Ухвала суду № 97778647, 17.06.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/5161/21

Провадження № 2/643/3344/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2021

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Олійника О.О.

секретаря судового засідання - Свешнікової О.О.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Гріньова Р.О.

представника відповідача АТ “Перший український міжнародний банк”- адвоката Посметної М.М.

представника третьої особи приватного нотаріуса ХМНО Погрібної Т.П.

розглянувши клопотання позивача про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», третя особа – приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Погрібна Тетяна Петрівна про визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до АТ «ПУМБ», в якому просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки № 5109192 від 22.11.2006 року (з урахуванням додаткового договору № 5109192/20110909 від 09.09.2011), укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» щодо предмета іпотеки: квартири АДРЕСА_1 ; здійснити розподіл судових витрат.

До суду надійшло клопотання представника позивача про витребування у у відповідача оригіналів договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 22.11.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого ПН ХНМО Погрібною Т.П., заяви ОСОБА_2 від 22.11.2006 року про отримання грошових коштів

В обґрунтування зазначено клопотання позивач та його представник зазначали, що Пунктом 37 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 у редакції, чинній станом на 2006 рік, визначено, що документи, яких викладено зміст правочинів, що посвідчуються в нотаріальному порядку, виготовляються нотаріусом не менше ніж у двох примірниках, один з яких залишається у справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса, а інші, що мають силу оригіналу, видаються сторонам.

Таким чином, право на отримання примірнику правочину мають виключно його сторони.

Зауважуємо, що за приписами п. 15 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного між Позивачем та ОСОБА_2 , посвідченого ПН ХМНО Погрібною Т.П., цей договір складено у двох примірниках, один з яких надано Позивачу, а інший - призначено для зберігання нотаріусом.

Стаття 8 Закону України «Про нотаріат» визначає, що нотаріальною таємницею є сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо.

Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка.

Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв`язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу, а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов`язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквізитів виконавчого документа, на підставі якого здійснюється виконавче провадження Національному агентству з питань запобігання корупції на його письмовий запит, здійснений з метою виконання повноважень, визначених Законом України «Про запобігання корупції».

Враховуючи викладене, Відповідач, не будучи стороною договору купівлі - продажу вищенаведеної квартири, не може на законних підставах володіти оригіналом відповідного договору, у зв`язку із чим надана ним копія такого договору є недопустимим доказом. Крім того, недопустимим доказом є також копія заяви ОСОБА_2 від 22.11.2006 про отримання грошових коштів, яку Відповідач разом із копією договору купівлі-продажу долучив до свого відзиву на позовну заяву.

Дивним є те, що вищенаведені докази були засвідчені підписом представника Відповідача як такі, що відповідають оригіналу.

Частина 5 статті 95 ЦПК України визначає, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

При цьому, посилань на наявність у Відповідача оригіналів відповідних доказів відзив на позовну заяву не містить.

За умовами ч. 6 ст. 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи чоже витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Таким чином, вважаємо за необхідне просити суд витребувати у відповідача оригінали вищенаведених доказів для огляду у судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні позивач та його представник підтримали вказане клопотання та просили його задовольнити.

Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні клопотання.

Представник третьої особи покладався на розсуд суду при вирішенні вказаного клопотання.

Заслухавши думку та пояснення учасників процесу, дослідивши подане клопотання, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно подати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1)який доказ витребовується; 2)обставини,які може підтвердити цей наказ,або аргументи,які він може спростувати; 3)підстави,з яких випливає,що це доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (частина 2 статті 84 ЦПК України).

Однак, всупереч вказаним вимогам, у своєму клопотанні до суду позивач або його представник у порушення п. 3 ч. 2 ст. 84 ЦПК України не вказали підстави, з яких випливає, що цей доказ (саме оригінал) має відповідна особа, а саме відповідач по справі. Крім того, відподач по справі не зазначав у своєму відзиві на позовну заяву, що оригінали доказів, а саме: договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 22.11.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого ПН ХНМО Погрібною Т.П., заяви ОСОБА_2 від 22.11.2020 року про отримання грошових коштів, знаходяться у нього. Позивач у своїй відповіді на відзив зазначає, що відповідач засвідчив вищевказані докази підписом представника відповідача як такі, що відповідають оригіналам, однак судом встановлено, що копії усіх документів, які додані до відзиву на позовну заяву були зшиті, пронумеровані та скріплені печаткою банку за підписом представника відповідача без зазначення напису “з оригіналом згідно”. Той факт, що відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України відповідач як учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен був зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу, знаходиться поза межами контролю суду, з огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства та тією обставиною, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України відповідач повинен зазначати про наявність оригіналів доказів, яких він подає, не тільки у нього, але й у інших осіб, тому факт того, що відповідач подав певні докази до суду не завжди свідчить про те, що оригінал цього доказу знаходиться саме у нього, а сторона яка заявляє клопотання про витребування оригіналу певного доказу, повинна, зокрема, зазначити підстави з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, тобто обов`язок доведення тієї обставини де знаходиться доказ, покладається на сторону яка заявляє таке клопотання.

Однак, ані позивачем, ані його представник не зазначено у клопотанні про витребування доказів та не доведено у судовому засіданні, що відповідач має оригінали вказаних доказів.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що ним дійсно укладавася вказаний договір купівлі-продажу квартири та ОСОБА_2 дійсно отримувала від ОСОБА_1 грошові кошти за купівлю вищевказаної квартири. Ці правочини позивачем не ставляться під сумнів, предметом позову є оскарження дійсності договору іпотеки.

За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення клопотання про витребування оригіналів зазначених доказів.

Керуючись ст. 84, 259, 260, 261 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про витребування у відповідача оригіналів договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 22.11.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого ПН ХНМО Погрібною Т.П., заяви ОСОБА_2 від 22.11.2006 року про отримання грошових коштів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Олійник О.О.