Ухвала суду № 97764542, 14.06.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/6337/21

Провадження № 1-кс/234/4008/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області -Лутай А.М.

при секретарі - Зеленкової С.М.

за участю: прокурора - Глієвого А.О.

слідчого - Левандовського О.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - Нев`ядомського А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорськ клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, Левандовського О.В. у кримінальному провадженні № 62021050010000189 від 12.05.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, судді Донецького окружного адміністративного суду, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Левандовський О.В. 09.06.2021 року звернувся до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Клопотання мотивує тим, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021050010000189 від 12.05.2021 за ч. 4 ст. 190 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Харківської обласної прокуратури.

Встановлено, що Указом Президента України від 16.04.2010 № 544/2010 відповідно до ст. 127 та ч. 1 ст. 128 Конституції України ОСОБА_1 призначено строком на п`ять років суддею Донецького окружного адміністративного суду.

Указом Президента України від 02.11.2017 № 350/2017 згідно з ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 128 та пп. 2 п. 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України ОСОБА_1 призначено суддею Донецького окружного адміністративного суду.

Будучи призначеним на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду, ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) склав присягу судді, згідно з якою урочисто присягнув Українському народові об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Таким чином, ОСОБА_1 з 16.04.2010 по цей час є суддею Донецького окружного адміністративного суду.

Зазначає, що відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, які здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Статтею 126 Конституції України визначено, що вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

У ст. 1 Закону встановлено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Статтею 6 Закону передбачено, що суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняються.

Відповідно до ст.ст. 48, 56 Закону суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання, повинен додержуватися присяги, зобов`язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів, виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Згідно з Кодексом суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суддею Донецького окружного адміністративного суду, на момент вчинення кримінального правопорушення постійно виконував функції представника влади, а отже відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою.

Згідно з п. 1 примітки до ст. 364 та п. 2 примітки до ст. 368 КК України ОСОБА_1 на момент вчинення кримінального правопорушення був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Проте у порушення зазначених вище вимог чинного законодавства України ОСОБА_1 вирішив використати своє службове становище, наявність фактичних можливостей, які надає закон та авторитет посади судді Донецького окружного адміністративного суду, її загальновизнану вагу, важливість та впливовість в особистих цілях для заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого в особливо великих розмірах за таких обставин.

Так, на підставі рішення засновників ПП «Дімітріус» від 10.11.2020 ОСОБА_2 призначено на посаду директора вказаного підприємства.

МПП «Галакс» в особі ліквідатора ОСОБА_3 23.04.2020 звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ПП «Дімітріус», ТОВ «Спецторгобладнання» та ТОВ «Спільне українсько-польське підприємство «Регалс» про визнання недійсними результатів аукціону від 11.07.2012 та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.08.2020 (справа № 5006/27/69б/2012) позовні вимоги МПП «Галакс» до ПП «Дімітріус», ТОВ «Спецторгобладнання» та ТОВ «Спільне українсько-польське підприємство «Регалс» про визнання недійсними результатів аукціону від 11.07.2012 та витребування майна з незаконного чужого володіння задоволено повністю.

За результатами апеляційного оскарження постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2020 залишено без змін.

ПП «Дімітріус» 13.01.2021 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені вище рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2021 за касаційною скаргою ПП «Дімітріус» відкрито касаційне провадження, розгляд якого призначено на 19.05.2021.

У грудні 2020 року до директора ПП «Дімітріус» ОСОБА_2 звернувся його знайомий ОСОБА_5 , який повідомив, що у нього є знайомий юрист, який позитивно вирішує питання щодо касаційних скарг у господарських справах, що перебувають у провадженні Верховного Суду.

Директор ПП «Дімітріус» ОСОБА_2 15.12.2020 за рекомендацією

ОСОБА_5 телефоном зв`язався з його знайомим та домовився про зустріч у місті Харкові.

Того самого дня ОСОБА_2 у Харкові зустрівся зі знайомим ОСОБА_5 – ОСОБА_1 , який під час зустрічі, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою заволодіння чужим майном - грошовими коштами ОСОБА_2 шляхом обману і звернення його у свою власність повідомив про те, що у нього є знайомі в Касаційному господарському суді Верховного Суду, з якими він за винагороду може позитивно вирішити судові питання.

Під час цієї бесіди ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном - грошовими коштами ОСОБА_2 шляхом обману, повідомив йому про те, що той повинен поінформувати його про отримання Верховним Судом касаційної скарги ПП «Дімітріус» на рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2020.

Надалі, у квітні 2021 року, ОСОБА_2 , виконуючи домовленість з ОСОБА_1 , повідомив йому про відкриття Верховним Судом касаційного провадження у справі.

Цього самого місяця ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, протиправно, з метою заволодіння шляхом обману коштами ОСОБА_2 телефоном повідомив його про надання коштів у сумі 30 тис. доларів США за скасування зазначеного вище рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 і повернення справи на новий судовий розгляд.

У подальшому, ОСОБА_1 , діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння шляхом обману чужим майном - грошовими коштами ОСОБА_2 за скасування Верховним Судом рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2020, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 18.05.2021 о 13 год. 10 хв., перебуваючи біля будинку № 1 по вулиці Добровольського у місті Слов`янську Донецької області, отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 30 тис. доларів США (згідно з офіційним курсом Національного банку України на 18.05.2021 становить 826 650 грн), якими розпорядився на власний розсуд.

Таким чином в діях судді окружного адміністративного суду Донецької області ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

18 травня 2021 року о 13:10 год. ОСОБА_1 , затримано у порядку ст. 208 та п. 2 ч. 1 ст. 482 КПК України та 19.05.2021 о 02:06 год. вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Слідчий вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:

- заявою ОСОБА_2 , згідно з якою ОСОБА_1 висловив вимогу надати йому грошові кошти за позитивне вирішення судового питання;

- протоколом допиту ОСОБА_2 , відповідно до якого свідок підтвердив, що суддя Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за грошову винагороду в розмірі 30 тис. доларів США зобов`язується допомогти у винесенні судового рішення в Касаційному господарському суді Верховного Суду на користь ПП «Дімітріус»;

- протоколом затримання ОСОБА_1 в ході особистого обшуку якого вилучено мобільний телефон «Apple Iphone 10» із сім картою та грошові кошти в сумі 200 доларів США;

- протоколом обшуку автомобіля яким користувався ОСОБА_1 BMW 535 I, д.н.з. НОМЕР_1 , в якому вилучено отримані ОСОБА_1 від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 30 тис. дол. США;

- матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, в тому числі протоколом огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_2 , які в подальшому були передані ОСОБА_1 в рамках контролю за вчиненням злочину та вилучені в ході обшуку автомобіля, яким він користується.

- протоколом огляду документів, а саме рішень у господарській справі № 5006/27/696/2012 (905/748/20) в рамках якої, ОСОБА_1 обіцяв за грошову винагороду нібито допомогти при винесені судового рішення.

- протоколом огляду офіційного веб-порталу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме відомостей про ПП «Дімітріус»;

- допитом потерпілого ОСОБА_2 який повідомив, що передав грошові кошти в сумі 30 тис. доларів США ОСОБА_1

- допитом понятих, що брали участь у проведенні слідчих дій при затримані ОСОБА_1 та обшуку автомобіля яким він користується;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Звертає увагу, що вручена ОСОБА_1 підозра повністю відповідає вимогам практики Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованість», відображеним, зокрема, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, п. 32, Series A, № 182).

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, що належить до категорії особливо тяжких, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 482 КПК України, затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом здійснюється за згодою Вищої ради правосуддя. Згідно ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Відповідно до ст. 126 Конституції України без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом за винятком затримання судді під час або одразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.06.2021 надано згоду на утримання судді окружного адміністративного суду ОСОБА_1 під арештом.

В ході досудового розслідування, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , запобігання продовженню злочинної діяльності та можливому ухиленню від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 3 ч.1, 2, 4 ст.177 КПК України. Так, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, тож з огляду на тяжкість покарання, що йому загрожує, стан здоров`я, соціальний статус та наявність фінансової можливості він може поїхати за межі території України з метою переховування від правоохоронних органів;

- Незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , оскільки для уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 має можливість чинити тиск на нього як особисто, так і за допомогою третіх осіб. Крім того, маючи зв`язки та авторитет серед працівників суду, правоохоронних органів, може вчиняти дії, спрямовані на спонукання їх до ухвалення рішень, які можуть зашкодити правам та законним інтересам ОСОБА_2 ;

- Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки він має великий досвід роботи у правовій сфері та багато знайомих серед працівників правоохоронних органів і суду, що може бути використано ним у власних цілях з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Вивченням особи підозрюваного на цей час встановлено, що він працездатний, на тяжкі захворювання, які б перешкоджали застосуванню стосовно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, не страждає. Даних, які б свідчили про неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

У разі засудження ОСОБА_1 до нього може бути застосовано покарання у виді реального позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна. Вказана обставина окремо може впливати на процесуальну поведінку ОСОБА_1 , так як, факт отримання можливого вказаного покарання може спонукати ОСОБА_1 до вчинення дій, що будуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексу суддівської етики визначають, що авторитет судової влади має вселяти суспільству довіру до здійснення правосуддя.

Водночас підозра, оголошена судді ОСОБА_1 , у тому числі за вчинення особливо тяжкого злочину, обставини та події кримінального правопорушення суперечать зазначеним морально-етичним принципам, об`єктивно ставлять під сумнів безсторонність судді при здійсненні правосуддя та з огляду на міжнародні принципи, стандарти поведінки судді і норми національного законодавства можуть значною мірою зашкодити авторитету судової влади та довірі суспільства до неї.

В умовах сьогодення, з урахуванням підвищення рівня довіри суспільства як до правоохоронних органів, так і до судової гілки влади застосування до особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, може викликати суспільний резонанс, обурення громадськості та не зможе запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.

Вказані протиправні дії судді ОСОБА_1 підривають довіру суспільства до здійснення правосуддя.

Вищезазначене, на думку слідчого свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування до підозрюваного інших більш м`яких запобіжних заходів. Також застосування не цілодобового домашнього арешту, а у якийсь проміжок часу, надасть ОСОБА_1 час за яким він не буде перебувати під контролем правоохоронних органів та може використати його з метою переховування або перешкоджанню кримінального провадження.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання та просив його задовольнити, підозрюваного та його захисника, які просили відмовити у задоволенні клопотання з огляду на недоведеність стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри, а також ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов таких висновків.

У відповідності до ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Система запобіжних заходів визначена в ст. 176 КПК України, а саме: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) затримання - тимчасовий запобіжний захід; 6) тримання під вартою.

Вказаний перелік запобіжних заходів у кожному конкретному випадку дозволяє індивідуалізувати його застосування враховуючи при цьому як інтереси правосуддя, так і недопущення невиправданих обмежень прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого.

Окрім цього, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам ( ч.3 ст.176 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Він може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Суть домашнього арешту полягає в тому, що за наявності достатніх підстав для обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за рішенням слідчого судді, суду встановлюються обмеження, пов`язані зі свободою пересування поза межами житла цілодобово чи у визначений період часу.

Встановлено, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування підозрюєтьсяу заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Санкція ч.4 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років з конфіскацією майна.

У відповідності до ст.12 КК України вказане кримінальне правопорушення відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.

18 травня 2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

19 травня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Того ж дня, 19.05.2021 року, ОСОБА_1 був звільнений.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.06.2021 року надано згоду на утримання судді окружного адміністративного суду ОСОБА_1 під арештом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У своєму рішенні Вища рада правосуддя, надаючи згоду на утримання ОСОБА_1 під арештом, одночасно зазначила, що питання доведеності наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вирішується саме слідчим суддею, судом під час розгляду відповідного клопотання про застосування запобіжного заходу в порядку визначеному КПК України.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає наступне.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», у справі «Феррарі-Браво проти Італії») наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин. Затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Слідчий суддя вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення доведена прокурором сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та долучених до клопотання доказів, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя зазначає таке.

Як було зазначено вище, законодавцем відповідно до ст.177 КПК України визначена наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 с.177 КПК України.

Тобто, ризики це не факти вчинення якогось діяння, а можлива небезпека будь-якого несприятливого результату, поєднання ймовірності та наслідків настання несприятливих подій.

Слідчим суддею при вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу оцінено в сукупності такі обставини:

- вагомість наявних доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, у підозрі та матеріалах кримінального провадження відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри;

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі встановлення його вини: ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України кваліфікується як особливо тяжкий злочин;

- вік та стан здоров`я підозрюваного - підозрюваний є особою молодого віку, стан здоров`я задовільний;

- міцність соціальних зв`язків підозрюваного: підозрюваний одружений та має на утриманні двох малолітніх дітей. Підозрюваний проживає разом з дітьми, дружиною та її батьками;

- наявність у підозрюваного постійного місця роботи: працює суддею Донецького окружного адміністративного суду;

- репутацію підозрюваного, який позитивно характеризується за місцем роботи;

- майновий стан підозрюваного: відомостей про наявність у підозрюваного нерухомого та рухомого майна, коштів на рахунках у банку слідчому судді не надано.

На думку слідчого судді, зазначений слідчим у клопотанні перелік ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, є обґрунтованим.

Так, ризики передбачені п.п.1,3,4 ст.177 КПК України, встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_1 , який обіймає посаду судді, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого чинним законодавством передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, наслідки та ризики втечі для нього, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, користуючись своїми повноваженнями та авторитетом серед правоохоронних органів може чинити вплив на свідків та потерпілого, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих, свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Як вбачається із додатків до клопотання, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на стадії судового розгляду кримінального провадження у суді. Допит свідків обвинувачення, потерпілого судом не проводився, бо досудове розслідування ще не закінчено.

Однак, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в судовому засіданні не доведено, що більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вищезазначеним ризикам, у зв`язку з чим, враховуючи наявність у підозрюваного постійного місця проживання, роботи, стійких соціальних зв`язків, наявності на утриманні підозрюваного малолітніх дітей, непрацездатних батьків, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, на строк, який не перевищує строку досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Зважаючи на викладене, з урахуванням доведених прокурором ризиків, слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по даному кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 181, 193, 195,199, 309,395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, Левандовського О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк досудового розслідування, а саме до 19.07.2021.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1. Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3. Утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по даному кримінальному провадженню;

4. Здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі не виконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Вступна і резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 14.06.2021.

Слідчий суддяА. М. Лутай