Рішення № 97795435, 22.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 р. Справа№200/6731/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник Лісодід Олег Валентинович в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ідентифікаційний код 41325231, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Свободи, буд.5) про визнання дій протиправними щодо невиплати щомісячних страхових виплат за період з 01.09.2014 по 31.12.2019, зобов`язання виплатити належні щомісячні страхові виплати за період з 01.09.2014 по 31.12.2019. В обґрунтування зазначено, що позивач перебував на обліку у Відділенні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м.Донецька та отримував щомісячні страхові виплати. З вересня 2014 року управлінням не здійснювалася сплата страхових виплат у зв`язку з чим виникла заборгованість. Вважає дії відповідача протиправними.

07 червня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебував на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі міста Донецька, яке припинило свою діяльність у зв`язку з реорганізацією робочих органів Фонду. Місто Донецьк, Донецької області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р. Вказане унеможливило сплату страхових виплат. Зазначає, що у період з вересня 2014 року по грудень 2019 року позивачем не вживалися заходи для своєчасного отримання щомісячних страхових виплат. З січня 2020 року отримує страхові виплати в Мирноградському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) є особою, що отримує щомісячні страхові виплати безстроково у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа.

Відповідач - Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, є юридичною особою. Робочий фонд – Мирноградське міське відділення.

27 січня 2020 року позивач звернувся до Мирноградського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про продовження раніше призначеної страхової виплати. Виплату просив здійснювати на поточний рахунок відкритий у Ощадбанку.

З листа Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області від 30.04.2021 №01-04/15-911 вбачається, що ОСОБА_1 перебував на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі міста Донецька. З червня 2014 року м.Донецьк знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюються своїх повноважень. З 01 червня 2020 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у Мирноградському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, отримує страхові виплати.

Спірним є правомірність невиплати щомісячних страхових виплат за період з 01.09.2014 по 31.12.2019.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо соціального забезпечення та строки перерахунку соціальних виплат є Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 1105-ХІV, Закон України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування”).

Згідно ч. 1 ст. 36 цього Закону страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ст.46 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Пунктом третім розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1105-XIV встановлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 3 Закону №1105-XIV визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Згідно Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція та органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджений розпорядженням КМУ від 30.10.2014 №1053-р, містив м. Донецьк. Вказане розпорядження втратило чинність на підставі розпорядження КМУ від 02.12.2015 №1275-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, яке також містить м. Донецьк.

Постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 23.07.2014 №436 на території Донецької та Луганської областей, починаючи з 24.07.2014 запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, а постановою від 06.08.2014 №466 “Про призупинення здійснення фінансових операцій” НБУ зобов`язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв`язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, зупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою, до переходу району/міста обласного значення Донецької та/або Луганської областей під контроль української влади.

Постановою КМУ від 07.11.2014 №595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей та зобов`язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Разом з цим, суд зазначає, що зміни до ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV щодо розширення підстав припинення страхових виплат, в т.ч. припинення страхових виплат у зв`язку із здійсненням антитерористичної операції, не вносилися.

Отже, припинення Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі міста Донецька (правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області) позивачу страхових виплат за відсутності на те законодавчо визначених підстав, свідчить про порушене право на соціальний захист, яке передбачено ст. 46 Конституції України, у зв`язку з чим підлягає відновленню.

Посилання відповідача на нормативно-правові акти, що регулюють виплату внутрішньо переміщеним особам, гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів яких врегульовано у Законі України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” суд вважає безпідставним, з огляду на наступне.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Суд акцентує увагу на тому, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у ст. 9 Закону 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації.

Суд зауважує, що відповідач не заперечує право позивача на отримання соціальних виплат, проте зазначає про її невиплату з огляду на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Таке посилання суд вважає необґрунтованим, оскільки згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: основи соціального захисту. Суд на підставі статті 7 КАС України застосовує до спірних правовідносин норми закону як такі, що мають вищу юридичну силу, тому не враховує мотиви відповідача щодо необхідності застосування приписів вищезазначених постанов для виплати позивачу заборгованості за минулий період.

Щодо строку звернення суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Однак, частиною 7 статті 47 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” передбачено, що якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом про виплату щомісячних страхових виплат, при цьому, під час розгляду справи встановлено, що ці суми не отримані з вини управління та піддані формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції України, згідно ч.7 ст. 47 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” виплата щомісячних страхових виплат позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під час розгляду справи встановлено, що у період 01.09.2014 по 31.12.20219 управлінням не здійснено нарахування страхових виплат.

З метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимоги та визнати протиправною бездіяльність щодо виплати щомісячних страхових виплат за період з 01.09.2014 по 31.12.2019, зобов`язати управління здійснити нарахування та виплату належних ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат за період з 01.09.2014 по 31.12.2019.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Фактично позовні вимоги задоволені, оскільки бездіяльність щодо не здійснення виплат є протиправною, а задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії є похідними від першої вимоги, отже присудженню підлягає судовий збір у розмірі, який передбачений сплаті як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

З огляду на те, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, суд дійшов висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судових витрат у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України щодо виплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат за період з 01.09.2014 по 31.12.2019.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (ідентифікаційний код 41325231, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Свободи, 5) здійснити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) нарахування та виплату щомісячних страхових виплат за період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (ідентифікаційний код 41325231, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Свободи, 5) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош