Рішення № 97796059, 22.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 червня 2021 року Справа № 280/2540/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд.65; код ЄДРПОУ 38625593)

до фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі – позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи автогазозаправних пунктів, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; встановивши судовим рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) повністю зупинити роботу автогазозаправних пунктів за вказаними адресами, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Ухвалою суду від 22.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Мелітопольським МРУ Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 19 січня по 25 січня 2021 року було проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_1 , за наслідками якої було складено акт № 2 від 25.01.2021 року.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , а саме автогазозаправні пункти, які розташовані за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , експлуатуються з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1.Автогазозаправний пункт, розташований за адресою: АДРЕСА_2 :

1)Суб`єктом господарювання (фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ) не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Відповідно до вимог абзацу 1 частини 2 статті 57 Кодексу цивільного захисту України, початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Будівництво будівель та споруд на території об`єктів без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки сприяє перш за все забудові території підприємства, збільшення пожежної навантаги, утворення додаткових об`єктів, які можуть не відповідати вимогам правил пожежної безпеки, а також створювати перешкоди для евакуації людей та матеріальних цінностей, перешкоджанню діям пожежно-рятувальних підрозділів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

2)Працівникам не проведено інструктажі та не забезпечено проходження спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) для осіб, які задіяні на роботах з підвищеною пожежною небезпекою (заправники).

Відповідно до вимог пункту 15 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі).

Протипожежний інструктаж — це перший крок для ознайомлення з системою протипожежної безпеки на підприємстві.

Його проводять з усіма працівниками об`єкту.

Під час інструктажів розповідають про загальні протипожежні правила та заходи на об`єкті, знайомлять з планами евакуації, системами оповіщення та пояснюють, як діяти у випадку виникнення пожежі та як її уникнути.

Протипожежні інструктажі спрямовані на закріплення набутих знань з пожежної безпеки.

Їх проводять на робочому місці з усіма працівниками не рідше ніж раз на рік.

Під час протипожежних інструктажів роботодавець, підвищує рівень знань з пожежної безпеки своїх працівників, проводять навчання та спонукають персонал виконувати закони та правила з протипожежної безпеки.

Не проведення протипожежних інструктажів сприяє недотриманню встановленого протипожежного режиму на об`єкті, незнанню основних вимог правил пожежної безпеки, в тому числі дій працівників в разі виникнення пожежі, утримання приміщень, шляхів евакуації, засобів протипожежного захисту та первинних засобів пожежогасіння в незадовільному стані, ускладнення евакуації людей та гасіння пожежі працівниками пожежно- рятувальних підрозділів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

3)Керівник та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Відповідно до вимог пункту 16 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».

Відсутність навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб та працівників підприємства веде до відсутності контролю за станом пожежної безпеки об`єктів підприємства, не проведення відповідної профілактичної роботи з підприємцями та відвідувачами ринку, не проведення заходів по запобіганню виникнення пожежі, неправильним діям в разі виникнення пожежі тощо, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

4)Прокладено електропроводи по горючим конструкціям (облицюванню стін) у приміщенні операторської.

Відповідно до вимог пункту 1.12 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від ЗО. 12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра.

Прокладання електропроводів по горючим конструкціям у разі виникнення пожежі сприяє швидкому розповсюдження вогню по горючим конструкціям, більшому виділенню небезпечних речовин, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

5)Використовується подовжувач з явними ознаками оплавлення біля споруди операторської.

Відповідно до вимог пункту 1.18 Глава 1 Розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 , зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, забороняється експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією.

При експлуатації проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією можливе виникнення короткого замикання та перенавантаження електромережі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним.

6)Не виконано замір опору ізоляції і не проведено перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Відповідно до вимог пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Не проведення заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання сприяє несвоєчасному виявленню недоліків під час експлуатації електромережі, в тому числі яка прихована в будівельних конструкціях та не дає можливості своєчасно попередити аварійну роботу (коротке замикання) електромережі.

Це може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

7)Не обладнано приміщення для операторів системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Наявність на об`єкті системи протипожежного захисту (автоматичної установки пожежної сигналізації) сприяє швидкому виявленню ознак пожежі в початковій стадії її розвитку та забезпечує сповіщення людей про небезпеку та необхідність проведення як дій по евакуації людей з приміщень об`єкта, так і для гасіння пожежі на невеликій площі.

Відсутність такої системи сприяє вільному горінню з подальшим розповсюдженням вогню на значну площу, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

8)Не передбачено зовнішній протипожежний водопровід для пожежогасіння відповідно до вимог пункту 6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування».

