Рішення № 97763319, 14.06.2021, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 рокуСправа № 912/1084/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1084/21

за позовом: Фермерського господарства "Васильченкове", 28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Нова Прага, вул. Центральна, 57,

до відповідача: Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, 28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Нова Прага, вул. Центральна, 14,

про визнання права постійного користування землею,

представники:

від позивача - Кошеленко А.В., ордер від 02.02.2021 КР № 032695;

від відповідача - Ковальчук Ю.М., ордер від 05.05.2021 ВА № 1014515.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Васильченкове", яка містить вимоги до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про наступне:

- визнати за Фермерським господарством "Васильченкове" право постійного користування земельною ділянкою площею 29,38 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Новопразької селищної ради, яке належало померлому 03.02.2020 ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серія КР №00221 від 24.01.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 233.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер засновник фермерського господарства - громадянин ОСОБА_1 , на ім`я якого було видано Державний акт на право постійного користування землею (серія КР №00221 від 24.01.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 233), відповідно до якого, останньому було надано у постійне користування земельну ділянку площею 29,38 га, розташовану на території Новопразької селищної ради. На даний час, у позивача виникла необхідність в документальному оформленні переходу права користування вказаної земельною ділянкою від нині померлого ОСОБА_1 . Однак, вирішити це питання через Новопразьку селищну раду, яка являється власником вказаної земельної ділянки позивачу не вдалося, про що свідчать листи з відмовою від 22.01.2021 № 99 та від 19.02.2021 № б/н.

Ухвалою від 08.04.2021 відкрито провадження у справі № 912/1084/21, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Крім того, разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 08.04.2021 заяву Фермерського господарства "Васильченкове" від 02.04.2021 № б/н (вх. № 1085/21 від 06.04.2021) про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено Новопразькій селищній раді Олександрійського району Кіровоградської області вчиняти будь які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення та складу угідь, зміну конфігурації та меж, зміну кадастрових номерів, поділ чи об`єднання щодо земельної ділянки загальною площею 21,7387 га кадастровий номер 3520355400:02:000:1185, та земельної ділянки 7,6413 га кадастровий номер 3520355400:02:000:1186, що розташовані на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. В задоволенні заяви про забезпечення позову в інші частині відмовлено.

05.05.2021 на електронну пошту господарського суду (з КЕП) від Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області надійшла заява від 05.05.2021 № б/н про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та відкладення проведення підготовчого засідання.

06.05.2021 суд відкрив підготовче засідання.

Ухвалою від 06.05.2021 у задоволенні заяви Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 05.05.2021 № б/н, в частині поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву відмовлено. Продовжено Новопразькій селищній раді Олександрійського району Кіровоградської області строк для подання відзиву на позовну заяву до 13.05.2021 включно. Заяву Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 05.05.2021 № б/н, в частині відкладення проведення підготовчого засідання задоволено. Відкладено підготовче засідання у справі № 912/1084/21 до 27.05.2021 на 14:30 год.

13.05.2021 до господарського суду від Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області надійшов відзив на позовну заяву від 13.05.2021 № б/н, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог повністю, у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не наділено сільського/селищну голову, селищну раду повноваженнями у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, такими повноваженнями наділені виконавчі органи селищної ради. Крім того, не були порушені права та законі інтереси Фермерського господарства "Васильченкове", оскільки Новопразька селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області є неналежним відповідачем по справі.

За твердженнями відповідача, Фермерське господарство "Васильченкове" не може набути права постійного користування земельною ділянкою площею 29,38 га для ведення селянського (фермерського господарства), що розташована на території Новопразької селищної ради, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серія КР№00221 від 24.01.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером 233, оскільки вказана земельна ділянка відсутня, а у ОСОБА_1 , на час його смерті, існувало право постійного користування не на зазначену земельну ділянку, а на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3520355400:02:000:1186 загальною площею 7,6413 га та 3520355400:02:000:1185 загальною площею 21,7387 га.

