Рішення № 97757542, 07.06.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2021 р. Справа № 480/856/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П., ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Національна академія внутрішніх справ (далі - позивач, Національна академія внутрішніх справ, НАВС) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просила стягнути із відповідача на користь Національної академії внутрішніх справ вартість витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 72 551,01 грн.

Свої вимоги, з посиланням на ч.6 ст.18 Закону України “Про міліцію” (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Закон України "Про Національну поліцію", Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261, мотивував тим, що відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії внутрішніх справ в сумі 72551,01грн., які станом на день звернення з позовом до суду відповідачем не відшкодовані.

Ухвалою суду від 08.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву (а.с.97-101), в якому просив у задоволенні позову відмовити. Так, вказав, що на виконання вимог п.2.1.6 Договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України №14-472 від 25.08.2014, позивач зобов`язаний був щороку інформувати його про розмір фактичних витрат, пов`язаних з його утриманням. Однак, позивач такого не здійснював та ОСОБА_1 був ознайомлений лише з двома довідками із зазначенням в них календарних днів за період навчання, кількість днів проживання в гуртожитку, кількість днів хвороби та кількість днів відпустки та навчальної практики, за перебування в навчальних аудиторіях, проживання в гуртожитку, навчальної практики, хвороби та відпустки, будь-які грошові суми та розрахунки в яких відсутні.

Також вказав, що положення Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 №1060-ХІІ та Закону України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 № 2984-ІІІ не містять зобов`язальних норм права щодо відшкодування випускником до державного бюджету вартості навчання у випадку, встановленому у п.14 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, як і не містять делегованої норми права на прийняття Кабінетом Міністрів України положень про відшкодування вартості навчання. При цьому, пункт 8 вказаного Порядку щодо обов`язку випускників, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років, був виключений постановою Уряду від 15.04.2015 №216.

Таким чином, відсутній обов`язок випускників відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відмітив, що у повідомленні про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі при звільненні зі служби в поліції, з яким його було ознайомлено 15.11.2018, було відсутнє зазначення суми такого відшкодування, а з довідку від 21.06.2018 йому на ознайомлення не надавали.

Представник позивача подав відповідь на відзив (а.с.142-149), в якому вказав, що відповідач навчався на денній формі навчання за рахунок коштів державного бюджету і після закінчення навчання, повинен був відпрацювати за місцем розподілу не менше як три роки, а у разі відмови від подальшого проходження служби в поліції протягом перших трьох років після закінчення навчання, відшкодувати фактичні витрати за період навчання (витрати на харчування, речове майно, грошове утримання, медичне забезпечення та житло із надання відповідних комунальних послуг). Наказом від 15.11.2018 № 555 о/с ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції за власним бажанням до закінчення трирічного терміну перебування на службі після завершення навчання, чим порушив умови договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України (НАВС) № 14-472 від 25.08.2014 року. З огляду на викладене, відповідно до законодавства та умов Договору, ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі у повному обсязі.

Додатково щодо щорічного інформування про розмір фактичних витрат, пов`язаних з утриманням позивача у навчальному закладі відмітив, що договором не передбачено конкретної форми такого інформування (усно або письмово), в цілому, й вказівки законодавства щодо обов`язкового письмового інформування, зокрема, немає. При цьому, з сумою щорічних витрат на утримання у навчальному закладі курсантів, в тому числі і ОСОБА_1 ознайомлювали на загальних зборах курсу, в усній формі. За період навчання жодного звернення, скарг або претензій від ОСОБА_1 з цього приводу на адресу НАВС не надходило.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (а.с.131-135), в якому просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві. Додатково стосовно розміру витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі відмітив, що позивач надав як докази довідки та розрахунки, пов`язані з грошовим, продовольчим, речовим та медичним забезпеченим, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв вказав, однак, з таких довідок неможливо встановити конкретну суму витрат та підстав їх нарахування.

Ухвалою суду від 09.03.2021 у відповідача витребувано додаткові докази у справі, на виконання вимог якої такі докази відповідачем було надано (а.с.174-182).

