Рішення № 97765881, 17.05.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.05.2021

Справа № 334/3934/17

Провадження № 2-а/334/8/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді – Турбіної Т.Ф.,

при секретарі Гребенюк А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що він є учасником бойових дій, має статус ветерана війни і має право на пільги, встановлені законодавством України. Так, відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», щорічно до 5 травня, він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Всупереч наведеній нормі Закону, у у 2017 році щорічна грошова допомога до 5 травня позивачу була виплачена не в повному обсязі.

Згідно повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, викладеного у листі №01- 35/4151 від 22.05.2017 у 2017 році позивачу була перерахована грошова допомога у розмірі 1200,00 гривень.

Відповідачем у спірний період здійснено нарахування та виплата позивачеві щорічної грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, що, на його думку, свідчить про відсутність протиправності у його діях та є підставою для відмови у задоволенні позову.

Розмір мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік» з 01 травня 2016 року складав - 1130 грн., а згідно Закону «Про державний бюджет на 2017 рік» - відповідає розміру 1312 грн.

Розмір виплаченої позивачу щорічної одноразової грошової допомоги у 2017 році - 1200 грн., що є явно меншим розміром ніж розмір п`ять мінімальних пенсій за віком, що складав 6560 грн. Тому право позивача на отримання вказаної вище допомоги у розмірі, визначеному Законом, було порушено. Сума недоплаченої виплати за 2017 рік складає 5360 грн.

Про порушення свого права позивач дізнався після отримання листа-відповіді відповідача № 01-35/4151 від 22 травня 2017 року на його письмову заяву. Зазначений лист позивач фактично отримав 02.06.2017 року.

Позивач просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку та виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік відповідно до вимог ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік у розмірі у розмірі 5 360 грн.

Позивач у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району у судове засідання не з`явився, суду надав письмові заперечення проти позову.

15.12.2017 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017 р., згідно якого КАС України викладено в новій редакції.

Згідно п.п. 10 п. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, що підтверджується відповідним посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданим 09.10.2015 року.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському районі, як учасник бойових дій та має право на пільги, встановлені ст.12 Закону України.

Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району в 2017 році позивачу була перерахована грошова допомога у розмірі 1200,00 гривень.

Не погодившись з такою сумою разової грошової допомоги, позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому щорічної допомоги до 5 травня за 2017 рік у розмірі, встановленому ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту».

Листом від 22.05.2017 Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району повідомило позивача, що разова грошова допомога до 5 травня, як ветерану війни, у 2017 році була виплачена грошова допомога у розмірі 1200,00 гривень.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У 2016 році, так саме як і у 2017 році, правовідносини щодо виплати позивачу грошової допомоги до 5 травня, а також розмір цієї виплати регулюється Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачається, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Відповідно до ст.17-1 Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення звязку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами. - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», пунктом 26 якого встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, із набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 року №79-VIІ, Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленої ст..12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зазначені норми законодавства не визнані неконституційними.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Постановою Кабінету Міністрів України №141 від 02.03.2016 року «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» визначено, що у 2017 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» проводиться до 5 травня учасникам бойових дій в розмірі 920,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України №223 від 05.04.2017 року «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» визначено, що у 2017 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» проводиться до 5 травня учасникам бойових дій в розмірі 1200,00 грн.

У рішенні Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 зазначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою ст.17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 надано тлумачення, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Конституційний Суд України зазначив, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування кожного на достатній життєвий рівень. Суд виходив з того, що додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обовязку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України.

Так, згідно ст.22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

Європейський Суд з прав людини у Рішенні від 9 жовтня 1979 року у Справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, що зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «КйартанАсмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Суд зазначає, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України. Порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, регулюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції та законів України.

Отже, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу по справі одноразової щорічної допомоги до 5 травня відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України є правомірними.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 12, 77, 139, 241-246, 257, 262, 295, п.п. 10 п. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.