Рішення № 97756144, 18.06.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/3728/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картку відмови,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі по тексту також - позивач, ТОВ "Єристівський ГЗК") до Дніпровської митниці Держмитслужби (надалі по тексту також - відповідач, Дніпровська митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110380/2020/000017/1 від 02 грудня 2020 року і картки відмови в прийнятті митної декларації №UA110380/2020/00135 від 02 грудня 2020 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 грудня 2020 року при здійсненні чергової поставки нових гумових шин для вантажних автомобілів за договором поставки шин № FYM-TSTH-19-23 від 01.12.2018, укладеним позивачем із компанією “Транзитайр Б.В.”, до митного органу подано електронну митну декларацію типу “ІМ 40 ДЕ” № UA110380/2020/002048 із документами, які підтверджують заявлену митну вартість шин і обраний метод визначення митної вартості (основний, за ціною договору), не містять розбіжностей, що мають вплив на правильність визначення митної вартості даної партії шин, не мають ознак підробки та містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості шин. Водночас під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості шин відповідачем надіслано повідомлення із посиланням на те, що до оформлення надано страховий поліс № 01004950-14422 від 20.12.2018 з кінцевим терміном дії 31.12.2019, страхові ризики по якому є меншими, ніж вартість вантажу, внаслідок чого неможливо ідентифікувати дані страхові документи з даною поставкою та перевірити дійсні витрати на страхування вантажу, а також на те, що відповідно до договору № 600/50110 надавалися транспортно-експедиційні послуги, але відсутні документи про підтвердження експедиційних послуг до кордону України. Позивач наголошував на безпідставності зауважень митного органу із вимогою надання додаткових документів, вказуючи, що згідно із додатковою угодою № 2 від 01.12.2018 страховка ОСОБА_1 в розмірі 5 EUR за одиницю входить до складу вартості поставки однієї шини, тому документи, що підтверджують витрати на придбання шин по Договору, які надані відповідачу, є документами, що підтверджують сплату страхових витрат, при цьому дані страхового полісу № 01004950-14422 від 20.12.2018, який є генеральним полісом, повністю відповідають умовам договору № FYM-TSTH-19-23 від 01.12.2018. Відносно документів на підтвердження експедиційних послуг до кордону України, позивач зауважував, що разом з митною декларацією подано копію договору № 600/50110 від 12.12.2018, довідку на транспортні витрати № 13112020/1 від 13.11.2020, рахунок на транспортно-експедиційні послуги BANM0000159 від 13.11.2020, які є достатніми доказами понесених витрат. Однак, незважаючи на подання позивачем додаткових документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02 грудня 2020 року № UA110380/2020/000017/1, яким митну вартість скориговано за другорядним методом – методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, та видано картку відмови у прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 02 грудня 2020 року № UA110380/2020/00135. Позивач звертав увагу на те, що відповідач, обмежившись загальним висновком про те, що надані декларантом документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не зазначив у рішенні про коригування митної вартості товарів, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, в чому полягає невідповідність даних або які розбіжності наявні в поданих декларантом документах, а також які відомості можуть підтвердити запитувані документи, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

14 травня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні. Вказував, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів за електронною митною декларацією типу “ІМ 40 ДЕ” № UA110380/2020/002048 встановлено неможливість ідентифікації страхових документів з поставкою та перевірки дійсних витрат на страхування вантажу, а також відсутність документів про підтвердження експедиційних послуг до кордону України, при цьому надані на вимогу митного органу додаткові документи не містили інформацію для спростування розбіжностей. Враховуючи відсутність документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, у зв`язку з чим метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не міг бути застосований, Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02 грудня 2020 року № UA110380/2020/000017/1, яким митну вартість скориговано відповідно до положень статті 59 Митного кодексу України за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, із використанням інформації щодо ціни ідентичного товару, оформленого за МД від 27 червня 2020 року № UA110380/2020/001065 /а.с. 146-156/.

25 травня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача, посилаючись на раніше наведенні аргументи, просив задовольнити позов /а.с. 171-172/.

