Ухвала суду № 97765493, 17.06.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6125/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2021 року м. Ужгород

Колегія суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дергачової Н.В.,

суддів: Деметрадзе Т.Р.,

Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Стегней К.В.,

у присутності:

прокурора Вайда В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

та його захисників Кураха Ю.М.,

Бухтоярова Р.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

та його захисника Тричинець Н.П.,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

та її захисника Стецяк Т.І.,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

та її захисника Есенова О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді об`єднану кримінальну справу № 308/6125/20, у кримінальних провадженнях:

- № 1-кп/308/735/20 (справа № 308/6125/20) відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070000000171 від 07.06.2019 року;

- № 1-кп/308/975/20 (справа № 308/5866/17), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070030003845 від 02.11.2016 року;

- № 1-кп/308/745/20 (справа № 308/6249/20), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030001859 від 15.06.2020 року;

- № 1-кп/308/744/20 (справа № 308/6248/20), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070030000335 від 01.02.2019 року, -

- № 1-кп/308/746/20 (справа № 308/6252/20), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030001858 від 15.06.2020 року, про обвинувачення, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ворочева, Перечинського району, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, одруженого, з повною середньою освітою,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Козарі, Рогатинського району, Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, не одруженого, з повною середньою освітою,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Ужгород, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, раніше не судимої, не працюючої, не одруженої, з повною середньою освітою,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Ужгород, зареєстрованої в АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою АДРЕСА_4 , громадянки України, раніше не судимої, з повною середньою освітою,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И Л А:

30 червня 2020 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/735/20, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070000000171 від 07.06.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України та обвинуваченні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України

За ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.07.2020 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, а за ухвалою від 23.07.2020 року – до судового розгляду.

Згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2020 року було об`єднано кримінальне провадження № 1-кп/308/735/20 (справа № 308/6125/20), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070000000171 від 07.06.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України та обвинуваченні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, - із матеріалами:

- об`єднаного кримінального провадження № 308/5866/17, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016070030003845 від 02.11.2016 року та № 12020070030001859 від 15.06.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 та ч. 2 ст. 307 КК України;

- кримінального провадження № 308/6248/20, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030000335 від 01.02.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України;

- кримінального провадження № 308/6252/20, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030001858 від 15.06.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні 17.06.2021 року судом повідомлено, що у період до 06 серпня 2021 року судді Деметрадзе Т.Р. та Крегул М.М. будуть перебувати у черговій щорічній відпустці, тому у відповідності до ст. 331 КПКУ країни було з`ясована у сторін кримінального провадження наявність будь – яких клопотань, що стосуються запобіжних заходів у цьому кримінальному провадженні.

Прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

Необхідність у продовженні обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обумовлена необхідністю запобігти ризикам вчинення ним спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків злочинів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики доводяться вагомістю доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, оскільки санкція статті Кримінального кодексу, що йому інкримінується, передбачає позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

Оскільки ОСОБА_2 обвинувачений у перевезенні, зберіганні та збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, збагачувався від вказаної злочинної діяльності та інших джерел доходу не має, що дає підстави стверджувати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може і в подальшому продовжити злочинну діяльність.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на заявника, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Необхідно також врахувати, що ОСОБА_2 на даний час ніде офіційно не працевлаштований та не пов`язаний трудовими зобов`язаннями з жодним роботодавцем.

Разом з цим, обставини злочинів у яких обвинувачується ОСОБА_2 , створює останньому репутацію, як зухвалої, суспільно-небезпечної особи, схильної до протиправної діяльності.

Враховуючи наведені в клопотанні данні про особу обвинуваченого, а також фактичні обставини участі ОСОБА_2 у заздалегідь спланованій, ретельно організованій діяльності злочинної групи, яка систематично займалася незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням та збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать належну поведінку обвинуваченого, виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, а тому просить суд продовжити строк застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечив проти зазначеного клопотання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – Тричинець Наталія Павлівна у судовому засіданні заперечила проти зазначеного клопотання, оскільки вважає, що прокурором не доведена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та подала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід, за яким просить суд:

-змінити ОСОБА_2 обраний у кримінальній справі № 308/6125/20 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на альтернативний, більш м`який - цілодобовий домашній арешт із (або без) засобом контролю;

-цілодобовий домашній арешт встановити за новим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_5 .

В обґрунтування клопотання захисник зазначила наступне.

Зі спливом часу, вважає, що практично повністю не існує ризик незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки інші обвинувачені виконавці вже знаходяться на домашніх арешт ах, а обвинувачений ОСОБА_1 який згідно обвинувального акту є організатором злочинної групи, знаходиться під заставою, тобто мав реальні можливості реалізувати вплив на свідків, експертів та інших учасників цього кримінального провадження безпосередньо протягом тривалого проміжку часу. Крім того, специфіка доказування у справах зазначеної категорії передбачає, що більшість свідків у цих кримінальних провадженнях є легендованими особами, що також виключає вплив на них з боку обвинувачених.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, також на цей час практично не існує, оскільки всі докази органом досудового розслідування зібрані, всі свідки допитані, і у цей час вирішується судом питання про порядок доказування у цьому кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, вважає, що оскільки кількість наявних ризиків на цей час зменшилася, обвинувачений у цьому кримінальному провадженні є виконавцем, тобто займає нижню сходинку в ієрархії організованої злочинної групи, що значно знижує його суспільну небезпеку, попередню поведінку обвинуваченого, який хоча і підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, проте на цей час за жоден із них не засуджений, та мав достатньо часу для усвідомлення зазначеного факту в умовах ізоляції від суспільства протягом більше року, та гарантує належну процесуальну поведінку у подальшому, на цей час провадження у справі триває десять місяців, проте судом лише розпочато дослідження письмових доказів, оскільки протягом тривалого проміжку часу вирішувалися питання щодо об`єднання кримінальних проваджень у одне провадження, наявні складнощі із узгодженням роботи колегії суддів, постійний розгляд клопотань про продовження строків дії запобіжних заходів та про їх зміну, вимагає великих часових втрат для їх розгляду, що призводить до значного затягування розгляду справи, значний об`єм доказової бази перешкоджає своєчасній підготовці прокурора до розгляду справи, що є неприпустимим, відтак просить врахувати, що задля убезпечення ризиків, які на цей час існують, можливо змінити раніше обраний запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовольнити.

Як зазначено у ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно ч. 1, 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

З електронної системи документообігу суду Д – 3 вбачається, що за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.03.2020 року було клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задоволено, вперше обрано відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання під вартою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постановлено обчислювати з 19 год. 40 хв. 28 лютого 2020 року. Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язків, передбачених КПК України, – 150 (сто п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 315300 (триста п`ятнадцять тисяч триста) гривень.

За ухвалою від 23.07.2020 року вже судом було обрано щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 18 вересня 2020 року включно; визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України - у розмірі 150 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб, що відповідно становить 315 300 грн. (триста п`ятнадцять тисяч триста гривень 00 копійок), який у подальшому неодноразово продовжувався судом.

При обранні запобіжного заходу колегією суддів було враховано тяжкість злочину, у вчиненні якого його обвинувачують за ч. 3 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, який у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням проти здоров`я населення, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення ОСОБА_2 спроб переховуватися від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків злочинів, оскільки судом ці особи ще не допитувалися, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень в провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Зарева Н.І. із 07.07.2020 року перебуває кримінальне провадження № 12019070030000335 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України.

Суд також врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Козарі, Рогатинського району, Івано-Франківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, раніше не судимий, не працює, не одружений, з повною середньою освітою, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто фактично не є місцевою особою, не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи та доходу, пояснив суду, що старша дочка проживає із його сестрою, тому суд оцінює критично доводи ОСОБА_6 що саме він утримує малолітніх дітей.

Проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що всі клопотання про продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не містять жодного документального обґрунтування на підтвердження факту подальшого існування встановлених раніше судом ризиків.

З 23.07.2020 року – дня обрання саме судом запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 до цього часу пройшов майже рік. Судом була визначена застава у незначному розмірі для такої категорії злочинів – 150 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб, що відповідно становить 315 300 грн. (триста п`ятнадцять тисяч триста гривень 00 копійок), проте така застава не була внесена ані обвинуваченою, ані іншими особами, що дійсно свідчить про відсутність у обвинуваченого та його сестри будь – яких збережень.