Ухвалою суду від 15.03.2021 ухвалено перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.04.2021 (а.с.124), в якому було оголошено перерву до 17.05.2021 у зв`язку з надання відповідачу часу для підготовки та подання додаткових пояснень і доказів по справі (а.с.187-188).

Відповідач подав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (а.с.126-128), у задоволенні якого ухвалою суду від 14.04.2021 було відмовлено (а.с.185-186).

Ухвалою суду від 17.05.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.06.2021 (а.с.196).

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.199). При цьому, в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за відсутності представника НАВС (а.с.76).

Відповідач також в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи, з урахуванням ч.13 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, був повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання (а.с.200-203).

Враховуючи вказане та норми ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважав можливим розглядати справу у відсутності сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні судом встановлено, що наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 11.08.2014 № 128 о/с ОСОБА_1 з 15 серпня 2014 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра за державним замовленням до Національної академії внутрішніх справ (а.с.10).

25.08.2014 між НАВС, комплектуючим підрозділом - УМВС України в Сумській області та відповідачем було укладено Договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України за №14-472а (далі - Договір (а.с.11).

При цьому, відповідно до п. 2.3.6. Договору відповідач зобов`язався у разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами передбаченими п. З Договору відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Порядок відшкодування відповідачем фактичних витрат на підготовку визначений розділом 4 вказаного Договору.

Так, відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 Договору відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпусток та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу.

У разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ.

Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду Національної академії внутрішніх справ на рахунок для зарахування власних надходжень.

Відповідно до п.4.4 Договору у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. У разі поновлення на навчанні Особи, що була відрахована з навчального закладу, стягнення суми витрат припиняється. Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувана.

06.08.2015 було опубліковано Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон), який відповідно до ч. 1 Прикінцевих та перехідних положень набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 07.11.2015.

Відповідно до ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону Закон України «Про міліцію» визнаний таким, що втратив чинність.

Згідно з ч. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону: «Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції».

Так, враховуючи положення Закону, бажання ОСОБА_1 продовжувати навчання та службу в поліції, наказом НАВС від 06.11.2015 № 192 о/с відповідача було звільнено з ОВС з продовженням навчання в НАВС у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) (а.с.12).

Наказом НАВС від 11.11.2015 № 202 о/с відповідача з 07 листопада 2015 року призначено на посаду курсанта 2-го курсу з присвоєнням спеціального звання рядового поліції (а.с.13).

З 15.08.2014 по 21.06.2018 відповідно до умов Договору відповідач у період навчання перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням, медичним забезпеченням та житлом із наданням комунальних послуг (а.с.16-44).

Відповідно до наказу НАВС від 21.06.2018 № 886 відповідачу присуджено ступінь вищої освіти бакалавр за напрямом підготовки «Правознавство» та видано документ про вищу освіту та відраховано з числа курсантів НАВС у зв`язку із завершенням навчання за освітньо-професійною програмою (а.с.14).

Після закінчення навчання, відповідно до умов Договору, після закінчення навчання за направленням позивача, з 22.06.2018 відповідача призначено слідчим слідчого відділення Кролевецького відділення поліції Глухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, що підтверджується копією витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області від 23.06.2018 № 357 о/с (а.с.47).

Однак, в подальшому наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 15.11.2018 №555 о/с відповідача звільнено зі служби в Національній поліції на підставі поданого ним рапорту відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію України" (за власним бажанням) (а.с.48-49).

15.11.2018 ОСОБА_1 було повідомлено про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі, за весь період навчання, про що свідчить підпис відповідача на повідомленні про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі у повному обсязі за весь період навчання (а.с.50). Дану обставину відповідач не заперечував, однак, зазначав, що йому не було відомо про розмір такого відшкодування.

Згідно з довідкою НАВС від 21.06.2018 витрати на утримання курсанта ОСОБА_1 в НАВС складають 72551,01грн.

Про необхідність сплати саме даної суми позивачем на адресу реєстрації відповідача було надіслане відповідне повідомлення (а.с.51-52).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались у даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад`юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.

