
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
22 червня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1876/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправними дії, скасування постанов,
ВСТАНОВИВ:
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі – відповідач), в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження у відношенні позивача та накладення арешту на її кошти;
- визнати протиправною та скасувати постанову Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про відкриття виконавчого провадження №64360413 від 15.02.2021;
- визнати протиправною та скасувати постанову Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) ВП №64360413 від 19.03.2021 про арешт коштів боржника (а.с.1-2).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не змогла зняти кошти зі свого особистого банківського рахунку, відкритого в АТ «Універсал Банк». Працівники банківської установи повідомили позивачу, що кошти на її рахунку арештовані органами державної виконавчої служби. За допомогою Єдиного реєстру боржників, розміщеному на офіційному сайті Міністерства юстиції позивач довідалась, що Сєвєродонецьким міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) стягуються кошти на користь держави за документом виданим ГУ Держпраці у Луганській області (виконавче провадження №6436041). Так відповідачем на підставі постанови ГУ Держпраці у Луганській області №ЛГ1906/1766/НП/СП-ФС від 11.09.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64360413 від 15.02.2021 щодо стягнення з позивача на користь держави штрафу у розмірі 80000 грн.
Згідно постанови ГУ Держпраці у Луганській області №ЛГ1906/1766/НП/СП-ФС від 11.09.2020 штраф накладено на позивача, як на фізичну особу-підприємця, за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, в частині фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, зокрема ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, інспектором праці. При цьому, дана постанова не містить відомостей про її направлення позивачу для виконання. Позивач зазначив, що здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована за № 23830000000012337 та має рахунок в Луганській філії АТ КБ «Приватбанк» для обслуговування підприємницької діяльності в якості фізичної особи-підприємця. Також, з матеріалів виконавчого провадження стало відомо, що відповідачем 15.02.2021 прийнято постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 8000 грн та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 142,70 грн. Окрім цього 19.03.2021 відповідачем прийнято постанову про арешт коштів позивача в межах суми 88142,70 грн. Докази відправлення копій вказаних постанов Позивачу у матеріалах виконавчого провадження відсутні. Позивач не погоджується з винесеними відповідачем у відношенні нього постановами, вважає їх прийнятими з грубим порушенням норм діючого законодавства, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 26.05.2021 надав до канцелярії суду відзив, в якому зазначив наступне (а.с.45-46). 03.02.2021 до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшла заява про примусове виконання рішення у якій стягувач Головне управління Держпраці у Луганській області просить повторно прийняти до виконання постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11 вересня 2020 року №ЛГ1906/1766/НП/СП-ФС, винесену заступником начальника Головного управління Держпраці у Луганській області про стягнення штрафу у розмірі 80000 грн, з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Строк пред`явлення постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11 вересня 2020 року №ЛГ1906/1766/НП/СП-ФС до виконання до 10 грудня 2020 року. Відповідач зазначив, що вказана постанова пред`являється повторно. Вперше даний виконавчий документ було пред`явлено до виконання 12 січня 2021 року. Заява про примусове виконання рішення від 09.12.2020 №02-13/1471 та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11 вересня 2020 року №ЛГ1906/1766/НП/СП-ФС, винесену заступником начальника Головного управління Держпраці у Луганській області про стягнення штрафу у розмірі 80000 грн, з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшли до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Відповідно до статусу перевірки відстеження на офіційному сайті АТ «Укрпошта», вказаний лист було направлено 10.12.2020. Вказану заяву було зареєстровано у АСВП 12.01.2021 за номером ВП №64112636 та передано виконавцю наступного дня. Розглянувши заяву, виконавцем, 14.01.2021 на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання у зв`язку із відсутністю дати народження боржника, що унеможливлює вчинення будь-яких виконавчих дій, зважаючи на особливості роботи АСВП. Вказане повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання разом із виконавчим документом з відміткою виконавця було направлено стягувачу.