Відповідно до вимог пункту 4 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відсутність на об`єкті зовнішнього протипожежного водопроводу для пожежогасіння сприяє вільному розповсюдження вогню та продуктів горіння на значну площу, ускладнює гасіння пожежі, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

9)Не забезпечено територію, будівлю оператора, технологічні установки, первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом що використовується для локалізації та ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з вимогами наказу МВС України від 15.01.2018 року №25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників».

Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.

Первинні засоби пожежогасіння застосовують для ліквідації пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта до прибуття пожежно- рятувального підрозділу.

За відсутності достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) є ризик розповсюдження вогню та продуктів горіння на значну площу, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

10)Не проведене технічне обслуговування наявних вогнегасників.

Відповідно до вимог пункту 3.17 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги».

Не проведення своєчасного технічного обслуговування вогнегасників може призвести до неможливості їх використання в разі виникнення пожежі, що в свою чергу може призвести розповсюдження вогню на значну площу, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

11)Місце для зливання скрапленого вуглеводневого газу з автоцистерни не забезпечене заземлюючим пристроєм.

Відповідно до вимог пункту 10.8 глави 10 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, автоцистерни під час зливання повинні бути приєднані до заземлювального пристрою.

Гнучкий заземлювальний провідник має бути постійно приєднаним до корпусу автоцистерни і мати на кінці пристосування для приєднання до заземлювального пристрою.

Під час зливання зріджених вуглеводневих газів може статися статичний електророзряд, що може привести до вибуху та пожежі, розповсюдження вогню на значну площу, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

12)Не проведена перевірка параметрів настроювання запобіжно- скидного клапану, його регулювання не проведено на спеціальному стенді відповідно до вимог пункту 1.13, пункту 1.14 глави 1 розділу VI Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання».

Відповідно до вимог пункту 4 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до вимог пункту 1.13 глави 1 розділу VI Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання», тиск настроювання запобіжно-скидного клапану не повинен перевищувати більше як на 15% максимальний робочий тиск у резервуарах і газопроводах.

Порядок настроювання і перевірки запобіжно-скидного клапану визначають із урахуванням вимог документації з експлуатації заводу- виробника. Перевірку параметрів настроювання запобіжно-скидного клапану, їх регулювання необхідно проводити на спеціальному стенді або на місці їх експлуатації за допомогою спеціального пристрою.

Запобіжно-скидний клапан після випробування та настроювання пломбується.

На місце запобіжно-скидного клапану, який знімається для ремонту або настроювання, повинен встановлюватися справний запобіжно-скидний клапан.

Відповідно до вимог пункту 1.14 глави 1 розділу VI Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання», забороняється експлуатація технологічного обладнання, резервуарів і газопроводів при несправних і не настроєних запобіжно-скидних клапанах.

При не настроюваному запобіжно-скидному клапані можливий надлишковий тиск у резервуарі для зрідженого вуглеводневого газу, що може призвести до викиду зрідженого вуглеводневого газу до навколишнього середовища та спричинити аварію, вибух, пожежу, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

13)Допущено використання гумовотканинних рукавів, які не піддавались гідравлічному випробуванню, що суперечить пункту 1.17 глави 1 розділу VI Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання».

Відповідно до вимог пункту 4 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до вимог пункту 1.17 глави 1 розділу VI Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання», гумовотканинні рукави, що застосовують при операціях зливання-наливання і наповненні балонів, за наявності на них тріщин, надрізів, здуття і потертостей необхідно замінювати новими.

Тривалість їх експлуатації не повинна перевищувати строку, визначеного документацією з експлуатації.

Гумовотканинні рукави до встановлення, а надалі - один раз на 3 місяці, а металорукави або металеві шарнірні рукави - один раз на рік повинні підлягати гідравлічному випробуванню тиском, що становить 1,25 номінального.

Рукави повинні мати маркування із зазначенням номінального тиску, строків проведеного і чергового гідравлічних випробувань.

При не проведені гідравлічного випробування гумовотканих рукавів, можливий викид зрідженого вуглеводневого газу до навколишнього середовища, що може спричинити аварію, вибух, пожежу, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

14)Не обладнано об`єкт підвищеної небезпеки автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та системою оповіщення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України, на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).

Відсутність автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та системи оповіщення не дає можливості виявлення викиду зрідженого вуглеводневого газу, збільшення концентрації зрідженого вуглеводневого газу, унеможливлює про це оповіщення, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

2.Автогазозаправний пункт, розташований за адресою:

АДРЕСА_4 )Не подано суб`єктом господарювання (фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ) декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Відповідно до вимог абзацу 1 частини 2 статті 57 Кодексу цивільного захисту України, початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Будівництво будівель та споруд на території об`єктів без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки сприяє перш за все забудові території підприємства, збільшення пожежної навантаги, утворення додаткових об`єктів, які можуть не відповідати вимогам правил пожежної безпеки, а також створювати перешкоди для евакуації людей та матеріальних цінностей, перешкоджанню діям пожежно-рятувальних підрозділів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

2)Працівникам не проведено інструктажі та не забезпечено проходження спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) для осіб, які задіяні на роботах з підвищеною пожежною небезпекою (заправники).

