Ухвала суду № 97768062, 15.06.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

Іменем України

15.06.2021 Справа №607/10360/21 Провадження № 1-кс/607/3357/2021

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., за участю секретаря судового засідання Канюки Н.В., прокурора Ференца А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Боднарчука Т.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора Тернопільської обласної прокуратури Ференца А.В. під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021210000000043 від 25.02.2021 про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вовківці Чортківського району Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , фізичної особи-підприємця, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,

УСТАНОВИВ:

11.06.2021 прокурор Тернопільської обласної прокуратури Ференц А.В. звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_1 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021210000000043 від 25.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021210000000043 від 25.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Прокурор зазначає, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 згідно з наказом № 46-о від 09.02.2021 обіймає посаду начальника Чортківської Державної податкової інспекції ГУ ДПС у Тернопільській області.

Відповідно до положення про Чортківську державну податкову інспекцію Головного управління ДПС у Тернопільській області, затвердженого наказом Головного управління ДПС у Тернопільській області № 32 від 05.08.2021, на ОСОБА_2 покладено виконання організаційно-розпорядчих функцій, згідно з якими серед іншого відповідно до п. 4.1.1 він очолює ДПІ, здійснює керівництво діяльністю та організацією роботи ДПІ відповідно до Регламенту ГУ та положення про ДПІ, представляє ДПІ у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями; відповідно до п. 4.1.4 надає обов`язкові до виконання доручення працівниками Управління з питань, що належать до сфери діяльності ДПІ, здійснює контроль за їх виконанням; відповідно до п. 4.1.7 здійснює організацію планування роботи ДПІ; відповідно до п. 4.1.26 вживає у межах компетенції заходів щодо запобігання корупції і контролює їх реалізацію та відповідно до покладених на нього обов`язків є працівником правоохоронного органу.

Таким чином, ОСОБА_2 як начальник Чортківської Державної податкової інспекції ГУ ДПС у Тернопільській області є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, при виконанні службових обов`язків постійно здійснює функції представника влади та службової особи, користується делегованими центральним органом виконавчої влади повноваженнями.

Відповідно до п.п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є суб`єктами, відповідальними за корупційні правопорушення.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» посадовим та службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» посадовим та службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Водночас ОСОБА_2 , незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися зазначених вище норм, здійснюючи функції представника влади, будучи службовою особою, відповідно до вимог зазначеного законодавства та ст. 19 Конституції України зобов`язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, знехтував вимогами законодавства і вчинив умисний корисливий корупційний злочин, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди у особливо великих розмірах для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, за таких обставин.

Так, до Чортківської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Тернопільській області з Державної податкової інспекції України надійшов лист № 351/6/19-00-18-06 від 26.01.2021 з результатами аналізу показників діяльності ПП «Холдер Aгpo», код ЄДРПОУ 37938319, що містяться у декларації з ПДВ, поданої платником за листопад 2020 року, та лист № 3175/7/99-00-18-01-02-07 від 04.02.2021, які перебували на виконанні у ОСОБА_2 для відпрацювання учасників ймовірних схем ухилення від оподаткування, серед яких ПП «Холдер Aгpo» у зв`язку із реєстрацією податкової накладної на реалізацію великої рогатої худоби ПАТ «Агропродукт» (код ЄДРПОУ 25347839). За результатами опрацювання вказаних вище листів, отримання та дослідження документального підтвердження проведених господарських операцій ПП «Холдер Aгpo» з ПАТ «Агропродукт» у ОСОБА_2 виник умисел на одержання неправомірної вигоди у ОСОБА_3 , яка діяла за дорученням ОСОБА_4 , який є керівником ПП «Холдер Aгpo».

Отже, ОСОБА_2 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, виконуючи покладені на нього обов`язки, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, використовуючи надані йому повноваження, всупереч інтересам служби, з метою виконання свого злочинного умислу, 23.02.2021 в приміщенні свого службового кабінету Чортківської Державної податкової інспекції ГУ ДПС у Тернопільській області, за адресою: вул. Шевченка, буд. 23, м Чортків, Тернопільська область, висловив ОСОБА_3 вимогу про необхідність передачі йому неправомірної вигоди в загальній сумі 1000000 грн за сприяння у зменшенні суми застосування в подальшому штрафних санкцій за результатами проведеної перевірки господарських операцій ПП «Холдер Aгpo» та нескерування результатів зібраних матеріалів до ГУ ДФС у Тернопільській області для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення.

При цьому ОСОБА_2 , намагаючись уникнути викриття своєї злочинної діяльності, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на одержання у ОСОБА_3 неправомірної вигоди, залучив для закінчення свого умислу до кінця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В свою чергу ОСОБА_1 , діючи за вказівкою ОСОБА_2 , виступив як пособник у вчиненні кримінального правопорушення шляхом одержання від ОСОБА_3 коштів в сумі 1000000 грн для подальшої їх передачі ОСОБА_2 та з метою сприяння приховуванню кримінального правопорушення та його вчиненню шляхом написання ним для ОСОБА_3 розписки під вигаданим приводом про нібито отримання від останньої позики у неї коштів в сумі 1000000 грн.

27.02.2021 приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 з метою одержання неправомірної вигоди в загальній сумі 1000000 грн для подальшої її передачі ОСОБА_2 , перебуваючи в с. Вовківці Чортківського району Тернопільської області поруч складських приміщень колишнього спиртового заводу, одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 1000000 грн, що є особливо великим розміром, та повинен був передати ОСОБА_2 за сприяння у зменшенні суми застосування в подальшому штрафних санкцій за результатами проведеної перевірки господарських операцій ПП «Холдер Aгpo» та нескерування результатів зібраних матеріалів до ГУ ДФС у Тернопільській області для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення.

Після одержання зазначеної неправомірної вигоди злочинна діяльність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була припинена працівниками правоохоронних органів.

Прокурор вважає, що у кримінальному провадженні № 42021210000000043 від 25.02.2021 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

28.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

01.03.2021 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова до ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також визначено заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів, що складає 454000 грн та у випадку внесення застави покладено на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі населеного пункту, в якому він проживає; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; здати органу досудового розслідування на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

21.04.2021 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , до 21.06.2021.

Прокурор зазначає, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу неможливо з підстав необхідності проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, необхідних для забезпечення повного та об`єктивного здійснення досудового розслідування. При цьому ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та встановлені в ухвалі слідчого судді від 01.03.2021, продовжують існувати та не зменшились.

За таких підстав прокурор просить продовжити на 2 місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор Ференц А.В. клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити. Додатково зазначив, що завершити досудове розслідування в строк дії попередньої ухвали неможливо з підстав необхідності завершення експертиз у даному кримінальному провадженні, а також необхідності здійснити процесуальні дії, передбачені ст. 290 КПК України. Зазначив, що дійсно ОСОБА_1 неодноразово просив у слідчого та прокурора дозволи на виїзд за межі Тернопільської області у зв`язку із необхідністю здійснювати свою підприємницьку діяльність.

У судовому засіданні захисник Боднарчук Т.Д. не заперечував проти клопотання прокурора не з підстав обґрунтованості ризиків, а з метою встановлення істини у даному кримінальному провадженні. Зазначив, що розписка ОСОБА_1 про позику коштів свідчить про необґрунтованість підозри. Також звернув увагу, що ОСОБА_1 була сплачена застава, яка сама по собі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку його підзахисного. Крім цього, просив розширити територіальні межі, за які підозрюваному заборонено виїжджати, оскільки останній є фізичною особою-підприємцем та займається оптовою і роздрібною торгівлею, а тому з метою придбання товарів йому необхідно виїжджати у Хмельницьку, Чернівецьку та Івано-Франківську області.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що просить розширити йому межі території, за яку йому можна відлучатися. Вказав, що не може надати підтверджуючих документів про придбання товарів, оскільки купує їх на ринку, де не видають офіційних документів.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частина 5 ст. 194 КПК України визначає, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Слідчий суддя встановив, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021210000000043 від 25.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

28.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

01.03.2021 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова до ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також визначено заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів, що складає 454000 грн та у випадку внесення застави покладено на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі населеного пункту, в якому він проживає; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; здати органу досудового розслідування на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

21.04.2021 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , до 21.06.2021.

Як вбачається зі змісту ухвали від 01.03.2021, при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя вважав доведеними ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на учасників кримінального провадження, зокрема на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Так, про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 25.02.2021; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_3 від 28.02.2021, яка повідомила про обставини вимагання начальником Чортківської Державної податкової інспекції ГУ ДПС у Тернопільській області ОСОБА_2 неправомірної вимоги та передачі її через пособника ОСОБА_1 ; протокол огляду місця події, за результатами якого вилучено неправомірну вигоду в сумі 1000000 грн та розписку від 27.02.2021, написану ОСОБА_1 .

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діянь потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього передбачених законом обов`язків.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також прокурором в судовому засіданні доведено існування обставин, які свідчать про те, що ризики, для запобігання яким ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід, не зменшились та продовжують існувати і надалі.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оц інюванні ризиків переховування. Крім цього, в умовах безвізового режиму України з країнами Європейського Союзу підозрюваний може швидко та безперешкодно виїхати за межі України і таким чином переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, не зменшився.

Так само і ризик незаконного впливу на свідка ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_2 у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження. За таких обставин ризик впливу на свідка та іншого підозрюваного існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. При цьому, враховуючи широке коло знайомих підозрюваного, ймовірність цього впливу є досить високою, так як підозрюваний може здійснювати такий вплив як особисто, так і через третіх осіб.

Також прокурором доведено, що підозрюваний і надалі може вчиняти інші кримінальні правопорушення як з метою незаконного впливу на свідка на іншого підозрюваного, так і з метою перешкодити здійсненню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Вказане у сукупності свідчить про продовження існування ризиків, визначених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відтак слідчий суддя встановив, що усі ризики, визначені ухвалою слідчого судді від 01.03.2021, на даний час не зменшились та продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків для стримування таких ризиків.

Крім цього, прокурором доведено, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу неможливо внаслідок необхідності проведення у даному кримінальному провадженні ряду слідчих (розшукових) дій. Зокрема, для виконання завдань кримінального провадження, встановлених ст. 2 КПК України, є необхідним завершити проведення судових експертиз та долучити до матеріалів кримінального провадження їх висновки; здійснити процесуальні дії, передбачені ст. 290 КПК України щодо відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту; виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в яких виникне необхідність.

Відтак з огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 в разі визнання його винним, переконливість наявних ризиків, які не зменшились та продовжують існувати, в сукупності з відомостями про особу підозрюваного, характер вчинення кримінального правопорушення та його роль у його вчиненні, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним вище ризикам, а тому вважає за необхідне продовжити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , на запропонований прокурором строк, тобто до 15.08.2021.

Вказані обов`язки з урахуванням їх тривалості не виходять за межі розумного строку, відповідають характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та на даному етапі досудового розслідування є доцільними та необхідними з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Однак з метою надання підозрюваному можливості матеріально себе забезпечувати слідчий суддя вважає за можливе скасувати обов`язок не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду. При цьому слідчий суддя приймає до уваги те, що підозрюваному для реалізації своєї підприємницької діяльності необхідно здійснювати придбання товарів у сусідніх областях. Відтак доцільним є обмежити виїзд ОСОБА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі Тернопільської області, за виключенням Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей.

Така позиція слідчого судді відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст. 177, 184, 194, 199, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Тернопільської обласної прокуратури Ференца А.В. про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42021210000000043 від 25.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, задовольнити частково.

Продовжити на 2 (два) місяці строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі Тернопільської області, за виключенням Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання відмовити.

Встановити строк дії ухвали до 15.08.2021.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області І. В. Марциновська