Відповідач своїм правом надання відповіді на відзив не скористався.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Єристівський ГЗК” (ідентифікаційний код 35713283) зареєстроване як юридична особа 14.07.2008, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01.12.2018 ТОВ “Єристівський ГЗК” (Покупець) укладено із компанією “Транзитайр Б.В.” (Продавець) довгостроковий договір поставки шин № FYM-TSTH-19-23 /а.с. 63-76/ (далі – Договір), предметом якого є придбання Покупцем у Продавця великогабаритних шин в обсязі згідно з додатком 1. За умовами Договору Покупець зобов`язаний придбати, а Продавець повинен здійснити поставку протягом кожного року, з дати вступу у силу до 31 грудня 2023 року, визначену у Додатку 1 кількість шин з розміром ободу (Товар) відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння МОВ, підписаного між Продавцем і Покупцем 1 грудня 2018 року (п. а ст. 3). За змістом статті 4 Договору початкові ціни для кожного із Товарів наведені у Додатку 2 згідно МОВ. Ціни підлягають перегляду згідно МОВ шляхом підписання додаткової угоди до Договору кожні січень і липень в період дії Договору, крім січня першого року довгострокового договору поставки шин. Згідно з п. а статті 5 Договору Продавець доставить усі шини на базисі CIP-Рига (Інкотермс 2010) за цінами, визначеними у відповідності до статті 4 до пункту доставки, який щорічно підлягає підтвердженню Покупцем. Пунктами а, b статті 6 Договору передбачено, що на весь товар, що відвантажується Покупцю, будуть виставлятися рахунки на оплату у євро. Оплата здійснюється банківським переказом наступним чином: 100 % вартості партії Товару сплачується не пізніше 10 числа місяця, наступного за моментом спливу 30 днів з дня виставлення рахунку. Рахунок виставляється не раніше дати відвантаження.

Додатковою угодою до Договору № 2 від 01.12.2018 /а.с. 103-104/ сторонами погоджено ціни, дійсні з 1 серпня 2019 року до 31 січня 2020 року, зокрема, на а/шини “Michelin” 40.00 R 57 XDR3 B4 E4R TL** – 22514 євро, вартість фрахту CIP Рига - 200 євро, страховка ОСОБА_1 - 5 євро.

01 грудня 2020 року ТОВ “Єристівський ГЗК” подано електронну митну декларацію ІМ40 ДЕ № UA110380/2020/002048 з метою митного оформлення поставки товару: шини гумові нові, для використання на будівельних або промислових вантажно-розвантажувальних транспортних засобах і машинах, що мають посадочний діаметр обода більш як 61 см: а/шини “Michelin” 40.00 R 57 XDR3 B4 E4R TL** – 6 шт. (пневматичні, безкамерні, радіальні, спеціальні, крупногабаритні, позашляхові, малюнок протектору не типу “ялинка”) на загальну суму 134988 євро /а.с. 15-18/.

До митної декларації додано документи, перелік яких наведений позивачем у позові, та склад яких відповідачем не заперечується /а.с. 19-39/.

02 грудня 2020 року митним органом надіслано повідомлення декларанту, в якому зазначено, що відповідно до п. 5 контракту FYM-TSTH-19-23 від 01.12.2018 продавець поставить усі шини на базисі CIP-Рига (Інкотермс 2010), також відповідно до даного договору здійснювалося страхування вантажу та відповідно до даного договору повинен бути страховий поліс. До оформлення надано страховий поліс № 01004950-14422 від 17.12.2019 з кінцевим терміном 31.12.2020, який не містить ознак ідентифікації з поставкою оцінюваного товару. Виходячи з цього, неможливо ідентифікувати страхові документи з даною поставкою та перевірити дійсні витрати на страхування даного вантажу. Відповідно до договору № 600/50110 надавалися транспортно-експедиційні послуги, але відсутні документи щодо вартості послуг екпедитора за межами митної території України і в межах митної території України. Виходячи з цього, не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару. Враховуючи викладене, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення /а.с. 40-42/.

Того ж дня ТОВ "Єристівський ГЗК" на повідомлення митного органу надав додаткові документи супровідним листом від 02 грудня 2020 року № 3320/12-20 /а.с. 43/, а саме: рахунок-фактури № 12522067 від 09.10.2020, в якій відображено вартість страхування; лист продавця № 10062020FE від 10 листопада 2020 року (щодо формування ціни з 01 серпня 2020 року та надання біржевих зведень, згідно яких формувалась дана ціна товару); експортна декларація б/н від 16 жовтня 2020 року; виписки з бухгалтерської документації (SWIFT) про сплату за товар від 10 листопада 2020 року; платіжне доручення № 6182 від 13 листопада 2020 року (на сплату за послуги перевезення вантажу, в яке входить сплата за експедиційні послуги).

