Ухвала суду № 97772180, 14.06.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8537/21

Провадження № 4-с/161/57/21

У Х В А Л А

14 червня 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Жаловаги І.П.,

представника скаржника – Стретович І.С.,

представника суб`єкта оскарження – Таранко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Стретович Інна Сергіївна на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитра Вікторовича,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Д.В.

В обгрунтування заявлених вимог вказує, що вона є боржником за виконавчим листом Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/11799/16-ц, виданим 31.01.2017 року про стягнення на користь АТ «Універсал банк» заборгованості за кредитним договором, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Д.В. 26.04.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» та на який надходить її заробітна плата. Зазначає, що накладення арешту на рахунок на який перераховується її заробітна плата, призводить до порушення конституційних прав та фактичного позбавлення коштів на існування.

Враховуючи викладене, просить суд визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитра Вікторовича щодо накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 , скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитра Вікторовича від 26.04.2021 року в частині накладення арешту на кошти, що містяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

В судовому засіданні представник заявниці заявлені вимоги підтримала із зазначених у скарзі підстав, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Таранко Д.В. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив, вважає, що дії по виконанню судового рішення вчинено правомірно.

Стягувач – АТ «Універсал Банк» в письмових запереченнях доводи скарги вважає безпідставними. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що АТ КБ «Приватбанк», на яке нормами ст..52 ЗУ «Про виконавче провадження» покладено обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника ОСОБА_1 виконало, що свідчить про те, що банк не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення, а кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальні виплати тощо) та набули статусу вкладу.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Д.В. знаходиться виконавчий лист № 161/11799/16-ц, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області 31.01.2017 року, про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 29917,64 дол. США та судового збору.

26.04.2021 року приватним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні № 65282816 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 3-4).

Як слідує з виписки № U539OGN4CJFGHU від 27.05.2021 року та довідки № KPG71D4OD3UM7TVC, в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 відкрито картку (рахунок) № НОМЕР_1 (угода № SAMDNFF000143046674 від 13.03.2014 року), на яку останній надходить заробітна плата від Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області.

У скарзі заявник ОСОБА_1 зазначає, що накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», на який перераховується її заробітна плата, призводить до порушення її конституційних прав та фактично позбавляє засобів для існування.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 2, 3 ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням,- 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом,- 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Частиною 1 ст. 5 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Статтею 56 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

В той же час, відповідно до ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікована 23.06.1992 року, заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З вищевикладеного слідує, що накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 (угода № SAMDNFF000143046674 від 13.03.2014 року), який відкритий в АТ КБ «Приватбанк» та призначений для перерахування заробітної плати заявника ОСОБА_1 , призводить до порушення конституційних прав заявниці та позбавлення її коштів на існування.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитра Вікторовича щодо накладення арешту на кошти, що містяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), слід визнати неправомірними, оскаржувану постанову – скасувати.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитра Вікторовича щодо накладення арешту на кошти, що містяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитра Вікторовича від 26.04.2021 року в частині накладення арешту на кошти, що містяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 14.06.2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк