Ухвала суду № 97785506, 18.06.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Номер провадження 1-кс/711/1103/21

Справа № 711/3637/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчик Р.В., при секретарі Кофановій А.О., за участі прокурора Луговського І.С., слідчого Падалки Б.В., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Прудивуса М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області Падалки Б.В., винесеного у кримінальному провадженні за №12020250000000156 від 14.05.2020 року про обрання запобіжного заходу у виді застави відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Умань, Черкаської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2 КК України,-

встановив:

Старший слідчий СУ ГУНП в Черкаській області Падалка Б.В., звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_1 підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2 КК України

Клопотання обґрунтовує тим, що СУГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020250000000156 від 14.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2 КК України – в зловживанні своїми повноваженнями посадової особи місцевого самоврядування (державного реєстратора), з метою отримання неправомірної вигоди, вчинене організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої.

ОСОБА_1 вручене письмове повідомлення про підозру, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Орган досудового розслідування вважає, що усвідомлюючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а також покарання, передбаченого кримінальним законом, останній після отримання повідомлення про підозру, може умисно ухилятись від виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а також може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, а тому відносно підозрюваної необхідно обрати запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на неї відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Крім того досудовим розслідуванням встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області до Уманського міськрайонного суду Черкаської області у кримінальному провадженні №42017251100000026 від 21.06.2017 року скеровано обвинувальний акт по обвинученню ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Також, СВ Уманським ВП ГУНП в Черкаській області до Уманського міськрайонного суду Черкаської області у кримінальному провадженні 42018251100000013 від 14.03.2018, скеровано обвинувальний акт по обвинученню ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Таким чином орган досудового розслідування приходить до висновку, що ОСОБА_1 маючи широке коло зв`язків, має реальну можливість як самостійно, так і через інших осіб, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших осіб, не встановлених на цей час осіб, співучасників кримінального правопорушення, з метою примусу останніх до дачі неправдивих показань, або відмови від дачі показань, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення з метою приховання вже виявленого.

Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, та співучасників тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що дає підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім як застосування застави не здатен забезпечити виконання ОСОБА_1 , процесуальних обов`язків та запобігти вищевказаним ризикам.

Крім того, згідно повідомлення про підозру ОСОБА_1 , встановлено, що її діями територіальній громаді м. Умань було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 3 805 032 гривень, що перевищує більш як у двісті п`ятдесят разів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення.

Застосування запобіжного заходу саме у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та завданих збитків, визначити підозрюваній суму застави, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останньої бажання перешкоджати у кримінальному провадженні, а саме у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, визначення такої суми застави не тільки забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї ст. 194 КПК України обов`язків, а і можливе виконання ч. 11 ст. 182 КПК України, де вказано, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Так, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 на сьогоднішній день перебуває на посаді начальника відділу земельних відносин комунального майна та житлово-комунального господарства Паланської ОТГ Уманського району Черкаської області, де відповідно до поданої електронної декларації, заробітна плата отримана за основним місцем роботи за 2020 рік становить 236 299 грн., нарахована пенсія 25 595 гривень її чоловік ОСОБА_1 заробітна плата отримана за основним місцем роботи за 2020 рік становить 74 654 грн.

Враховуючи викладені вище обставини установлено, що підозрювана ОСОБА_1 має всі реальні можливості для виконання вимог в частині визначення застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цьому випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_1 покладених на неї процесуальних обов`язків.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді застави покладається необхідність запобігання спробам підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинуваченого, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На підставі наведеного, просить застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, покласти на підозрювану ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; не відлучатися з населеного пункту (м. Умань, Черкаської області), в якому вона зареєстрована і проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/чи роботи; не спілкуватися без участі слідчого або прокурора з свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та підозрюваними ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що набули указаного статусу у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 покладені на неї судом процесуальні обов`язки та, що в разі їх не виконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили задовольнити його повністю.

Адвокат та підозрювана проти задоволення клопотання заперечували.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст.177 КПК України метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин («Cebotari v. Moldova», п. 48).

Більш того, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігач, що особа про яку йдеться могла вчинити правопорушення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідуваннядля вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення (Мюррей проти Сполученого Королівства), а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.98 р. у справі "Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства" наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

У даному кримінальному провадженні, зв`язок підозрюваної з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, є обґрунтованою.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, як приклад рішення від 22.05.2018 року у справі «Гафа проти Мальти», ЄСПЛ зазначає, що оскільки питання, яке розглядається, тобто питання тримання особи під вартою, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого.

Слідчий суддя зазначає, що визначення застави у розмірі, який завідомо не помірний для сплати підозрюваним фактично не створить для підозрюваного жодної альтернативи, а відтак, тримання під вартою, тим більше в продовж тривалого строку, не буде прийнятним.

Суд вважає, що органом досудового розслідування наведені, у відповідності до ст.177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні міри запобіжного заходу, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування; знищити речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється що надає суду всі підстави для застосування відносно ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді застави в сумі двадцяти розмірів прожитого мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400 грн.

При цьому, суд у відповідності до ст.178 КПК України враховує наявність у підозрюваної постійного місця проживання, місця роботи наявність у неї утриманців, позитивну характеристику підозрюваної.

Також, у відповідності до ч.5 ст. 194 КПК України на підозрювану слід покласти наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи викладене, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 196, КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в сумі двадцяти розмірів прожитого мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400 грн.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;

здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали вручити підозрюваній, направити слідчому в провадженні якого знаходиться справа, прокурору Черкаської області - для відому.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 18.06.2021 року о. 08.00 год.

Слідчий суддя: Р. В. Демчик