірки від 19.02.2021 р. за реєстраційним номером №2549/15-32-09-05/ НОМЕР_1 є безпідставними та не гуртуються на приписах чинного законодавства, в зв`язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, актом перевірки №2549/15-32-09-05/ НОМЕР_1 від 19.02.2021 р. (далі - акт перевірки) (а.с. 23-25), зафіксовано, що в ході проведення фактичної перевірки магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , та належить ФОП ОСОБА_1 , в порушення ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», встановлено факт зберігання для подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка: вина АДРЕСА_2 (виробництво Італія, місткість посуду – 1,5 л, вміст спирту – 12 %) вартістю 229,95 грн. та вина Nero D’Avola Terre Siciliane 2015 (виробництво Італія, місткість посуду – 1,5 л, вміст спирту – 13 %) 229,95 грн. без марок акцизу.

Позивач під час судового розгляду не заперечувала щодо наявності встановленого під час перевірки порушення, з посиланням на належні та допустимі докази.

Відповідно пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За приписами ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Враховуючи наведені приписи вимог чинного законодавства, встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено факт порушення фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме факт зберігання для подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка: вина АДРЕСА_2 (виробництво Італія, місткість посуду – 1,5 л, вміст спирту – 12 %) вартістю 229,95 грн. та вина Nero D’Avola Terre Siciliane 2015 (виробництво Італія, місткість посуду – 1,5 л, вміст спирту – 13 %) 229,95 грн. без марок акцизу, що свідчить про правомірність застосування до позивача відповідальності, передбаченої ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», та відповідно правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, в зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання неправомірними дій, скасування податкового повідомлення-рішення №6232/15-32-09-05 від 19.03.2021р.,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Г.П. Самойлюк