Згідно з ч. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі – Закон України «Про Національну поліцію») особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі – Порядок №261), який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Згідно з п.2 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.

Відповідно до п.3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Згідно із п.п.4,5 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

У судовому засіданні встановлено, що на виконання вимог п.3 Порядку №261, та умов Договору позивачем були здійснені розрахунки фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія), у тому числі ОСОБА_1 , які були затверджені відповідними наказами.

Так, наказом НАВС від 31.05.2015 за №1213 було затверджено розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у 2014/2015 навчальному році курсантів 1, 2 та 3 курсів навчально-наукового інституту, в т.ч. й відповідача (а.с.179), наказом НАВС від 31.08.2016 за №1183 було затверджено розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у 2015/2016 навчальному році навчально-наукового інституту №1, в т.ч. й відповідача (а.с.180), наказом НАВС від 31.08.2017 за №1360 було затверджено розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у 2016/2017 навчальному році курсантів 1, 2 та 3 курсів навчально-наукового інституту №1, в т.ч. й відповідача (а.с.181), а також наказом НАВС від 21.06.2018 за №886 «Про завершення навчання здобувачами ступеня вищої освіти бакалавра (денна форма навчання, державне замовлення) навчально-наукового інституту №1» було затверджено розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у НАВС випускників навчально-наукового інституту №1, в т.ч. й відповідача за період 15.08.2014 по 21.06.2018 в загальному розмірі 72551,01грн. (а.с.182).

При цьому, суд відноситься критично щодо доводів відповідача про те, що позивач всупереч умов договору щороку не інформував його про розмір фактичних витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, оскільки договором не передбачено конкретної форми такого інформування (усно або письмово), а законодавство не містить прямої вказівки щодо такого інформування та його вигляду (усного чи письмового). Крім того, вказане не звільняє відповідача від обов`язку відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у закладі, у разі звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, про обов`язок який ОСОБА_1 був обізнаний під час підписання договору.

Заперечуючи проти позову в частині стягнення витрат на грошове, медичне та речове забезпечення позивач стверджує, що з довідок та розрахунків, наданих позивачем неможливо встановити конкретну суму витрат та підстав їх нарахування.

Вказані доводи суд не приймає до уваги, оскільки довідками про доходи та відрахування за 2014-2018 роки (а.с.17-21) чітко вбачається розмір нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 у спірний період. Та саме на підставі даних довідки здійснено розрахунок витрат, пов`язаних з грошовим забезпеченням відповідача, у загальному розмірі 13840,13грн. (а.с.16).

Понесені позивачем витрати на медичне забезпечення ОСОБА_1 підтверджується довідками про забезпечення медичними препаратами за період 15.08.2014 по 21.06.2018, в яких чітко зазначено кількість та вартість медичних препаратів, які видані (отримані) ОСОБА_1 (а.с.28-29), на підставі яких було здійснено розрахунок витрат, пов`язаних з медичним забезпеченням відповідача, у загальному розмірі 123,32грн. (а.с.16).

Понесені позивачем витрати на речове забезпечення ОСОБА_1 підтверджується довідками про забезпечення речовим майном за період з 01.09.2014 по 21.06.2018, в яких відображено як вартість так і кількість отриманого відповідачем майна, згідно з нормами належності за період навчання (а.с.30-33), на підставі яких і було здійснено розрахунок витрат, пов`язаних з речовим забезпеченням відповідача, у загальному розмірі 6135,42грн. (а.с.16).

Щодо понесених позивачем витрат на продовольче забезпечення ОСОБА_1 , позивач на підтвердження понесення даних витрат надав довідки щодо витрат коштів на харчування ОСОБА_1 під час навчання в центрі спеціальної та фізичної підготовки НАВС у розмірі 4572,69грн., під час практики по ФПФПС ННІПФСКМ у розмірі 345,45грн., під час навчання на факультеті №1 ННІ НАВС у розмірі 6116,06грн. та у розмірі 4848,70грн., під час навчання с.Новосілки ННІ №1 НАВС у розмірі 3471,60грн., під час навчання ННІ №1 НАВС у розмірі 1163,04грн., - за період з 15.08.2014 по 21.06.2018 (а.с.22-27).

ОСОБА_1 стверджує, що з даних довідок та розрахунків також неможливо встановити конкретну суму витрат та підстав їх нарахування, оскільки довідки щодо витрат коштів на харчування ОСОБА_1 під час навчання в центрі спеціальної та фізичної підготовки НАВС та під час практики по ФПФПС ННІПФСКМ (а.с.22,23) містять по дві суми за тут ж кількість сніданків/обідів/вечері за один період.

Дійсно довідки щодо витрат коштів на харчування ОСОБА_1 під час навчання в центрі спеціальної та фізичної підготовки НАВС за період з 15.08.2014 по 31.07.2015 містить дві суми 89,31грн. та 4572,69грн. (а.с.22), та довідка за харчування відповідача під час практики по ФПФПС ННІПФСКМ - суму 7,02грн. та суму 345,45грн. (а.с.23).

Водночас, суд відмічає, що такі суми як 89,31грн. та 7,02грн., які включені у такі довідки, не були додатково включені до розрахунку фактичних витрат, пов`язаних з продовольчим забезпеченням (а.с.16). Сума витрат - 20517,54грн. включає лише такі суми як 4572,69грн., 345,45грн., 6116,06грн., 4848,70грн., 3471,60грн., 1163,04грн.

Крім того, судом враховано, що норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань (Норма №1 -загальновійськова), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №426, та за якими за рахунок держави харчуванням забезпечуються у тому числі курсанти вищих військових та вищих навчальних закладів МВС (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин): з травня 2015р. (тобто в період з 15.08.2014 по 31.07.2015, за який обраховані витрати (а.с.22) були змінені. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2015 №481 (тобто в період, за який також обраховано витрати (а.с.23) були внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №426 та вказано Міністерству внутрішніх справ України визначати вартість норм харчування за результатами проведених згідно із законодавством процедур закупівель у межах бюджетних призначень.

Враховуючи вищевикладене, включення таких сум як 89,31грн. та 7,02грн., у довідки щодо витрат коштів на харчування позивача під час навчання в центрі спеціальної підготовки у період з 15.08.2014 по 31.07.2015 та окремо під час практики в липні 2015р. (а.с.22,23), які не впливають на розмір витрат, пов`язаних з продовольчим забезпеченням, стягнення, в тому числі яких предметом розгляду даної справи, не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати 20517,54грн.

Доводи відповідача про те, що інші довідки щодо витрат коштів на харчування не містять розрахунків відповідних витрат спростовуються самими довідками (а.с.24-27).

При цьому, в усіх довідках щодо витрат коштів на харчування ОСОБА_1 під час навчання в центрі спеціальної та фізичної підготовки НАВС у розмірі 4572,69грн., під час практики по ФПФПС ННІПФСКМ у розмірі 345,45грн., під час навчання на факультеті №1 ННІ НАВС у розмірі 6116,06грн. та у розмірі 4848,70грн., під час навчання с.Новосілки ННІ №1 НАВС у розмірі 3471,60грн., під час навчання ННІ №1 НАВС у розмірі 1163,04грн., - за період з 15.08.2014 по 21.06.2018 (а.с.22-27) чітко в розрізі сніданків/обідів/вечері зазначено їх кількість та вартість з розрахунку днів, коли відповідач харчувався у НАВС (а.с.22-27), та на підставі яких і було здійснено розрахунок витрат, пов`язаних з продовольчим забезпеченням відповідача, у загальному розмірі 20517,54грн., та, в свою чергу, на підставі в тому числі якого складена довідка про фактичні витрати на ОСОБА_1 за весь строк навчання (а.с.16).

Щодо витрат на оплату комунальних послуг і вартості спожитих відповідачем енергоносіїв, позивач надав довідки про фактичні витрати на оплату комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв, відповідно до яких ним розраховано вартість комунальних послуг за період навчання відповідача за період з 15.08.2014 по 21.06.2018 у загальному розмірі 31934грн.60коп. (а.с.34,36-37,39-40,42-43).