Зі спливом часу, суд вважає, що практично повністю не існує ризик незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки інші обвинувачені – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тримаються під цілодобовим домашнім арештом із застосуванням електронного засобу контролю, тобто знаходяться під постійним контролем правоохоронних органів, а обвинувачений ОСОБА_1 , який згідно обвинувального акту є організатором злочинної групи, знаходиться під заставою, тобто мав реальні можливості реалізувати вплив на свідків, експертів та інших учасників цього кримінального провадження безпосередньо протягом тривалого проміжку часу. Крім того, специфіка доказування у справах зазначеної категорії передбачає, що більшість свідків у цих кримінальних провадженнях є легендованими особами, що також виключає вплив на них з боку обвинувачених.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, має місце на цей час, оскільки судом було об`єднано із цим провадженням і інші кримінальні провадження, у яких ОСОБА_2 є обвинуваченим у вчиненні інших кримінальних правопорушень проти здоров`я населення у сфері обігу наркотичних засобів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що на цей об`єктивно існують лише два ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_2 усвідомлюючи тяжкість покарання може переховуватися від суду, а також з урахуванням кількості обвинувальних актів, які знаходяться в провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Як зазначено у п. 2.2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року № 14 «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Як засвідчать результати аналізу судової практики, суди в ухвалах про продовження строку тримання під вартою не співвідносять доцільність подальшого застосування тримання під вартою з особливістю тих дій, які слід провести для завершення провадження.

Таким чином, обґрунтування доцільності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 – 178 КПК, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.

Суд також враховує вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».

П. 3 ст. 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Судом також приймаються до уваги обставини, визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість злочину, у вчиненні якого його обвинувачують за ч. 3 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, який у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням проти здоров`я населення, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Козарі, Рогатинського району, Івано-Франківської області, громадянин України, раніше не судимий, не працює, не одружений, з повною середньою освітою, на цей час має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ; має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не має постійного місця роботи та доходу, проте має родичів – рідну сестру ОСОБА_2 , які може взяти обов`язок по його утриманню.

Стороною захисту надано суду копію довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_5 , видану Холмківською сільською радою Ужгородського району.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки кількість наявних ризиків на цей час зменшилася, обвинувачений у цьому кримінальному провадженні є виконавцем, тобто займає нижню сходинку в ієрархії організованої злочинної групи, що значно знижує його суспільну небезпеку, попередню поведінку обвинуваченого, який хоча і підозрюється у вчиненні іншого кримінального правопорушення, проте на цей час за жоден із них не засуджений, та мав достатньо часу для усвідомлення зазначеного факту в умовах ізоляції від суспільства протягом майже півтора року, та гарантує належну процесуальну поведінку у подальшому, на цей час провадження у справі триває один рік, проте судом тільки розпочата стадія дослідження доказів, оскільки протягом тривалого проміжку часу вирішувалися питання щодо об`єднання кримінальних проваджень у одне провадження, наявні складнощі із узгодженням роботи колегії суддів, постійний розгляд клопотань про продовження строків дії запобіжних заходів та про їх зміну, вимагає великих часових втрат для їх розгляду, що призводить до значного затягування розгляду справи, відтак суд дійшов висновку, що задля убезпечення ризиків, які на цей час існують, можливо змінити раніше обраний запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю строком на два місяці, тобто до 17 серпня 2021 року включно.

Відтак слід відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки ним не доведено того факту, що більш м`який запобіжний захід не убезпечить наявних ризиків.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – Тричинець Н.П. про зміну запобіжного заходу на більш м`який слід задовольнити.

Слід також зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду, а також протягом двох місяців з дня винесення зазначеної ухвали виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні 17.06.2021 року прокурор подав суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

07.06.2019 року розпочато досудове за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за №120190700000000171. 28.02.2020 року о 19 годин 40 хвилин ОСОБА_3 затримана в порядку ст. 208 КНК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 29.02.2020 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. 01.03.2020 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в розмірі 168 160 грн.

Після цього колегією суддів змінено запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт.

Беручи до уваги наведене, необхідність у продовженні обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обумовлена необхідністю запобігти ризикам вчинення нею спроб переховуватися від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків злочинів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики доводяться вагомістю доказів вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, тяжкістю покарання, яке їй загрожує, оскільки санкція статті Кримінального кодексу, що їй інкримінується, передбачає позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у перевезенні, зберіганні та збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, збагачувалася від вказаної злочинної діяльності та інших джерел доходу не має, що дає підстави стверджувати, що обвинувачена, перебуваючи на свободі, може і в подальшому продовжити злочинну діяльність.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від суду; незаконно впливати на заявника, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Необхідно також врахувати, що ОСОБА_3 на даний час ніде офіційно не працевлаштована та не пов`язана трудовими зобов`язаннями з жодним роботодавцем.

