Ухвала суду № 97793961, 11.06.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3742/14-ц

Провадження № 6/638/527/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому в приміщенні суду подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, до виконання зобов`язань покладених на останню рішенням Дзежинського районного суду м. Харкова від 15.03.2017 року у справі № 638/3742/14-ц.

Подання приватного виконавцем мотивовано тим, що на виконанні перебуває виконавче провадження № 59247269, відкрите на підставі виконавчого листа № 638/3742/14-ц виданого Дзержинським районний судом м.Харкова 08.06.2017 р. Разом з тим, оскільки боржник не вчиняє жодних дій для погашення заборгованості, приватний виконавець звернувся до суду з даним поданням.

Приватний виконавець в судове засідання не з`явився, в поданні вказав про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши матеріали подання та додані до нього копії матеріалів виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.19, ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно з положеннями ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Так, п.5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ухилення особи від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Таким чином, аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту ухилення боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи від виконання зобов`язань за рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В силу ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Однак, приватний виконавець не надав суду доказів, які б давали підстави вважати, що боржник у виконавчому провадженні, тобто ОСОБА_1 має намір ухилятись від виконання судового рішення, в тому числі і шляхом залишення території України.

Разом з тим, з матеріалів подання та наданих копій матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постановою приватного виконавця при примусовому виконанні рішення суду накладено арешт на кошти боржника, а саме грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, постановою про розшук майна боржника від 27.06.2019 року оголошено в розшук автомобілі марки ГАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , та Ауді А4, номерний знак НОМЕР_2 , актом приватного виконавця від 07.06.2019 року зафіксовано факт ненадання допуску боржником до квартири АДРЕСА_1 , а наданими копіями поштових відправлень на адресу боржника не підтверджується отримання виклику приватного виконавця боржником особисто.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні заяви боржника на адресу приватного виконавця з проханням скасувати арешт з банківського рахунку та надати можливість отримувати заробітну плату.

Таким чином, з матеріалів подання та наданих копій матеріалів виконавчого провадження не вбачається, що боржник умисно ухиляється від виконання зобов`язання за рішенням суду або рішення суду може бути невиконаним саме шляхом залишення території України боржником. При цьому, сам факт невиконання в добровільному порядку рішення суду про стягнення коштів, не може вважатися ухиленням від виконання чи перешкоджанням в його виконанні.

Враховуючи, що приватним виконавцем не доведено, що боржник умисно ухиляється від виконання зобов`язання за рішенням суду або рішення суду може бути невиконаним саме шляхом залишення території України боржником, суд приходить до висновку, що подання приватного виконавця є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 13 Загальної декларації прав людини, ст. 33 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», ст.ст. 259-261, 353-355, 441 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий