Вирок № 97779481, 18.06.2021, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/22/21

Номер провадження № 1-кп/708/15/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 року

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді - Івахненко О.Г.

при секретарі – Тендітній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чигирині кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня спеціалаьна, не працюючого, не одруженого, малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, останній раз судимого: 14.12.2020 року Черкаським районним судом Черкаської області за ст. 259 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

сторони кримінального провадження: прокурор –Бордуніс О.П.,

потерпіла - ОСОБА_2 ,

обвинувачений- ОСОБА_1 ,

захисник обвинуваченого – Гудзь О.С.,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 , обвинувачується у тому, що він, 11.12.2020 року у невстановлений слідством час, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, незаконно, шляхом виймання скоби з вхідних дверей, проник до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де, знаходячись в зальній кімнаті житлового будинку, умисно, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, зняв зі стіни телевізор марки "КІВІ 3 2Н700GU", чорного кольору, вартістю 4250 грн., який на праві власності належить ОСОБА_2 , після чого з викраденим пішов у невідомому напрямку, чим завдав потерпілій матеріальних збитків на суму 4250 грн., та який в подальшому був виданий працівникам поліції матір’ю останнього - ОСОБА_3 .

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжа), поєднане з проникненням у житло.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред"явленому йому обвинуваченні не визнав повністю, зазначивши, що, дійсно, 11.12.2020 року зранку у с.Суботів у нього та його метрі перебували у гостях потерпіла з дітьми, свідки, де вживши спиртні напої, він ліг спати, а вже ввечері його розбудила поліція та звинуватила у викраденні телевізора, якого він не викрадав, підтвердивши суду, що дійсно, телевізор потерпілої знаходився у нього дома на лавці, доступ до будинку потерпілої у нього був, оскільки вони є сусідами, його мати товаришує із нею, а тому знав як відчинити двері так як неодноразово допомагав знімати портерпілій даного телевізора із кронштейну. Із потерпілою у нього досить дружні стосунки, де дійсно, потерпіла пропонувала йому 1000 гривень за телевізор, який зник, але він відмовився брати ці гроші так як він його не брав і не знає де він.

Захисник у судовому засіданні вказував, що не здобуто і не надано суду під час

судового розгляду доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні поставленого йому у провину діянння, вважає пред`явлене обвинувачення безпідставним, недоведеним та якене ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 92 Кримінального процесуального кодексу України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого та прокурора.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України сторона обвинувачення, посилається на докази, досліджені судом, а саме:

показання у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2 , яка підтвердила факт викрадення 11 грудня 2020 року з зальної кімнати її будинку належного їй телевізора марки "КІВІ", додавши, що це міг зробити лише обвинувачеий , оскільки після того, як вона запропонувала обвинуваченому 1000 гривень за телевізор, то прийшовши знову до нього додому, телевізор був у же в його будинку на лавці. Дану крадіжку він міг зробити перед поверненням 11.12.2020 року її з м. Чигирина, оскільки він був обізнананий, що під час її відсутності нікого у її будинку не було так як вона своїх дітей залишила під наглядом у будинку обвинуваченого та його матері, а її спімешканець на той час перебував на заробітках у м. Києві, а тому обинувачений скористався цим моментом та міг вчинити крадіжку телевізора з її будинку;

показання у судовому засіданні свідка ОСОБА_4 , яка підтвердила, що дійсно того дня, 11.12.2020 року, до неї приходила потерпіла та повідомила , що ОСОБА_5 викрав з її будинку телевізора, коли та була у м. Чигирині;

показання у судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , яка підтвердила, що дійсно вона добровільно видала працівникам поліції телевізор, що є власністю потерпілої та який знаходився у її будинку, у якому вона проживає разом зі своїм сином - ОСОБА_1 . Хто приніс туди телевізор вона не бачила;

/Від показань свідка ОСОБА_6 , сторона обвинувачення відмовилась/

витяг з ЄРДР № 12020250290000261 від 12.12.2020; рапорти про надходження повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_2 ; даним протоколу прийняття заяви від ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопрушення; протокол огляду місця події від 11.12.2020 року - домоволодіння ОСОБА_2 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з фототаблицями, проведений на підставі її заяви про дозвіл на огляд свого домоволодіння від 11.12.2020 року; заява ОСОБА_3 від 11.12.2020 року про видачу телевізора; заява ОСОБА_2 про приєднання до матеріалів кримінального провадження товарного чеку та гарантійного талону на телевізор; протокол огляду предмету від 18.12.2020 року (телевізора марки "КІВІ"); заява ОСОБА_2 про отримання телевізора марки "КІВІ" від 30.12.2020 року; постанова про визнання речовим доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження (телевізора марки "КІВІ") від 18.12.2020 року; постанова про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 29.12.2020 року (три папілярні візерунки, дактилокартки на ім"я Адудової та ОСОБА_1 , які, після проведення експертизи, були упаковані у спецпакет № 3760139 та три змиви, які були поміщені до трьох паперових конвертів ), що підтверджуються квитанціяєю № 773 про здачу речового доказу на зберігання у камеру речових доказів ; висновок експерта № СЕ 19/124-20/15856-ТР від 24.12.2020 року, згідно з яким, сліди пальців рук розмірами 14х12 мм, 16х24мм, 15х14мм непридатні для ідентифікації за ними особи, що їх залишила, де не вирішувалось питання щодо належності слідів пальців рук ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , (а.п.41, 43-57, 61-75).

Оцінивши сукупність наданих стороною обвинувачення доказів, вислухавши доводи прокурора щодо доведеності вини обвинуваченго в обсязі висунутого йому обвинувачення, доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів та достатність підстав для виправдання, з яким погодився обвинувачений, суд приходить до наступних висновків.

Так, керуючись однією із загальних засад кримінального провадження, яка передбачена ст. 23 КПК України безпосередність дослідження показань, суд приймає до уваги показання потерпілої ОСОБА_2 , а також свідків ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , які вони надавали безпосередньо у судовому засіданні як належні та допустимі докази, однак вони доводять лише факт можливої крадіжки, а не винуватість ОСОБА_1 у її вчиненні, а тому суд не може їх показання покласти в основу обвинувального вироку.

Протокол прийняття заяви о 14 год.20хв. року 11.12.2020 року від ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності невідому особу, яка 11.12.2020 року проникла до її будинку за адресою: АДРЕСА_2 , звідки викрала телевізор марки "КІВІ" вартістю 4250 грн, на підставі чого внесено відомості до ЄРДР - є належним доказом, однак, в сукупності з іншими наданми доказами, не доводить причетність обвинуваченого до інкримінованого йому зочину (а.п.41,45-46).

Крім того, посилання прокурора на рапорт помічника чергового СРПП № 2 Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Бурлаки О.В, згідно фвбули якого, 11.12.2020 року о 15год. 58 хв від гр. ОСОБА_6 надійшло повідомлення про те, що 11.12.2020 року о 15:55 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку телевізору у ОСОБА_2 , 1977 р.н. - суд визнає неналежним доказом, оскільки дані заявниці ОСОБА_9 вказують на причетність до злочину іншої особи, а не обвинуваченого ОСОБА_1 (а.п.43).

А наданий прокурором інший рапорт, складений 12.12.2020 року старшим інспектором- черговим СРПП № 3 Чигиринського ВП ГУНП в Черкаській області Сегеденко О.В., відповідно до якого, 11.12.2020 року о 23год 49 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_7 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 вона виявила свій телевізор., який був викрадений цього ж дня - жодним чином не доводить вчинення обвинуваченим крадіжки, а тому є неналежним доказом (а.п.44).

Із досліджених в судовому засіданні даних протоколу огляду місця події від 11.12.2020 року із фототаблицями до нього- домоволодіння потерпілої за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що двері до будинку були відчинені, наявний металевий навісний замок у відчиненому стані без пошкоджень, де у кімнаті на стіні виявлено кріпленння під плазмовий телевізор, де в ході огляду були виявлені папілярні візерунки та два змиви. Даний доказ є належним, однак, у сукупності з іншими доказами, не доводять вину ОСОБА_1 (а.п.48-54).

А відповідно до заяви 11.12.2020 року, телевізор марки «Киви» серійний номер НОМЕР_1 добровільно був виданий працівникам поліції ОСОБА_3 , а згідно заяви ОСОБА_2 , яка не містить дати її складання, надано товарний чек про купівлю телевізора та гарантійний талон до викраденого телевізора марки «КIVI»G32 (а.п.55,56).

Але, зідно протоколу огляду предмету, 18.12.2020 року було проведено огляд телевізора марки «КІВІ» 324700GU» чорного кольору згідно з яким на ньому відсутні пошкодження, наявний кабельний шнур. Розмір телевізора 32/81. ( а.п.61,62).