З метою запобігання вчинити обвинуваченою ОСОБА_3 будь-яку з вищеописаних протиправних дій, сторона обвинувачення вважає за необхідне клопотати перед судом про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до обвинуваченої ОСОБА_3 строком на 60 (шістдесят) діб.

Прокурор підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовольнити.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 – Стецяк Т.І. просила суд задовольнити частково зазначене клопотання прокурора, оскільки її підзахисна бажає працювати касиром у супермаркеті та вільно пересуватися та просила суд обрати щодо неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із 23 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв.

Обвинувачена підтримала думку захисника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

З електронної системи документообігу Д – 3 вбачається, що за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.03.2020 року було вперше обрано відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою. Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов`язків, передбачених КПК України, – 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.

За ухвалою від 23.07.2020 року вже судом було обрано щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 18 вересня 2020 року включно, який у подальшому неодноразово продовжувався судом.

Визначений розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов`язків, передбачених КПК України – у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок).

При обранні запобіжного заходу колегією суддів було враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких її обвинувачують за ч. 1 ст. 306 та ч. 3 ст. 307 КК України, санкція за які передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна та позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, відповідно, які у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями проти здоров`я населення, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується, оскільки як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І. із 03.07.2020 року перебуває кримінальне провадження № 12020070030001858 від 15.06.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України .

Суд також врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Ужгород, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка України, раніше не судима, не працює (перебуває у декретній відпустці), не одружена, з повною середньою освітою, має на утриманні п`ятьох дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується наданими суду доказами. Проте суд оцінює критично факт саме утримання ОСОБА_3 своїх дітей, оскільки остання ніде не працює, суду не надано доказів про отримання нею будь – якої соціальної допомоги від держави на утримання дітей, має наркотичну залежність (довідка від 17.03.2020 року № 12/629 ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9»). Доводи захисника щодо наявності у обвинуваченої ОСОБА_3 хронічних захворювань також не приймаються судом до уваги, оскільки остання отримує курс лікування в амбулаторних умовах, що підтверджується довідкою від 02.04.2020 року № 12/774 ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9».

За ухвалою від 11.02.2021 року судом було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_3 .

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 – Стецяк Т.І. щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який – задоволено частково.

Змінено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , на більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю строком на два місяці, тобто до 11 квітня 2021 року включно.

Зобов`язано обвинувачену ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду, а також протягом двох місяців з дня винесення зазначеної ухвали виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована або фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 ;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснено обвинуваченій ОСОБА_3 , що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому колегією суддів було проаналізовано матеріали кримінального провадження, та встановлено, що всі клопотання про продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_3 не містять жодного документального обґрунтування на підтвердження факту подальшого існування встановлених раніше судом ризиків.

З 23.07.2020 року – дня обрання саме судом запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_3 до цього часу пройшло шість місяців. Судом було визначена застава у незначному розмірі для такої категорії злочинів - 80 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб, що відповідно становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят 00 копійок), проте така застава не була внесена ані обвинуваченою, ані іншими особами, що дійсно свідчить про відсутність у обвинуваченої та її матері будь – яких збережень.

Зі спливом часу, суд вважає, що практично повністю не існує ризик незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , оскільки обвинувачений ОСОБА_2 також тримається під вартою, обвинувачена ОСОБА_4 – під цілодобовим домашнім арештом, а обвинувачений ОСОБА_1 , який згідно обвинувального акту є організатором злочинної групи, знаходиться під заставою, тобто мав реальні можливості реалізувати вплив на свідків, експертів та інших учасників цього кримінального провадження безпосередньо протягом тривалого проміжку часу. Крім того, специфіка доказування у справах зазначеної категорії передбачає, що більшість свідків у цих кримінальних провадженнях є легендованими особами, що також виключає вплив на них з боку обвинувачених.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, також на цей час практично не існує, оскільки всі докази органом досудового розслідування зібрані, всі свідки допитані, і у цей час вирішується судом питання про порядок доказування у цьому кримінальному провадженні.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується, має місце на цей час, оскільки судом було об`єднано із цим провадженням і інші кримінальні провадження, у яких ОСОБА_3 є обвинуваченою за ч. 2 ст. 307 КК України, яке об`єднане із матеріалами цього кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що на цей об`єктивно існують лише два ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачена ОСОБА_3 усвідомлюючи тяжкість покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також з урахуванням кількості обвинувальних актів, які знаходяться в провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Судом також прийнято до уваги обставини, визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_11 у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях за ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, вік та стан здоров`я обвинуваченої, яка незважаючи на той факт, що є молодою за віком має тяжкі хронічні захворювання; міцність соціальних зв`язків обвинуваченої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка України, раніше не судима, не працює (перебуває у декретній відпустці), не одружена, з повною середньою освітою, має на утриманні п`ятьох дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується наданими суду доказами.