ОСОБА_1 стверджує, що дані довідки містять суперечливі дані, а тому суд не повинен брати їх до уваги.

Вказані доводи є необґрунтованими, оскільки з довідок про фактичні витрати на оплату комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв, вбачається, яким саме чином здійснено розрахунок таких фактичних витрат, та з врахуванням якої саме фактичної кількості днів перебування позивача в навчальних аудиторіях та на забезпеченні проживання в казарменому положенні.

Розбіжностей саме у вказаних довідках, на підставі яких і було здійснено розрахунок витрат, пов`язаних з оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв у загальному розмірі 31934грн.60коп., та, в свою чергу, на підставі в тому числі якого складена довідка про фактичні витрати на ОСОБА_1 за весь строк навчання (а.с.16), судом не встановлено.

Водночас, ОСОБА_1 зазначає, що довідка про фактичні витрати на оплату комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв за період з 01.09.2015 по 31.08.2016 від 31.08.2016 (а.с.36-37) містить кількість днів на забезпеченні навчального процесу позивача в загальному розмірі 180днів, тоді, як в довідці, з якою він ознайомився (а.с.38), в цей період з 01.09.2015 по 31.08.2016 на території навчального закладу він був перебував лише 174днів (а.с.38). Вказані доводи є безпідставними, оскільки в довідці, на яку посилається ОСОБА_1 містяться відомості стосовно кількості днів перебування відповідача в гуртожитку – 174днів, кількість яка відповідає кількості днів, яка бралась до розрахунку у довідці про фактичні витрати на оплату комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв за період з 01.09.2015 по 31.08.2016 від 31.08.2016 (а.с.36-37) для обрахунку витрат на забезпечення проживання на казарменому положенні (а.с.36). Кількості днів знаходження відповідача на території дана довідка не містить (а.с.38).

Щодо довідки про фактичні витрати на оплату комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв за період з 15.08.2014 по 31.08.2015 від 31.08.2015 (а.с.34), дійсно загальна кількість днів, яка бралась для обрахунку витрат на забезпечення навчального процесу складає 234днів, а для обрахунку витрат на забезпечення проживання на казарменому положенні - 188 днів (а.с.34), у той час, як згідно іншої довідки за підписом начальника курсу без дати (а.с.35), кількість днів проживання у гуртожитку зазначено 219днів. Також вказано, що на території знаходився 219 днів (а.с.35). Водночас, суд відмічає, що відображення кількості днів перебування на території як 219 днів у довідці за підписом начальника курсу без дати (а.с.35) не свідчить про те, що саме вказану кількість днів позивач фактично брав участь у навчальному процесі.

Натомість у довідці про фактичні витрати на оплату комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (а.с.34) чітко вказана яка загальна кількість днів бралась для обрахунку витрат на забезпечення навчального процесу. В ній зазначена також і яка саме кількість днів бралась для обрахунку витрат на забезпечення проживання на казарменому положенні.

При цьому дані саме вказаної довідки про фактичні витрати на оплату комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв і брались до розрахунку фактичних витрат, пов`язаних з оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв, який включений у довідку про фактичні витрати на ОСОБА_1 за весь строк навчання від 03.12.2018 (а.с.16).

Будь-яких доказів на спростування того, що для обрахунку витрат на забезпечення проживання на казарменому положенні повинна братись саме кількість днів 219, а не 188, як зазначено у довідці, відповідач суду не надав, у той час, як відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

Доводи відповідача, що інші довідки не містять підписів та не дають можливості розрахувати остаточні витрати та періоди, за який здійснено розрахунки спростовуються самими довідками, з яких вбачається, яким саме чином здійснено розрахунок таких фактичних витрат, за який період, виходячи з яких норм та окремо з врахуванням якої саме фактичної кількості днів перебування позивача в навчальних аудиторіях та на забезпеченні проживання в казарменому положенні та без врахування яких періодів відпустки та навчальної практики (а.с.39-44).

Таким чином, за період навчання в НАВС з 15 серпня 2014 року по 21 червня 2018 року вартість витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, становить у загальному розмірі 72 551,01 грн., яка на підставі розрахунків позивача була включена у довідку про фактичні витрати на ОСОБА_1 за весь строк навчання (а.с.16,53).

Відповідач під час підписання контракту був обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, або ж звільненні зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу, що передбачено відповідними пунктами договору (а.с.11).

ОСОБА_1 заперечує ту обставину, що йому не було відомо про розмір витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, оскільки довідка про вартість витрат, пов`язаних з утриманням у НАВС від 21.06.2018 (а.с.15,53) була підписана не ним, а іншою особою.

У той же час, відповідно до п.5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) на керівника органу поліції (вищого навчального закладу) покладено обов`язок видати під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Довідку про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, складена на підставі розрахунків вищого навчального закладу, відповідно до п.4 Порядку №261 позивач зобов`язаний лише долучити до особової справи особи.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що 15.11.2018, на виконання вимог п.5 Порядку №261 ОСОБА_1 був повідомлений про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі, за весь період навчання, про що свідчить підпис відповідача на повідомленні про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі (а.с.50), про що відповідач не заперечує. Крім того, пізніше листом від 06.05.2019 №46/10-925, надісланого за адресою місця реєстрації ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку (а.с.52 зворот), відповідача повторно було повідомлено про обов`язок відшкодувати зазначені витрати, та вказано в якому саме розмірі – 72551,01грн. (а.с.51).

А відтак, посилання відповідача на те, що у повідомленні, з яким він ознайомився 15.11.2018 (а.с.50) відсутня сума витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, а тому він не знав про відшкодування саме такого розміру, не приймається судом до уваги. Крім іншого, вказане не спростовує обов`язку ОСОБА_1 щодо їх відшкодування відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, Порядку №261.

Також, судом не приймаються до уваги доводи відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позову стосовно відсутності обов`язку випускників відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з підстав того, що положення Закону України “Про освіту” від 23.05.1991 №1060-ХІІ та Закону України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 № 2984-ІІІ не містять зобов`язальних норм права щодо відшкодування випускником до державного бюджету вартості навчання.

Так, дійсно, Законом України “Про вищу освіту” від 01.07.2014 №1556-VІІ з Закону України “Про освіту” №1060-ХІІ від 23.05.1991 (чинного до 28.09.2017) була виключена частина 2 статті 52, яка передбачала, що випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов`язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №216 було виключено з Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 №992, пункт 8, яким було визначено, що випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років.

Разом з тим, суд наголошує, що предметом даного спору є відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в НАВС за період з 15 серпня 2014 року по 21 червня 2018 року, а не питання щодо обов`язку ОСОБА_1 як випускника вищого навчального закладу, який здобув освіту за кошти державного або місцевого бюджету, відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років.

При цьому, чинним Законом України «Про Національну поліцію» передбачено обов`язок осіб, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто Порядку №261.

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача, з посиланням на норми Конституції України в частині того, що держава забезпечує безоплатність вищої освіти, оскільки в даному випадку, предметом справи є стягнення суми витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, а не сума витрат за отримання освітніх послуг (навчання).

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на практику Вищого адміністративного суду України при розгляді справи №К/800/52516/13 та при розгляді справи №К/800/62070/13, оскільки відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах В е р х о в н о г о С у д у.

Відтак, в судовому засіданні встановлено, що відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту або ж звільненні зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу, на даний час суму коштів у розмірі 72551,01грн. не відшкодував, доказів на спростування зазначеного не надав.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ вартості витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у розмірі 72 551 грн. 01коп.

Відповідно до ч.2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, підстави для стягнення судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Національної академії внутрішніх справ (пл. Солом`янська, 1, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 08751177) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення витрат – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Національної академії внутрішніх справ (IBAN UA188201720313251001201000175 в ДКС України, код ЄДРПОУ 08751177, призначення платежу *;148008;1600034;1; НОМЕР_1 ;*) вартість витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у розмірі 72 551 (сімдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 01коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17.06.2021.

Суддя І.Г. Шевченко