Рішення № 97770279, 18.06.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/826/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участі секретаря судового засідання Потребенко О.М.,

розглянувши справу № 916/826/21 у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Тедіс Україна” /ЄДРПОУ 30622532, адреса – 65044, м. Одеса, пр. Шевченка, 4-а/

до відповідачів: фізичної особи-підприємця Кудрявець Орини Авенірівни /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса – АДРЕСА_1 /

про стягнення у розмірі 834 445,52 грн.

за участі представників:

від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином.

ВСТАНОВИВ:

29.03.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю “Тедіс Україна” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 855/21/ до фізичної особи-підприємця Кудрявець Орини Авенірівни про стягнення заборгованості у розмірі 835 945,52 грн. за договорами від 16.01.2020 року: поставки товарів IQOS та тютюнових виробів для електричного нагрівання № 249-IQOS/IЗ/20 та поставки № 843-ІЗ/20, з яких:

- 712 736,61 грн. – основного боргу;

- 13 917,47 грн. – пені;

- 105 869,84 грн. – 16 % штрафу;

- 3 421,60 грн. – 3 % річних;

та судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами своїх зобов`язань за укладеними з відповідачем договорами від 16.01.2020 року.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 16, 525, 526, 530, 546, 549, 625, 629, 962 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України.

У позовній заяві позивач просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/826/21; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін призначено на 28.04.2021 р. о 10:30 год.

28.04.2021 року на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог /вх. № 11824/21/, в якій позивач просить стягнути 711 236,61 грн. – основного боргу; 123 208,91 грн. – штрафних санкцій та 12 539,18 грн. – судового збору.

У судовому засіданні 28.04.2021 року судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог /вх. № 11824/21 від 28.04.2021 року/ та про відкладення судового засідання на 26.05.2021 року на 11:00 год.

18.05.2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача товариства з обмеженою відповідальністю “Тедіс Україна” про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 13398/21/ у справі № 916/826/21. Представник просить, що у випадку технічної неможливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відкласти судове засідання у справі № 916/826/21, призначене на 26.05.2021 року.

Ухвалою суду від 19.05.2021 року задоволено клопотання позивача товариства з обмеженою відповідальністю “Тедіс Україна” про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 13398/21 від 18.05.2021 року/ у справі № 916/826/21; постановлено здійснити проведення підготовчого судового засідання 26.05.2021р. о 11:00 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua).

25.05.2021 року на адресу суду надійшла заява відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату /вх. № 14114/21/ у зв`язку із перебуванням відповідача на лікарняному.

У судовому засіданні 26.05.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання по суті на 04.06.2021 року на 10:30 год.

У судовому засіданні 04.06.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання по суті на 18.06.2021 року на 10:00 год.

11.06.2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача товариства з обмеженою відповідальністю “Тедіс Україна” про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 15850/21/ у справі № 916/826/21. Представник просить, що у випадку технічної неможливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відкласти судове засідання у справі № 916/826/21, призначене на 18.06.2021 року.

18.06.2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

До судового засідання сторони не з`явилися, повідомлені належним чином. З технічних причин вийти на зв`язок в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з представником позивача не вдалося, про що складено відповідний акт.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Господарський суд зазначає, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов`язковою, та оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

При цьому, судом також врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Всі ухвали суду по справі № 916/826/21, зокрема про відкриття провадження у справі від 05.04.2021 року направлялись учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві ( АДРЕСА_1 , яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка”.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

19.04.2021 року на адресу Господарського суду Одеської області повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6511913313026 з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - "адресат відсутній за вказаною адресою", з ухвалою суду про відкриття провадження у справі /а.с. 76-79/.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.04.2021 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/826/21, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали. Про обізнаність відповідача про розгляд справи свідчить також заява відповідача про відкладення судового засідання /вх. № 14114/21 від 25.05.2021 року/.

Також ухвали суду направлялись відповідачеві по справі на адресу, вказану в наявних в матеріалах справи видаткових накладних, а саме: 68200, Одеська область, Сартський район, смт. Сарата, вул. Чкалова, буд. 31, які відповідач отримувала. Зокрема, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (судова повістка) від 07.06.2021 року про направлення ухвали суду від 04.06.2021 року, отримано відповідачем по справі 10.06.2021 року /а.с. 137/.

