Рішення № 97796061, 22.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 червня 2021 року Справа № 280/2538/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд.65; код ЄДРПОУ 38625593)

до Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Коларівської сільської ради Бердянського району Запорізької області» (72131, Запорізька область, Приморський район, с. Болгарка, пров. Поштовий, буд. 8, код ЄДРПОУ 37056939)

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі – позивач) до Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Коларівської сільської ради Бердянського району Запорізької області» (далі – відповідач), в якій позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень стаціонару Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Коларівської сільської ради Бердянського району Запорізької області», розташованого за адресою: Запорізька область, Приморський район, с. Болгарка, пров. Лікарняний, буд. 4, встановивши судовим рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Коларівської сільської ради Бердянського району Запорізької області» повністю зупинити експлуатацію будівлі та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Ухвалою суду від 22.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та зазначає, що станом на час призначення розгляду справи більшість недоліків вже усунуто.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Приморським РС Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 04 лютого по 05 лютого 2021 року було проведено позапланову перевірку КУ ТЦСО Коларівської сільської ради, за результатами якої було складено акт № 3 від 05.02.2021 року.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача: будівля та приміщення стаціонару, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , експлуатується з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) Відсутні для кожного приміщення інструкції про заходи пожежної безпеки.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованого у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, для кожного приміщення об`єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки.

У цих інструкціях повинні вказуватися:

категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки (для виробничих, складських приміщень та лабораторій);

вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів; спеціальні місця для куріння та вимоги до них; порядок утримання приміщень, робочих місць;

порядок зберігання та застосування легкозаймистих рідин, горючих рідин (далі - ЛЗР, ГР), пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;

порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого ганчір`я;

порядок утримання та зберігання спецодягу;

місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

порядок проведення зварювальних та інших вогневих робіт; порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи;

заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку;

граничні показання контрольно-вимірювальних приладів, відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух;

обов`язки та дії працівників у разі виникнення пожежі. Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних інструктажів, проходження навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, а також в системі виробничого навчання і вивішуватися на видимих місцях.

Інструкції про заходи пожежної безпеки не розробляються для душових, басейнів, мийних, умивалень та санвузлів, а також для коридорів та вестибюлів.

Відсутність інструкції про заходи пожежної безпеки сприяє допущенню порушень правил пожежної безпеки громадянами, які перебувають на території, та може привести при виникненні пожежі до збільшення часу на знаходження первинних засобів пожежогасіння.

Всі ці фактори створюють загрозу для здоров`я і життя людей.

2) Не виконано оброблення дерев`яних елементів частини горищних покриттів засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відповідно до вимог пункту 2.6 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним обробленням, виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт.

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я і життя людей.

3) Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Відповідно до вимог пункту 1.20. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Не проведення заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання сприяє несвоєчасному виявленню недоліків під час експлуатації електромережі, в тому числі яка прихована в будівельних конструкціях та не дає можливості своєчасно попередити аварійну роботу (коротке замикання) електромережі.

Це може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

4) Допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в приміщеннях.

Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків.

Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Здійснення з`єднання проводів способом «скрутками» під дією повітря веде до окислення поверхні проводів, в наслідок чого збільшується напруга в системі електропостачання, яка приводить до перегрівання електричних проводів з подальшим їх замиканням, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

5) Не забезпечено обладнання приміщень системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відсутність системи протипожежного .захисту не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання.

У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.

6) Не забезпечено виведення тривожного сповіщення від приладу приймально-контрольного пожежного системи протипожежного захисту будинку на пульт пожежного спостерігання згідно вимог пункту 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до вимог пункту 1.1 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, усі системи протипожежного захисту (надалі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи.

Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом термін, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Відповідно до вимог пункту 1.4 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Несправність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) може привести до неможливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання.

У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.

7) Не обладнано шляхи евакуації будівлі евакуаційним освітленням.

Відповідно до вимог пунктів 2.31., 2.32. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням.

Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними.

У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).

Відсутність світлових покажчиків напрямку руху підключеного до джерела живлення аварійного освітлення може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів.

8) Будівля не забезпечена необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння відповідно до вимог пункту 6.2.3 таблиці 4 ДБН В.2.5- 74:2013.

Відповідно до ст. 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і знищення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до вимог пункту 1 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 № 974, зареєстрованих у Мін`юсті України 08 вересня 2016р. за № 1229/29359, кожний заклад та установа мають бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм (ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування" та ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво").

Утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, які перебувають на балансі закладів та установ, та здійснення перевірок їхнього технічного стану здійснюються відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2015 року № 696 "Про затвердження Інструкції про порядок утримання, обліку та перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2015 року за № 780/27225.

Відповідно до вимог пункту 6.2.3. ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування.» витрату води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) житлових і громадських будинків для розрахунку з`єднувальних та розподільних ліній водопровідної мережі, а також водопровідної мережі всередині мікрорайону або кварталу слід приймати для будівлі, що потребує найбільшої витрати води, згідно з таблицею 4.

Відсутність необхідної кількості води для зовнішнього пожежогасіння будівель сприяє ускладненню проведення заходів, пов`язаних з ліквідацією пожежі, що в свою чергу, створює загрозу для здоров`я і життя людей, які можуть знаходитись на даному об`єкті.

9) Не виконано покриття підлоги на шляхах евакуації з матеріалів, що є помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, помірної димоутворювальної здатності та що відповідає групам поширення полум`я РП1, РП2.

Відповідно до вимог пунктів 2.28 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум`я РП1, РП2.

Використання лінолеуму в якості покриття підлоги може в випадку виникнення пожежі сприяти розповсюдженню вогню, утворенню великої кількості продуктів горіння, підвищенню температури виділенню великої кількості найтоксичніших з відомих на сьогодні органічних сполук - діоксин, який згубно впливає на дихальну систему людини, тому використання такого покриття в свою чергу, створює загрозу для здоров`я і життя людей, які можуть знаходитись на даному об`єкті.

10) Не укомплектовано пожежний щит відповідно до норм належності (вогнегасник - 3 шт, ящик з піском, покривало із негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м - 1шт, гаки-3 шт, лопата - 2 шт, лом 2 шт, сокира - 2 шт.

Відповідно до вимог пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м"2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м"2 захищу ваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».

Відсутність первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу.

За відсутності достатньої кількості засобів пожежогасіння є ризик розповсюдження вогню на значну площу, а також продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

11) Не проведено технічне обслуговування вогнегасників.

Відповідно до вимог пункту 3.17 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 за № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за № 225/31677.

Не проведення технічного обслуговування наявних вогнегасників на території може привести до неможливості їх використання працівниками при виникненні пожежі з причин несправності, що, в свою чергу, може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

12) Відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті не визначено необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння.

Відповідно до вимог пункту 3.8 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.

Відсутність достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння веде до того, що в разі виникнення пожежі людина не зможе вчасно та якісно припинити горіння, що може привести до розповсюдження пожежі на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людини.

13) Влаштовано поріг на шляхах евакуації (вихід № 2, вихід на зовні з приміщення приготування їжі) висотою більше 0,05м.

Відповідно до вимог пункту 2.23 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою

Наявність на шляхах евакуації порогів (особливо в будівлях людей похилого віку та інвалідів) може заподіяти спітканню людей у разі евакуації, привести до падіння та травмування із загрозою для здоров`я та життя людини у разі виникнення пожежі.

14) Двері на шляхах евакуації відчиняються не в напрямку виходу з будівлі (з коридору в хол другого виходу, з коридору до приміщень роздягальні, кабінету завідуючої, з холу до веранди центрального входу).

Відповідно до вимог пункту 2.27 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

Не нормується напрямок відчинення дверей для: квартир у житлових будинках;

приміщень з одночасним перебуванням не більше ніж 15 осіб, крім приміщень категорій А і Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також парильних саун;

комор і технічних приміщень площею не більше ніж 200 м'2 і без постійних робочих місць;

технічних поверхів площею не більше ніж 200 м"2, у яких розміщується тільки інженерне обладнання та/або прокладаються інженерні мережі будинку, і у яких відсутні постійні робочі місця;

балконів, лоджій (за винятком дверей, що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу НІ); виходів на площадки сходів типу СЗ; санітарних вузлів.

За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Наявність на шляхах евакуації дверей, що відкриваються не за напрямком евакуації може утруднити евакуацію людей, заподіяти паніці під час евакуації та привести до травмування із загрозою для здоров`я та життя людини у разі виникнення пожежі.

15) Не відокремлено побутове приміщення від приміщення котельні, складського приміщення протипожежними дверми.

Відповідно до вимог пункту 2.3 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.

Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані.

Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Відсутність елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах може привести до швидкому розповсюдженні пожежі від пожежонебезпечних приміщень до приміщень де знаходяться особи похилого віку та інваліди та привести до травмування із загрозою для здоров`я та життя людини у разі виникнення пожежі.

16) Не забезпечено двері евакуаційних виходів з приміщень пристроями для самозачинення.

Відповідно до вимог пункту 2.3 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, Не допускається:

улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами;

забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах;

розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу;

захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків; знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання;

улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали;

розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення; робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках;

знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;

зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх;

розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.

Відсутність пристроїв для самозачинення дверей в коридорах, холах, тамбурах може привести до швидкого розповсюдження пожежі в наслідок потрапляння великої кількості кисню та привести до травмування із загрозою для здоров`я та життя людини у разі виникнення пожежі.

17) Не забезпечено заклад засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслуговуючого персоналу.

Відповідно до вимог пункту 3.2 глава 3 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, лікарні та інші заклади охорони здоров`я з постійним перебуванням хворих, не здатних самостійно пересуватися, повинні забезпечуватися ношами з розрахунку: одні ноші на 5 хворих та засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслуговуючого персоналу.

Для захисту органів дихання від хімічний та отруйних речовин, угарного газу та для роботи в непридатній для дихання середі, працюючий персонал та максимальна кількість хворих забезпечується засобами індивідуального захисту.

В разі виникнення пожежі, для саморятування людей з будівель та приміщень застосовуються засоби індивідуального захисту і їх відсутність може призвести до загибелі людей.

18) Не проведено ідентифікацію щодо визначення потенційної небезпеки пункт 7 наказу МНС України від 23.02.2006 р. № 98 «Про затвердження Методики ідентифікації»

Відповідно до ч.1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків ; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.

Відповідно до пункту 7 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 23.02.2006р. № 98 "Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 р. за N 286/12160, у процесі ідентифікації розглядаються і ураховуються внутрішні і зовнішні чинники небезпеки.

Внутрішні чинники небезпеки характеризують небезпечність будов, споруд, обладнання, технологічних процесів об`єкта господарської діяльності та речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території.

Зовнішні чинники небезпеки безпосередньо не пов`язані з функціонуванням об`єкта господарської діяльності, але можуть ініціювати виникнення НС на ньому та негативно впливати на її розвиток (природні явища та аварії на об`єктах, які розташовані поблизу).

Не проведення ідентифікації об`єкта щодо визначення потенційної небезпеки веде до не визначення чи несе сам об`єкт потенціальну небезпеку, що не дає змоги передбачити необхідні дії при виникненні надзвичайних ситуацій, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, Управління ДСНС України у Запорізькій області на підставі Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Як встановлено статтею 1 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина четверта статті 4 Закону № 877).

Як встановлено статтею 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» (далі - Указ №20/2013) є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України).

Основними завданнями ДСНС України є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб (пункт 3 Указу № 20/2013).

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення) - пункт 6 Указу № 20/2013.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877 визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Таким чином, Управління ДСНС України у Запорізькій області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно із частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Як визначено пунктами 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).

Настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі пов`язане з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що станом на час призначення розгляду справи більшість недоліків вже усунуто. Проте, доказів на підтвердження цього до суду не надав та не довів суду відсутність необхідності їх усунення.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить такого права позивача звертатися з вимогою «шляхом зобов`язання відповідача», так як саме на підставі рішення суду застосовуються заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, і таке рішення підлягає обов`язковому виконанню.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звертаючись до суду з вказаним позовом позивач посилався на пункт 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України.

Вказана норма статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначає зміст можливих позовних вимог, а саме щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Перелічені повноваження та норми Кодексу цивільного захисту України не містять такого способу реагування як зобов`язання відповідача зупитини експлуатацію об`єкту, а відтак такі вимоги не відповідають закону.

Однак, враховуючи той факт, що зазначені порушення дійсно становлять загрозу життю та здоров`ю людей та не були усунуті відповідачем на перевіреному позивачем об`єкті, тому суд дійшов висновку, що позивач обґрунтував наявність підстав для застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень стаціонару Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Коларівської сільської ради Бердянського району Запорізької області», розташованого за адресою: Запорізька область, Приморський район, с. Болгарка, пров. Лікарняний, буд. 4, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки № 3 від 05.02.2021 року.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд.65; код ЄДРПОУ 38625593) до Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Коларівської сільської ради Бердянського району Запорізької області» (72131, Запорізька область, Приморський район, с. Болгарка, пров. Поштовий, буд. 8, код ЄДРПОУ 37056939) - задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень стаціонару Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Коларівської сільської ради Бердянського району Запорізької області», розташованого за адресою: Запорізька область, Приморський район, с. Болгарка, пров. Лікарняний, буд. 4, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки № 3 від 05.02.2021 року.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.06.2021.

Суддя О.В. Конишева