02 грудня 2020 року Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110380/2020/000017/1, згідно з яким розрахована декларантом митна вартість товару у МД UA110380/2020/002048 скоригована і визначена в сумі 139789,32 євро /а.с. 44-45/. У графі 33 рішення “Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості” зазначено, що у зв`язку з технічними причинами відомості графи 33 будуть направлені додатковим повідомленням.

У повідомленні декларанту від 02 грудня 2020 року /а.с.46-48/, яким направлено текст графи 33 рішення про коригування митної вартості товару, зазначено, зокрема, що відповідно до п. 5 контракту FYM-TSTH-19-23 від 01.12.2018 продавець поставить усі шини на базисі CIP-Рига (Інкотермс 2010), також відповідно до даного договору здійснювалося страхування вантажу та відповідно до даного договору повинен бути страховий поліс. До оформлення надано страховий поліс № 01004950-14422 від 17 грудня 2019 року з кінцевим терміном 31.12.2020, який не містить ознак ідентифікації з поставкою оцінюваного товару. Виходячи з цього, неможливо ідентифікувати страхові документи з даною поставкою та перевірити дійсні витрати на страхування даного вантажу. Відповідно до договору № 600/50110 надавалися транспортно-експедиційні послуги, але відсутні документи про підтвердження експедиційних послуг до кордону України. Наданим до митного оформлення страховим полісом від 20.12.2018 №01004950-14422 не підтверджено вартість страхування товару у розмірі 5,00 євро/шт. на маршруті Чарльстон-Рига. Даний документ містить інформацію про наявність договірних відносин між продавцем та страховою компанією на період з 01.01.2020 по 31.12.2020. Відповідно до умов п. 5а зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2018 №FYM-ТSТН-19-23, річний страховий поліс на загальну суму товару виписується на суму 110% від вартості відвантаженого товару. Наданий декларантом страховий поліс від 17.12.2019 №01004950-14422 не містить ознак ідентифікації з поставкою оцінюваного товару. Враховуючи вищезазначене, інформація щодо рівня цін на комерційних умовах поставки СІР Рига наведена у додатку від 20.07.2020 №2 не підтверджена документально. Відповідно до наданого до митного оформлення листа від 10.01.2020, компанія TRANSITYRE B.V. (Нідерланди) є офіційним міжнародним репортером поставок групи "МІСНЕLIN". Даним листом зазначено, що компанія "Мишлен Русская компания по прзоизводству шин" має право представляти інтереси компанії "МІСНЕLIN" в рамках комунікацій, що стосуються поставок великогабаритних шин покупцям на території Росії та країн СНД. Наданий компанією "Мишлен Русская компания по производству шин" лист про ціноутворення від 10.06.2020 містить інформацію, що на рівень вартості товару вплинуло падіння вартості сировинних складових товару. Разом з тим, в даному витягу біржових котирувань зазначено період з 2016 року по травень 2020 року. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД від 02.12.2020 за № UA110380/2020/002048, відсутність документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п. 2 ст. 58 МКУ, п. 6 ст. 54 МКУ. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів з дотриманням положень ст. 59 МКУ. Визначена митна вартість ґрунтується на співставлених обсягах та комерційних рівнях ідентичного товару, оформленого за непрямим контрактом по раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 27 червня 2020 року № UA110380/2020/001065 – 23298,22 євро за штуку.

Також Дніпровською митницею Держмитслужби складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110380/2020/00135 від 02 грудня 2020 року /а.с. 49-50/, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № ІМ40 ДЕ № UA110380/2020/002048 з причин порушення вимог статей 52, 58, 64 МКУ в частині заявлення митної вартості товару. Роз`яснено, що митне оформлення можливе за умови застосування рішення про коригування митної вартості товару № UA110380/2020/000017/1 від 02 грудня 2020 року.