Оскільки відповідач по справі, належним чином сповіщений про судовий розгляд, не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 16.01.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» (ТОВ «Тедіс Україна»/постачальник/продавець) та ФОП Кудрявець Ориною Авенірівною (покупець) укладено договір поставки № 249-IQOS/I3/20 товарів IQOS та тютюнових виробів для електричного нагрівання, а також договір поставки № 843-13/20 від 16.01.2020р.

У відповідності до п. 1.1. договорів сторони погодили, що постачальник зобов`язується передати тютюнові вироби або інші групи товарів, товари IQOS та тютюнові вироби для електричного нагрівання (далі «товар») у власність покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах, зазначених у цьому договорі. Придбані покупцем за цими договорами товари будуть в подальшому реалізовуватись через торгівельні об`єкти покупця на території України.

Відповідно до п. 4.4. договорів - кошти за поставлений товар зараховуються на закриття видаткових накладних за хронологією їх виписки починаючи з накладної з найбільш ранньою датою. Якщо по неоплачених, частково оплачених накладних, або не своєчасно оплачених видаткових накладних постачальником була виставлена претензія, то в першу чергу покриваються штрафні санкції (пеня, штраф, інфляційні нарахування тощо), а потім основна сума боргу.

Умовами п. 4.5. укладених договорів встановлено, що за згодою продавця покупцеві товар може відпускатися на умовах повної передоплати або з відтермінуванням оплати за отриманий товар.

Максимальний строк відтермінування оплати за товар становить шість календарних днів і обраховується з дати виписки видаткової накладної постачальником. День, наступний за днем виписки видаткової накладної, є першим днем при підрахунку строку на який надано відстрочку. Останнім днем оплати є шостий календарний день. В разі розрахунку в інший спосіб, ніж перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, який не погоджений з продавцем, строк відтермінування оплати може бути змінений продавцем в односторонньому порядку, про що повідомляється покупця (п. 4.8., 4.9. Договорів).

У відповідності до п. 5.1.1. договорів постачальник має право вимагати від покупця оплати фактично поставленого товару в порядку та на умовах визначених у цьому договорі, а покупець, в свою чергу, зобов`язаний оплачувати фактично поставлений товар в порядку та на умовах, визначених договорами (п. 5.4.1. договорів).

У відповідності до п. 6.1. договорів - у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених цими договорами, сторона, що допустила невиконання або неналежне виконання, відшкодовує іншій стороні нанесені збитки в повному обсязі.

У разі прострочення покупцем строків оплати вартості отриманого товару, він зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 6.2. договору).

У випадку прострочення платежу понад 3 (три) календарних дні, покупець сплачує на користь продавця одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами (п. 6.3. договору).

На виконання умов договорів позивачем поставку товару покупцеві, що підтверджується дослідженими судом видатковими накладними:

1. № И321-000000356 від 05.01.2021р. на суму 38 717,16 грн.;

2. № И321-000000357 від 05.01,2021р. на суму 90 891,34 грн.;

3. № И321-000000358 від 05.01.2021р. на суму 1 486,80 грн.;

4. № И321-000000359 від 05.01.2021р. на суму 49 080,96 грн.;

5. № И321-000000581 від 06.01.2021р. на суму 118 111,70 грн.;

6. № И321-000000582 від 06.01.2021р. на суму 495,90 грн.;

7. №14321-000000583 від 06.01.2021р. на суму 60 923,28 грн.;

8. №И321-000000584 від 06.01,2021р. на суму 1 982,40 грн.;

9. №И321-000000585 від 06.01.2021р. на суму 29 079,84 грн.;

10. №И321-000000632 від 06.01.2021р. на суму 2 973,60 грн.;

11. № И321 -000000633 від 06.01.2021 р. на суму 71 678,30 грн.;

12. № И321-000000634 від 06.01.2021р. на суму 36 831,48 грн.;

13. № И321 -000000855 від 08.01.2021 р. на суму 159 518,74грн.

У позовній заяві позивач вказує, що станом на 05.01.2021р. відповідач мав заборгованість за поставлений раніше товар у розмірі 563 193,41 грн., що вбачається із акту звірки від 17.03.2021 року.

Судом встановлено, що на виконання зобов`язань за договорами, в період з 05.01.2021р. по 09.03.2021р., на розрахунковий рахунок позивача відповідачем перераховано кошти у розмірі 575 228,00 грн.: 05.01.2021р. - 278 000,00 грн.; 05.01.2021р.-74 580,00 грн.;05.01.2021р.-36 830,00 грн.; 06.01.2021р.- 159 518,00 грн.; 06.01.2021р.- 10 750,00 грн.; 06.01.2021р.-3 300,00 грн.; 08.01.2021р. - 300,00 грн.; 26.01.2021р. - 5000,00 грн.; 04.02.2021р. - 2000,00 грн.; 20.02.2021р. - 2000,00 грн.; 02.03.2021р. - 1000,00грн.; 03.03.2021р. - 1000,00грн.; 09.03.2021р. - 950,00 грн. /а.с. 42/.

Згідно п. 4.4. договорів - 563 193,41 грн. було зараховано на закриття заборгованості, яка утворилась станом на 05.01.2021р. та решта - 12 034,59 грн. зараховано в рахунок погашення заборгованості за ВН № И321-000000356 від 05.01.2021р.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 17.03.2021року заборгованість відповідача перед ТОВ «Тедіс Україна» за вказаними договорами становить 712 736,61 грн.

Матеріали справи містять підписаний сторонами без зауважень та претензій акт звірки за період з 01.01.2021 року по 18.01.2021 року за договором № 843-13/20 від 16.01.2020р., відповідно до якого станом на 18.01.2021 року заборгованість становить 724 686,61 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши акт звірки, господарський суд зазначає, що акт звірки від 18.01.2021 року підписаний з боку обох сторін, а відомості, відображені в акті звірки щодо заборгованості відповідача, підтверджені наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, зокрема первинними бухгалтерськими документами.

У ході розгляду справи позивач пояснив, що 20.04.2021 року на рахунок позивача надійшли грошові кошти від відповідача у розмірі 1 500,00 грн., що зумовило звернення позивача до суду із заявою про зменшення позовних вимог.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що розмір основної заборгованості за договорами підтверджено дослідженими матеріалами справи та становить 711 236,61 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію вих. № 139/ГО/ЮД від 02.02.2021 року з вимогою сплати грошових коштів у розмірі 830 779,42 грн., з яких: 719 686,61 грн. - основний борг, 4187,47 грн. – пеня, 16 % штрафу – 105 883,37 грн., 3 % річних – 1021,97 грн., у зв`язку із невиконанням умов договорів поставки № 249-IQOS/IЗ/20 товарів IQOS та тютюнових виробів для електричного нагрівання від 16.01.2020 року та договору поставки № 843-ІЗ/20 від 16.01.2020 року.

Доказів погашення вартості товару на суму 711 236,61 грн. матеріали справи не містять.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату товару у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 711 236,61 грн. відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Тедіс Україна” в частині стягнення основного боргу цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 13 917,47 грн., 16 % штрафу – 105 869,84 грн., 3 % річних – 3 421,60 грн., господарський суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2. Договору, у разі прострочення Покупцем строків оплати вартості отриманого Товару, він зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за Договорами становить 13 917,47 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного позивачем.

Згідно п. 6.3 договору, у випадку прострочення платежу понад 3 (три) календарних дні, Покупець сплачує на користь Продавця одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк Товару за користування коштами.

Судом встановлено, що сума штрафу в порядку п. 6.3 договору становить 105 869,84 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного позивачем.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення оплати за Договорами становить суму у розмірі 3 421,60 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного позивачем.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Тедіс Україна” підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 12 539,18 грн., що вбачається із платіжного доручення № 168938 від 24.03.2021 року (а.с. 7).

Згідно ч. 3 ст. 130 ГПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Таким чином, враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості після відкриття провадження у справі, господарський суд приходить до висновку, що у відповідності до ч. 3 ст. 130 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Тедіс Україна” – задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Кудрявець Орини Авенірівни /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса – АДРЕСА_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Тедіс Україна” /ЄДРПОУ 30622532, адреса – 65044, м. Одеса, пр. Шевченка, 4-а/ заборгованість за договорами поставки товарів IQOS та тютюнових виробів для електричного нагрівання № 249-IQOS/IЗ/20 та поставки № 843-ІЗ/20 від 16.01.2020 року у розмірі 834 445,52 грн. /вісімсот тридцять чотири тисячі чотириста сорок п`ять гривень 52 копійки/ , з яких: 711 236,31 грн. – основний борг;13 917,47 грн. – пеня; 105 869,84 грн. – 16 % штрафу; 3 421,60 грн. – 3 % річних.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Кудрявець Орини Авенірівни /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса – АДРЕСА_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Тедіс Україна” /ЄДРПОУ 30622532, адреса – 65044, м. Одеса, пр. Шевченка, 4-а/ судовий збір у розмірі 12 539,18 грн. /дванадцять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять гривень 18 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 червня 2021 р.

Суддя Н.Д. Петренко