Крім того, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.09.2020, зареєстровано в реєстрі за № 1662, спадщина складається з частки складеного капіталу Фермерського господарства "Васильченкове", що згідно статуту Фермерського господарства "Васильченкове" (нова редакція) затвердженого загальними зборами членів фермерського господарства Протокол №4 від 30 березня 2017 року, внесена спадкодавцем у вигляді права користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства площею 29,38 га, розташованої на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, наданого спадкодавцю на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія КР№00221 від 24.01.2000 року та зареєстрованого в Кінні записів державних актів на право постійного користування землею за номером 233.

Таким чином, у спадкодавця ( ОСОБА_1 ) на дату його смерті право постійного користування двома земельними ділянками, а саме: з кадастровим номером: 3520355400:02:000:1186 загальною площею 7,6413 га та з кадастровим номером 3520355400:02:000:1185 загальною площею 21,7387 га, було набуте на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 19.10.2018 11-6696/14-18-СГ, а не на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія КР№00221 від 24.01.2000 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером 233.

25.05.2021 до господарського суду від Фермерського господарства "Васильченкове" надійшла відповідь на відзив від 24.05.2021 № б/н, в якій позивач просить аргументи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву відхилити, а позовній вимоги задовольнити в повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3512404112021 від 14.02.2021 та НВ-3512404072021 від 14.02.2021 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 18.06.2016 11-3021/14-19-СГ; акту приймання-передачі нерухомого майна земельних ділянок із державних у комунальну власність б/н від 18.06.2019 власником земельних ділянок, користувачем яких значиться ОСОБА_1 , є Новопразька селищна рада, яка є належним відповідачем у справі про визнання права користування землею.

За поясненнями позивача, правовстановлюючим документом на спірну земельну ділянку являється виключно Державний акт на право постійного користування землею, серія КР №00221 від 24.01.2000 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером 233, виданий ОСОБА_1 на підставі рішення сесії Олекскандрійської районної Ради народних депутатів Олександрійського району Кіровоградської області, яким надано в постійне користування земельну ділянку площею 29,38 га, розташовану на території Новопразької селищної ради, призначення якої - ведення селянського (фермерського) господарства, який до теперішнього часу не скасований, не оспорений та не визнаний судом недійсним.

Крім того, наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.10.2018 року 11-6696/14-18-СГ, на який здійснює посилання у своєму відзиві відповідач, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), зокрема з п. 2 якого вбачається, що право постійного користування у ОСОБА_1 виникло на підставі саме Державного акта на право постійного користування серії КР№00221 від 24.01.2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №233.

27.05.2021 господарський суд продовжив підготовче засідання.

Ухвалою від 27.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 912/1084/21 на тридцять днів. Закрито підготовче провадження у справі № 912/1084/21. Справу № 912/1084/21 призначено до судового розгляду по суті на 14.06.2021 на 10:00 год.

14.06.2021 господарський суд відкрив судове засідання.

У судовому засіданні брали участь представники сторін, які підтримали позиції, викладені в заявах по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

На підставі рішення сесії Олександрійської районної Ради народних депутатів Олександрійського району Кіровоградської області від 20.12.2000 № 217 ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянка прощею 29,38 га, розташовану на території Новопразької селищної ради, для ведення селянського (фермерського) господарства, про що 24.01.2000 видано державний акт на право постійного користування землею серії КР №00221, зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 233 (а.с. 16).

27.02.2001 проведено державну реєстрацію юридичної особи Фермерського господарства "Васильченкове", засновником якого був ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер, після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно та майнові права, в тому числі: на цілісний майновий комплекс - Фермерське господарство "Васильченкове" (код ЄДРПОУ: 31381991).