Наданими суду доказами, а саме: листом від 05.02.2021 року № 12/286 Державної установи Закарпатська установа виконання покарань № 9 підтверджується, що 02.09.2020р. ОСОБА_3 вивозилися на консультацію до лікаря пульмонолога на базі КШІ «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради.

За даними проведеного рентгенографічного та даних об`єктивного обстежень встановлено діагноз: Бронхіальна астма, персистуюча, середньої ступені важкості, частково контрольована, фаза нестабільної ремісії. Емфізема легень. Дифузний пневмосклероз. Легенева недостатність Іст. Рекомендовано курс лікування та проведення дообстеження, а саме - комп`ютерна спірографія.

За час перебування в установі стан здоров`я ОСОБА_3 погіршився, щоденно, іноді кілька разів на день надається медична допомога медичними працівниками медичної частини. Лікування наявних захворювань в умовах медичної частини проводиться амбулаторно. Реанімаційного обладнання в медичній частині немає, необхідними ліками для надання екстреної медичної допомоги медична частина забезпечена.

Закарпатська міська медична частина № 9 не являється спеціалізованим медичним закладом, який надає вузькопрофільну медичну допомогу, тому здійснювати спеціалізоване обстеження в умовах медичної частини не є можливим. В штаті медичної частини відсутня посада лікаря пульмонолога.

Згідно психологічної характеристики обвинуваченої ОСОБА_3 , наданої психологом УВП № 9, остання: сором`язлива та почуває себе ніяково; розгублюється у новій обстановці; важко встановлює контакт з незнайомими людьми. Не вірить у свої сили; легко переносить самотність; відчуває пригніченість та розгубленість під час невдач. Схильна заглиблюватись у себе. Швидко втомлюється, володіє слабкою, тихою мовою, мимоволі пристосовується до характеру співрозмовника. Вразлива до сліз; надзвичайно сприймає схвалення та догану; пред`являє високі вимоги до себе та оточення; схильна до підозрілості. Хворобливо чуттєва та легко вразлива. Не активна та не смілива; без натиску скоряється; прагне викликати співчуття та допомогу у оточення.

Суду також надана довідка від 18.01.2021 року № 01/01-14 КНП «Ужгородська міська дитяча клінічна лікарня», з якої вбачається, що дитина ОСОБА_10 , 2012р.н., 09.12.2020 року у присутності бабусі вперше звернулася до лікаря психіатра дитячого зі скаргами на задуху, тривожність, поганий сон, боязнь залишатися самою вдома. Виставлено діагноз «Невроз страху». Призначено лікування. Можна припустити, що вищенаведенні скарги виникли у зв`язку із тимчасовою відсутністю батьків. Повторно до лікаря психіатра не зверталися. Для стабілізації психологічного стану дитини рекомендовано консультація та заняття у психолога. Дитина потребує уваги та турботи рідних. Дитина на диспансерному обліку у лікаря психіатра дитячого не перебуває.

Раніше також суду неодноразово подавалися докази на підтвердження того факту, що інші діти обвинуваченої ОСОБА_3 також періодично хворіють та потребують постійної сторонньої допомоги.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 також повідомила суду, що має намір не повертатися на квартиру де раніше проживала із ОСОБА_2 , буде жити із мамою за адресою: АДРЕСА_6 , має бажання працювати, щоб допомогти матері утримувати її дітей.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що кількість наявних ризиків на цей час не зменшилася, більш м`який запобіжний захід не зможе убезпечити наявні ризики, задля убезпечення ризиків, які на цей час продовжують існувати слід продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю строком на два місяці, тобто до 17 серпня 2021 року включно.