03 грудня 2020 року ТОВ “Єристівський ГЗК” подано декларацію ІМ40ДЕ UA110380/2020/002057 з урахуванням рішення про коригування митної вартості товару № UA110380/2020/000017/1 від 02 грудня 2020 року /а.с. 51-53/.

Листом Дніпровської митниці за результатами розгляду листів ТОВ “Єристівський ГЗК” щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів “шини гумові..” та перегляду рішень про коригування митної вартості, в тому числі, № UA110380/2020/000017/1 від 02 грудня 2020 року, рішення про коригування митної вартості товарів залишено чинними /а.с. 54-61/.

Позивач, не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів № UA110380/2020/000017/1 від 02 грудня 2020 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110380/2020/00135 від 02 грудня 2020 року, звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 7 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (надалі – МКУ) засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 3 МКУ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

За змістом статті 318 МКУ митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Частинами 1, 2 статті 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МКУ визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами частини 2 статті 55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 49 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За змістом частини 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 6 статті 53 МКУ передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 57 МКУ визначено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту та порядок їх застосування.

Так, відповідно до частини 1 статті 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до положень частин 2 - 6 статті 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина 4 статті 58 МКУ).

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 МКУ)

За змістом частин 1-5 статті 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18 (провадження № К/9901/24076/19), від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17, від 02 липня 2020 року у справі № 803/916/17 (провадження № К/9901/1137/17).

Суд акцентує увагу на тому, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). Митний орган вправі застосувати другорядний метод, якщо за умови наявності у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості декларант додаткових документів не надав, а надані документи не дають можливості для застосування першого методу.

Із змісту рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110380/2020/000017/1 від 02 грудня 2020 року, з урахуванням повідомлення декларанту від 02 грудня 2020 року, яким направлено текст графи 33 рішення, слідує, що неможливість застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, під час митного оформлення товарів за МД UA110380/2020/002048 митним органом обґрунтовано відсутністю документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів у зв`язку з такими обставинами:

1) відповідно до п. 5 контракту FYM-TSTH-19-23 від 01.12.2018 продавець поставить усі шини на базисі CIP-Рига (Інкотермс 2010), також відповідно до даного договору здійснювалося страхування вантажу та відповідно до даного договору повинен бути страховий поліс. До оформлення надано страховий поліс № 01004950-14422 від 17.12.2019 з кінцевим терміном 31.12.2020, який не містить ознак ідентифікації з поставкою оцінюваного товару. Виходячи з цього, неможливо ідентифікувати страхові документи з даною поставкою та перевірити дійсні витрати на страхування даного вантажу;

2) відповідно до договору № 600/50110 надавалися транспортно-експедиційні послуги, але відсутні документи про підтвердження експедиційних послуг до кордону України.

Надаючи правову оцінку доводам митного органу, покладеним в основу спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд враховує таке.

Так, згідно з п. а статті 5 довгострокового договору поставки шин № FYM-TSTH-19-23 від 01.12.2018, укладеного позивачем (Покупець) із компанією “Транзитайр Б.В.” (Продавець), продавець доставить усі шини на базисі CIP-Рига (Інкотермс 2010) за цінами, визначеними у відповідності до статті 4 до пункту доставки, який щорічно підлягає підтвердженню Покупцем. Датою поставки і датою переходу права власності на товар є дата штампу станції вантажоотримувача на вантажних документах.

За змістом статті 4 Договору початкові ціни для кожного із Товарів наведені у Додатку 2 згідно МОВ. Ціни підлягають перегляду згідно МОВ шляхом підписання додаткової угоди до Договору кожні січень і липень в період дії Договору, крім січня першого року довгострокового договору поставки шин.

Додатковою угодою до Договору № 2 від 01.12.2018 /а.с. 103-104/ сторонами погоджено ціни, дійсні з 1 серпня 2019 року до 31 січня 2020 року, зокрема, на а/шини “Michelin” 40.00 R 57 XDR3 B4 E4R TL** – 22514 євро, вартість фрахту CIP Рига - 200 євро, страховка ОСОБА_1 - 5 євро.