Відповідач зазначив, що відповідно до п.1 ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається у разі пред`явлення виконавчого документу до виконання. За ч.5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлюється з дня його повернення. На виконавчому документі міститься відмітка державного виконавця про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 14.01.2021, отже, зважаючи на ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», за якою виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган можуть бути пред`явлені протягом трьох місяців, новим строком пред`явлення до виконання є 14.04.2021. 03.02.2021 до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшла заява №01- 15/166/1 від 25.01.2021 про примусове виконання рішення, у якій стягувач Головне управління Держпраці у Луганській області просить повторно прийняти до виконання постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11 вересня 2020 року № ЛГ1906/1766/НП/СП-ФС, винесену заступником начальника Головного управління Держпраці у Луганській області про стягнення штрафу у розмірі 80000 грн, з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . У АСВП було зареєстровано виконавче провадження під номером 64360413. Вказані документи були передані державному виконавцю. Розглянувши заяву про примусове виконання рішення та лист про надання інформації №01-15/167 від 25.01.2021, у якому було зазначено дату народження боржника, дійшовши висновку, що вказана заява про примусове виконання рішення відповідає усім вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем, керуючись ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Державним виконавцем направлено запити до контролюючих органів та банківських установ, з метою виявлення майнового стану боржника. Після отримання інформації щодо наявності розрахункових рахунків боржника у банківський установі, державним виконавцем, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» та ч.1 ст. 52 Цивільного кодексу України, яка зазначає, що фізична особо-підприємець відповідає за зобов`язаннями усім своїм майном, винесено постанову про арешт коштів боржника і за допомогою КЕП вказану постанову направлено до АТ «Універсал Банк». Відповідач вважає, що діяв виключно у межах чинного законодавства та вчиняв дії задля реального фактичного виконання рішення у повному обсязі, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення недоліків та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.05.2021 (а.с.36-37).
Ухвалою суду від 28.05.2021 за клопотанням представника позивача провадження у справі №360/1876/21 зупинено до 17 червня 2021 року (а.с.62).
Ухвалою суду від 17.06.2021 поновлено провадження у справі (а.с.67).
Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином (а.с.69).
Відповідач у судове засідання також не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.70).
Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просила суд задовольнити їх з підстав зазначених у позові, надала суду пояснення аналогічні позовній заяві.
Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд поставив на обговорення питання про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.
Представник позивача залишила розгляд даного питання на розсуд суду.
Протокольною ухвалою від 22.06.2021 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у письмовому провадженні відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є фізичною особою-підприємцем з 27.10.2016, номер запису 23830000000012337, який зареєстрований Сєвєродонецькою міською радою (а.с.4-5,6,8-9).
Головним управлінням Держпраці у Луганській області винесено постанову від 11.09.2020 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛГ1906/1766/НП/СП-ФС, якою на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування невиїзного інспектування від 11.09.2020 № ЛГ1906/1766/ АН застосовано до позивача штраф у розмірі 80000, 00 грн. Строк пред`явлення постанови до виконання до 10 грудня 2020 року включно (а.с.13,48).
10.12.2020 Головне управління Держпраці у Луганській області поштою скерувало заяву про примусове виконання рішення від 09.12.2020 №02.13/1471 (в додатках вказана постанова від 11.09.2020 про накладення штрафу), яка була зареєстрована в Сєвєродонецькому міському відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 12.01.2021 за вхідним номером №403/18.10-77 (а.с.47,48,50,51).
Повідомленням від 14.01.2021 про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання державним виконавцем у зв`язку із відсутністю інформації про дату народження боржника повернуто стягувачу виконавчий документ (а.с.49). На виконавчому документі міститься відмітка про його повернення на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не зазначено дату народження боржника (а.с.48-зворотній бік).
25.01.2021 за №01-15/166/1 Головне управління Держпраці у Луганській області скерувало повторно заяву до відповідача про примусове виконання рішення разом з постановою про накладення штрафу від 11.09.2020 № ЛГ1906/1766/НП/СП-ФС та інформацією про дату народження боржника. Вказані документи зареєстровані в Сєвєродонецькому міському відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 03.02.2021 за вхідним номером №1286/18.10-77 (а.с.52,53).
Постановою старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 15.02.2021 було відкрито виконавче провадження № 64360413 з примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Луганській області № ЛГ1906/1766/НП/СП-ВС від 11.09.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф у розмірі 80000,00 грн (а.с.15,54).
Копія постанови направлена боржнику для виконання, стягувачу для відома (а.с.14).
В той же день державним виконавцем винесено постанови №64360413 про стягнення виконавчого збору в розмірі 8000,00 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 142,70 грн та (а.с.17,19).
Копії вказаних постанов також були направлені боржнику для виконання, стягувачу для відома (а.с.16,18).
Судом також встановлено, що 15.02.2021 державним виконавцем зроблено запит про наявні рахунки у боржника – фізичної особи підприємця та отримано відповідь від 15.02.2021 з інформацією про відкриті рахунки боржника у таких банках: АТКБ «ПРИВАТБАНК», АТ «ПУМБ», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та АТ «ОКСІ БАНК» (а.с.57).
Старшим державним виконавцем Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 19.03.2021 винесено постанову №64360413 про арешт коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/ або звернення стягнення на які заборонено законом, що належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди та витрат виконавчого провадження 88142,7 грн (а.с.21,58).
Копії постанови направлені боржнику та стягувачу для відома, а також АТКБ «ПРИВАТБАНК», АТ «ПУМБ», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та АТ «ОКСІ БАНК» для виконання та надання інформації про залишки коштів, арешт коштів, про зупинення видаткових операцій на рахунках боржника (а.с.20).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» зі змінами станом на час спірних правовідносин (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами (пункт 7).