Слід також зобов`язати обвинувачену ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду, а також протягом двох місяців з дня винесення зазначеної ухвали виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована або фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 ;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

В судовому засіданні 17.06.2021 року прокурор подав суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

07.06.2019 року розпочато досудове за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за №120190700000000171. 28.02.2020 року о 20 годин 40 хвилин ОСОБА_4 затримана в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 29.02.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. 02.03.2020 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в розмірі 168 160 грн.

25.06.2020 обвинувальний акт у кримінальному провадженні скеровано до Ужгородського міськрайонного суду, в порядку ст. 291 КПК України.

Після чого, колегією суддів Ужгородського міськрайонного суду змінено запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_4 із тримання під вартою на домашній арешт, строк дії якого зійшов 03.04.2021.

Необхідність у обранні обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обумовлена необхідністю запобігти ризикам вчинення нею спроб переховуватися від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків злочинів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики доводяться вагомістю доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тяжкістю покарання, яке їй загрожує, оскільки санкція статті Кримінального кодексу, що їй інкримінується, передбачає позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у перевезенні, зберіганні та збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, збагачувалася від вказаної злочинної діяльності та інших джерел доходу не має, що дає підстави стверджувати, що обвинувачена, перебуваючи на свободі, може і в подальшому продовжити злочинну діяльність.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від суду; незаконно впливати на заявника, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

З метою запобігання вчинити обвинуваченою ОСОБА_4 будь-яку з вищеописаних протиправних дій, сторона обвинувачення вважає за необхідне клопотати перед судом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до обвинуваченої ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) діб.

В судовому засіданні прокурор підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовольнити.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 – Есенов О.Р. усно заявив клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 на особисте зобов`язання, оскільки вона виконує покладені на неї обов`язки і відсутні ризики на існуванні яких наполягає прокурор.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку свого захисника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

За ухвалою від 23.07.2020 року судом було обрано щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 18 вересня 2020 року включно., який у подальшому неодноразово продовжувався судом.

Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обов`язків, передбачених КПК України – у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб, що відповідно становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят 00 копійок).

За ухвалою від 03.02.2021 року судом було змінено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю строком на два місяці, тобто до 03 квітня 2021 року включно.

Зобов`язати обвинувачену ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, а також протягом двох місяців з дня винесення зазначеної ухвали виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована або фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 або АДРЕСА_4 );

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснено обвинуваченій ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому колегією суддів було встановлено, що всі клопотання про продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 не містять жодного документального обґрунтування на підтвердження факту подальшого існування встановлених судом ризиків.

За 23.07.2020 року – дня обрання саме судом запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_4 до цього часу пройшло шість місяців. Судом було визначена застава у незначному розмірі для такої категорії злочинів - 80 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб, що відповідно становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят 00 копійок), проте така застава не була внесена ані обвинуваченою, ані іншими особами, що дійсно свідчить про відсутність у обвинуваченої та її батьків будь – яких збережень.

Зі спливом часу, суд вважає, що практично повністю не існує ризик незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , оскільки інші обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 також тримаються під вартою, а обвинувачений ОСОБА_1 , який згідно обвинувального акту є організатором злочинної групи, знаходиться під заставою, тобто мав реальні можливості реалізувати вплив на свідків, експертів та інших учасників цього кримінального провадження безпосередньо протягом тривалого проміжку часу. Крім того, специфіка доказування у справах зазначеної категорії передбачає, що більшість свідків у цих кримінальних провадженнях є легендованими особами, що також виключає вплив на них з боку обвинувачених.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, також на цей час практично не існує, оскільки всі докази органом досудового розслідування зібрані, всі свідки допитані, і у цей час вирішується судом питання про порядок доказування у цьому кримінальному провадженні.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується, має місце на цей час, оскільки судом було об`єднано із цим провадженням і інші кримінальні провадження, у яких ОСОБА_4 є обвинуваченої, крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К. з 17.05.2017 року перебувають матеріали кримінального провадження № 308/4325/17 про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що на цей об`єктивно існують лише два ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачена ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також з урахуванням кількості обвинувальних актів, які знаходяться в провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд також прийняв до уваги обставини, визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях за ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України; вік та стан здоров`я обвинуваченої; міцність соціальних зв`язків обвинуваченої, яка має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , проте фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , одружена, має на утриманні доньку – ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , має батьків похилого віку, тобто має міцні соціальні зв`язки у м. Ужгороді; на цей час не має місця роботи, проте зареєстрована у якості фізичної особи – підприємця, тобто має можливість працювати; раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності; їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення за ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України у справі № 308/4325/17.