Однак, згідно постанови про визнання речових доказів та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 18.12.2020 року, визнано речовим доказом телевізор марки «КІВІ З 2Н700 GU», де, відповідно до гарантійного талону та фіксального чеку, марка придбаного за 4250 гривень телевізора є «КIVI 3 2Н700 GU» (а.п.57, 63).

А тому, на підставі перерахованих вище доказах, що містять розбіжності у ідентифікуючих ознаках телевізора, визнаного речовим доказом, який не був відкритий сторні захисту та не був наданий стороною обвинувачення для огляду в суді, а як прописано у ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь обвинуваченого -дані докази суд визнає недопустимими.

Що стосується наданого прокурором висновку експерта від 24.12.2020 року № СЕ-19/124-20/15856-ТР, згідно якого, сліди пальців рук розмірами 14х12 мм, 16х24мм, 15х14мм непридатні для ідентифікації за ними особи, що їх залишила, не вирішувалось експертом питання щодо належності слідів пальців рук ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , по причині наведеній у дослідницькій частині - то даний висновок аж ніяк не доводить винуватість обвинуваченого у вчиненні ним інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому він, разом із папілярними візерунками, дактилокартками на ім"я Адудової та ОСОБА_1 та трьома змивами, які, згідно постанови від 29.12 2020 визнані речовими доказами - суд визнає неналежними доказами винуватості обвинуваченого (а.п.65,68-74.).

Отже, надані стороною обвинувачення письмові докази лише підтверджують деякі обставини, які відбувалися 11.12.2020 року, проте вони жодним чином не доводять вину ОСОБА_1 .

Жодних інших належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується суду надано не було.

А частиною 2 ст. 17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Доведеність винуватості поза розумним сумнівом полягає у наданні стороною обвинувачення таких доказів винуватості особи, які б не викликали будь-які сумніви щодо винуватості особи.

Частиною 4 ст. 17 КПК України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (у справах "Авшар" проти Туреччини", "Ухань проти України", «Козинець проти України") неодноразово повторював, що при оцінці доказів суд має керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Виходячи з цих засад, тягар доказування винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення покладається на сторону обвинувачення. У разі, якщо розумні сумніви щодо існування обставин, на яких ґрунтується обвинувачення, не були виключені дослідженими в суді доказами, обвинувачений користується перевагами розумного сумніву і має бути виправданий через неспростовану презумпцію невинуватості.

Разом з тим, як зазначалося вище, стороною обвинувачення не надано достатньо вагомих, чітких та узгоджених доказів винуватості . Суд, оцінивши докази у справі кожний окремо та в їх сукупності, приходить до висновку про те, що обвинувачення ґрунтується на припущеннях, а тому у відповідності до ст. 62 Конституції України не може вважатися доведеним.

А згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта та на підставі доказів, наданих суду сторонами кримінального провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, оцінивши докази в їх

сукупності, приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності в межах пред`явленого обвинувачення, суд приходить до переконання про недоведеність вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. У зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 суд приходить до переконання, що його необхідно визнати невинуватим та виправдати відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України.

До обвинуваченого запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні не застосовувався.

Цивільний позов потерпілою не заявлявся.

У зв`язку з ухваленням виправдувального вироку не підлягають стягненню з обвинуваченого в порядку ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта у розмірі 1 144 гривень 15 коп., які необхідно віднести за рахунок держави.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України. При цьому суд враховує те, що, згідно постанови про визнання речовим доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 18.12.2020 року, телевізор марки "КІВІ 3 2Н700GU", чорного кольору, що переданий під розписку на зберігання ОСОБА_2 , слід залишити за належністю у ОСОБА_2 ; три папілярні візерунки, дактилокартки на ім"я Адудової та ОСОБА_1 , які, після проведення експертизи, були упаковані у спецпакет № 3760139 та три змиви, які були поміщені до трьох паперових конвертів , що знаходяться у камері зберігання речових доказів відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області необхідно знищити.

Керуючись ст.ст. 370, 373 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та виправдати його за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Речові докази: телевізор марки "КІВІ 3 2Н700GU", чорного кольору, що переданий під розписку на зберігання ОСОБА_2 - залишити за належністю у ОСОБА_2 ; три папілярні візерунки, дактилокартки на ім"я Адудової та ОСОБА_1 , які, після проведення експертизи, були упаковані у спецпакет № 3760139 та три змиви, які були поміщені до трьох паперових конвертів , що знаходяться у камері зберігання речових доказів відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області– знищити.

Витрати, пов`язані з залученням експерта у розмірі 1 144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривень 15 копійок - віднести за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.Г. Івахненко