Відповідно до вимог пункту 15 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі).

Протипожежний інструктаж — це перший крок для ознайомлення з системою протипожежної безпеки на підприємстві.

Його проводять з усіма працівниками об`єкту.

Під час інструктажів розповідають про загальні протипожежні правила та заходи на об`єкті, знайомлять з планами евакуації, системами оповіщення та пояснюють, як діяти у випадку виникнення пожежі та як її уникнути.

Протипожежні інструктажі спрямовані на закріплення набутих знань з пожежної безпеки.

Їх проводять на робочому місці з усіма працівниками не рідше ніж раз на рік.

Під час протипожежних інструктажів роботодавець, підвищує рівень знань з пожежної безпеки своїх працівників, проводять навчання та спонукають персонал виконувати закони та правила з протипожежної безпеки.

Не проведення протипожежних інструктажів сприяє недотриманню встановленого протипожежного режиму на об`єкті, незнанню основних вимог правил пожежної безпеки, в тому числі дій працівників в разі виникнення пожежі, утримання приміщень, шляхів евакуації, засобів протипожежного захисту та первинних засобів пожежогасіння в незадовільному стані, ускладнення евакуації людей та гасіння пожежі працівниками пожежно- рятувальних підрозділів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

3)Не пройдено посадовими особами та працівниками навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Відповідно до вимог пункту 16 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів

України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».

Відсутність навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб та працівників підприємства веде до відсутності контролю за станом пожежної безпеки об`єктів підприємства, не проведення відповідної профілактичної роботи з підприємцями та відвідувачами ринку, не проведення заходів по запобіганню виникнення пожежі, неправильним діям в разі виникнення пожежі тощо, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

4)Не виконано замір опору ізоляції і не проведено перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Відповідно до вимог пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Не проведення заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання сприяє несвоєчасному виявленню недоліків під час експлуатації електромережі, в тому числі яка прихована в будівельних конструкціях та не дає можливості своєчасно попередити аварійну роботу (коротке замикання) електромережі.

Це може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

5)Не обладнано приміщення для операторів системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Наявність на об`єкті системи протипожежного захисту (автоматичної установки пожежної сигналізації) сприяє швидкому виявленню ознак пожежі в початковій стадії її розвитку та забезпечує сповіщення людей про небезпеку та необхідність проведення як дій по евакуації людей з приміщень об`єкта, так і для гасіння пожежі на невеликій площі.

Відсутність такої системи сприяє вільному горінню з подальшим розповсюдженням вогню на значну площу, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

6)Не передбачено зовнішній протипожежний водопровід для пожежогасіння відповідно до вимог пункту 6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування».

Відповідно до вимог пункту 4 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відсутність на об`єкті зовнішнього протипожежного водопроводу для пожежогасіння сприяє вільному розповсюдження вогню та продуктів горіння на значну площу, ускладнює гасіння пожежі, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

7)Не забезпечено територію, будівлю оператора, технологічні установки, первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом що використовується для локалізації та ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з вимогами наказу МВС України від 15.01.2018 року №25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників».

Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.

Первинні засоби пожежогасіння застосовують для ліквідації пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта до прибуття пожежно- рятувального підрозділу.

За відсутності достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) є ризик розповсюдження вогню та продуктів горіння на значну площу, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

8)Не проведене технічне обслуговування наявних вогнегасників.

Відповідно до вимог пункту 3.17 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, Технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги».

Не проведення своєчасного технічного обслуговування вогнегасників може призвести до неможливості їх використання в разі виникнення пожежі, що в свою чергу може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

9)Не забезпечено місце для зливання скрапленого вуглеводневого газу з автоцистерни не забезпечене заземлюючим пристроєм.

Відповідно до вимог пункту 10.8 глави 10 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, автоцистерни під час зливання повинні бути приєднані до заземлювального пристрою.

Гнучкий заземлювальний провідник має бути постійно приєднаним до корпусу автоцистерни і мати на кінці пристосування для приєднання до заземлювального пристрою.

Під час зливання зріджених вуглеводневих газів може статися статичний електророзряд, що може привести до вибуху та пожежі, розповсюдження вогню на значну площу, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

10)Не проведена перевірка параметрів настроювання запобіжно - скидного клапану, його регулювання не проведено на спеціальному стенді відповідно до вимог пункту 1.13, пункту 1.14 глави 1 розділу VI Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання».

