Ухвала суду № 97786521, 21.06.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 185/4786/21

Провадження № 1-кс/185/1108/21

21 червня 2021 року м. Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шаповалова І.С., за участі секретаря судового засідання Іванової В.О., з участю прокурора Зейналова І.А., слідчого Козелецького Б.О., в присутності підозрюваного ОСОБА_1 , захисника – адвоката Матвєйцева В.І.,

розглянувши погоджене із прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кобринчук С.В., клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Козелецького Б.О. про застосування до підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малоолександрівка Павлоградського району Дніпропетровської області, Україна, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешкаючого за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , -

В С Т А Н О В И В :

Подане на розгляд слідчому судді клопотання вмотивовано тим, що в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12021041370000434, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 червня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого: ч. 1 ст. 115 КК України, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 у:

- у умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, повністю обґрунтована та підтверджується наступними доказами:

-оглядом трупа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 19.06.2021 року в приміщенні Павлоградського ДОБ СМЕ, на тілі якого виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу у товщі м`яких тканин шиї та жирової клітковини, більш виражено праворуч у проекції середньої третини шиї. Крововиливу у товщі м`яких тканин під`язичної кістки ліворуч та праворуч, більш виражено праворуч, перелому лівого та правого ріжка під`язичної кістки у проекції верхньої третини;

-лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 , № 446 від 19.06.2021 року, згідно якого смерть останього наступила внаслідок механічної асфіксії, не уточнені травми шиї;

-допитом свідка ОСОБА_3 , 1973 р.н., від 19.06.2021 року, яка пояснила, що померлий ОСОБА_2 є її батьком спільно мешкав разом із її братом ОСОБА_1 в буд. АДРЕСА_1 . Також, як пояснила ОСОБА_3 – ОСОБА_1 ніде не працює, живе за рахунок батьківської пенсії, зловживає наркотичними речовинами, перебуваючи в стані сп`яніння постійно спричиняв тілесні ушкодження своєму батьку;

-допитом спеціаліста ОСОБА_4 , 1989 р.н., від 19.06.2021 року, в якому останній вказав, що на тілі трупу останього виявлені наступні тілесні ушкодження у вигляді крововиливу у товщі м`яких тканин шиї та жирової клітковини, більш виражено праворуч у проекції середньої третини шиї. Крововиливу у товщі м`яких тканин під`язичної кістки ліворуч та праворуч, більш виражено праворуч, перелому лівого та правого ріжка під`язичної кістки у проекції верхньої третини;

-допитом свідка ОСОБА_5 , 1964 р.н., від 19.06.2021 року, яка повідомила, що між ОСОБА_1 та його батьком ОСОБА_2 систематично відбувалися сварки на побутовому рівні, під час яких останній спричиняв ОСОБА_2 тілесні ушкодження. Останній раз ОСОБА_1 спричиняв тілесні ушкодження своєму батьку 18.06.2021 року;

-ДВД-диском із відеозаписом, де мешканці с. Новоолександрівка, дійсно вказали, як ОСОБА_1 спричиняє тілесні ушкодження своєму батьку;

-Рапортом про виявлення опізнаного трупа, зареєстрований до ЖЕО № 14608 від 19.06.2021 року, в якому вказано, що на тілі трупа ОСОБА_2 маються синці, які відобразилися в результаті падіння останнім, помер у ліжку, інформація надійшла зі слів ОСОБА_1

-Іншими матеріалами кримінального провадження.

На думку слідчого, що погоджено з прокурором, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 , вчинив особливо тяжкий злочин. Вказані обставини дають підстави вважати, що, перебуваючи під загрозою сурового покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків вчиненого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового слідства та суду. Враховуючи дані обставини вчиненого кримінального правопорушення, у слідства є підстави вважати про можливий, у випадку перебування підозрюваного на свободі, вплив з боку підозрюваного ОСОБА_1 на свідків вчиненого кримінального правопорушення, з метою схилення до надання слідству та суду іншим свідчень на свою користь, з метою пом`якшення покарання або, можливо – звільнення від відповідальності, також може переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, так як зібрані на нього характеризуючи дані, що вказують на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

19 червня 2021 року о 13-30 годині ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

19 червня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

19 червня 2021 року о 19-15 годині ОСОБА_1 вручено копію клопотання з додатками про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При розгляді клопотання слідчий та прокурор з приводу підстав зазначених в ст. 177 ч. 1 КПК України підтвердили вищенаведене та наполягали на задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 оспорюючи обґрунтованість підозри, та свою провини у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Його захисник-адвокат Матвєйцев В.І. підтримав узгоджену зі своїм підзахисним позицію.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, думку підозрюваного, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Прокурором доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 провадиться досудове розслідування, і йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Також, висунута підозра обґрунтована доказами, зібраними в порядку передбаченому КПК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року), міра запобіжного заходу у виді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Підозрюваний ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років, за місцем реєстрації не проживає, не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працює, що свідчить та дає підстави вважати, що знаходячись на свободі він може переховуватись від органів досудового розслідування або перешкоджати кримінальному провадженню у якому підозрюється, незаконно вплинути на свідків у цьому кримінальному провадженню.

Також мають ураховуватися й позиція Європейського суду з прав людини. Зокрема, варто звернути увагу на п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, відповідно до якого «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).

Також п.1 ч.1 ст.178 КПК України зобов`язує оцінити вагомість наявних доказів учинення підозрюваним кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя має встановити наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, а також те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатньо для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Приймаючи зазначене рішення, слідчим суддею враховуються також і вимоги, передбачені ч.2 ст. 183 КПК України, згідно з якими запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється, або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відтак, приходжу до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного ОСОБА_1 ..

У відповідності до п.2 ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави не визначається.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Козелецького Б.О., погоджене із прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кобринчук С.В. про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його фактичного затримання - з 13 години 30 хвилин 19 червня 2021 року.

Строк дії ухвали – до 17 серпня 2021 року до 13 години 30 хвилин.

Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя І.С.Шаповалова