Ухвала суду № 97796853, 22.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/6622/21

У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення позову

22 червня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська меблева марка» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська меблева марка» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська меблева марка» до Головного управління Держпраці у Львівській області із вимогою визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ0299/411/ПД/АВ/ФС від 06.04.2021 року, якою накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська меблева марка» (Код ЄДРПОУ 20826819) штраф у розмірі 60000,00 (шістдесят тисяч) гривень.

Ухвалою судді від 26.04.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

14.06.2021 р. до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, а саме постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ0299/411/ПД/АВ/ФС від 06.04.2021 року, якою накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська меблева марка» (Код ЄДРПОУ 20826819) штраф у розмірі 60000,00 (шістдесят тисяч) гривень.

Заява обґрунтована тим, що примусове стягнення незаконного, на думку позивача, штрафу може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Окрім цього, представник позивача вказує, що на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, а для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а саме: повернути своє рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, на яке може бути звернуто стягнення у разі примусового виконання цієї постанови.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Судом встановлено, що постановою Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ0299/411/ПД/АВ/ДФ від 06.04.2021 року на позивача накладено штраф у сумі 60000,00 грн.

Оскаржувану постанову прийнято за наслідками встановлення порушення вимог частини 1 статті 21 КзПП; частини 3 статті 24 КзПП, ПКМУ №413, така є виконавчим документом і пред`являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом.

Строк пред`явлення постанови до виконання – до 06.07.2021 року.

В даному випадку, з матеріалів справи вбачається, що на підставі оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ0299/411/ПД/АВ/ДФ від 06.04.2021 року вжито заходів щодо її примусового виконання, а саме: заступником начальника Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Козак Софією Василівною винесено постанову про арешт коштів боржника від 10.06.2020 року у виконавчому провадженні №65750747, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Тобто, станом на час звернення з позовом та заявою про забезпечення позову до суду органом стягнення вживаються заходи щодо примусового стягнення майна позивача.

Суд враховує, що подання позову та відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють, згідно з ч.4 ст.150 КАС України, дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Норми статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII не містять підстав для зупинення виконавцем виконавчих дій у разі оскарження боржником постанови про накладення штрафу у судовому порядку, а тому звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду, враховуючи початок здійснення примусового виконання оскаржених постанов, не гарантує захист його прав та інтересів до вирішення даної справи по суті.

Разом з тим, згідно ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, що також узгоджується з передбаченим п.5 ч.1 ст.151 КАС України видом засобів забезпечення позову.

З аналізу наведеного слідує, що після відкриття виконавчого провадження зупинення виконавчих дій можливе лише на підставі рішення суду. У разі відсутності такого, арештовані кошти підлягають зарахуванню на рахунки, відкриті головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування. У разі недостатності коштів звертається стягнення на майно боржника та в подальшому здійснюється його реалізація.

Таким чином, примусове виконання оскаржуваної постанови про накладення штрафу може призвести до завдання значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності. При цьому, без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З позиції суду вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач не порушить прав та законних інтересів стягувача (відповідача) чи інших осіб.

Викладені обставини також свідчать про те, що у разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

На переконання суду, суттю інституту забезпечення позову є тимчасовий захист позивача в адміністративному процесі, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, заборони відповідачу вчиняти певні дії, встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при здійсненні судочинства застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі по тексту - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Так, зокрема, у рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ0299/411/ПД/АВ/ФС від 06.04.2021 року до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №380/6622/21.

Суд зазначає, що вжиття зазначених заходів забезпечення позову, обґрунтованість яких була встановлена вище до вирішення спору по суті відповідають предмету заявленого позову, є співмірними, та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки вони спрямовані виключно на збереження існуючого становища.

Частиною 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст.150-154, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська меблева марка» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Зупинити стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ0299/411/ПД/АВ/ФС від 06.04.2021 року до набрання законної сили рішенням в справі №380/6622/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська меблева марка» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Сасевич О.М.