Суд також прийняв до уваги, що батько обвинуваченої ОСОБА_4 – ОСОБА_13 , хворіє на онкологічне захворювання, що підтверджується довідкою Закарпатського обласного клінічного онкологічного диспансеру від 09.07.2020 року, та на цей час потребує постійного догляду та сторонньої допомоги, яку йому зможе надати обвинувачена у разі пом`якшення їй запобіжного заходу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки кількість наявних ризиків на цей час зменшилася, обвинувачена у цьому кримінальному провадженні є виконавцем, тобто займає нижню сходинку в ієрархії організованої злочинної групи, що значно знижує її суспільну небезпеку, попередню поведінку обвинуваченої, яка хоча і підозрюється у вчиненні інших кримінальних правопорушень, проте на цей час за жоден із них не засуджена, та мала достатньо часу для усвідомлення зазначеного факту в умовах ізоляції від суспільства протягом майже року, та гарантує належну процесуальну поведінку у подальшому, на цей час провадження у справі триває шість місяців, проте судом ще навіть не встановлений порядок дослідження доказів, оскільки протягом тривалого проміжку часу вирішувалися питання щодо об`єднання кримінальних проваджень у одне провадження, наявні складнощі із узгодженням роботи колегії суддів, постійний розгляд клопотань про продовження строків дії запобіжних заходів та про їх зміну, вимагає великих часових втрат для їх розгляду, що призводить до значного затягування розгляду справи, значний об`єм доказової бази перешкоджає своєчасній підготовці прокурора до розгляду справи, що є неприпустимим, відтак суд дійшов висновку, що задля убезпечення ризиків, які на цей час існують, можливо змінити раніше обраний запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю строком на два місяці, тобто до 03 квітня 2021 року включно, тому клопотання обвинуваченої підлягає задоволенню.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту колегією суддів, було встановлено, що на цей час продовжують існувати два ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачена ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також з урахуванням кількості обвинувальних актів, які знаходяться в провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд також приймає до уваги обставини, визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях за ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України; вік та стан здоров`я обвинуваченої; міцність соціальних зв`язків обвинуваченої, яка має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , проте фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , одружена, має на утриманні доньку – ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , має мати похилого віку, тобто має міцні соціальні зв`язки у м. Ужгороді; на цей час не має місця роботи, проте зареєстрована у якості фізичної особи – підприємця, тобто має можливість працювати; раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності; їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення за ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України у справі № 308/4325/17.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що задля убезпечення вищезазначених ризиків, які продовжують існувати та з урахуванням поведінки обвинуваченої, яка не допустила порушень запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, доцільно буде продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю строком на два місяці, тобто до 17 серпня 2021 року включно.

Зобов`язати обвинувачену ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, а також протягом двох місяців з дня винесення зазначеної ухвали виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована або фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 або АДРЕСА_4 );

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194, 331, 369-372, 392 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 .

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – Тричинець Н.П. про зміну запобіжного заходу на більш м`який – задовольнити.

Змінити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на більш мякий запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю строком на два місяці, тобто до 17 серпня 2021 року включно.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду, а також протягом двох місяців з дня винесення зазначеної ухвали виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченої ОСОБА_3 – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю строком на два місяці, тобто до 17 серпня 2021 року включно.

Зобов`язати обвинувачену ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду, а також протягом двох місяців з дня винесення зазначеної ухвали виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована або фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 ;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_3 , що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченої ОСОБА_14 – задовольнити.

Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю строком на два місяці, тобто до 17 серпня 2021 року включно.

Зобов`язати обвинувачену ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, а також протягом двох місяців з дня винесення зазначеної ухвали виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована або фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 або АДРЕСА_4 );

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Ужгородський відділ поліції ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, її захиснику та прокурору і надіслати начальнику відділу ДДПВП України Закарпатської області Закарпатської УВП № 9 та Ужгородському відділу поліції ГУНП в Закарпатській області – для виконання.

Роз`яснити всім обвинуваченим, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.В. Дергачова

Суддя Т.Р. Деметрадзе

Суддя М.М. Крегул