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону №1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина перша статті 12 Закону № 1404-VIII).
Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII)
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п`ята статті 12 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята).
За приписами статті 56 Закону 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Аналізуючи у сукупності встановлені судом обставини справи та норми матеріального права, суд дійшов висновку про те, що державний виконавець правомірно відкрив виконавче провадження, оскільки стягувачем повторно був пред`явлено виконавчий документ до виконання в межах строку пред`явлення до виконання, оскільки строк виконання перервався внаслідок повернення державним виконавцем виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за первинним поданням заяви від 09.12.2020.
Посилання на те, що відповідач розпочав виконавче провадження у відношенні позивача без відповідної заяви про примусове виконання рішення, є безпідставними та спростовуються матеріалами виконавчого провадження.
Як вже зазначив суд раніше, повторна заява про примусове виконання рішення, на підставі якої державний виконавець відкрив виконавче провадження, надійшла від стягувача 03.02.2021 разом з постановою про накладення штрафу та листом про надання інформації (а.с.52,53).
Посилання представника позивача на те, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження їй були надані матеріали непрошиті у кількості 12 аркушів, не спростовують факт наявності заяви стягувача про примусове виконання рішення від 25.01.2021 №01-1/166/1, яка надійшла до відповідача 03.02.2021 та зареєстрована за вхідним номером 1286/18.10-77 (а.с.52).
Щодо відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 саме як фізичної особи, то наявність у позивача статусу підприємця та не зазначення його у постанові про відкриття виконавчого провадження жодним чином не може бути підставою для скасування такої постанови, оскільки в силу приписів статті 15 Закону № 1404-VIII боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Що стосується доводів про неправомірність накладення арешту коштів на рахунки, відкриті не для проведення підприємницької діяльності, то вони є неприйнятними в силу приписів частини першої статті 52 ЦК України, згідно якої фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Крім того, при запиті інформації від ДПС про наявні рахунки у боржника від 15.02.2021 державний виконавець зазначив критерій типу боржника саме фізична особа-підприємець та отримав відповідь з переліком всіх рахунків боржника, який надала йому ДПС, саме як фізичної особи-підприємця. В даному переліку серед інших фінансових установ значаться і рахунки відкриті позивачем в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (а.с.57).
Таким чином, державним виконавцем при здійсненні виконавчих дій враховувався статус боржника саме як фізичної-особи підприємця.
Окрім того, в постанові державного виконавця не зазначена конкретна фінансова установа, в якій розміщені кошти на рахунках, а саме АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Арешт накладено на кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках.
Як вбачається з супровідного листа від 19.03.2021 державний виконавець надіслав постанову про арешт коштів боржника для виконання до чотирьох фінансових установ, в яких були відкриті боржником рахунки. Оскільки, як зазначив представник позивача, кошти були наявні лише на рахунку, який відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», тому вказана фінансова установа виконала постанову державного виконавця шляхом арешту коштів, які розміщені на рахунках відкритих саме в цьому банку.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Посилання представника позивача на те, що відповідачем не надано повного пакету документів на підтвердження повноважень представника відповідача у порядку самопредставництва державного органу, а тому його відзив на адміністративний позов та додані до нього докази слід повернути відповідачу без розгляду, суд вважає неприйнятними.
Так ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року зобов`язано відповідача в разі не визнання адміністративного позову в строк до 27 травня 2021 року надати суду відзив на позовну заяву. Роз`яснено відповідачу, що відзив на позовну заяву повинен повністю відповідати вимогам ст.162 КАС України і до нього повинні бути додані: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Зобов`язано відповідача в строк до 27 травня 2021 року надати суду повні матеріали виконавчого провадження ВП №64360413.
На виконання ухвали суду від 24.05.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву 26.05.2021 до канцелярії суду.
Окрім того, 26.05.2016 разом із відзивом відповідачем було додано витребувані судом матеріали виконавчого провадження ВП №64360413.
Відповідно до положень ст. 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Відзив повинен містити: у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.
Враховуючи викладене, беручи до уваги додані до матеріалів справи документи, зважаючи на наявність у відповідача обов`язку на подання відзиву та доказів, а також з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, суд не вбачає підстав для залишення без розгляду поданих відповідачем відзиву на позовну заяву та доказів.
Крім того, суд зауважує, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено такого процесуального наслідку як залишення без розгляду та повернення відзиву у разі ненадання відповідачем повного пакету документів до відзиву на позовну заяву.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам позивача, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, відповідно до статті 139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 287, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправними дії, скасування постанов відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.М. Басова
Судове рішення № 97796653, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 22.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 360/1876/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: