Ухвала суду № 97766548, 18.06.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/8638/17

Провадження № 2-а/442/2/2021

У Х В А Л А

про залишення адміністративного позову без розгляду

18 червня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області складі:

головуючого судді – Кучаковського Ю.С.

за участю секретаря судового засідання – Кравців Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування рішення, –

в с т а н о в и в :

В провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Летнянської сільської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування рішення Летнянської сільської ради від 18.10.2016 № 191, яким надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд без підписання акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання гр. ОСОБА_1 ; про визнання незаконним та скасування рішення Летнянської сільської ради № 225 від 27.12.2016, яким надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд площею 0,2285 га без підписання акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання гр. ОСОБА_2

07.12.2020 позивач та/або його представник в підготовче судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлені про розгляд справи. Представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи по сімейним обставинам та знаходженням іншого представника ОСОБА_1 у відрядженні.

23.12.2020 позивач та/або його представник в підготовче судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлені про розгляд справи.

03.02.2021 позивач та/або його представник в підготовче судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про розгляд справи. Представник позивача подав заяву про проведення судового засідання, призначеного на 03.02.2021, без його участі та без участі позивача.

04.03.2021 позивач та/або представник в судове засідання не з`явився, хоча належним чином в повідомлений про розгляд справи.

14.04.2021 позивач та/або представник в судове засідання не з`явився, хоча належним чином в повідомлений про розгляд справи. Представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантинними обмеженнями.

02.06.2021 позивач та/або представник в судове засідання не з`явився, хоча належним чином в повідомлений про розгляд справи.

18.06.2021 позивач та/або представник в судове засідання не з`явився, хоча належним чином в повідомлений про розгляд справи.

Судові виклики надсилалися на адресу, вказану позивачем у позовній заяві.

Перевіривши матеріали справи, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог..

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.

Відтак, судові повістки про призначення справи ОСОБА_1 було направлено за останньою відомою суду адресою, а її представнику на його офіційну електронну пошту, що свідчить про виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників про розгляд справи.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими її законом процесуальними правами.

Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Посилаючись на судову практику, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини висловлені у рішенні в справі „Каракуця проти України” від 16.05.2017, де суд відхилив скаргу заявника на порушення права доступу до правосуддя, оскільки він не виявив належної зацікавленості у розгляді своєї справи про що, зокрема, свідчило те, що він протягом тривалого проміжку часу не звертався до суду за інформацією щодо стану її розгляду.

Відповідно до наявних матеріалів справи, як позивач, так і її представник неодноразово не з`являлися в підготовчі судові засідання, в судові засідання, тобто вищенаведені обставини справи та положення Закону дають обґрунтовані підстави суду посилатися на неналежне додержання умов реалізації стороною позивача права на звернення до суду за захистом або втрату інтересу до справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Положення щодо дотримання розумних строків визначені як КАС України, так і вищенаведеною Конвенцією покладають на суд обов`язок розглянути і вирішити справу без невиправданих зволікань, що дасть можливість надати особі своєчасний захист її прав, свобод та інтересів.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 17.04.2019 (справа № 922/1714/18).

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги той факт, що позивач та її представник тричі не з`явилися в судове засідання, не подали суду жодних доказів поважності причин неявки, не подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, були обізнані про розгляд справи в суді, однак не скористалися правом участі у судових засіданнях, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування рішення слід залишити без розгляду, що не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.

При цьому суд виходить з того, що позивачу були забезпечені достатні та належні можливості та гарантії для реалізації права на доступ до правосуддя, а таке рішення не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду. Натомість чергове відкладення розгляду справи призведе до очевидно несправедливого дисбалансу в реалізації сторонами по справі своїх прав та виконанні процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 240, 294, 295 КАС України, суд –

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування рішення – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення суддею. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.С. Кучаковський