Відповідно до вимог пункту 4 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до вимог пункту 1.13 глави 1 розділу VI Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання», тиск настроювання запобіжно-скидного клапану не повинен перевищувати більше як на 15% максимальний робочий тиск у резервуарах і газопроводах.

Порядок настроювання і перевірки запобіжно-скидного клапану визначають із урахуванням вимог документації з експлуатації заводу- виробника.

Перевірку параметрів настроювання запобіжно-скидного клапану, їх регулювання необхідно проводити на спеціальному стенді або на місці їх експлуатації за допомогою спеціального пристрою.

Запобіжно-скидний клапан після випробування та настроювання пломбується.

На місце запобіжно-скидного клапану, який знімається для ремонту або настроювання, повинен встановлюватися справний запобіжно-скидний клапан.

Відповідно до вимог пункту 1.14 глави 1 розділу VI Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання», забороняється експлуатація технологічного обладнання, резервуарів і газопроводів при несправних і не настроєних запобіжно-скидних клапанах.

При не настроюваному запобіжно-скидному клапані можливий надлишковий тиск у резервуарі для зрідженого вуглеводневого газу, що може призвести до викиду зрідженого вуглеводневого газу до навколишнього середовища та спричинити аварію, вибух, пожежу, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

11)Допущено використання гумовотканинних рукавів, які не піддавались гідравлічному випробуванню, що суперечить пункту 1.17 глави 1 розділу VI Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання».

Відповідно до вимог пункту 4 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до вимог пункту 1.17 глави 1 розділу VI Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання», гумовотканинні рукави, що застосовують при операціях зливання-наливання і наповненні балонів, за наявності на них тріщин, надрізів, здуття і потертостей необхідно замінювати новими.

Тривалість їх експлуатації не повинна перевищувати строку, визначеного документацією з експлуатації.

Гумовотканинні рукави до встановлення, а надалі - один раз на 3 місяці, а металорукави або металеві шарнірні рукави - один раз на рік повинні підлягати гідравлічному випробуванню тиском, що становить 1,25 номінального.

Рукави повинні мати маркування із зазначенням номінального тиску, строків проведеного і чергового гідравлічних випробувань.

При не проведені гідравлічного випробування гумовотканих рукавів, можливий викид зрідженого вуглеводневого газу до навколишнього середовища, що може спричинити аварію, вибух, пожежу, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

12) Не створено на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України, на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).

Відсутність автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та системи оповіщення не дає можливості виявлення викиду зрідженого вуглеводневого газу, збільшення концентрації зрідженого вуглеводневого газу, унеможливлює про це оповіщення, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, Управління ДСНС України у Запорізькій області на підставі Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звернулось з даним позовом про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи автогазозаправних пунктів, розташованих за адресами: 72310, м. Мелітополь, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. 6; 72305, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 432-434; встановивши судовим рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) повністю зупинити роботу автогазозаправних пунктів за вказаними адресами, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Як встановлено статтею 1 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина четверта статті 4 Закону № 877).

Як встановлено статтею 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» (далі - Указ №20/2013) є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України).

Основними завданнями ДСНС України є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб (пункт 3 Указу № 20/2013).

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення) - пункт 6 Указу № 20/2013.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877 визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Таким чином, Управління ДСНС України у Запорізькій області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно із частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Як визначено пунктами 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).

Настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі пов`язане з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Доказів щодо усунення порушень відповідач суду не надав та не довів суду відсутність необхідності їх усунення.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить такого права позивача звертатися з вимогою «шляхом зобов`язання відповідача», так як саме на підставі рішення суду застосовуються заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, і таке рішення підлягає обов`язковому виконанню.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звертаючись до суду з вказаним позовом позивач посилався на пункт 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України.

Вказана норма статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначає зміст можливих позовних вимог, а саме щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Перелічені повноваження та норми Кодексу цивільного захисту України не містять такого способу реагування як зобов`язання відповідача зупитини експлуатацію об`єкту, а відтак такі вимоги не відповідають закону.

Однак, враховуючи той факт, що зазначені порушення дійсно становлять загрозу життю та здоров`ю людей та не були усунуті відповідачем на перевіреному позивачем об`єкті, тому суд дійшов висновку, що позивач обґрунтував наявність підстав для застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації автогазозаправних пунктів, розташованих за адресами: 72310, м. Мелітополь, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. 6; 72305, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 432-434, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд.65; код ЄДРПОУ 38625593) до фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )- задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації автогазозаправних пунктів, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 ; 72305, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 432-434, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.06.2021.

Суддя О.В. Конишева