Ухвала суду № 97793387, 22.06.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2104/19

Провадження № 1-кп/191/57/20

У Х В А Л А

іменем України

22 червня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Бондаренко Г.В.

за участю секретаря – Лободи Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Синельникове Дніпропетровської області обвинувальний акт в кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за №12019040390000618 від 17.04.2019 року відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове, Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю: прокурора –Владімірової І.С., обвинуваченого- ОСОБА_1 , захисника – Скороход А.О.,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.05.2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 липня 2021 року.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які передбачені ч.1, 2 ст.307 КК України, на момент затримання не був офіційно працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків. Кримінальні правопорушення були вчинені протягом різного часу, два з них вже після того, як обвинувачений був повідомлений про підозру за ч.1 ст.307 КК України, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та про схильність до вчинення кримінальних правопорушень, оскільки він продовжив злочинну діяльність. Крім того, ОСОБА_1 свідомо уникав передбаченої законом відповідальності шляхом переховування від суду у зв`язку з чим був оголошений у розшук.

Відтак, враховуючи фактичні обставини справи, характер висунутого обвинувачення, прокурор вважає, що підстави для застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 неможливе, оскільки такий не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До затримання у нього було постійне місце роботи, також є зареєстроване місце проживання; він має цивільну дружину і маленького сина, він має за ними доглядати та забезпечувати їх. Він не скривався від суду, весь час проживав за своєю домашньою адресою. Просив відмовити в обранні запобіжного заходу тримання під вартою, обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зобов`язався з`являтися в судові засідання. Крім того, звернув увагу на те, що при обранні запобіжного заходу йому не обирали заставу, хоча він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення без застосування насильства.

Захисник Скороход А.О. просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора і обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки ОСОБА_1 не ухилявся від явки в суд і наступному буде з`являтися в судові засідання.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки (ст. 183 КПК України)

Враховуючи викладене та те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 складено обвинувальні акти у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст. 307, ч. 2 ст.307 КК України, існує обвинувачення у вчиненні ним даних правопорушень, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, які відносяться до тяжких кримінальних правопорушень, ухилявся від явки до суду, тож прокурором доведено наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою.

Отже, суд вважає, що наявні підстави, передбачені пунктами ч.2 ст.183 КПК України, як підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що є підстави, відповідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України для застосування найбільш суворого заходу процесуального примусу відносно обвинуваченого, а саме продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 .

Тому суд вважає, що у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Скороход А.О. у вигляді запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слід відмовити. В частині клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про визначення йому розміру застави суд враховує наступне.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.03.2021 р. судом був ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України- слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, питання про визначення розміру застави вирішується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскільки ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у вигляді застави під час судового розгляду, то розмір застави не визначався і законом це не передбачено.

З врахуванням викладеного в частині клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про визначення розміру застави –слід відмовити.

Таким чином, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- задовольнити, а в задоволенні клопотання обвинуваченого про заміну йому запобіжного заходу на більш м`який- слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, , 314, 331, 350 КПК України, суд, -

Постановив:

Клопотання прокурора Синельниківської місцевої прокуратури Владімірової І.С. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків , строком на 60 днів, тобто до 20 серпня 2021 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Скороход А.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про визначення йому розміру застави- відмовити.

Вручити копію ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: Г. В. Бондаренко