Згідно з Правилами використання внутрішніх та міжнародних торговельних термінів Інкотермс-2010 CIP (англ. Carriage and Insurance Paid To) (… named place of destination), або Фрахт/перевезення і страхування оплачені до (…назва місця призначення) - означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після доставки в такий спосіб товару. Однак, за умовами CIP на продавця також покладається обов`язок щодо забезпечення страхування від ризиків втрати і ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування і оплачує страхові внески. Покупець повинний брати до уваги, що відповідно до умов терміну CIP від продавця потрібно забезпечення страхування з мінімальним покриттям. Тривалість страхового покриття повинна відповідати положенням щодо прийняття постачання Покупцем та переходу до Покупця відповідних ризиків втрати чи ушкодження товару з моменту його постачання.

Аналіз наведених положень Правил Інкотермс-2010 дає підстави для висновку, що за умовами поставки CIP на Продавця покладається обов`язок щодо страхування товару до моменту, коли він буде поставлений Покупцю у визначене місце.

Відтак, передбачені статтею 5 Договору № FYM-TSTH-19-23 умови поставки CIP – Рига свідчили про обов`язок Продавця здійснити страхування товару до моменту переходу права власності на нього Покупцеві у м. Ризі. Додатковою угодою до Договору № 2 від 01.12.2018 сторонами погоджено, що до ціни, дійсної з 1 серпня 2019 року до 31 січня 2020 року, зокрема, на а/шини “Michelin” 40.00 R 57 XDR3 B4 E4R TL** – 22514 євро, вартість фрахту CIP Рига - 200 євро, страховка ОСОБА_1 - 5 євро.

Пунктом а) статті 5 Договору № FYM-TSTH-19-23 від 01.12.2018 сторони визначили, що протягом 5 робочих днів після відвантаження кожної партії Товару Продавець направляє Покупцю за допомогою електронної пошти (копії) та кур`єрською службою комплект документів, зокрема, річний страховий поліс на загальну суму Товару, виписаний на суму 110 % від вартості відвантаженого товару.

Позивачем до митного оформлення товару за МД UA110380/2020/002048 надано, зокрема, страховий поліс 01004950-14422 від 17 грудня 2019 року /а.с. 38-39/, дійсний з 01.01.2020 по 31.12.2020, в якому визначено вантажі, що покриваються страховкою – усі товари, готова і напівготова продукція, сировина та обладнання, включаючи складне обладнання, пов`язані з діяльністю Мішелін або стосуються її діяльності, за умови, що Мішелін має страховий інтерес, умови страхування – усі ризики, страхова вартість – CIP + 10 %.

Таким чином, умови страхування, страхова вартість, вантажі, що покриваються страховкою, визначені у страховому полісі 01004950-14422 від 17 грудня 2019 року, узгоджувалися із умовами Договору № FYM-TSTH-19-23 від 01.12.2018 та Додатковою угодою до Договору № 2, а також давали можливість віднести зазначений страховий поліс до документів щодо поставки товару за МД UA110380/2020/002048.

Суд враховує, що пунктом 2 страхового полісу 01004950-14422 від 17 грудня 2019 року встановлено, зокрема, обмеження із страхування перевезення вантажів будь-яким видом транспорту по кожному страховому випадку 12000 євро, що послугувало підставою для висновку митного органу про те, що страхові ризики по даному полісу є меншими чим вартість вантажу. Водночас суд зауважує, що вказане обмеження не скасовує інші умови полісу, а саме, страхову вартість, яка визначена на рівні CIP + 10 % , що відповідало умовам зовнішньоекономічного контракту.

Відтак суд вважає безпідставними доводи Дніпровської митниці щодо неможливості ідентифікувати страхові документи з даною поставкою.

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що вартість страхування товару на умовах CIP- Рига входила до ціни товару, що підлягала сплаті позивачем, про що свідчить додаткова угода № 2 до Договору, рахунок-фактури (інвойс) № 12522067 від 09 жовтня 2020 року /а.с. 19-24/. За таких обставин витрати на страхування у розумінні частини 10 статті 58 МКУ не належали до складових митної вартості, що додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд повторює, що за приписами частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Враховуючи те, що страхові витрати за поставкою товару відповідно до МД UA110380/2020/002048 не належали до складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, натомість включені до ціни товару, при цьому використані декларантом позивача відомості щодо ціни товару за договором підтверджені документально та піддавалися обчисленню, суд вважає посилання Дніпровської митниці на неможливість перевірити дійсні витрати на страхування даного вантажу як на підставу для не застосування основного методу визначення митної вартості товару необґрунтованими.

Стосовно доводів митного органу про відсутність документів про підтвердження експедиційних послуг до кордону України, суд виходить з такого.

ТОВ “Єристівський ГЗК” до митного оформлення товару на підставі МД UA110380/2020/002048 для підтвердження витрат на транспортування товару, включених до митної вартості товару, подано договір № 600/50110 від 12.12.2018 на транспортно-експедиційне обслуговування /а.с.112-136/, заявку-додаток № 19 до вказаного договору /а.с. 137-138а/.

За умовами договору № 600/50110 на транспортно-експедиційне обслуговування, укладеного позивачем (Клієнт) із ТОВ “ЕС СІ ЕЙЧ” (Експедитор) 12.12.2018, експедитор зобов`язується за дорученням і за рахунок Клієнта організувати виконання визначених цим Договором робіт (послуг), пов`язаних з перевезенням вантажів, у відповідності до умов даного Договору, а Клієнт зобов`язується прийняти і оплатити результати робіт (послуг) /п. 1.1./. Перелік виконуваних робіт (послуг) вказується у Заявці-Додатку до даного Договору, яка є його невід`ємною частиною /п. 1.2./.

Згідно з п. 1 заявки-додатку № 19 до договору № 600/50110 вартість послуг Експедитора визначено за ставкою 3790,00 Євро з урахуванням ПДВ за 1 залізничний вагон, власності МПС (6 шин в одному напіввагоні) за умов поставки CIP – Рига Латвія, Baltic Container Terminal – з.ст. Золотнішино, Україна, вантаж - шини марки Michelin -40.00R57 – 90 шт /а.с. 137-138а/.

Вказана ставка включає: доставку контейнерів для перевантаження з терміналу ВСТ; митний дозвіл для доставки контейнерів для перевантаження; механізоване перевантаження; необхідний технологічний простій п/с на терміналі перевантаження (не з вини Клієнта); кріплення вантажу у напіввагоні згідно ТУ (при використанні сепараційного матеріалу без додаткової вимоги фумігації); подача – прибирання рухомого складу на і з терміналу перевантаження відповідно; оформлення СМГС; оплата залізничного тарифу на ділянці ст. Рига – Краста – Золотнішино; експедиційні послуги.

Цією ж заявкою – додатком № 1 обумовлено, що у разі подання у процесі оформлення вантажу вимоги контролюючими органами п. Рига обов`язкового використання фумігованого кріплення з проведенням додаткових пов`язаних з цим заходів, вартість використання фумігованого кріплення складе 200 євро за один напіввагон до узгодженої ставки у цій Заявці, що підлягає сплаті згідно рахунку Експедитора. У разі відсутності напіввагонів власності МПС у порту Рига на дати відвантаження вантажу з порту (протягом не більше 3 календарних днів з дати вивантаження контейнера на термінал ВСТ порту Рига) і за додатковим погодженням замовника, виділення напіввагонів із штрафного фонду ЛДЗ зі спеціальною подачею напіввагонів у порт Рига складає 200 євро за напіввагон.

Довідкою про транспортні витрати, виданою ТОВ “Ес Сі Ейч” 13 листопада 2020 року, підтверджено, що вартість доставки вантажу згідно з Договором № 600/50110 від 12.12.2018 ( Заявкою – додатком № 19) вантаж “шини” у вагоні 64417942 відповідно до залізничної накладної № 12002651 за маршрутом м. Рига, Латвія – ст. Золотнішино, Україна, складає 141047,84,66 грн, з них: транспортні витрати з подання порожніх вагонів у порт ОСОБА_2 на заявлену дату – 6653,20 грн без ПДВ, транспортні витрати за межами України щодо фумігованого кріплення вагонів у порту Рига – 6653,20 грн без ПДВ, CIP – Рига Латвія – пп. Бережесть – 101549,50 грн, по території України (пп. Бережесть – ст. Золотнішино, Україна) – 23893,33 грн, ПДВ – 0 %; послуги експедитора на території України – 2298,61 грн, в т.ч. ПДВ – 383,10 грн /а.с. 29/.

З урахуванням викладеного, позивачем у відповідності до п. 5 частини 10 статті 58 МКУ включено до митної вартості товару транспортні витрати до місця ввезення на митну територію України у сумі 114855,90 грн (6653,20 + 6653,20 + 101549,50).

Зазначена сума вартості транспортних витрат у повній мірі відповідала умовам Заявки-додатку № 19 до договору № 600/50110, в тому числі в еквіваленті євро.

Доводи митного органу про відсутність документів про підтвердження експедиційних послуг до кордону України суд вважає необґрунтованими, оскільки довідкою про транспортні витрати від 13.11.2020 засвідчено, що послуги CIP – Рига Латвія – пп. Бережесть склали 101549,50 грн, при цьому за умовами заявки-додатку № 19 до договору № 600/50110 ставка за транспортно-експедиційні послуги включала, зокрема, і експедиційні послуги. Отже, витрати на перевезення товару з м. Риги до пропускного пункту Бережесть – 101549,50 грн, включали і вартість експедиційних послуг.

Посилання відповідача на те, що у довідці виокремлено вартість послуг експедитора на території України та не зазначено вартість таких послуг до кордону України, суд оцінює критично, оскільки чинним законодавством України не встановлено форми або вимог до складання відповідної довідки, тому така довідка складається у довільній формі. При цьому зазначення у довідці про транспортні витрати від 13.11.2020 вартості послуг з перевезення товару і послуг експедитора на території України мало на меті виокремлення вартості транспортно-експедиційних витрат на території України, які не підлягають включенню до митної вартості імпортованого товару.

Отже, подані позивачем документи щодо транспортних витрат до кордону України (довідка про транспортні витрати від 22.01.2020, договір № 600/50110, заявка – додаток № 19 до нього) містили необхідні відомості на підтвердження такої складової митної вартості як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, з урахуванням експедиційних послуг, відтак доводи митного органу про відсутність документів про підтвердження експедиційних послуг до кордону України, є безпідставними.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем з метою митного оформлення товару згідно з МД UA110380/2020/002048, не містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознаки підробки, натомість містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, тому у митного органу були відсутні підстави, передбачені частиною статті 53 МКУ, для надсилання вимоги декларанту щодо подання додаткових документів.

Суд зауважує, що ТОВ “Єристівський ГЗК” на повідомлення митного органу надав додаткові документи супровідним листом від 02.12.2020 № 3320/12-20, зокрема, і виписки з бухгалтерської документації (SWIFT) про сплату за товар від 10 листопада 2020 року, і платіжне доручення № 6182 від 13 листопада 2020 року на підтвердження сплати за послуги перевезення вантажу, в яке входить сплата за експедиційні послуги у розмірі на загальну суму 141047,84 грн /а.с. 25, 28/.

Таким чином, суд констатує, що у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, а відтак і підстави для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за основним методом - ціною договору та коригування митної вартості за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів, із використанням інформації щодо ціни ідентичного товару, оформленого за МД від 27 червня 2020 року № UA110380/2020/001065.

Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA110380/2020/000017/1 від 02 грудня 2020 року не ґрунтується на нормах чинного законодавства, прийнято без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, за відсутності підстав для його прийняття, відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині – задоволенню.

Враховуючи те, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110380/2020/00135 від 02 грудня 2020 року, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № ІМ40 ДЕ № UA110380/2020/002048 від 01 грудня 2020 року прийнято з причин порушення вимог статей 52, 58, 64 МКУ в частині заявлення митної вартості товару, тобто з тих же підстав, що і рішення про коригування митної вартості товарів UA110380/2020/000017/1 від 02 грудня 2020 року, зважаючи на аналіз судом обставин, пов`язаних із визначенням митної вартості позивачем, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110380/2020/00135 від 02 грудня 2020 року є необґрунтованою, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині – задоволенню.

Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 1734 від 29.03.2021 /а.с. 12/

З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, 15, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802, ідентифікаційний код 35713283) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49038, ідентифікаційний код 43350935) про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110380/2020/000017/1 від 02 грудня 2020 року

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110380/2020/00135 від 02 грудня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49038, ідентифікаційний код 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, 15, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802, ідентифікаційний код 35713283) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г.Ясиновський