29.09.2020 приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу видано Свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим № 1662 на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до якого остання успадкувала після смерті ОСОБА_1 :

- частку складеного капіталу Фермерського господарство "Васильченкове" (код ЄДРПОУ 31381991; дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 27.02.2001; 24.11.2004; 14371200000000066), в розмірі 4 500,00 грн, що становить 45% складеного капіталу, що згідно Статуту Фермерського господарство "Васильченкове" (нова редакція), затвердженого загальними зборами членів фермерського господарства Протокол №4 від 30.03.2017 року, внесена спадкодавцем у вигляді права користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства площею 29,38 га, розташованою на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, наданого спадкодавцю на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії КР №00221 від 24.01.2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 233 (а.с. 5).

Згідно протоколу загальних зборів членів Фермерського господарство "Васильченкове" від 29.09.2020 № 1 прийнято рішення щодо: виключення ОСОБА_1 із членів господарства на підставі п. 11.5. Статуту, у зв`язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 ; внесено зміни до п. 1.4. Статуту господарства та викладено його в новій редакції, в результаті чого, новою головою Фермерського господарство "Васильченкове" обрано ОСОБА_2 ; внесено зміни до п. 4.9. Статуту господарства та викладено його в новій редакції; у зв`язку з змінами внаслідок виключення члена господарства затверджено нову редакцію Статут господарства зі змінами.

Відповідно до листа Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 22.01.2021 № 99, відповідач припинив розгляд заяви позивача від 29.12.2020 № 3836 про визнання права постійного користування земельною ділянкою Фермерським господарством "Васильченкове" та здійснення його державної реєстрації, у зв`язку з недотриманням позивачем вимог ст. 8 Закону України "Про звернення громадян".

Новопразькою селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області також запропоновано позивачу оформити заяву згідно з вимогами до оформлення заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 21.11.2016 №3276/5 та подати її до органу, наділеного повноваженнями щодо проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Відповідно до листа державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Гаркуши А.І. від б/н № б/н (а.с. 32) стосовно звернення позивача щодо реєстрації речових прав повідомлено, що у відповідності до Державного акта на право постійного користування землею від 24.01.2000 року серії КР №00221 право користування земельними ділянками кадастровий номер 3520355400:02:000:1185 площею 21,7387 га та кадастровий номер 3520355400:02:000:1186 площею 7,6413 га для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Новопразької селищної ради належало нині померлому ОСОБА_1 , тому неможливо встановити факт набуття Фермерським господарством "Васильченкове" права постійного користування земельною ділянкою.

Позивач вважає, що з моменту створення Фермерського господарства "Васильченкове" відбулася фактична заміна постійного землекористувача, і обов`язки останнього перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства за його засновником не змінює вказаний висновок, оскільки після державної реєстрації такого господарства саме воно, як суб`єкт підприємницької діяльності, могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним користувачем. Відповідно, з часу державної реєстрації цього господарства, воно повноважне зареєструвати за собою право постійного користування земельною ділянкою, яку раніше для ведення фермерського господарства отримав його засновник, у зв`язку з чим, просить визнати за ним право постійного користування спірною земельною ділянкою.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 29,38 га за позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються, Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно частини 1 статті 51 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно частини 1 статті 23 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-ХІІ "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону на день реєстрації ФГ; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-ІV "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Звідси законодавством, чинним на момент створення Фермерського господарства "Васильченкове", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності ФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто Закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19 червня 2003 року було прийнято новий Закону України № 937-ІV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 937-ІV), яким Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" № 2009-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону № 937-ІV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" можна дійти висновку, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Відповідно до положень частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (частини 2 статті 92 цього Кодексу).

Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, за приписами статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: 1) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; 2) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; 3) припинення діяльності релігійних, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; 4) використання земельної ділянки способами, які суперечать економічним вимогам; 5) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 6) систематична несплата земельного податку або орендної плати; 7) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; 8) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; 9) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до приписів частини 1 статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.1992 року), яка діяла до 01.01.2002 року, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) використання землі не за цільовим призначенням; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і двох років - для несільськогосподарського виробництва; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Станом на день вирішення спору позивач Фермерське господарство "Васильченкове" продовжує здійснювати фермерську діяльність та використовувати земельну ділянку на праві постійного користування.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.10.2018 року 11-6696/14-18-СГ "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)", право постійного користування земельними ділянками загальною площею 29,3800 га, в тому числі 21,7387 га та 7,6413 га – рілля (кадастрові номери 3520355400:02:000:1185 та 3520355400:02:000:1186) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення селянського (фермерського) господарства, розташованих на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області ОСОБА_1 , що виникло на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія КР№00221 від 24.01.2001 року зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 233, підлягає реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 97).

Згідно Витягів з Державного земельного кадастру № НВ-3512404112021 та № НВ-3512404072021 від 14.02.2021, а також Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.02.2021 № 244489869 та № 244489570 вбачається, що підставою для виникнення права постійного користування земельними ділянками, кадастровий номер 3520355400:02:000:1185 загальною площею 21,7387 та кадастровий номер 3520355400:02:000:1186 загальною площею 7,6413 га за ОСОБА_1 є наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.10.2018 року 11-6696/14-18-СГ "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)" (а.с. 17-25).

Разом з тим, земельна ділянка площею 29,38 га, на яку видано Державний акт на право постійного користування землею, серія КР №00221 від 24.01.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 233, на даний час складається із двох земельних ділянок з визначеними межами і площами: кадастровий номер 3520355400:02:000:1185 загальною площею 21,7387 та кадастровий номер 3520355400:02:000:1186 загальною площею 7,6413 га.

Таким чином, спростовуються заперечення відповідача стосовно того, що за ОСОБА_1 на час його смерті існувало право постійного користування не на земельну ділянку площею 29,38 га, на яку видано Державний акт на право постійного користування землею, серія КР №00221 від 24.01.2000 року, а на земельні ділянки, кадастровий номер 3520355400:02:000:1185 загальною площею 21,7387 та кадастровий номер 3520355400:02:000:1186 загальною площею 7,6413 га.

Згідно вище зазначених Витягів з Державного земельного кадастру № НВ-3512404112021 та № НВ-3512404072021 від 14.02.202,1 а також Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.02.2021 № 244489869 та № 244489570 також вбачається, що за Новопразькою селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області зареєстровано право власності на земельні ділянки, кадастровий номер 3520355400:02:000:1185 загальною площею 21,7387 та кадастровий номер 3520355400:02:000:1186 загальною площею 7,6413 га.

Отже, враховуючи обставини взаємовідносин сторін, позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 29,38 га, яка на даний час складається із двох земельних ділянок з визначеними межами і площами та зареєстровані за Новопразькою селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області, яка в свою чергу є належним відповідачем у даній справі, як особа, за якою на праві комунальної власності зареєстровано вище зазначені земельні ділянки.

Таким чином, відповідач аргументи позивача не спростував, господарський суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, господарський суд вважає порушеним право позивача, тому позовна вимога про визнання за Фермерським господарством "Васильченкове" (28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Нова Прага, вул. Центральна, 57, код ЄДРПОУ 31381991) права постійного користування земельною ділянкою площею 29,38 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Новопразької селищної ради, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею, серія КР №00221 від 24.01.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 233, має бути задоволена.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак позивач не заявляє вимог щодо відшкодування судового збору. Господарський суд, керуючись принципом диспозитивності господарського судочинства, покладає судовий збір на позивача.

Згідно частини 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, які вжито у даній справі згідно ухвали господарського суду від 08.04.2021, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Фермерським господарством "Васильченкове" (28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Нова Прага, вул. Центральна, 57, код ЄДРПОУ 31381991) право постійного користування земельною ділянкою площею 29,38 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Новопразької селищної ради, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею, серія КР №00221 від 24.01.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 233.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Фермерському господарству "Васильченкове" (28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Нова Прага, вул. Центральна, 57), Новопразькій селищній раді Олександрійського району Кіровоградської області (28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Нова Прага, вул. Центральна, 14).

Повне рішення складено 18.06.2021.

Суддя О.Л. Бестаченко