Ухвала суду № 97757336, 08.06.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/10171/21

Провадження №2/523/3943/21

У Х В А Л А

"08" червня 2021 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: державний реєстратор КП Новосельської сільської ради «Регіональне бюро державний реєстрації» (в стані припинення) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 26302537, місце знаходження: м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 6), про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про визнання права власності на нерухоме майно, визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: державний реєстратор КП Новосельської сільської ради «Регіональне бюро державний реєстрації» (в стані припинення) ОСОБА_3 , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про визнання права власності на нерухоме майно, визнання права власності на нерухоме майно, звернувся представник позивача адвокат Гайдай Олег Васильович.

В обґрунтування позовних вимог щодо скасування державної реєстрації представник позивача зазначив, що поставою Одеського апеляційного суду по справі № 523/70/17, яка набрала законної сили 20.04.2021 року визнано недійсними договори відступлення прав вимоги за договором іпотеки у тому числі і укладеними між ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 ,, на підставі яких 28.11.2016 року державним реєстратором було прийнято рішення про визнання за ОСОБА_2 , права власності щодо нерухомого майна, що належала позивачу з 24.01.2006 року по 27.11.2016 роки. На підставі викладеного, представник зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяження» передбачено право способу судового захисту порушених прав як скасування рішення державного реєстратора і скасування державної реєстрації прав.

В обґрунтування позовних вимог щодо визнання права власності, представником позивача зазначено, що однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили. У разі ухвалення рішення суду щодо скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких було проведено державну реєстрацію, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключено з одночасним визнанням, зміною чи припинення цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

На підставі викладеного, представник позивача просить: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_2 , визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на нежилі приміщенням першого поверху, загальною площею: 258,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , стягнути з ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно ст.ст. 1 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2021 року з 01 січня встановлений у розмірі 2270 гривень.

Як зазначено у ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру: визнання протиправним та скасуванні рішення державного реєстратора з одночасним припиненням речових прав, та одну вимогу майнового характеру: визнання права власності на нежилі приміщення першого поверху, загальною площею: 258, 00 кв.м.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно до п.1.1) ч.2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 11 350 грн. 00 коп.

Згідно до п.1.2) ч.2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908 грн. 00 коп.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження сплати судового збору надано платіжне доручення, згідно якого позивач сплатив судовий збір у розмірі: 1 816 грн., таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем сплачено судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі: 908 грн., та 908 грн. 00 коп. за вимогу майнового характеру, що не відповідає вимогам закону.

Разом з цим, суд позбавлений можливості перевірити та встановити належний та достатній розмір сплаченого судового збору, оскільки позовна заява не містить визначення ціні позову, щодо вимоги майнового характеру.

Відповідно до положення п.2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до п. а п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Таким чином, подана позовна заява не відповідає ч.4 ст. 177 ЦПК України, позивачем до позовної заяви не надано платіжного доручення про повну сплату судового збору на день подачі позову до суду, а тому позивачу необхідно надати суду оцінку вартості нерухомого майна щодо якого порушено питання визнання права власності та відповідно надати суду платіжне доручення щодо доплати судового збору, яке буде відповідати оцінці вартості майна, з урахуванням вже сплаченого судового збору у розмірі: 908 грн., 00 коп.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, необхідно дійти висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 8, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, ст.ст. 1, 4, 6 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: державний реєстратор КП Новосельської сільської ради «Регіональне бюро державний реєстрації» (в стані припинення) ОСОБА_3 , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської, про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про визнання права власності на нерухоме майно, визнання права власності на нерухоме майно - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням вимог викладених в ухвалі суду, а саме:

- надати суду оцінку вартості нерухомого майна, та платіжне доручення про доплату судового збору, що відповідатиме п.1.1) ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала про залишення заяви без руху щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя: